Система оподаткування бізнесу в Нідерландах

3 Жовтня 2018

Олена Хотенко, Голова Ради ГО “Інститут податкових реформ”

1. В Нідерландах існує окремий механізм для оподаткування малого бізнесу – Small Businesses Scheme (kleineondernemersregeling, KOR). Його основна перевага полягає у можливості зменшення розміру ПДВ. Крім того, у деяких випадках подібний механізм може забезпечувати взагалі звільнення від сплати ПДВ і навіть звільнення від адміністративних обов’язків, передбачених в рамках системи ПДВ в цілому:

1) звільнення від сплати ПДВ має місце у тому випадку, якщо розмір відповідного податку для підприємця у звітному році складає менше 1345 євро;

2) зниження розміру ПДВ – якщо розмір відповідного податку коливається в межах від 1345 євро до 1883 євро за рік, то це означає, що ПДВ не потрібно сплачувати;

3) звільнення від адміністративних обов’язків, передбачених в рамках системи ПДВ, застосовується у тому випадку якщо підприємець протягом кількох років сплачує ПДВ у розмірі менше 1345 євро.

Суб’єкт господарювання має відповідати таким умовам для можливості отримання доступу до відповідних переваг згаданого механізму для оподаткування малого бізнесу:

1) мати індивідуальний статус, зафіксований Торговою палатою Нідерландів, в т.ч. передбачається, що це може бути не лише фізична особа-підприємець, але й, наприклад, загальне партнерство (vennootschap onder firma, vof) або командитне товариство (commanditaire vennootschap, cv), однак в жодному випадку не приватна компанія з обмеженою відповідальністю (bv) і не публічна компанія з обмеженою відповідальністю (nv);

2) бути резидентом Нідерландів, зокрема, у випадку юридичних осіб така вимога означає, що відповідна особа має бути зареєстрована на території Нідерландів;

3) добросовісно виконувати адміністративні зобов’язання в рамках системи ПДВ, а саме – заявник належним чином веде облік доходів і витрат та належним чином зберігає необхідну документацію, в т.ч. рахунки-фактури;

4) розмір податку не перевищує 1883 євро в рік з бази оподаткування, яка не враховує розмір вхідного ПДВ на придбані товари і послуги.

Приклад обрахунку звільнення від ПДВ. Річний оборот підприємця К. становить 60 000 євро, а ставка ПДВ для його виду підприємницької діяльності – 6 %. Податок мав би становити: 60000 Х 0,06=3600. Разом з тим, загальна сума ПДВ на понесені підприємцем К. витрати становить 2262 євро. У такому випадку від умовної суми ПДВ віднімають суму ПДВ на витрати (3600-2262=1338), а отримана різниця і становить собою суму ПДВ до сплати. Отримана різниця у нашому прикладі менше від встановленої законодавцем межі у 1345 євро, а тому підприємець К. звільняється від сплати ПДВ.

У випадку обрахунку зниження розміру ПДВ використовується подібний до попереднього підхід. Єдина відмінність полягає лише в тому, що отримана різниця між умовним ПДВ та ПДВ на витрати має перебувати у межах від 1345 євро до 1883 євро. Якщо відповідний показник різниці перебуває у зазначених межах, то застосовується наступна формула для зниження розміру ПДВ:

2,5 Х (1883 – показник різниці) = розмір знижки зі сплати ПДВ

Відповідний показник розміру знижки зі сплати ПДВ віднімається від використаного у формулі показника різниці, що і дає можливість обчислити остаточний розмір ПДВ до сплати:

показник різниці – розмір знижки зі сплати ПДВ = розмір податку до сплати

У випадку, якщо розмір ПДВ не перевищує 1883 євро, то тоді платник податків має право звернутись з запитом на надання йому права подавати податкову декларацію лише раз в рік (а не поквартально або навіть щомісяця). Якщо ж розмір ПДВ не перевищує 1345 євро, то підприємець отримує можливість претендувати на повне звільнення від адміністративних обов’язків в рамках системи ПДВ, але вона виникає лише у тому випадку, якщо ситуація платника податків демонструє тенденцію до збереження не один рік. Разом з тим, звільнення від подання декларації не звільняє від обов’язку збереження рахунків-фактур.

2. Підприємці в Нідерландах мають можливість отримати знижку для власників приватного бізнесу (zelfstandigenaftrek) при оподаткуванні їх доходів. У такому випадку відповідні особи мають право зменшувати свій щорічний прибуток як базу оподаткування на фіксовану суму. Для того, щоб скористатись відповідною перевагою, особа має відповідати таким критеріям:

1) наявність статусу платника податку на доходи фізичних осіб;

2) відповідність часовому критерію, тобто витрачання на ведення підприємницької діяльності не менше 1225 годин на рік (відповідні години особа повинна мати змогу підтвердити);

3) особа є самозайнятою або є учасником загального партнерства;

4) особа не досягла пенсійного віку на початок календарного року, а якщо досягла – то розмір відповідного звільнення зменшується на 50 %.

