ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ ТА ПОДАЛЬШІ ЙОГО ПЕРСПЕКТИВИ

19 Серпня 2021

Експерти Інституту податкових реформ

Державний бюджет – це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються в державі. Але справа в тому, що потреби держави, як і завдання, можуть мати різну спрямованість, здебільшого збігаючись з інтересами населення або суперечачи їм. Залежно від цього, відповідно, бюджет може служити суспільно значущим перевагам, а може обслуговувати лише вузькокорпоративну владну еліту, ігноруючи сподівання і потреби нації в цілому.

Державний бюджет України на 2021 рік було розроблено виходячи з основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку на 2021 рік, передбачених у схваленому постановою КМУ від 29.07.2020 р. № 671 прогнозі на 2021-2023 роки. Так, серед іншого, прогноз на 2021 рік номінального ВВП становить 4505,9 млрд грн, його реальне зростання – на рівні 4,6%, а індекс споживчих цін /грудень до грудня попереднього року/ – 107,3%.

Відповідно до звіту Державної казначейської служби України про виконання державного бюджету за січень-липень 2021 року загалом до державного бюджету надійшло 681 млрд грн, зокрема, до:

  • загального фонду державного бюджету надійшло 581,5 млрд грн (у тому числі 6,1 млрд грн міжбюджетних трансферів у вигляді реверсної дотації), що на 72,6 млрд грн, або на 14,3% більше, ніж за аналогічний період 2020 року;
  • спеціального фонду державного бюджету надійшло 99,5 млрд грн (у тому числі 1 млрд грн міжбюджетних трансферів у вигляді субвенція з місцевого бюджету державному бюджету на виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів), що на 20 млрд грн, або на 25,1% більше, ніж за аналогічний період 2020 року.

Вважаємо, що аналізувати найбільші надходження до загального фонду державного бюджету у січні-липні 2021 року не викличе значного інтересу, оскільки тут досить стандартна ситуація, коли левова частка доходів – це податкові надходження, а саме надходження податків на споживання (ПДВ, акцизний податок, мито) та прибуткових податків (ПДФО та податок на прибуток), а також кошти, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України «Про Національний банк України» (станом на 01.08.2021 року НБУ перераховано 24,4 млрд грн, що становить 100% від затвердженого у державному бюджеті плану на 2021 рік).

Вважаємо, що більш цікавим стане аналіз видаткової частини державного бюджету. Так касові видатки державного бюджету за січень-липень 2021 року становили 732,4 млрд грн / у результаті державний бюджет було виконано з дефіцитом у сумі 51,4 млрд грн або 7,6%/, зокрема за:

  • загальним фондом – 635,1 млрд грн, що становить 92,3% плану звітного періоду; порівно з аналогічним періодом касові видатки загального фонду державного бюджету зросли на 68,6 млрд грн або на 12,1%;
  • спеціальним фондом – 97,3 млрд грн, що становить 52,2% плану на рік; порівно з аналогічним періодом касові видатки спеціального фонду державного бюджету зросли на 27,3 млрд грн або на 39,1%.

Що стосується видатків загального фонду державного бюджету за січень-липень 2021 року, то:

  • 98,4% або 625,1 млрд грн – це поточні видатки, більше 50% яких спрямовано на заробітну плату з нарахуваннями – 138,4 млрд грн (зросли на 11,8 млрд грн або 9,3% порівняно з аналогічним періодом 2020 року) та соціальне забезпечення (пенсії, допомоги, стипендії) – 192,5 млрд грн (зросли на 3,8 млрд грн або 2% порівняно з аналогічним періодом 2020 року);
  • 1,6% або 10 млрд грн – капітальні видатки (зросли на 1,6 млрд грн або 19,3% порівняно з аналогічним періодом 2020 року).

