Законодавчі Ініціативи

Проект Закону України «Щодо лібералізації системи адміністрування податків та спрощення умов ведення бізнесу» (скорочена назва «податкова дерегуляція»)

У ЗВ’ЯЗКУ ІЗ ЗМІНАМИ КОНЦЕПТУАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ, ЩО БУЛИ ВНЕСЕНІ ДО ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ, ЗОКРЕМА ДО РОЗДІЛУ І «ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ» ТА РОЗДІЛУ ІІ «АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ, ЗБОРІВ, ПЛАТЕЖІВ», ТРИВАЄ РОБОТА З АКТУАЛІЗАЦІЇ НОРМ ЗАКОНОПРОЕКТУ У ВІДПОВІДНОСТІ ІЗ ЧИННИМ ПОДАТКОВИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ. ЧЕКАЄМО НА КОНСТРУКТИВНІ ЗАУВАЖЕННЯ ТА ПРОПОЗИЦІЇ!

Реалізація концепції часткового державно-публічного партнерства, передача державних управлінських функцій у приватний сектор. Ліквідація податкових спорів та апеляційних процедур з донарахованих зобов’язань.

Запровадження нових відносини між владою та бізнесом через зміну управлінських функцій податкових органів та підвищення відповідальності та податкової свідомості платників.

Преамбульна частина

Система податкових органів України, утворена у 1990 році ще у складі Уряду колишньої УРСР, попри майже 26 річну історію трансформації пройшла довгий шлях від фінансових інспекцій місцевих державних адміністрацій до центрального органу виконавчої влади, наділеного правоохоронними функціями. Але майже чвертьстолітня історія функціонування податкових органів, на превеликий жаль, не перетворила потужну систему державного примусу на сервісну службу сучасного зразку.

Багаторічна історія існування податкових органів пам’ятає численні спроби реформування, однак більшість з них зводилася до косметичного ремонту – зміни штатної чисельності працівників, доповнення або позбавлення тих чи інших повноважень, перейменування, об’єднання з іншими фіскальними органами тощо. Однак жодного разу не було запропоновано зміну внутрішньої філософії діяльності служби, ґрунтовного переосмислення власної ролі та місця в системі державних та правоохоронних органів держави.

Розвиток інформаційних технологій останнім часом дав унікальну можливість радикально трансформувати формат діяльності служби, революційно змінити підходи до повної автоматизації численних систем аналізу, обліку та адміністрування податків та зборів, максимально усунути людський фактор та підвищити рівень ефективності.

Упродовж двох останніх років у громадському середовищі активно обговорюється питання реформування податкової системи. Однак більшість існуючих проектів передбачають обговорення питання зміни тих чи інших видів податків та зборів, скасування одних та об’єднання інших, зменшення або збільшення ставок податків. При цьому поза лаштунками проектів залишається головне – прагнення революційно змінити підходи у побудові усієї системи фіскальних органів, позбавлення їх рудиментів пострадянського тотального примусу з легким присмаком кримінальної відповідальності та перехід до сучасного інформаційного та інноваційного сервісу з обліку та адміністрування податків і зборів.

Зокрема, відповідно до офіційного звіту ДФС за 2015 рік вдалося забезпечити надходження 248 млрд грн до бюджету. Зазначені кошти були самостійно задекларовані та сплачені юридичними особами – платниками податків. Задля збільшення рівня адміністрування податків органами ДФС було проведено понад 70 тисяч позапланових перевірок суб’єктів господарювання, за результатами проведення яких додатково до бюджету було скеровано лише 1,6 млрд грн, тобто менше 1 відсотка платежів, сплачених добровільно.

Наведена статистика яскраво характеризує ефективність проведення позапланових перевірок та результативність застосування примусових заходів, оскільки з донарахованих 18 млрд грн, за результатами таких позапланових перевірок, вдалося стягнути трохи більше 10 відсотків. Майже 90 відсотків сум донарахованих за результатами проведення позапланових перевірок залишилися неузгодженими.

