Особливості оподаткування в Німеччині
8 Жовтня 2018
Олена Хотенко, Голова Ради ГО “Інститут податкових реформ”
Як відмічається в огляді “Оподаткування в Німеччині та інвестиції 2017”, підготовленому компанією Deloitte, “більшість типів стимулювання інвестиційної чи операційної діяльності в Німеччині здійснюється шляхом прямого субсидіювання за допомогою видачі грантів, надання позик за зниженими відсотками, надання публічних гарантій або надання державою фінансових ресурсів в обмін на надання прав на частину прибутку при його розподілі (silent participation) … Переважно такі стимули сфокусовані на розширенні сфери діяльності та здійсненні нових інвестицій, розвитку відновлюваної енергетики, запровадженні енергоефективних технологій, розширенні мережі електротранспорту та захист навколишнього середовища, охороні здоров’я, розвитку інфраструктури та сільського господарства, будівництві соціального житла, проведенні науково-дослідних робіт, зниженні безробіття, особливо у випадку осіб, які довгий час не можуть знайти роботу. Податкові стимули є доволі обмеженими та переважно складаються з доінвестиційних та інвестиційних звільнень для певних типів стартапів, а також малого та середнього бізнесу”.
- Суб’єкти малого та середнього бізнесу, поряд з подачею податкових декларацій та щорічним звітуванням, можуть претендувати на звільнення від оподаткування свого отриманого доходу в розмірі до 40 % інвестицій в майбутні придбання чи виробничі витрати. У такому випадку обов’язковою умовою є те, що власний капітал відповідних суб’єктів не повинен перевищувати 235000 євро.
Такі майбутні інвестиції мають бути здійснені протягом трьох наступних податкових років. Звільнення обмежується сумою до 200000 євро стосовно сукупних звільнень за два попередні роки та за поточний рік.
Якщо інвестиція здійснюється протягом трьох майбутніх років, звільнення вираховується у пропорційному розмірі до оподатковуваного доходу. В якості відшкодування платнику податків дозволяється вирахувати до 40 % розміру інвестиції безпосередньо з понесених витрат на придбання. Крім того, платнику податків дозволяється амортизувати на 20 % більше порівняно зі стандартним підходом протягом перших п’яти років (ОЕСР, 2009, с. 106).
Якщо інвестиція не була здійснена протягом трьох років, то раніше отримані звільнення мають бути повернені.
- Суб’єкти підприємницької діяльності, оборот яких за попередній рік (за вирахуванням сплаченого ПДВ) перевищив 17500 без виключень зобов’язані сплачувати ПДВ на загальних засадах. У той же час, відповідні суб’єкти, якщо вони є резидентами Німеччини чи функціонують у вільних зонах або певних прибережних регіонах, а також при умові їх загального обороту без врахування сплаченого ПДВ не більше 17500 євро у попередньому році та при наявності очікувань, що такий оборот у поточному календарному році не перевищить 50000 євро, не зобов’язані сплачувати ПДВ.
Разом з тим, подібні суб’єкти господарювання не мають права вираховувати вхідний ПДВ. Така особливість може мати несприятливі наслідки для них. Саме тому законодавством передбачено можливість відмови від звільнення від сплати ПДВ та його сплати на загальних засадах. Така відмова діє протягом п’яти років.
- Суб’єкти господарювання зобов’язані сплачувати податок на торгівлю (Gewerbesteuer, Gewerbeertragssteuer) з доходу, отриманого від реалізації продукції. Податок на торгівлю розглядається як місцевий податок і покликаний рефінансувати витрати місцевих громад, понесені у зв’язку з підтримкою та розвитком інфраструктури. Зауважимо, що якщо прибуток індивідуального підприємця чи партнерства не перевищує 24500 євро, то відповідний суб’єкт звільняється від обов’язку його сплати.
Автор: admin
