Єдиний податок четвертої групи в контексті реформування оподаткування сільського господарства в Україні

24 Листопада 2016

Артем Вдовиченко,
експерт з питань оподаткування ГО “Інститут податкових реформ”,
кандидат економічних наук

З внесенням змін до податкового кодексу України в кінці 2015 року було зрозуміло, що на сегмент оподаткування сільського господарства очікують серйозні зміни протягом 2016-го року, що передусім було пов’язано з намірами уряду скасувати спеціальний режим оподаткування ПДВ для сільськогосподарських товаровиробників. Протягом 2016-го року із законодавчими ініціативами щодо змін до оподаткування сільського господарства виступали Міністерство фінансів України, Міністерство аграрної політики та продовольства України, групи народних депутатів та громадські організації. При цьому ідеологія і ступінь пропонованих змін варіювалась від суто косметичних до відверто лобістських.

Умовно зміни до законодавства, що пропонуються на даному етапі можна розділити на дві групи:
• по-перше, виведення з тіні використання земель сільськогосподарського призначення та робочої сили;
• по-друге, забезпечення підтримки певним сегментам сільського господарства в умовах скасування спеціального режиму сплати ПДВ.

Існують також і винятки, наприклад комплексна Державна цільова програма розвитку аграрного сектору економіки на період до 2020 року. Однак, в загальній полеміці мало уваги приділяється особливостям функціонування єдиного податку четвертої групи, який є формою презумптивного оподаткування сільського господарства.

Світовий досвід

Що стосується досвіду цивілізованого світу, то спрощені системи оподаткування доходів орієнтовані не просто на сільське господарство, а саме на малий та середній бізнес в сільському господарстві. Відповідно до цього принципу мова йде передусім про фермерські господарства та інші форми ведення індивідуального сільського господарства, а не про великі корпоративні структури. Юридичні особи зі складними організаційно-правовими структурами зазвичай перебувають на стандартній системі оподаткування. Саме тому, найчастіше йдеться про оподаткування доходу, а не прибутку, оскільки передбачається, що малий і середній агробізнес не має ресурсів для ведення повноцінного бухгалтерського обліку і визначення прибутку.

Оподаткування доходів середніх і малих підприємств в сільському господарстві відбувається по схемі, що часто використовує не розрахований обсяг доходу, а певні нормативні величини. Такий підхід до оподаткування вважається рудиментарним, оскільки нагадує середньовічні принципи сплати податків по фіксованим ставкам з обсягів активів. Однак, це не знижує популярність таких систем, в тому числі через позитивний вплив на розвиток сектору економіки, де вони застосовуються. Хоча загальний вплив таких систем на економіку і фіскальну систему знаходиться під запитанням. Так, наприклад в своєму дослідженні Ю.Валевич[1] показує, що для країн, що розвиваються спрощені режими оподаткування сільськогосподарських виробників не є ефективним рішенням. Основні сільськогосподарські виробники у країнах, подібних до України є великими підприємствами. Виходячи з цього, основний аргумент на користь запровадження спрощених режимів оподаткування для сільськогосподарських виробників, який полягає у спрощенні оподаткування, обліку та звітності, є оманливим. В сучасних умовах великі агрохолдинги не можуть функціонувати ефективно без належного ведення бухгалтерського обліку, результати якого можуть бути використані для цілей оподаткування.

Крім того, варто відзначити процеси, що відбуваються в економіці за умов податкового стимулювання сільського господарства і відсутності таких стимулів для решти економіки:

  • переміщення ресурсів з більш ефективного сектору послуг та переробної промисловості до менш ефективного сільськогосподарського сектору;
  • збереження сільського господарства у якості базової галузі у структурі виробництва, у той час як ринковий попит може вимагати розвитку промисловості або сервісного сектору національної економіки;
  • переорієнтація підприємств іншого профілю на сільське господарство з метою утримання збиткових сільськогосподарських виробництв аби мати змогу претендувати на податкові пільги;
  • викривлення у межах самого сільського господарства на користь підприємств, що мають більший дохід з меншої площі, наприклад підприємства тваринництва.

Аналіз платників єдиного податку 4 групи

Особливістю презумптивного оподаткування сільського господарства в Україні є те, що підприємства 4-ї групи єдиного податку не мають обмежень щодо масштабів своєї діяльності, в той час як решта «спрощенців» обмежені по певним параметрам та видам діяльності. Таблиця 1 відображає деякі структурні показники діяльності та сплати податків сільськогосподарськими підприємствами на спрощеній системі оподаткування 4-ї групи.  Дані свідчать про те, що землі для сільського господарства є досить концентрованими, оскільки приблизно 15% найбільших землевласників та землекористувачів (більше 1000 га) ведуть господарську діяльність на 82% загальної площі землі. Ці ж 15% підприємств отримують близько 80% всього доходу.