Наша концепція полягає у запровадженні низки новел, які, на нашу думку, повинні призвести до підвищення рівня податкової культури, зменшення витрат державного бюджету України на утримання бюрократичного апарату, запровадження актуальних дерегуляційних механізмів, спрощення умов ведення бізнесу та підвищення рівня ефективності загальної системи адміністрування податків. Запропонована система цілком відповідає тенденціям держави щодо скорочення державного апарату та дотриманню якісного адміністрування.

Можливість та необхідність передачі державних функцій приватному сектору вже кілька років обговорюється в міжнародній правовій літературі та практиці. У світовій практиці існує поняття як «гнучка держава», під яким розуміється, що державний орган зберігає лише певні функції, які безпосередньо виконуються нею, а також поняття «дозволяючої держави», тобто такої, яка полишає у той чи інший спосіб або у певній мірі свої функції, надаючи можливість приватному сектору виконувати їх у національно керованих рамках, у той час як сама держава бере на себе так звану функцію підтримання.

Пропонуємо до розгляду законопроект “Щодо лібералізації системи адміністрування податків та спрощення умов ведення бізнесу ( скорочена назва «податкова дерегуляція»), який передбачає часткову передачу державних функцій або надання повноважень виконувати публічно-правовий обов’язок приватного сектору на договірних умовах через інституцію приватного партнерства ( ДПП ) у формі функціонального делегування функцій, коли орган державної влади не відмовляється від певної функції, а особа, що виконує цю функцію, працює на нього.

Компоненти законодавчої ініціативи

Пояснювальна записка

Метою запропонованого законопроекту є переформатування підходів до організації державної податкової справи як сфери діяльності виключно посадових осіб Центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та його територіальних органів через передачу державних функцій у приватний сектор.

Детальніше

Порівняльна таблиця

Порівняння чинної та майбутньої редакції Закону

Детальніше

Проект Закону

Цей Закон визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної діяльності податкового едвайзера, який діє в інтересах держави і суспільства.

Детальніше

Інфографіка

Структурні елементи законодавчої ініціативи

Детальніше

Запрошуємо долучитись до обговорення

Ви можете надіслати свій відгук/пропозицію щодо ідеї реформи








Реформа митної системи: реалізація принципу «єдиного вікна» при здійсненні митних процедур

Митна політика відіграє важливу роль у функціонуванні держави, будучи основою інституційного механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності, забезпечення дотримання прав осіб та організацій, що беруть у ній участь, а також наповнення дохідної частини бюджету держави.

Відстежуючи результативність державної митної політики, експерти Інституту Податкових реформ відмічають, що протягом останнього часу митній політиці в Україні приділялось недостатньо уваги, і це вже спричинило негативні наслідки для бізнес-клімату та держави.

Дослідження існуючих процедур та форм взаємодії митниці з іншими державними органами та установами при проведенні митних процедур, приводить до висновку, що вони занадто складні, непрозорі для суспільства, вимагають від бізнесу та громадян зайвого витрачання часу та коштів, здійснюються у паперовому вигляді без використання сучасних можливостей ІТ-сервісів.

Як наслідок, така організація взаємодії не сприяє прискоренню товарообігу і розвитку економіки, негативно впливає на ставлення бізнесу та суспільства до держави. Система взаємовідносин не збалансована і надає переваги контролюючим органам та створює передумови існуванню корупційних схем для роботи тіньового бізнесу.

Без побудови чітких і прозорих взаємовідносин при здійсненні митних процедур між суб`єктами господарювання, які займаються зовнішньою торгівлею, та державними органами, які виконують контрольні функції згідно наданих їм повноважень, складно говорити про дотримання балансу інтересів бізнесу та держави.

Реалізація принципу «єдиного вікна» при здійсненні митних процедур неможлива без проведення реформи міжвідомчої координації дій митних та інших державних органів. Наша концепція реалізації принципу «єдиного вікна» базується на трьох ключових точках, через які можна побудувати нову площину взаємовідносин бізнесу та держави при здійсненні митних процедур:

– Спрощення проходження митних процедур для врахування інтересів бізнесу.
– Ризикоорієнтованість здійснення процедур контролю для підвищення ефективності контролю.
– Автоматизація процедур взаємодії для забезпечення прозорості взаємовідносин і мінімізації корупційних ризиків.

