Зміни, які відбудуться в роботі «єдиного вікна» на митниці

24 Листопада 2017

Галина Омельченко
Експерт ГО «Інститут податкових реформ»

22 листопада Урядом прийнято Постанову КМУ №878 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25 травня 2016 року №364». Цим документом затверджено у новій редакції Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (далі – Порядок інформаційного обміну).

Основні новації Порядку інформаційного обміну виглядають амбіційно:

• поширення дії «єдиного вікна» на всі митні режими, переміщення товарів за періодичними митними деклараціями та попередніми деклараціями, які містять повний обсяг даних;
• зменшення кількості сканованих документів шляхом надання контролюючим органам необхідних відомостей, які наявні в попередній декларації;
• скасування печаток на папері, якщо контроль проведено в електронному вигляді;
• обов`язковість використання «єдиного вікна» з 1 лютого 2018 року;
• скорочення часу, протягом якого контролюючими органами може бути призначений огляд товарів з 24 до 12 робочих годин;
• зменшення граничного терміну прийняття рішення контролюючими органами щодо експорту з 24-х до 4-х годин.

Незважаючи на те, що проект цієї постанови був оприлюднений для обговорення на сайті Мінфіну ще 31 липня 2017 року, і ніяких суперечок тоді не викликав, прийняття спричинило неабияку дискусію серед знавців митної справи та учасників зовнішньоекономічної діяльності.

Справа в тому, що майже одночасно 28 липня 2017 року у Верховній Раді зареєстрований законопроект №7010 “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”, у якому разом із Митним кодексом запропоновані зміни ще до 18 Законів України в частині запровадження міжвідомчого інформаційного обміну в електронному вигляді, зменшення контролюючих органів на кордоні та спрощення самих процедур контролю, насамперед, через застосування систем аналізу ризиків за напрямками контролю. Нажаль, на сьогодні законопроект лише включений до порядку денного для розгляду в першому читанні і не погоджений у комітетах. Шансів прийняти відповідний Закон до вступу в дію нового Порядку інформаційного обміну з 01 січня 2018 року практично не має. Отже його введення в дію знову відбуватиметься без відповідних змін законодавства.

На думку супротивників впровадження Порядку інформаційного обміну до законодавчих змін, в такому випадку бізнес стикатиметься із чіплянням контролюючих органів за застарілі норми законодавства, і «єдине вікно», програватиме в боротьбі, як це і відбувається зараз. Ситуація, яка має місце сьогодні, коли швидше, а отже і дешевше, «забігти» до відповідних контролерів ногами, ніж чекати їх реакції на електронну заявку для оформлення через «єдине вікно», матиме місце і надалі. Як результат – сама ідея «єдиного вікна» буде дискредитована.

Прихильники подальшого впровадження наполягають на тому, що діючих норм Митного кодексу України достатньо, щоб регулювати порядок інформаційного обміну виключно на рівні Кабміну. Спираючись на досвід введення електронного декларування, коли внесення змін до Митного кодексу України не встигало за реальними кроками митниці, вони пропонують рухатись паралельно. Одночасно працювати над якомога найшвидшим прийняттям законопроекту №7010 та впроваджувати новий Порядок інформаційного обміну. Додатковий аргумент – скани документів, які надаються митниці при електронному декларуванні з відмітками контролюючих органів, за їх переконанням, не завжди чесні, зроблені за допомогою фоторедакторів або підроблених печаток. Робота через «єдине вікно» стане гарантією від таких недоброчесних дій.

У самих представників бізнесу найгостріше незадоволення викликала норма Порядку інформаційного обміну про обов`язковість використання принципу «єдиного вікна» з 01.02.2018. На відміну від попередньої редакції, бізнес буде позбавлений можливості самостійно обирати порядок проходження контролів (паперові документи чи «єдине вікно»). Крім того, учасники зовнішньоекономічної діяльності в унісон з супротивниками впровадження також скаржаться на відсутність економії часу та коштів при використанні принципу «єдиного вікна» зараз, а також примушення з боку митниці (якій встановили показник залучення до оформлення за принципом «єдиного вікна») оформлюватись з його використанням.

Сама по собі така жвава реакція на подію свідчить про зацікавленість всіх сторін питаннями використання електронних сервісів при здійсненні митних процедур і прагнення до ефективних результатів їх впровадження. Дуже яскрава ознака того, що саме в цьому напрямку має зосереджувати зусилля і Верховна Рада, і Уряд, і відповідні фахівці.

Учасники дискусії не враховують невеличку, але суттєву ремарку. Україна вже досить давно приєдналась до СОТ, ратифікувала низку Угод в її рамках. Також взяла на себе обов`язкі за Угодою про Асоціацію між Україною та ЄС. Підписані міжнародні договори передбачають, зокрема, створення і підтримку «єдиного вікна». Згідно із ст.9 Конституції України ці норми на сьогодні є частиною нашого національного законодавства і мають виконуватись. Ситуація складається такою, що законодавці не квапяться, а Уряд виявляє готовність. А це вже політична площина, від якої потерпає бізнес.

Поза увагою обговорення залишилась і нова редакція п.2 зміненої Постанови КМУ №364. Треба зауважити, що центральним органам виконавчої влади нарешті встановлений термін 31 грудня 2017 року для приведення власних нормативно-правових актів «у відповідність з цією постановою, передбачивши в них положення щодо функціонування системи управління ризиками як підстави для здійснення контролю товарів, що підлягають державним видам контролю».

Наявність кінцевих термінів приведення у відповідність нормативно-правових актів є беззаперечним «плюсом» Постанови КМУ №878.  Мова не просто про обов`язок приведення, а про налагодження функціонування системи управління ризиками. З врахуванням попереднього досвіду, всіх дуже турбує якість виконання цих вимог контролюючими органами. Вкрай важливо, щоб учасники зовнішньоекономічної діяльності не чекали у стороні і надавали ефективний зворотній зв`язок про цю якість вже на етапі оприлюднення проектів цих нормативно-правових актів для обговорення.

Під новорічною ялинкою з 1 січня 2018 року всіх учасників зовнішньоекономічної діяльності – імпортерів, експортерів, перевізників та брокерів, а також митників та працівників контролюючих органів чекає старт такого собі квесту по впровадженню нових правил гри. Фініш 01 лютого 2018 року, коли використання «єдиного вікна» стане обов`язковим для всіх, у тому числі і для контролюючих органів. Коли побачимо, з якими саме здобутками ми прийшли до фінішу, тоді і буде зрозуміло, Постанова КМУ №878 – це зрада чи перемога для бізнесу. До цієї дати, без бачення як працюватиме програмне забезпечення та які саме нормативно-правові акти будуть розроблені центральними органами виконавчої влади для приведення у відповідність новому Порядку інформаційного обміну, будь-які прогнози є передчасними.

Істину про те, що дорогу здолає той, хто йде, поки що ніхто не відміняв. А розбудова такого складного проекту, як «єдине вікно» – це і є дорога. Як свідчить міжнародний досвід – не на один рік.