Податкові зобов’язання визначаються в ручному режимі на розсуд окремих чиновників

22 Грудня 2015

Валерія Рєзнікова,
експертІПР

Законопроект Мінфіну не змінює принцип конфіскаційного оподаткування, відповідно до якого податкові зобов’язання визначаються в ручному режимі на розсуд окремих чиновників. Більш того, законопроект спрямовується на розширення простору для дискреції шляхом поступового знищення спрощеного оподаткування. Так, уряд зробив крок в правильному напрямку, вирішивши здійснити довгоочікуване зменшення єдиного соціального внеску. Проте ця ідея не нова.

Сьогодні важливо знайти компенсатор, який би дозволив утримати фіскальну рівновагу незалежно від цього зменшення. Рішення запропоновані Мінфіном збільшують податкове навантаження на домогосподарства та середній клас. Вони не ведуть до оподаткування «олігархів» (не як фізичних осіб, бо це майже неможливо, а як отримувачів великих рент), що було б дійсно справедливим заходом поповнення бюджету.

Непередбачувані податкові зобов’язання є більш важливою проблемою, ніж ставки оподаткування, не говорячи вже про складності розрахунків через різницю в ставках та велику кількість податків. Скопійована зі Словаччини реформа Мінфіну навіть не намагається вирішити ці проблеми.
Проте, виходи завжди є.

По-перше, не слід забувати, що український бізнес платить дуже високий корупційний податок. Таким чином, обмежуючи дискрецію, можна суттєво зменшити корупційний податок: або перетворивши його в надходження до бюджету, або залишивши бізнесу, або зробивши і те, і інше. Як це сталося, коли була запроваджена спрощена система оподаткування.

По-друге, фіксовані податки менш за все «спотворюють» економіку. За ними йдуть непрямі податки. Відтак, можна стимулювати зростання, шляхом внесення змін в межах того ж податкового навантаження на користь податків на майно та непрямих податків. Такі дії можуть дозволити трохи знизити ставки податків, оскільки в корумпованих країнах збір саме прямих податків є найбільш проблемним. І це допоможе зменшити корупцію.