15_6986

Реформування алкогольної галузі: що переможе світло чи тіні?

10 Серпень 2016

Олексій Коваль,
експерт ГО «Інститут Податкових Реформ»

Слід визнати, що 2016 рік видався непростим для алкогольної галузі. Окрім значного скорочення ринку через фактичну окупацію Криму та частини Луганської та Донецької областей, істотної шкоди завдало різке здешевлення гривні та, як наслідок, падіння купівельної спроможності. Так, за повідомленням Державної служби статистики про соціально-економічне становище України за 2015 рік, індекс споживчих цін (індекс інфляції) за 2015р. у цілому становив 143,3% (за 2014р. – 124,9%).

На цьому тлі реформи, що стосуються регулювання алкогольної галузі, полягали у істотному підвищенні ставок акцизного податку, запровадженні нових більш деталізованих форм звітності щодо обігу алкогольних напоїв та підвищенні вартості спирту.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015р. № 909 ставки акцизного податку на горілку, лікеро-горілчані вироби та коньяк були підвищені на 50%, а на вино з додаванням спирту, ігристе та вермути – на 100%.

Вартість спирту збільшилася зі 180 грн. за дал у січні 2015 року до 285 грн за дал станом на липень 2016 року.

Очевидно, що тенденція до підвищення ставок акцизного податку на алкогольні напої збережеться протягом найближчого часу, оскільки додаткове навантаження на галузь не спричиняє істотного соціального напруження, з огляду на специфіку споживання алкоголю, що справедливо вважається шкідливою звичкою. Проте, підвищення ставок акцизного податку протягом останніх років не спричинило істотного збільшення надходжень до Державного бюджету. Звичайно, існують об’єктивні причини скорочення ринку через анексію Криму та конфлікт на Сході країни. Проте, не останнім чинником, що не дозволяє досягнути бажаних результатів у наповненні бюджету за рахунок підвищення акцизного податку, слід вважати стрімке зростання нелегального ринку алкоголю. Органи Державної фіскальної служби не демонструють значних успіхів у боротьбі з нелегальним обігом алкоголю, обсяг якого за оцінками представників галузі становить до 40% загального алкогольного ринку.

На цьому тлі великі виробники алкогольних напоїв виступають із ініціативою встановлення мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на алкогольні напої. В якості аргументів на користь встановлення мінімальних цін на алкогольні напої представники галузі (Асоціація «Укрводка» та Асоціація легальних виробників алкоголю, що об’єднують виробників міцних алкогольних напоїв, які контролюють до 90% ринку) стверджують, що подібний регуляторний захід перекриє доступ на легальний ринок алкоголю недобросовісним виробникам, які за рахунок ухилення від оподаткування та використання нелегального спирту наповнюють ринок неякісним продуктом, реалізуючи продукцію за значно нижчими цінами, ніж об’єктивно можливі, за умов дотримання законодавства про обіг алкоголю та сплати акцизного податку. Оскільки, незважаючи на посилення контролю з боку держави за обігом алкоголю, функціонування державної монополії на виробництво етилового спирту та наявності доволі широких повноважень у органів Державної фіскальної служби, обсяги нелегального обігу алкоголю в Україні постійно зростають, встановлення мінімальних цін на алкогольні напої стало чи не єдиним ефективним способом стримування контрафактної продукції від поширення через великі торгівельні мережі та і через дрібніших суб’єктів підприємництва, що здійснюють роздрібну торгівлю алкоголем.

Мінімальні ціни на алкогольні напої було встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв». В подальшому до Постанови вносилися зміни, зокрема, переглядалися мінімальні ціни у зв’язку із підвищенням акцизного податку та збільшенням мінімально необхідних витрат на виробництво та реалізацію алкогольних напоїв. Попередні редакції постанови № 957 погоджувалися із великими виробниками та встановлювали мінімальні ціни з урахуванням витрат саме провідних виробників алкогольних напоїв. Проте у 2016 році за позовом Приватного акціонерного товариства «Люботинський завод «Продтовари» до Кабінету Міністрів України адміністративним судом у справі № 826/17459/15 була визнана незаконною та нечинною постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №426 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957”, якою фактично збільшувався розмір мінімальних цін на алкоголь на 2015 рік. Підставою для скасування постанови суд визнав порушення процедури прийняття регуляторного акту та необґрунтований розрахунок встановлених цін.

На теперішній час, з урахуванням зазначеного судового рішення, яке набрало законної сили за наслідками апеляційного оскарження та залишене в силі за наслідками касаційного оскарження, мінімальні ціни на алкогольні напої де факто не встановлені. Для прикладу, мінімальна ціна пляшки горілки 0,5 л міцністю 40% становить 39,90 грн. При цьому лише сума акцизного податку з такої пляшки становить 21,16 грн., а вартість спирту 5,7 грн. Таким чином, з урахуванням мінімальних витрат на виробництво, тару, етикетку та логістику, навіть без жодної рентабельності, вартість пляшки горілки не може становити 39,90 грн.