Варто також звернути увагу, що рослинництво в основному сконцентроване у великих землевласників та землекористувачів – на 5% найбільших підприємств (більше 3000 га) припадає майже 60% всього доходу від реалізації продукції рослинництва і лише 30% доходів від тваринництва. У структурі доходів самих груп виробників рослинництво для означених 5% найбільших підприємств займає близько 80%. Загальна картина виглядає так, що виробництво продукції тваринництва в основному сконцентроване в підприємствах з малими та середніми обсягами земель (до 3000 га), а рослинництва – на підприємствах із великими земельними ресурсами.

Таблиця 1

Структурні параметри діяльності та сплати податків підприємствами, що є платниками єдиного податку четвертої групи (за вісім місяців 2016 року)

Показники Підприємства, що обробляють площу земельних ділянок
до 100 га від 100 до 1000 га від 1000 до 3000 га від 3000 до 10000 га більше 10000 га
Кількість сільськогосподарських підприємств-платників єдиного податку четвертої групи 58,31% 25,98% 10,79% 4,28% 0,62%
Загальна площа землі, що обробляється, у т.ч: 2,81% 14,29% 27,25% 30,47% 25,18%
рілля 2,77% 14,40% 27,53% 30,50% 24,79%
сіножаті 1,85% 8,68% 18,30% 26,85% 44,32%
пасовища 5,09% 12,41% 24,82% 39,75% 17,94%
багаторічні насадження 3,98% 15,91% 22,82% 15,18% 42,11%
землі водного фонду 5,87% 27,33% 31,18% 33,30% 2,32%
Сума сплаченого єдиного податку четвертої групи на 2016 рік 3,03% 15,41% 29,27% 31,65% 20,64%
Сума доходу отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції і власного виробництва, продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних первинного виробництва, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції) та від надання супутніх послуг, у т.ч: 4,55% 16,85% 23,77% 28,66% 26,17%
доходи, отримані від реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на власних угіддях та угіддях, які знаходяться в користуванні 2,77% 12,75% 25,83% 31,46% 27,18%
доходи, отримані від реалізації продукції тваринництва і птахівництва 16,68% 27,67% 24,56% 17,66% 13,43%
Частка продукції рослинництва у загальному доході отриманому від реалізації сільськогосподарської продукції 46,17% 57,35% 82,31% 83,15% 78,68%
Частка продукції тваринництва у загальному доході отриманому від реалізації сільськогосподарської продукції 48,71% 21,81% 13,72% 8,18% 6,81%
Середній дохід на 1 платника, тис. грн. 896,11 7450,75 25306,28 76883,2 481761,3
Податкове навантаження на дохід від реалізації сільськогосподарської продукції 0,79% 1,09% 1,46% 1,31% 0,94%

Цікавим моментом є те, що податкове навантаження в 4-й групі єдиного податку не є плоскою ставкою. Найбільше відносне податкове навантаження несуть середні за оброблюваною площею підприємства, в той час як найменші та найбільші демонструють суттєво нижчу ефективну ставку. Така різниця в податковому навантаженні може пояснюватись продуктивністю праці в різних видах сільськогосподарської діяльності та економією на масштабах виробництва. Наприклад, середні товаровиробники більшою мірою залучені в тваринництво, яке є не таким рентабельним як рослинництво, особливо вирощення зернових. Варто також звернути увагу на те, що сама по собі ефективна ставка є набагато нижчою від номінальних ставок для єдиного податку 3-ої групи. Це свідчить про те, що сільгоспвиробники в Україні поставлені в умови, що є ще більш вигідними, ніж у решти спрощенців і при цьому не обмежені в масштабах своєї діяльності. Якщо проаналізувати середній дохід в кожній з груп підприємств, то можна побачити, що під критерій 3-ої групи єдиного податку підпадають лише підприємства з найменшими земельними активами.

Для більшої наочності розриву між доходом та сплаченим єдиним податком в Таблиці 2 наведено відповідні розрахунки відносно площі землі. Наведені дані вказують на те, що дохідність на гектар землі притаманна найменшим за площею господарствам, найменше податкове навантаження з єдиного податку (у розрахунку на 1 га) сплачують найбільші підприємства. Сукупно, ця інформація відображена у формі ефективної ставки податкового навантаження в таблиці 1.

Таблиця 2

Дохід та сплачений єдиний податок відносно площі землі

Показники Підприємства, що обробляють площу земельних ділянок
до 100 га від 100 до 1000 га від 1000 до 3000 га від 3000 до 10000 га більше 10000 га
Середнє податкове навантаження на гектар,  грн. 211,28 211,32 210,43 203,52 160,60
Дохід на гектар 26 727,87 19 471,82 14 404,60 15 539,35 17 167,01

Незважаючи на нижчі ефективні ставки, останніми роками відбувається міграція фермерських господарств з 4-ої в 3-ю групу єдиного податку (Таблиця 3), що може бути симптомом небажання малих сільськогосподарських підприємств сплачувати плату за землю або їх спроможність приховувати дохід і вигравати таким чином на зменшеній базі оподаткування. Адже, відповідно до таблиці 1 навіть порівняно невеликі підприємства з площею оброблюваних земель 100-1000 га мають середній річний дохід на рівні 7,5 млн. грн.