З названих ключових точок з серпня 2016 року почала впроваджуватись лише автоматизована система інформаційного обміну. По інших двох позиціях поки що позитивних зрушень немає, адже проблеми взаємодії контролюючих органів мають багаторічну історію і вони ще практично не вирішені.

Такий хід впровадження підтверджує концепцію, запропоновану ІПР, насамперед – необхідність реформування міжвідомчої координації дій митних та інших державних органів при здійсненні митних процедур. ІПР виступає за прискорення реальних змін регламентів роботи всіх контролюючих органів, а відтоді – спрощення їх проходження для бізнесу.

Над законопроектом щодо запровадження «єдиного вікна» при здійсненні митних процедур експерти ІПР працювали разом з колегами з Офісу ефективного регулювання. Обмін думками та пошук істини у дискусіях дозволив всебічно поглянути на побудову нової системи взаємовідносин між контролюючими органами.

Пропонуємо до розгляду законопроект «Про внесення змін до законів України щодо запровадження «єдиного вікна» при здійсненні митних процедур», який створює передумови для запровадження та функціонування механізму «єдиного вікна» як на кордоні, так і при здійсненні митного оформлення у заявлений митний режим.

Компоненти законодавчої ініціативи

Інфографіка

Структурні елементи дорожньої карти

Детальніше

Аналітична записка

Аналіз проблеми та її причини, оцінка існуючого підходу, варіанти рішення проблеми та рекомендації, очікуваний ефект

Детальніше

Пояснювальна записка

Метою проекту Закону є створення передумов для запровадження та функціонування механізму «єдиного вікна» як на кордоні, так і при здійсненні митного оформлення у заявлений митний режим.

Детальніше

Проект Закону

Створення механізму «єдиного вікна» для експортних та імпортних операцій визнається однією з кращих світових практик, що мають за мету сприяти міжнародній торгівлі та поліпшити інвестиційну привабливість країни.

Детальніше

Порівняльна таблиця

Порівняння чинної та майбутньої редакції Закону

Детальніше

Запрошуємо долучитись до обговорення

Ви можете надіслати свій відгук/пропозицію щодо ідеї реформи








Реформа митної системи: створення моніторингової служби

Одним із основних каналів формування незаконних фінансових потоків, які проявляються у неофіційному припливі/відпливі капіталу та ухиленні від оподаткування є тіньова зовнішня торгівля. З огляду на зростаючу лібералізацію зовнішньоторговельних режимів, функціонування світової економіки в умовах торгівельних інтеграційних об’єднань (СОТ, зона вільної торгівлі з ЄС, митний союз тощо) створює широкі можливості для маніпулювання вартістю під час здійснення експортно-імпортних операцій. В таких умовах, та враховуючи значний ступінь відкритості економіки України, постає важлива проблема контролю держави за правильністю, достовірністю, повнотою та прозорістю ціноутворення в зовнішньоекономічній діяльності.

З іншого боку, найгострішою проблемою у взаємовідносинах бізнесу та держави є проблеми визначення митної вартості та вартості контрольованих операцій. Основною причиною цього експерти називають використання органами ДФС виключно власних баз даних, які формуються на підставі поданих декларацій, для порівняння, визначення ступеню ризиковості операції, розрахунку вартості. З цієї причини існують дуже значні ризики неправомірного тиску на бізнес, недоброчесної конкуренції між суб`єктами господарювання, існування схем ухилення від сплати податків. Ризики маніпулювання рівнями цін, по яким здійснюється контроль за вартістю, є потенційно небезпечними для побудови прозорої податкової системи в сфері зовнішньоекономічних відносин.