Якщо аналізувати видаткову частину державного бюджету, то за ефективність та повноту її виконання відповідають головні розпорядники коштів державного бюджету. Свідченням недосконалого планування та неналежної організації роботи з управління бюджетними коштами станом на 01.08.2021 року є непогодження 34 паспортів бюджетних програм, а також 3 паспорти – повернуто Мінфіном на доопрацювання ( відповідно до статті 22 Бюджетного кодексу України своєчасність затвердження паспортів бюджетних програм, достовірність і повноту інформації, що в них міститься, забезпечують головні розпорядники згідно з Правилами складання паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання, затвердженими наказом Мінфіну від 29.12.2002 № 1098 (зі змінами).) /довідково: у зв’язку із внесенням змін до закону про державний бюджет на 2021 рік у I півріччі кількість паспортів бюджетних програм, які потребують затвердження, зросла з 511 до 535/.

Зазначене призводить до непроведення видатків у запланованих обсягах, зокрема за загальним фондом державного бюджету станом на 01.08.2021 року взагалі не проведено видатки за 66 бюджетними програмами на загальну суму майже 12 млрд грн, що затверджена у державному бюджеті на 2021 рік. Це є результатом несвоєчасного розроблення та затвердження паспортів бюджетних програм, порядків використання коштів державного бюджету (в тому числі за бюджетними програмами, вперше визначеними законом про державний бюджет України), а також неготовністю розпорядників коштів до освоєння таких коштів, насамперед, через несвоєчасність підготовки проектно-кошторисної документації, отримання відповідних дозвільних документів, проведення тендерних процедур тощо.

Щодо відсутності касових видатків за окремим бюджетними програми із 66 згаданих слід зазначити наступне.

Видатки не проводились за 11 бюджетними програмами щодо реалізації окремих державних інвестиційних проектів на загальну суму 306,8 млн грн, що становить 7,7% від суми капітальних вкладень, передбачених на фінансове забезпечення реалізації таких інвестиційних проектів, відібраних профільною Міжвідомчою комісією, зокрема:

  7 державних інвестиційних проектів не виконуються через ряд причин, що пов’язані із зміною проектно-кошторисної документації через зміну вартості та зміною замовника. Це такі інвестиційні проекти як:

  1. Заходи із забезпечення комплексного протипаводкового захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь у Львівській області (5 млн грн);
  2. Реконструкція гідротехнічних споруд захисних масивів дніпровських водосховищ (40 млн грн);
  3. Реалізація другого ПК Нового безпечного конфаймента та реконструкція об`єкта «Укриття» (87 млн грн);
  4. Створення сучасного мультифункціонального мистецького простору шляхом нового будівництва на вул. Стефаника, 3, у м. Львові (майже 4 млн грн);
  5. Модернізація сцени Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької (54,5 млн грн);
  6. Створення першого в Україні акустичного концертного залу в приміщенні Львівської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату імені С. Крушельницької (17,8 млн грн);
  7. Реконструкція Дитячого корпусу № 2 ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. акад. О. М. Лук’янової НАМН України за адресою: м. Київ, вул. П. Майбороди, 8 (3,6 млн грн).

– для 4 державних інвестиційних проектів, беручи до уваги розпис державного бюджету, заплановано, що фінансове забезпечення їх реалізації розпочнеться з вересня-жовтня 2021 року, а саме це стосується таких інвестиційних проектів як:

  1. Будівництво водопровідних мереж в населених пунктах Львівської області, що користуються привізною водою (10 млн грн);
  2. Реконструкція з розширенням харчоблоку, технічне переоснащення існуючої котельні, реконструкція пральні Державної установи «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського НАМН України» по вул. Миколи Амосова, 10 у Солом`янському районі м. Києва (11,5 млн грн);
  3. Реконструкція рентген-радіологічного відділення ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С.Коломійченка НАМН України» з метою введення в експлуатацію закупленого у 2011-2013 роках високовартісного медичного обладнання (23,3 млн грн);
  4. Реконструкція частини корпусів гострої коронарної недостатності та лабораторії радіоізотопних методів дослідження ДУ «ННЦ Інститут кардіології ім. акад. М. Д. Стражеска» НАМН України, за адресою: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5 (50 млн грн).

