Законодавчі ініціативи щодо застосування принципу субсидіарності не витримують жодної критики

24 Грудня 2015

Олексій Кононов,
Експерт ІПР

27 листопада у Верховній Раді України було зареєстровано законопроект №3544 «Про спеціальні режими інвестиційної та інноваційної діяльності із застосуванням принципу субсидіарності в Україні». Безперечно, не можна критикувати сам намір щодо залучення грошей в національну економіку, але ж при цьому багато чого в законопроекті 3544 та в пов’язаних із ним законопроектах 3545 та 3546 (щодо внесення змін до Податкового та Митного кодексів) не витримує критики.

По-перше, запропонована проектом система оцінки, реєстрації інвестиційних проектів, контролю за їх здійсненням тощо є дуже складною та забюрократизованою, що створює умови для зловживань з боку відповідальних посадових осіб.

По-друге, пільги, запропоновані інвесторам згідно із законопроектом, можуть будь-якої миті бути скасовані Верховною Радою України, адже законодавець не може обмежити себе в можливості приймати закони. В минулому Україна не раз порушувала гарантії, надані іноземним інвесторам. Варто пригадати звільнення іноземних інвесторів від податку на прибуток підприємств до 1999 р., яке було скасовано парламентом у 1997 р., а також прийняття у 2000 р. Закону України «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб’єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження», яким було скасовано всі наявні пільги з оподаткування іноземних інвестицій. Після прийняття Податкового кодексу України в 2010 р. не є поодинокими випадки різкої зміни встановленого кодексом режиму оподаткування.

По-третє, запропоноване законопроектом звільнення від сплати ввізного мита при ввезенні нового обладнання, устаткування та комплектуючих виробів для реалізації інвестиційного та/або інноваційного проекту суперечить зобов’язанням держави за Угодою про асоціацію з ЄС. Відповідно до ст. 84 Угоди, Україна має привести своє митне законодавство у відповідність до норм та стандартів ЄС, зокрема, беручи до уваги Регламент Ради ЄС 1186/2009 що встановлює систему Співтовариства для звільнення від сплати мит. Зазначений Регламент не передбачає можливості звільнення від ввізного мита нового обладнання та устаткування, незалежно від мети його ввезення.

У цьому випадку «гарні наміри» законодавця просто не узгоджуються із міжнародними зобов’язаннями нашої держави. Чому так сталося, що ці зобов’язання не лишають шляхів для залучення на пільгових умовах інвестицій в натурі (у вигляді обладнання тощо), яких так потребує вітчизняна економіка, мабуть, має бути питанням до тих, хто вів переговори з ЄС від імені України. Але ж маємо те, що маємо.

Отже, якщо метою законопроекту є заохочення інвестицій (насамперед іноземних) та розвиток пріоритетних галузей економіки та окремих регіонів держави з вирішенням нагальних соціальних проблем, законодавець має потурбуватися про відсутність відвертих порушень міжнародних зобов’язань, а також про те, щоб новоприйнятий закон не став черговою декларацією, яку можна скасувати будь-якої миті.