Така ситуація призводить не тільки до значних фіскальних втрат, а й до відчутних обмежень у подальшому економічному зростанні та посиленні загроз фінансовій стабільності. Тіньова торгівля в сфері ЗЕД впливає не тільки і не стільки на фіскальний сектор. До основних наслідків можна віднести: скорочення бази оподаткування; загрози ефективності відсоткової політики центрального банку; ризики курсової та цінової стабільності; нарощення зовнішнього боргу; втрати національного фінансового сектору.

У підпорядкуванні Міністерства економічного розвитку існує державне підприємство «Держзовнішінформ», але його діяльність зосереджена на моніторингу ціноутворення на внутрішньому та зовнішніх товарних ринках. Однак сьогодні у держави та бізнесу існує потреба не тільки і не стільки у моніторингу, скільки у якісному аналітичному забезпеченні роботи Уряду та інших державних органів.

Для вирішення окреслених проблем експерти ІПР вважають за доцільне та пропонують створити в структурі Міністерства фінансів або Міністерства економічного розвитку потужний аналітичний центр – Моніторингову службу. Робота Моніторингової служби має будуватись на співставленні широкого кола зовнішніх та внутрішніх джерел цінової інформації, аналізі товарних операцій.

Основним завданням Моніторингової служби з перших кроків має стати постійний моніторинг, аналіз ринків та визначення:
– звичайних цін товарів/послуг для контролю за дотриманням податкового законодавства (ст. 39 ПКУ «Трансфертне ціноутворення»),
– митної вартості для контролю за дотриманням митного законодавства (розділ ІІІ МКУ «Митна вартість товарів та методи її визначення»),
– цін на внутрішньому ринку для контролю проведення державних закупівель.

Головною перевагою для бізнесу та держави від функціонування такої установи має стати об`єктивний підхід до контролю за цінами при здійсненні податкового та митного контролю, а також контролю за проведенням державних закупівель. Такий підхід буде забезпечено за рахунок того, що:
– Державні органи, до компетенції яких віднесено регулювання фінансів та економіки, матимуть оперативну інформацію не тільки про стан та динаміку цін на світових та внутрішніх ринках, а і про рівні цін по проведених українськими суб`єктами господарювання зовнішньоекономічних операціях, а також аналіз їх співставлення.
– Ризикоорієнтований підхід до здійснення податкового та митного контролю буде реалізований на якісно іншому рівні, з мінімальним втручанням в роботу легального бізнесу, а також буде створено підґрунтя для розвитку можливостей митного пост-контролю та прискорення митного оформлення.
– Контролюючі органи будуть мати можливість та обов`язок використовувати у своїй роботі зовнішні джерела цінової інформації.

Крім того, в перспективі Моніторинговий служба може надавати ряд адміністративних послуг на платній основі, що може перевести її роботу на самоокупність, без витрачання бюджетних коштів. Наприклад, надання експертних висновків щодо вартості зовнішньоекономічних операцій або державних закупівель.

Компоненти законодавчої ініціативи

Інфографіка

Структурні елементи дорожньої карти

Детальніше

Аналітична записка

Аналіз проблеми та її причини, оцінка існуючого підходу, варіанти рішення проблеми та рекомендації, очікуваний ефект

Детальніше

Запрошуємо долучитись до обговорення

Ви можете надіслати свій відгук/пропозицію щодо ідеї реформи








Ефективне оподаткування та державна підтримка малого агробізнесу

Проблема: відсутність структурних реформ в системі оподаткування підприємств аграрної галузі. Як наслідок:
– тінізація діяльності сільськогосподарських підприємств через неформальний найм працівників та оренду земель, розвиток «сірого фермерства»;
– існування значного розриву між зовнішніми та внутрішніми цінами на сільгосппродукцію по ряду товарних позицій і відсутність механізму їх вирівнювання, що призводить до перенесення прибутків від виробників до посередників-експортерів та переробників;
– нерівномірність податкового навантаження між великими та малими сільськогосподарськими підприємствами, а також підприємствами рослинництва та тваринництва;
– відсутність механізму підтримки малих підприємств, що є альтернативним спеціальному режиму оподаткування ПДВ.
– посилення монополізації аграрного ринку на фоні лобіювання інтересів великих агропідприємств та їх кластерів.

