Чи справді Україна має якісь зобов’язання перед ЄС щодо ліквідації спрощеної системи оподаткування?

7 Грудня 2015

Олексій Кононов,
експерт ІПР

112.ua розмістило коментар Олександра Охріменка щодо податкової реформи під гучною назвою «Податкова реформа Яресько: Необхідна жорсткість заради майбутнього України», в якому, зокрема, зазначається що урядовий законопроект, спрямований на ліквідацію спрощеної системи оподаткування, базується на зобов’язаннях України за Угодою про асоціацію з Європейським Союзом та директивах ЄС. Таке твердження викликає подив та є вкрай невірним.

По-перше, в Угоді про асоціацію згадуються лише непрямі податки, як то ПДВ та акциз (глава 4 «Оподаткування» розділу V “Економічне та галузеве співробітництво”). Угода робить особливий наголос на процедурі відшкодування ПДВ (стаття 351), жодним чином не згадуються прямі податки, як то податок на прибуток, наприклад. В Додатку XXVIII до Угоди про асоціацію перелічено директиви ЄС, відповідно до яких Україна поступово має змінити національне законодавство, та встановлено календарні терміни щодо впровадження кожної директиви. Таких директив в Додатку перелічено усього вісім і всі вони стосуються ПДВ та акцизних зборів на алкоголь та тютюнові вироби, а також оподаткування енергопродуктів та електроенергії.

По-друге, для експертів, які роблять подібні заяви, мабуть, буде новиною те, що в самому ЄС, який нараховує 28 держав-членів, на сьогоднішній день гармонізовано тільки законодавство з непрямого оподаткування, що випливає із статті 113 Угоди про функціонування ЄС. Встановлення ж правил з прямого оподаткування залишається в компетенції держав-членів. Окремим винятком є оподаткування прибутків та дивідендів, які перераховуються між пов’язаними компаніями, що знаходяться в різних державах ЄС. Такий розподіл не є випадковим, адже саме непрямі податки дуже сильно впливають на єдиний ринок ЄС. Усі спроби щодо подальшої гармонізації правил з прямого оподаткування, яке головним чином впливає на публічні фінанси кожної окремої держави-члена, поки но не були вдалими, і це ще дуже далека перспектива для самого ЄС.

Таким чином, не можна казати, що Україна має якісь зобов’язання перед ЄС щодо ліквідації спрощеної системи оподаткування. Системи оподаткування 28 країн-членів дуже різні, і те, що в них немає аналога української спрощеної системи, зовсім не означає, що такої системи бути не може. Угода про асоціацію наголошує на необхідності боротьби із податковим шахрайством, а таке шахрайство є наслідком дуже поганого адміністрування податків та тотальної корупції. Саме на корумпованості системи наголошують європейські партнери та експерти.

Автор: admin

Залишити відповідь

Свіжі статті

МОЖЛИВІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ЄС ДО УКРАЇНИ КОНТРЗАХОДІВ У ЗВ’ЯЗКУ З НЕДОТРИМАННЯМ ВИМОГ НАЛЕЖНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОПОДАТКУВАННЯ

6 Червня 2018

Україна в зоні ризику У листопаді 2016 р. Україна зобов’язалась імплементувати мінімальні стандарти кампанії анти-БЕПС, які включають в себе заходи щодо: незастосування недобросовісних практик податкової конкуренції (harmful tax practices) (Напрям 5); запобігання наданню договірних переваг за неналежних обставин (Напрям 6); вдосконалення документації з трансфертного ціноутворення та запровадження звітів у розрізі країн (country–by–country reporting) (Напрям 13); підвищення […]

ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

5 Травня 2018

Створення сприятливого середовища для ведення бізнесу та розвитку МСП є одним із середньострокових напрямів реформування, зазначених у Стратегії сталого розвитку «Україна–2020». Державна фінансова підтримка МСП надається за рахунок державного та місцевих бюджетів. Основним нормативно-правовим документом у даному напрямі є ЗУ «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва» від 22.03.2012 р. № 4618-VI. Частиною […]

Позиція України в сучасному світі податків

2 Березня 2018

Проведення 7 червня 2017 р. церемонії підписання Багатосторонньої конвенції з імплементації заходів, пов’язаних з податковими угодами, для запобігання розмиванню бази оподаткування та переміщення прибутків (далі — Багатостороння конвенція) стало знаковою подією. Як зазначає професор Рейвен Аві-Йона (Reuven Avi-Yonah) та професор Хайян Ксю (Haiyan Xu), «Багатосторонню конвенцію, яка включає 39-ть статей, можна уявити у вигляді дракона, в якого преамбула є […]