Розмір відповідної знижки у 2018 р. становить 7280 євро.

Примітно, що якщо розмір прибутків особи є занадто низьким для застосування підприємцем повного розміру знижки, то частина, яка є невикористаною, може бути використана протягом наступних дев’яти років, якщо розмір прибутку у таких роках є вищим. Наприклад, особа отримала прибуток за рік у розмірі 5000 євро. У такому випадку база оподаткування становитиме нуль, але при цьому невикористаною залишається частина знижки для власника приватного бізнесу у розмірі 2280 євро (7280 – 5000 = 2280). Якщо наступного року прибуток підприємця буде достатньо високим, наприклад, 20000 євро, то в такому випадку база оподаткування скорочуватиметься на невикористаний розмір відповідної знижки у попередньому році: 20000 – 7280 – 2280 = 10440. Отриманий показник і буде базою оподаткування. Окремий порядок врахування невикористаної частини знижки для власників приватного бізнесу передбачено у випадку їх смерті.

Варто додати, що розмір знижки для власників приватного бізнесу може бути додатково збільшено на 2123 євро протягом перших трьох років з початку підприємницької діяльності за дотримання певних умов (startersaftrek): 1) особа має право на знижку для власників приватного бізнесу; 2) особа не була платником податку як підприємець щонайменше за один рік з останніх п’яти; 3) особа не використовувала право на знижку для власників приватного бізнесу більш ніж два рази протягом останніх п’яти років.

3. Звільнення прибутків від оподаткування для суб’єктів малого та середнього бізнесу (MKB-winstvrijstelling) є ще однією формою стимулювання підприємницької діяльності. Воно передбачає можливість звільнення від оподаткування у фіксованому відсотку прибутків підприємця. Наразі розмір такого звільнення становить 14 %. Право на таке звільнення виникає у тому випадку, якщо особа має статус підприємця в цілях оподаткування, незалежно від часового критерію, який передбачений при застосуванні знижки для власників приватного бізнесу (zelfstandigenaftrek). Відповідне звільнення застосовується до прибутку платника податків після застосування описаної вище Small Businesses Scheme (kleineondernemersregeling, KOR) та знижки для власників приватного бізнесу (zelfstandigenaftrek). Примітно, що якщо результати роботи підприємця є збитковими, то відповідний механізм у зазначеному фіксованому розмірі дозволяє знизити розмір отриманого негативного результату за звітний рік.

4. Знижка на працюючого партнера (meewerkaftrek), наприклад, дружину чи дорослих дітей, надається у тому випадку, якщо особа:

1) є підприємцем;

2) відповідає вже згадуваному вище часовому критерію у 1225 годин на рік на зайняття підприємницькою діяльністю;

3) працюючий партнер приділяє не менше 525 годин на рік наданню допомоги підприємцю.

Розмір знижки на працюючого партнера, який надає змогу зменшити оподатковуваний дохід для підприємця, залежить від кількості годин, які приділені наданню допомоги підприємцю у його підприємницькій діяльності. Зауважимо, що підприємець повинен бути спроможним обґрунтувати ці години.

Кількість годин особи,

яка надає допомогу     Розмір знижки

для підприємця

менше 525 немає вирахування

525-875      1,25 % прибутку

875-1255    2 % прибутку

1,225 – 1,750       3 % прибутку

1750 або більше 4 % прибутку

5. Особи, які втратили працездатність, але є підприємцями, мають право на звільнення від оподаткування отриманого прибутку. Разом з тим, така можливість надається особі, якщо вона відповідає декільком критеріям:

1) не досягла пенсійного віку;

2) є підприємцем;

3) не була підприємцем хоч а б протягом одного року з останніх п’яти;

4) отримує допомогу по втраті непрацездатності за Актом про трудове та соціальне сприяння, Актом про працю та дохід (здатність працювати), Актом про страхування від інвалідності, Актом про страхування від інвалідності (самозайняті особи), Актом про страхування від інвалідності (молодь з інвалідністю) чи Актом про допомогу у випадку хвороби, а також зареєстрована у Агентстві страхування зайнятості;

5) витрачає на ведення підприємницької діяльності не менше 800 годин за рік.

Розмір відповідного звільнення варіюється:

      12000 євро, якщо підприємець не використовував таку можливість (звільнення від оподаткування) протягом останніх 5 років;

      8000 євро, якщо підприємець використав відповідну можливість один раз протягом останніх 5 років;

      4000 євро, якщо підприємець використав відповідну можливість два рази протягом останніх 5 років.

6. В Нідерландах для осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність, існує також можливість отримати податковий кредит у випадку проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (Wet Bevordering Speur & Ontwikkelingswerk, WBSO). По суті, це є один з податкових стимулів уряду, який пропонує насамперед компенсацію частини витрат на оплату праці при проведенні науково-дослідних (дослідно-конструкторських робіт) та деяких інших витрат. Самозайняті особи мають змогу отримати звільнення у фіксованому відсотку при проведенні відповідних робіт. Крім того, для стартапів передбачені додаткові можливості для стимулювання проведення науково-дослідних (дослідно-конструкторських) робіт. Бюджет програми у 2018 р. становить 1133 млн євро. На думку П. Шріеверса та М. Емонтса, відповідний захід широковідомий як приклад успішної діяльності по стимулюванню науково-дослідних (дослідно-конструкторських) робіт в Нідерландах, особливо на рівні малого та середнього бізнесу.