Подібна ситуація ставить у дуже невигідне становище великих виробників алкогольних напоїв, які сумлінно виконують зобов’язання зі сплати акцизного податку. Окрім того, що держава в особі Державної фіскальної служби не може перекрити доступ на ринок фальсифікату через інтернет та нелегальні пункти продажу алкоголю, на сьогодні не діє і регуляторне обмеження щодо доступу алкоголю сумнівного походження у легальні роздрібні мережі.

Однією з причин зволікання урядовців є наявний конфлікт інтересів між великими виробниками, що контролюють до 90% ринку та кількома невеликими виробниками, які категорично заперечують проти встановлення мінімальних цін на тому рівні, який запропоновано та погоджено великими гравцями ринку. Кабінет Міністрів на сьогодні має виступити арбітром у цьому протистоянні, здійснивши об’єктивний розрахунок мінімальної вартості алкогольних напоїв з урахуванням необхідних витрат на виробництво та реалізацію алкогольних напоїв.

Проте прийняття рішення з цього гострого питання постійно відкладається. До сьогодні Кабінет Міністрів України не встановив економічно обґрунтованої мінімальної ціни на алкогольні напої. Більше того, до тепер Кабінетом Міністрів навіть не розпочато публічне обговорення шляхом публікації проекту регуляторного акту, тобто не виконано формальностей, передбачених Законом «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, порушення якого і послужило обґрунтуванням для скасування попередньої редакції постанови № 957.

Причиною цього конфлікту безперечно є недосконалість Закону «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Визначивши можливість встановлення мінімальних цін на алкогольні напої та надавши Кабінету Міністрів повноваження приймати відповідне рішення, Закон не містить переліку складових, що повинні бути враховані під час встановлення таких цін. Фактично у законі лише надано визначення мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін:

  • мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої – ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари;
  • мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої – ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки;

У наведеному визначенні міститься очевидна логічна невідповідність, коли однією з перемінних при обчисленні мінімальної оптової ціни використовується… найнижча оптова ціна. Очевидно, що це синоніми, а норма в такому вигляді не дає відповіді на питання, яким саме чином Кабінет Міністрів повинен обчислювати мінімальну оптово-відпускну та роздрібну ціни на алкогольні напої.

Разом з тим, на сьогодні відсутні можливості для внесення змін до Закону, а питання встановлення мінімальних цін потребує якнайшвидшого вирішення.

За таких обставин Уряду доцільно самостійно встановити прозору формулу для обчислення мінімальних цін, яка повинна включати всі необхідні витрати на виробництво та реалізацію алкогольних напоїв, а саме:
– акцизний податок;
– податок на додану вартість;
– вартість спирту чи виноматеріалів;
– вартість комплектуючих;
– логістичні та адміністративні витрати;
– мінімальну рентабельність.

Встановлення прозорих правил обчислення мінімальних цін на алкогольні напої може зняти напругу між великими та дрібними виробниками алкогольних напоїв.

Слід визнати, що встановлення мінімальних цін на алкогольні напої є швидше вимушеним заходом, до якого слід вдаватися лише до того, як належним чином запрацюють механізми усунення тіньового обігу алкогольних напоїв шляхом викриття та притягнення до відповідальності несумлінних виробників та дистриб’юторів.

Автор: admin

Напишіть відгук

Свіжі статті

Про механізм блокування реєстрації ПДВ накладних

30 Червень 2017

Олександра Смірнова

blokPDV

Останніми роками у процедурі відшкодування ПДВ відбулися доволі серйозні зміни. Однак у найближчий перспективі на платників чекає чергова порція новацій. Так, всім причетним до цього процесу відомо, що з 01.07.2017 року повноцінно запрацює механізм блокування реєстрації ПДВ накладних, який з 01.04.2017 року діяв у тестовому режимі. Порядок зупинення реєстрації накладних з моменту появи і ідеї, […]

Об‘єднані територіальні громади – 2016

10 Травень 2017

Діна Серебрянська

na sajt ED try

Рівень фінансового забезпечення територіальних громад в Україні, на сучасному етапі, не відповідає поставленим цілям держави щодо створення умов для підвищення конкурентоспроможності регіонів та забезпечення їх сталого розвитку. Результати дослідження показали, що обсяг капітальних видатків місцевих бюджетів є критичним (за економічною класифікацією видатків, їх частка у 2016 р. склала лише 15%, решта – це фінансування поточних […]

Світовий досвід використання інструментів зниження податкового навантаження на проміжне споживання імпорту національними експортерами

27 Березень 2017

Артур Зубрицький

photo1258965

Оцінка імпортної складової експорту України, проведена у попередніх дослідженнях, дозволяє констатувати підвищення залежності вітчизняних експортерів від проміжного споживання імпорту. Така ситуація актуалізує пошук інструментів, які б дали змогу знизити податкове навантаження на імпортну сировину, матеріали та комплектуючі, що використовуються для виробництва українських експортних товарів. Найбільш розповсюдженим інструментом фіскальної політики, що використовується у світовій практиці для […]