Таблиця 3

Структура фермерських господарств відповідно до схеми сплати податків

Період Кількість фермерських господарств У тому числі платників
Єдиного податку 4-ої групи Єдиного податку 3-ої групи Податку на прибуток
2012 рік 45313 61,09% 22,53% 10,15%
2013 рік 45299 60,30% 22,86% 10,14%
2014 рік 45489 58,36% 24,16% 10,54%
2015 рік 45740 52,25% 30,07% 11,09%
на 01.09.2016 року 45859 50,28% 32,78% 8,11%

Висновки та пропозиції

Ситуація, за якої в Україні існує сегмент економіки, що функціонує в умовах наднизького податкового навантаження і який не є обмеженим в масштабах своєї діяльності, не є нормальною. На нашу думку, доцільними є заходи по реформуванню спрощеної системи для сільського господарства у формі встановлення верхньої межі по доходу для перебування на спрощеній системі.

Ураховуючи інфляційні процеси, на нашу думку, верхню межу слід прив’язувати до розміру мінімальної заробітної плати. За попередніми розрахунками ми б запропонували п’ятнадцять тисяч мінімальних заробітних плат на рік. Це дозволить охопити малих та середніх агровиробників, а також більшість малих виробників у галузі тваринництва. Це є особливо актуальним на фоні дискусій щодо необхідності підтримки виробництва продукції тваринництва.

Господарства з більшими обсягами мають перейти на загальну систему оподаткування з можливими послабленнями по платі землю та рентної плати за спеціальне використання води. Для них це не стане шоковою терапією, оскільки вони і так утримують штат кваліфікованих бухгалтерів, і можуть в певній мірі оптимізувати власне податкове навантаження. В той же час такі заходи будуть запобігати генерації надприбутків в руках великих гравців ринку в умовах наднизького податкового навантаження.

Іншим можливими напрямом в середньостроковій перспективі є вирівнювання умов перебування в 3-й та 4-й групі єдиного податку. Для цього необхідно підвищити обмеження по доходу для 3-ої групи до рівня платників 4-ої групи, що дасть можливість малому та середньому бізнесу вибирати режими оподаткування в залежності від локальної ситуації. Високорентабельні ефективні виробники будуть залишатись в 4-ій групі, менш ефективні можливо оберуть 3-ю групу, де ефективна ставка складає 3-3,5%. Даний крок буде першим на шляху переходу до оподаткування доходу сільського господарства і дасть можливість вести діяльність тим підприємцям, що не так інтенсивно виснажують землю в ході ведення господарства.


[1] Agri-Taxation Review: Report of the Agri-Taxation Working Group to the Minister for Finance and the Minister for Agriculture, Food and the Marine/Indecon, October, 2014. URL: http://www.budget.gov.ie/Budgets/2015/Documents/Agritaxation_%20Review%20_Final_web-pub.pdf (дата звернення: 25.09.2016).

Автор: admin

Залишити відповідь

Свіжі статті


Warning: Use of undefined constant date - assumed 'date' (this will throw an Error in a future version of PHP) in /home/ngoiprorg/public_html/wp-content/themes/ipr/single-blog.php on line 53

Warning: Use of undefined constant desc - assumed 'desc' (this will throw an Error in a future version of PHP) in /home/ngoiprorg/public_html/wp-content/themes/ipr/single-blog.php on line 54

ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ ТА ПОДАЛЬШІ ЙОГО ПЕРСПЕКТИВИ

19 Серпня 2021

Державний бюджет – це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються в державі. Але справа в тому, що потреби держави, як і завдання, можуть мати різну спрямованість, здебільшого збігаючись з інтересами населення або суперечачи їм. Залежно від цього, відповідно, бюджет може служити суспільно значущим перевагам, а може обслуговувати лише […]

Елена Хотенко: Новый кодекс нужен

31 Липня 2019

Эксперты констатируют: качество налогового законодательства в Украине удручающе низкое, оно не соответствует экономическим реалиям и не способствует привлечению новых инвестиций. Перманентные изменения в Налоговом кодексе неоднозначны, и часто не учитывают интересы не только бизнеса, но и государства, они приводят к увеличению документооборота и усложнению администрирования налогов. Такая ситуация стала катализатором того, что бизнес-сообщество устало ждать […]

Основні показники ролі малого та середнього бізнесу в економіці Нідерландів та Німеччини

16 Жовтня 2018

Податки та внески на обов’язкове страхування в Нідерландах утримуються працедавцем з заробітної плати працівника (таблиця для 2018 р.): Додатково до внесків з заробітної плати працівника на державне соціальне страхування працедавець сплачує 18,96 % як внесок на державну систему соціального страхування. Податок з доходів фізичної особи в Німеччині є прогресивним і утримується працедавцем при виплаті заробітної плати: […]