Не проведення видатків державного бюджету за бюджетними програмами що стосуються будівництва (придбання) житла для військовослужбовців Державної прикордонної служби України (200 млн грн), Головного управління розвідки Міністерства оборони України (110 млн грн); Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (27,6 млн грн), Управління державної охорони України (40 млн грн) пояснюються особливостями застосування положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» /відповідно до статті 28 цього Закону розподіл коштів за напрямами (об’єктами, заходами) за бюджетними програмами що стосуються будівництво (придбання) житла здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету/. Отже, загальна суме непроведених видатків на відповідну ціль на 01.08.2021 року становить 377,6 млн грн.

Крім того, на сьогодні не розпочато свою діяльність окремими органами державної влади, які відповідно до бюджетної методології являються головними розпорядниками бюджетних коштів, а саме:

  1. Агентство з управління державним боргом (40,3 млн грн) – запуск Агентства був запланований на 2020 рік (положення затверджено постановою КМУ від 12.02.2020 № 127), але через пандемію його перенесли на 2021 рік, проте на сьогодні відповідне агентство ще не запрацювало. Зараз цю функцію виконує Міністерство фінансів України;
  2. Державна інспекція культурної спадщини України (13 млн грн) та Державна служба охорони культурної спадщини України (18,3 млн грн) – положення були затверджені постановою КМУ від 24.12.2019 № 1185, проте дію цих положень було зупинено постановою КМУ від 23.03.2020 № 231.
  3. Бюро економічної безпеки (587,1 млн грн) – 22 березня поточного року Президент України підписав Закон України від 28.01.2021 № 1150-ІХ «Про Бюро економічної безпеки України», а 12 травня Прем’єр-міністр України оголосив про створення Бюро економічної безпеки та початок проведення конкурсів. 13 серпня, конкурсна комісія з обрання директора Бюро економічної безпеки провела співбесіди з 12 кандидатами і шляхом рейтингового голосування обрала трьох з них для подання на розгляд Прем’єр-міністру України.

Також станом на 01.08.2021 року відсутнє виконання по субвенціям з державного бюджету місцевим бюджетам на загальну суму 1,65 млрд грн, що заплановано спрямувати на:

  • створення навчально-практичних центрів сучасної професійної (професійно-технічної) освіти (150 млн грн) – хоча по розпису у червні передбачався перший розподіл коштів у обсязі 50 млн грн, а інші 100 млн грн – у листопаді поточного року. Вказане невикористання коштів може бути наслідком конкурсного відбору проектів комісією та виконанням ключової вимоги надання субвенції – умов співфінансування з місцевих бюджетів;
  • реалізацію програми «Спроможна школа для кращих результатів» (1 000 млн грн) – хоча по розпису у липні передбачався перший розподіл коштів у обсязі 100 млн грн. Вказане невикористання коштів може бути наслідком конкурсного відбору проектів комісією та виконанням ключової вимоги надання субвенції – умов співфінансування з місцевих бюджетів;
  • фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження (137,5 млн грн) – хоча по розпису у квітні передбачався перший розподіл коштів у обсязі 15,2 млн грн. Вказане невикористання коштів може бути наслідком відсутності належних пропозицій місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, оскільки розподіл субвенції здійснюється автоматично, тобто в обсязі що визначається за формулою;
  • розроблення комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад (62,6 млн грн) – хоча по розпису у березні передбачався перший розподіл коштів у обсязі 5 млн грн. Вказане невикористання коштів пов’язане із запізнілим затвердженням Порядку та умов надання цієї субвенції (постанова КМУ від 28.07.2021 № 853);
  • створення мережі спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі (274,2 млн грн) – відповідно до розпису розподіл субвенції передбачається з вересня поточного року;
  • проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів (25,9 млн грн) – відповідно до розпису розподіл субвенції передбачається у грудні поточного року.