Мета: реформування системи оподаткування для створення умов розвитку малого агробізнесу, легалізація господарської діяльності приватних землевласників та розробка дієвої системи заходів державної підтримки аграрної галузі.

Компоненти законодавчої ініціативи

Інфографіка

Структурні елементи дорожньої карти

Детальніше

Аналітична записка

Аналіз проблеми та її причини, оцінка існуючого підходу, варіанти рішення проблеми та рекомендації, очікуваний ефект

Детальніше

Запрошуємо долучитись до обговорення

Ви можете надіслати свій відгук/пропозицію щодо ідеї реформи








Компоненти законодавчої ініціативи

Інфографіка

Структурні елементи дорожньої карти

Детальніше

Запрошуємо долучитись до обговорення

Ви можете надіслати свій відгук/пропозицію щодо ідеї реформи








Механізм надання нерезидентам договірних переваг у сфері оподаткування відповідно до рекомендацій BEPS

Україна є учасником 71-го договору про уникнення подвійного оподаткування, які укладались з різними договірними державами і у різний час на основі Модельної податкової конвенції ОЕСР. Такі відмінності не могли не відобразитись на змісті договірних положень. В свою чергу, відмінності у змісті договірних положень утворюють розбіжності, які, у поєднанні з прогалинами чи особливостями внутрішньодержавних систем оподаткування договірних держав, можуть формувати сприятливе середовище для отримання нерезидентами договірних переваг в неналежний спосіб, іншими словами, для уникнення від оподаткування.

Негативними наслідками такого феномену є:
– порушення принципу справедливості в оподаткуванні;
– зменшення обсягу податкових надходжень;
– зниження рівня податкової дисципліни.

1.2 Проблема, її масштаб і вплив

За підрахунками К. МакГуран (2011) лише від неналежного використання договору про уникнення подвійного оподаткування з Нідерландами при здійсненні виплат дивідендів і процентів Україна щорічно втрачає 36,5 млн євро. Основним фактором таких втрат є передбачене договірними нормами зменшення ставок податку в державі джерела при здійсненні виплат дивідендів і процентів дочірніми компаніями на користь нідерландських т.зв. компаній-“поштових скриньок”.

1.3 Зацікавлені сторони, хто має переваги і кому спричиняється шкода

Подібна практика істотно шкодить державним інтересам, оскільки фактично зменшує базу оподаткування в державі джерела, сприяє переміщенню прибутків до низькоподаткових юрисдикцій та обмежує фінансові можливості в державі джерела для виконання нею власних функцій. Зі свого боку, платники податків у такий штучний спосіб отримують можливість знизити рівень податкового навантаження та отримати додаткові податкові переваги.

1.4 Наслідки, якщо проблему не буде вирішено

У цьому контексті збереження існуючої ситуації в Україні надалі:
˗ негативно відображатиметься на динаміці податкових надходжень;
˗ порушуватиме засади справедливості в оподаткуванні;
˗ порушуватиме вимоги належного управління у сфері оподаткування у контексті відносин асоціації між Україною та ЄС;
˗ стимулюватиме зниження рівня добросовісності при сплаті податків;
˗ матиме потенційно негативний вплив на міжнародний імідж України.

Компоненти законодавчої ініціативи

Інфографіка

Структурні елементи дорожньої карти

Детальніше

Аналітична записка

Аналіз проблеми та її причини, оцінка існуючого підходу, варіанти рішення проблеми та рекомендації, очікуваний ефект

Детальніше

Запрошуємо долучитись до обговорення

Ви можете надіслати свій відгук/пропозицію щодо ідеї реформи








Компоненти законодавчої ініціативи

Інфографіка

Структурні елементи дорожньої карти

Детальніше

Запрошуємо долучитись до обговорення

Ви можете надіслати свій відгук/пропозицію щодо ідеї реформи