Коментар до проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо мінімізації впливу на адміністрування надходжень до бюджету»

8 Липня 2016

Лариса Церетелі,
експерт ГО “Інститут Податкових Реформ”

В пояснювальній записці зазначено, що Законопроект стосується інтересів Державної фіскальної служби України. Норми проекту не передбачають правил і процедур, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень. Законопроект не потребує проведення консультацій з громадськістю.

З цим жодним чином не можна погодитись, бо він містить норму, яка зачіпає інтереси платників податків. Зокрема, введення фактично однорівневого оскарження рішень за наслідками перевірок. Це стосується не фіскальної служби, а ВСІХ платників податків. І тому, безумовно, мало б обговорюватись з громадськістю.

По суті. Вважаю, що це істотно звужує можливості захисту своїх прав та доведення правомірності своїх дій для багатьох платників податків, які з цілком зрозумілих причин не зможуть бути присутніми при розгляді скарг. Зважаючи на перевищення кількості позапланових перевірок над кількістю планових в 5-6 разів, неважко зрозуміти, що деяких платників перевіряють регулярно.

Для середнього бізнесу матеріально обтяжливо профінансувати вартість проїзду та добові як мінімум двом своїм представникам, для малого – взагалі неможливо. Тобто, жоден підприємець, якому нарахували 10-20 тисяч гривень сам до Києва не поїде, адвокатів не відрядить. Як наслідок, рішення за результатами розгляду скарг центральним контролюючим органом  будуть прийматися здебільшого заочно. Винятком стануть тільки великі платники податків.

Вважаю, що зазначена норма законопроекту не мінімізує, а посилює вплив на адміністрування надходжень бюджету за результатами контрольно-перевірочної роботи. І при цьому вона жодним чином не зменшує ризики вчинення корупційних правопорушень. Навпаки. Оскільки позитивні рішення (на користь платника податку) центрального органу взагалі не будуть ніким контролюватись, це робить корупційні схеми за визначенням безкарними. Єдине, що може стати на заваді, це оприлюднення рішень ДФС за наслідками оскаржень у відкритих джерелах інформації на кшталт Єдиного державного реєстру судових рішень.

Також занепокоєння викликає концентрація такої великої кількості оскаржень. За даними ДФС, кількість перевірок склала:
– 2013 рік – 38,0 тисяч;
– 2014 рік – 33,6 тисяч.

Кількість перевірок, за результатами яких виявлено порушення – 25,3 тис. і 25,0 тис. відповідно. З них оскаржено в адміністративному порядку (загалом по всіх областях!):
– 2013 рік – 23,3 тисяч;
– 2014 рік – 24,3 тисяч.

Це означає, що центральний контролюючий орган буде щорічно розглядати більше 20 тисяч оскаржень. Мабуть, на посади апеляційного підрозділу буде найбільший конкурс!

Зрозуміло, що більшість невеликих платників намагатиметься вирішити питання на регіональному рівні. Єдина можливість довести правомірність своїх дій без мандрівок до центрального офісу ДФС – подавати Заперечення до Акту перевірки ще до винесення рішення. Для надання платникам хоч такої можливості, необхідно внести зміни в розгляд заперечень:
– подовжити термін для надання заперечень до терміну подання скарги – тобто, до 10 днів;
– нормативно закріпити обов’язковість розгляду заперечень відповідною комісією в присутності представників платника податку.

Висновок:
– законопроект ще більше звужує права платників податку;
– внесені зміни підвищують тиск на платників податків;
– все це жодним чином не підвищить рівень довіри до контролюючих органів і тільки віддалить так звані «партнерські» стосунки та зростання добровільної сплати податків. Нажаль…

Автор: admin

Залишити відповідь

Свіжі статті

МОЖЛИВІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ЄС ДО УКРАЇНИ КОНТРЗАХОДІВ У ЗВ’ЯЗКУ З НЕДОТРИМАННЯМ ВИМОГ НАЛЕЖНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОПОДАТКУВАННЯ

6 Червня 2018

Україна в зоні ризику У листопаді 2016 р. Україна зобов’язалась імплементувати мінімальні стандарти кампанії анти-БЕПС, які включають в себе заходи щодо: незастосування недобросовісних практик податкової конкуренції (harmful tax practices) (Напрям 5); запобігання наданню договірних переваг за неналежних обставин (Напрям 6); вдосконалення документації з трансфертного ціноутворення та запровадження звітів у розрізі країн (country–by–country reporting) (Напрям 13); підвищення […]

ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

5 Травня 2018

Створення сприятливого середовища для ведення бізнесу та розвитку МСП є одним із середньострокових напрямів реформування, зазначених у Стратегії сталого розвитку «Україна–2020». Державна фінансова підтримка МСП надається за рахунок державного та місцевих бюджетів. Основним нормативно-правовим документом у даному напрямі є ЗУ «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва» від 22.03.2012 р. № 4618-VI. Частиною […]

Позиція України в сучасному світі податків

2 Березня 2018

Проведення 7 червня 2017 р. церемонії підписання Багатосторонньої конвенції з імплементації заходів, пов’язаних з податковими угодами, для запобігання розмиванню бази оподаткування та переміщення прибутків (далі — Багатостороння конвенція) стало знаковою подією. Як зазначає професор Рейвен Аві-Йона (Reuven Avi-Yonah) та професор Хайян Ксю (Haiyan Xu), «Багатосторонню конвенцію, яка включає 39-ть статей, можна уявити у вигляді дракона, в якого преамбула є […]