Загалом, проблема державного бюджету, заключаються зокрема у вже наявному та можливому дефіциті бюджетних коштів до кінця 2021 року, зокрема на:

1. Виплату лікарняних і декретних допомог. З аналогічною ситуацією  українці вже стикнулись навесні 2021 року, а урядом для врегулювати цього питання постановою КМУ від 02.06.2021 року № 578 було виділено 400 млн грн для виплати Фондом соціального страхування застрахованим особам матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

2. Виплату пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі /у державному бюджеті на цю ціль передбачено спрямувати 35,2 млрд грн, при цьому на початок серпня виділено уже 31,4 млрд грн, що становить 88,8% від річного плану. Зважаючи на це, у Мінфіні зазначають про відсутність бюджетних коштів на такі виплати у грудні 2021 року, проте запевняють, що це питання обов’язково буде врегульовано/. При цьому залишається питання для роздумів, чому у державному бюджеті 2020 року на виплату пільг і житлових субсидій громадянам було заплановано з урахуванням змін 36,4 млрд грн (використано 99,8%), а у державному бюджеті 2021 року заплановано на 1,2 млрд грн менше, тоді як за даними Держстату тарифи на оплату житлово-комунальних послуг за січень-липень 2021 року в середньому зросли на 35,5% (лише за липень 2021 року на 0,6%).

3. Виплату заробітної плати шахтарям /у державному бюджеті на цю ціль затверджено бюджетні призначення у обсязі 3,1 млрд грн, при цьому станом на 01.08.2021 року уже використано майже 2,6 млрд грн, або 82,2%),

Водночас Урядом 14.07.2021 року було прийнято постанову 760-р, якою зменшено дефіцит таких коштів на 393 млн грн (збільшено загальний обсяг коштів до 3,5 млрд грн) та соціальну напругу у шахтарських регіонах на передодні професійного свята Дня Шахтаря. При цьому, Міністерство енергетик України зазначає, що загальний дефіцит коштів на виплату заробітної плати працівникам державних вугледобувних підприємств до кінця 2021 року складає 2,9 млрд грн.

4. Виплату «ковідних» доплат та заробітної плати лікарям  /підтвердженням цього є далеко не поодинокі заяви лікарів з усіх куточків України/. Крім того слід зазначити, що Президент підписав Указ №261/2021, який передбачається у  2022 році значне підвищення зарплати медиків: не менше 13,5 тис. грн для середнього медперсоналу і 20 тис. грн для лікарів, тому залишається чекати, чи врахує Уряд при підготовці державного бюджету на 2022 рік положення цього Указу, який відповідно до пункту 31 частини першої статті 106 Конституції України є обов’язковим до виконання на території України.

5. Закупівлю вакцини від коронавірусу. У державному бюджеті на цю ціль затверджено бюджетні призначення у обсязі 2,6 млрд грн, при цьому рішеннями Уряду відповідну суму було збільшено до 10,5 млрд гривень (у тому числі за загальним фондом – з 2,6 до 9,1 млрд грн, за спеціальним фондом – встановлено у розмірі 1,4 млрд грн). Станом на 01.08.2021 року за загальним фондом державного бюджету використано 7,8 млрд грн або 86%, а за спеціальним фондом – майже 100% виконання.

Варто взяти до уваги той факт, що на початку серпня фармацевтичні компанії Moderna і Pfizer оголосили про підвищення цін на свої вакцини проти COVID-19 /Вакцина Pfizer подорожчала на 25% – з 15,5 до 19,5 євро, а Moderna підвищила ціну приблизно на 10% –  в останніх контрактах на поставку ціна вакцини Moderna становить 25,5 долара, тоді як у першій закупівельній угоді одна доза коштувала близько 22,6 долара/. При цьому, 28 липня на засіданні Уряду Прем’єр-міністр України зазначив, що за кошти державного бюджету буде привезено 20 мільйонів доз вакцини від компанії Pfizer /загалом Україна отримає понад 47 мільйонів доз вакцини від різних виробників/.

Варто наголосити, що збільшення фінансового ресурсу на вакцинацію населення з 2,6 до 10,5 млрд грн відбулось:

  • за спеціальним фондом – на виконання статті 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», а саме спрямування до спеціального фонду коштів в розмірі майже 1,4 млрд грн, за рахунок залишку коштів, джерелом формування яких у 2020 році були надходження від сплати визначених грошових зобов’язань з ПДВ та податку на прибуток ПАТ «Укрнафта» та «НАК «Нафтогаз України»;
  • за загальним фондом – шляхом зменшення обсягу видатків на 6,5 млрд грн, передбачених на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення.

