Коментар до проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо мінімізації впливу на адміністрування надходжень до бюджету»

8 Липня 2016

Лариса Церетелі,
експерт ГО “Інститут Податкових Реформ”

В пояснювальній записці зазначено, що Законопроект стосується інтересів Державної фіскальної служби України. Норми проекту не передбачають правил і процедур, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень. Законопроект не потребує проведення консультацій з громадськістю.

З цим жодним чином не можна погодитись, бо він містить норму, яка зачіпає інтереси платників податків. Зокрема, введення фактично однорівневого оскарження рішень за наслідками перевірок. Це стосується не фіскальної служби, а ВСІХ платників податків. І тому, безумовно, мало б обговорюватись з громадськістю.

По суті. Вважаю, що це істотно звужує можливості захисту своїх прав та доведення правомірності своїх дій для багатьох платників податків, які з цілком зрозумілих причин не зможуть бути присутніми при розгляді скарг. Зважаючи на перевищення кількості позапланових перевірок над кількістю планових в 5-6 разів, неважко зрозуміти, що деяких платників перевіряють регулярно.

Для середнього бізнесу матеріально обтяжливо профінансувати вартість проїзду та добові як мінімум двом своїм представникам, для малого – взагалі неможливо. Тобто, жоден підприємець, якому нарахували 10-20 тисяч гривень сам до Києва не поїде, адвокатів не відрядить. Як наслідок, рішення за результатами розгляду скарг центральним контролюючим органом  будуть прийматися здебільшого заочно. Винятком стануть тільки великі платники податків.

Вважаю, що зазначена норма законопроекту не мінімізує, а посилює вплив на адміністрування надходжень бюджету за результатами контрольно-перевірочної роботи. І при цьому вона жодним чином не зменшує ризики вчинення корупційних правопорушень. Навпаки. Оскільки позитивні рішення (на користь платника податку) центрального органу взагалі не будуть ніким контролюватись, це робить корупційні схеми за визначенням безкарними. Єдине, що може стати на заваді, це оприлюднення рішень ДФС за наслідками оскаржень у відкритих джерелах інформації на кшталт Єдиного державного реєстру судових рішень.

Також занепокоєння викликає концентрація такої великої кількості оскаржень. За даними ДФС, кількість перевірок склала:
– 2013 рік – 38,0 тисяч;
– 2014 рік – 33,6 тисяч.

Кількість перевірок, за результатами яких виявлено порушення – 25,3 тис. і 25,0 тис. відповідно. З них оскаржено в адміністративному порядку (загалом по всіх областях!):
– 2013 рік – 23,3 тисяч;
– 2014 рік – 24,3 тисяч.

Це означає, що центральний контролюючий орган буде щорічно розглядати більше 20 тисяч оскаржень. Мабуть, на посади апеляційного підрозділу буде найбільший конкурс!

Зрозуміло, що більшість невеликих платників намагатиметься вирішити питання на регіональному рівні. Єдина можливість довести правомірність своїх дій без мандрівок до центрального офісу ДФС – подавати Заперечення до Акту перевірки ще до винесення рішення. Для надання платникам хоч такої можливості, необхідно внести зміни в розгляд заперечень:
– подовжити термін для надання заперечень до терміну подання скарги – тобто, до 10 днів;
– нормативно закріпити обов’язковість розгляду заперечень відповідною комісією в присутності представників платника податку.

Висновок:
– законопроект ще більше звужує права платників податку;
– внесені зміни підвищують тиск на платників податків;
– все це жодним чином не підвищить рівень довіри до контролюючих органів і тільки віддалить так звані «партнерські» стосунки та зростання добровільної сплати податків. Нажаль…