Погляд у «єдине вікно» через півроку від початку його впровадження

7 Лютого 2017

Галина Омельченко,
Експерт ІПР

Минуло півроку від початку впровадження принципу «єдиного вікна» при здійсненні контролю під час переміщення товарів через митний кордон України (передбачений ст.319 Митного кодексу України). Нагадаю, що для його запровадження з 1 серпня минулого року було введено в дію Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації (далі – Порядок обміну), який було затверджено постановою КМУ №364.

Відсутність галасу навколо цього малого «ювілею» свідчить про те, що влада нарешті усвідомила – в цьому питанні не місце популізму. Впровадження принципу «єдиного вікна» при здійсненні митних процедур – процес складний, а відтоді потребує професійного підходу, тривалого часу та поступового впровадження, якщо головною метою ставити не політичні мотиви, а реальне спрощення митних процедур.

І хоча на офіційному сайті ДФС ще нема відомостей про результати використання при здійсненні митного оформлення Порядку обміну у січні 2017, по опублікованій статистиці серпня-грудня 2016 можна зробити висновки, що поки ми маємо справу не з «єдиним вікном», а з, так би мовити, «єдиною кватиркою» у цьому вікні, у той час як у більшості випадків «вікно» залишається зачиненим. Адже відсоток митних оформлень з використанням Порядку обміну у серпні 2016 року стартував з 0,4% та у грудні доріс до 22%.

Позитивні тенденції в цифрах – результат кропіткої праці розробників програмного забезпечення, а також активної «популяризації» «єдиного вікна» силами митників.

Незважаючи на критику, яка лунає з боку песимістів, 22% через півроку від початку впровадження – непоганий результат, адже на проблеми взаємодії контролюючих органів при здійсненні митного контролю та митного оформлення впливає значна кількість об`єктивних та суб`єктивних факторів. Ці проблеми мають багаторічну історію і практично не вирішувались тривалий час. Основні з них досліджені та названі експертами ІПР більш, ніж півроку назад (висвітлені тут https://ngoipr.org.ua/zakonodavchi-iniciat/dorozhnya-karta-mytnoyi-reformy/).

Навіть на перший погляд очевидно – сьогодні основною причиною, що «гальмує» подальше впровадження «єдиного вікна» є невиконання жодним контролюючим органом п.2 постанови КМУ №364, який ще від дати офіційного опублікування звертав на себе увагу відсутністю встановлених термінів виконання. Справа в тому, що державний апарат не вміє працювати без встановлення контрольних термінів виконання. Як слідство, за час від офіційного оприлюднення вищезгаданої постанови КМУ було введено в дію лише один нормативно-правовий акт – наказ Мінфіну від 25.07.2016 №657 «Про затвердження переліків даних, необхідних для функціонування інформаційно-телекомунікаційної системи органів доходів і зборів». Без нього Порядок обміну взагалі не міг би запрацювати. В інших контролюючих органах власні нормативно-правові акти до цього часу не переглянуті, зміни не внесені.

Від початку роботи ІПР над проблематикою впровадження «єдиного вікна» при здійсненні митних процедур, експерти ІПР наполягали саме на необхідності проведення реформи міжвідомчої координації дій митних та інших державних органів.  Нагадаю, що зміст нашої концепції реалізації принципу «єдиного вікна» базується на трьох ключових точках, через які треба будувати нову площину взаємовідносин бізнесу та держави при здійсненні митних процедур:

1. Спрощення проходження митних процедур (мета – покращення умов ведення бізнесу).
2. Ризикоорієнтованість здійснення процедур контролю (мета – підвищення ефективності контролю).
3. Автоматизація процедур взаємодії (мета – забезпечення прозорості взаємовідносин і мінімізації корупційних ризиків).

За ініціативою провідного розробника програмного забезпечення для організації ведення ЗЕД та декларування товарів митниці НВО «Поверхность МД» 4 лютого 2017 року було проведено круглий стіл «Проблемні питання впровадження технології «Єдиного вікна», на якому відбулось дуже змістовне обговорення проблемних питань та пропозицій. Крім того, експертами з митного регулювання, програмного та інформаційного забезпечення, які працюють над впровадженням «єдиного вікна» в Мінфіні та ДФС, були окреслені перспективи подальшого розвитку системи. Багато цікавих пропозицій та слушних зауважень пролунало від бізнесу, який займається ЗЕД.

Було приємно почути, що бачення перспектив та шляхів розвитку «єдиного вікна» експертами Мінфіну та ДФС багато у чому співпадає з поглядами ІПР в цьому питанні. Зокрема, перспективи розвитку «єдиного вікна» на їх думку полягають у розповсюдженні принципу  на всю систему контролю дотримання заборон та обмежень щодо переміщення окремих товарів через митний кордон (ст.196-197 Митного кодексу України).

Напередодні вступу в дію Порядку обміну експерти ІПР висловлювали сподівання, що цей крок не буде останнім на шляху спрощення митних процедур (https://ngoipr.org.ua/blog/yedine-vikno/). За результатами круглого столу є розуміння, що так і буде. В Мінфіні та ІТ-підрозділі ДФС цим питанням займаються без політичних гасел – наполегливо, ґрунтовно, з врахуванням міжнародних норм та досвіду впровадження в інших країнах. І що дуже важливо – у тісній співпраці з небайдужими розробниками програмного забезпечення для декларування товарів та бізнесом.

Якщо до них приєднаються фахівці інших контролюючих органів, задіяних в системі контролю, бізнес значно швидше відчує спрощення митних процедур. Адже тоді вимоги ст.33 Митного кодексу України, яка передбачає надання іншими державними органами всіх дозвільних документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, в електронному вигляді безпосередньо до митних органів із застосуванням електронного цифрового підпису, будуть виконуватись всіма державними органами в повному обсязі.