Тому збільшення ціни на вакцини спричинить потребу у пошуку додаткових фінансових ресурсів на їх закупівлю, а знову забирати кошти з програми державних медичних гарантій вважаємо може спричинити недофінансування системи охорони здоров’я, при чому експерти давно вже заявляли, що система при затверджених у державному бюджеті 126,7 млрд грн недофінансована на 45,2%.

Принагідно хотілось би зауважити, що хоча коронавірусна хвороба не відступила, проте Уряд, при розробці державного бюджету на поточний рік відмовився від ідеї створення окремого Фонду COVID-19, як це було у попередньому році. Проте у державному бюджеті на 2021 рік було передбачено бюджетну програму щодо фінансового забезпечення заходів, пов’язаних з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками у обсязі 3 млрд грн за загальним фондом державного бюджету, яку менш ніж за півроку було розподілено на такі цілі:

виплати передбачені Законом України «Про надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» – 1 400 млн грн;

виплати Фондом соціального страхування застрахованим особам матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності – 400 млн грн;

виплати Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття допомоги по безробіттю на період здійснення заходів, пов’язаних з боротьбою з COVID-19 – 400 млн грн;

здійснення доплати медичним працівникам закладів охорони здоров’я, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ та  військовослужбовцям, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину– 800 млн грн.

Водночас, 80% коштів, отриманих до спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктом 9 статті 12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», за рахунок залишку коштів, який утворився за програмою 3511380 «Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» станом на 1 січня 2021 року /за даними звіту Казначейства про виконання державного бюджету за 2020 рік – 2 486,1 млн грн/, уже також спрямовано на:

додаткові доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам лабораторних підрозділів – 341,6 млн грн;

оплату медичних послуг з вакцинації населення від COVID-19 – 1 482 млн грн;

забезпечення централізованою подачею кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров’я в Івано-Франківській області – 60 млн грн;

надання Національною академією медичних наук стаціонарної допомоги пацієнтам з COVID-19 – 55,4 млн грн;

здійснення державної компенсації шкоди, пов’язаної з ускладненнями, що можуть виникнути після вакцинації від COVID-19 – 55,9 млн грн.

Також чим цікавий є державний бюджет-2021, це тим, що надходження від приватизації державного майна та інших надходжень, безпосередньо пов’язаних з процесом приватизації та кредитування підприємств заплановано на рівні 12 млрд грн, що на  9,7 млрд грн або у 5,2 рази більше ніж фактично надійшло у попередньому році – майже 2,3 млрд грн при 0,5 млрд грн запланованих. Слід зазначити, що станом на 01.08.2021 року надходження від приватизації державного майна становлять лише 1,5 млрд грн або 12,4% від запланованого річного обсягу.

В першу чергу, це пояснюється тим, що до запланованого обсягу надходжень до державного бюджету від приватизації включено надходження від продажу об’єктів малої та великої приватизації. Однак продаж об’єктів великої приватизації  було тимчасово призупинено на період встановленого Кабінетом Міністрів України карантину та обмежувальних заходів щодо COVID-19 /Закон України від 30.03.2020 № 540-IX/, але пізніше законодавчі обмеження продажу об’єктів великої приватизації було частково знято /Закон України від 30.03.2021 № 1365-IX/.

Таким чином, у І кварталі 2021 року через встановлені законодавством обмеження Фонд державного майна України не мав змоги здійснювати продаж об’єктів великої приватизації та забезпечувати відповідні надходження до державного бюджету, оскільки відбувався продаж виключно об’єктів малої приватизації /за 7 місяців поточного року відбулося понад 200 аукціонів продажу об’єктів малої приватизації із середньою стартовою ціною 0,7 млрд грн/.

Після зняття законодавчих обмежень продажу об’єктів великої приватизації Фонд активізував роботу з підготовки таких об’єктів до продажу та забезпечення проведення аукціонів.  Так, у серпні 2021 року планується проведення аукціону з продажу АТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» – стартова ціна 3,7 млрд грн. Зацікавленість до даного об’єкта є не лише у вітчизняних,  але й іноземних інвесторів, що може забезпечити високу конкуренцію та максимальне зростання ціни продажу цього об’єкта великої приватизації.