Право на отримання відповідного кредиту має будь-який підприємець в Нідерландах, який планує здійснювати науково-дослідну (дослідно-конструкторську) діяльність та подав належним чином оформлену заявку. Розмір чи сфера діяльності не впливають на відповідне право, однак при цьому податковий кредит може бути наданий лише у тому випадку, якщо заплановані роботи підпадають під один з двох типів: 1) проекти з розробки – створення нових з технічної точки зору продуктів чи їх нових компонентів, а також програмного забезпечення або удосконалення безпосередніх виробничих процесів; 2) технічні науково-дослідні проекти – науково-дослідні роботи, які є технічними по своїй суті (стосуються таких напрямів як фізика, хімія, біотехнологія, виробничі технології, а також інформаційні та комунікаційні технології) та не пов’язані безпосередньо з продуктами чи їх виробництвом, а спрямовані на отримання чи вдосконалення технологічних знань.  Варто також додати, що далеко не кожен вид діяльності в рамках комплексу науково-дослідних (дослідно-конструкторських робіт) дає право на податковий кредит. Наприклад, проведення маркетингових досліджень, організаційна та адміністративна підтримка, дослідження з пошуку родовищ природних ресурсів або роботи, які проводяться за межами ЄС утворюють собою приклади тих видів діяльності, витрати на оплату праці в рамках яких не відповідають вимогам для отримання податкового кредиту.

Заявник має обрати одну з двох форм, використання яких дає змогу застосувати податковий кредит:

1. Фіксована сума.

Обраний підхід передбачає грубу оцінку витрат, які в середньому підприємець, незалежно від сфери його діяльності, несе при здійсненні науково-дослідної (дослідно-конструкторської) роботи. Відповідні витрати в цілях надання податкового кредиту розраховуються на календарний рік за такою схемою:

      10 євро на кожну годину, витрачену на науково-дослідні (дослідно-конструкторські) роботи на перші 1800 годин такої роботи;

      4 євро на кожну годину, витрачену на науково-дослідні (дослідно-конструкторські) роботи, якщо її показники перевищують 1800 годин.

2. Частина дійсного розміру витрат, понесених підприємцем.

У 2018 р. передбачається, що розмір відповідного податкового кредиту при обраній формі складає 32 % з 350000 євро загальних витрат на науково-дослідну (дослідно-конструкторську) роботу та 14 % – з суми відповідних витрат понад 350000 євро.

Наприклад, підприємець подав заявку на 2018 р., яка передбачає наявність 4000 годин науково-дослідної діяльності протягом перших шести місяців з початку календарного року. Витрати на оплату години відповідної діяльності становлять 25 євро. Підприємець обрав схему фіксованого розміру (перший підхід).

Загальна сума витрат на заробітну плату складає 100000 (4000 Х 25). Розмір податкового кредиту на основі понесених витрат складатиме: (1800 Х 10) + ((4000 – 1800) Х 4) = 26800 євро.

Загальний розмір витрат, на основі яких вираховуватиметься податковий кредит, складає у такому випадку 126800 (100000 + 26800). Звідси отримуємо розмір податкового кредиту у вигляді 32 % з 126800, що дорівнює 40576.

У випадку ж, якщо підприємець відмовився від схеми фіксованого розміру, тобто від першого підходу на користь другого, то в такому випадку механізм обчислення податкового кредиту змінюється.

До вищенаведених умов нашого прикладу додамо, що, наприклад, той же підприємець декларує витрати на науково-дослідну діяльність (не пов’язані з заробітною платою) у розмірі 345000 євро. У такому випадку загальні витрати складатимуть 445000 (100000 (оплата праці) + 345000 (інші витрати)). У такому випадку розмір податкового кредиту утворюватиме суму 32 % з 345000 євро та 14 % з тих 95000 євро витрат, які залишились. Таким чином, отримуємо розмір податкового кредиту в обсязі 125300 євро.

Якщо підприємець є самозайнятою особою і витрачає на науково-дослідну (дослідно-конструкторську) роботу не менше 500 годин в рік, то для нього використовується інша схема. Річна сума звільнення для нього встановлюється з розрахунку 12623 євро (у 2018 р.).

Якщо мова йде про стартапи, то для них доступні додаткові опції. Так, розмір податкового кредиту для самозайнятих осіб збільшується на суму 6135 євро, а для інших підприємців – відсоток зростає з 32 % на суму витрат до 350000 до 40 %. Разом з тим, існують чіткі вимоги стосовно того, яким критеріям має відповідати стартап. Так, підприємець не може претендувати на статус стартапу більш ніж три роки.