Крім того, у жовтні 2021 року планується проведення аукціону з продажу АТ «Перший київський машинобудівний завод» – стартова ціна поки не відома, оскільки знаходиться на погоджені.

Також відповідно до укладених договорів про надання послуг з підготовки до приватизації та продажу на сьогодні здійснюється робота щодо підготовки до продажу ПрАТ «Президент-Готель», АТ «Одеський припортовий завод» та ЄМК ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська».

Враховуючи зазначене та виходячи з тенденцій продажу Фонд державного майна України планує до кінця року забезпечити надходження до державного бюджету від продажу об’єктів малої приватизації у розмірі 3 млрд грн, а від продажу об’єктів великої приватизації – 9 млрд грн.

Поряд з цим, продовження в Україні курсу на адаптацію державного бюджету до «нової реальності» послідовно призводить до потреби у коригуванні структури видатків, зокрема простежується зростання частки витрат на соціальну сферу, обслуговування державного боргу, міжбюджетні трансферти. Як правило, така ситуацію спричиняє недофінансування витрат, що визначають майбутнє країни, зокрема капітальних вкладень та інвестицій у людський капітал. У принципі, зазначена ситуація є логічною та зрозумілою, беручи до уваги відсутність достатньої кількості фінансового ресурсу для забезпечення усіх наявних соціально-економічних потреб та державних функцій. Очевидно, що значний перелік «захищених» видатків державного бюджету не дозволяє їх оптимізувати без негативних політичних та соціальних наслідків, а також  прийняття «непопулярних» урядових рішень. Такий підхід фактично відображає укорінені диспропорції у розподілі коштів державного бюджету. Тому уряду тільки і залишається, що інерційно відтворювати однотипну структуру видатків від одного бюджетного року до іншого і намагатися збалансувати показники державного бюджету за рахунок накопичених резервів, кредитних коштів і «незахищених» статей.

Принагідно хочеться зауважити, що українська економіка на сьогодні є сировино орієнтованою, адже понад 70% вітчизняного експорту становить власне сировинна продукція, що не є позитивним для економіки країни, беручи до уваги світові тенденції, які показують протилежну картину успішності, адже понад дві третини світової економіки – це  сфера послуг, і лише менше третини – промисловість і сільське господарство.  Тому вважаємо, що Україна має вступити в активну фазу розробки та реалізації нової стратегії розвитку країни,  а саме створення інноваційної економки і вирішення пов’язаної з нею проблеми розвитку людського потенціалу та підвищення його якості. Наприклад, Фінляндія продемонструвала світу успішний історичний ривок від сировинної економіки до інноваційної та конкурентоспроможної економіки з високими технологіями. При цьому вона на перше місце поставила задачу прискореного розвитку національного людського капіталу шляхом продуктивних (продуманих з чітко визначеними часовими рамками здійснення цілями і задачами) змін систем освіти, науки, охорони здоров’я і т. д. Економіка Фінляндії займає зараз високе місце у світових рейтингах за свою інноваційність та конкурентоспроможність. Тут не потрібно доказів того, що основними інструментами, які призводять до ефективного розвитку економіки та її зростання, є ефективне державне управління, збалансований державний бюджет  та інституційна регуляція. Крім того, розвиток інноваційної економіки вимагає зростання ефективності за всіма напрямками діяльності і має зводитися, серед іншого, до збереження і зміцнення суверенітету, обороноздатності та продовольчої незалежності. Для реалізації таких цілей аналіз ефективності бюджетних витрат, спроможності брати на себе боргові зобов’язання і процедури формування пріоритетних напрямків соціально-економічного розвитку є визначальними.

На завершення, звернемо увагу на сценарій МВФ на другу половину 2021 року для країн, економіка яких розвивається на шляху до становлення повноцінної ринкової економіки, включаючи Україну. Так, передбачається, що в другій половині 2021 року:

  • нові штами вірусу COVID-2019 спричинять нову хвилю заражень;
  • постачання вакцин потребуватимуть  збільшення та значного витрачання бюджетних коштів;
  • вимушені обмеження на переміщення уповільнять зростання економічної активності не лише у другій половині 2021 року, а і на початку 2022 року.

Крім того, інфляційний тиск в країнах з розвиненою економікою (таких як Німеччина, Франція, Великобританія) виявляється більш стійким, ніж очікувалося, і нормалізація грошово-кредитної політики відбувається швидше, ніж передбачається в сценарії для України. Саме тому, фінансові умови для країн таких як Україна посилюються з підвищенням глобальних довгострокових процентних ставок і значним збільшенням спредів / різниця між найкращими цінами купівлі та продажу в один і той же момент часу на який-небудь актив/ внаслідок стурбованості інвесторів щодо економічних перспектив у таких країнах.  Прогнозовано, що світовий обсяг виробництва буде нижчим приблизно на 0,75% в 2021 році і більш ніж на 1,5% в 2022 році. Хоча існує велика ймовірність того, що після 2022 року обсяг виробництва почне поступово відновлюватися, проте більш низькі темпи зростання і помітно більш жорсткі фінансові умови для України призведуть до зростаючої динаміки у кількості банкрутств, а світовий обсяг виробництва в цілому до 2025 року прогнозовано скоротиться приблизно на 4,5 трлн доларів.

Водночас, хотілось би окреслити базові заходи політики, яка на наш погляд, є адаптованою до пройдених економіко-соціальних етапів скорегованими на вплив наслідків пандемії. Так,  спочатку необхідно подолати гостру кризу, встановлюючи високий пріоритет для витрат на охорону здоров’я і адресну підтримку постраждалих від наслідків коронавірусу суб’єктів господарювання; потім потрібно забезпечити відновлення економіки, збільшуючи орієнтацію на більш широку підтримку з боку бюджетно-податкової і грошово-кредитної політики в залежності від наявних можливостей, в тому числі проводячи заходи, спрямовані на компенсацію збитків для накопичення людського капіталу внаслідок заходів самоізоляції; і нарешті, інвестувати в майбутнє, просуваючись в напрямку довгострокових цілей. Ці цілі включають підвищення виробничого потенціалу, продуктивне використання можливостей, що створюються переходом на цифрові технології, і забезпечення справедливого розподілу вигод за рахунок зміцнення систем соціального захисту, освіти та професійного навчання працівників. Для забезпечення довгострокової стійкості боргової ситуації бюджетні заходи повинні визначатися в рамках надійних середньострокових бюджетних засад. Вважаємо, що цей адаптований до умов сьогодення підхід залишається актуальним і є визначальним керівним принципом для урядових та політичних заходів на національному рівні.

Автор: admin

Свіжі статті

ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ ТА ПОДАЛЬШІ ЙОГО ПЕРСПЕКТИВИ

19 Серпня 2021

Державний бюджет – це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються в державі. Але справа в тому, що потреби держави, як і завдання, можуть мати різну спрямованість, здебільшого збігаючись з інтересами населення або суперечачи їм. Залежно від цього, відповідно, бюджет може служити суспільно значущим перевагам, а може обслуговувати лише […]

Елена Хотенко: Новый кодекс нужен

31 Липня 2019

Эксперты констатируют: качество налогового законодательства в Украине удручающе низкое, оно не соответствует экономическим реалиям и не способствует привлечению новых инвестиций. Перманентные изменения в Налоговом кодексе неоднозначны, и часто не учитывают интересы не только бизнеса, но и государства, они приводят к увеличению документооборота и усложнению администрирования налогов. Такая ситуация стала катализатором того, что бизнес-сообщество устало ждать […]

Основні показники ролі малого та середнього бізнесу в економіці Нідерландів та Німеччини

16 Жовтня 2018

Податки та внески на обов’язкове страхування в Нідерландах утримуються працедавцем з заробітної плати працівника (таблиця для 2018 р.): Додатково до внесків з заробітної плати працівника на державне соціальне страхування працедавець сплачує 18,96 % як внесок на державну систему соціального страхування. Податок з доходів фізичної особи в Німеччині є прогресивним і утримується працедавцем при виплаті заробітної плати: […]