Про механізм блокування реєстрації ПДВ накладних
30 Червня 2017
Олександра Смірнова, експерт ІПР
Останніми роками у процедурі відшкодування ПДВ відбулися доволі серйозні зміни. Однак у найближчий перспективі на платників чекає чергова порція новацій.
Так, всім причетним до цього процесу відомо, що з 01.07.2017 року повноцінно запрацює механізм блокування реєстрації ПДВ накладних, який з 01.04.2017 року діяв у тестовому режимі.
Порядок зупинення реєстрації накладних з моменту появи і ідеї, і проекту документу «на папері» зазнав численних змін. Останні оприлюднені міністерством фінансів України підзаконні акти, що діють з 20.06.2017 року, також не є фінальним варіантом. Мова йде про:
- Наказ Мінфіну України «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від13.06.17 р. № 567.
- Наказ Мінфіну України «Про затвердження Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації» від 13.06.17 р. № 566.
Зокрема передбачено, що:
- до 25.06.2017 року ДФС повинна здійснити аналіз ефективності застосування Критеріїв оцінки ступеня ризиків та у п’ятиденний строк надати пропозиції Міністерству фінансів України стосовно їх удосконалення;
- щокварталу до п’ятого числа першого місяця наступного кварталу надавати пропозиції Міністерству фінансів України для удосконалення даних Критеріїв оцінки.
Отже, вірогідність внесення змін у дані документи є високою. Проте хочеться вірити, що пропозиції від ДФС не будуть мати радикальний характер, враховуючи терміни запуску системи. На нашу думку, будь-яких серйозних нововведень доцільно чекати якраз по закінченню першого кварталу повноцінної роботи системи – як результату виявлених на практиці помилок.
На що б хотілося звернути увагу зараз.
По-перше, стиль викладення норм, відповідно до яких відбуватиметься або звільнення накладних від моніторингу в цілому, або розгляд рішення про реєстрацію/блокування накладних, є важким. Вважаю, що пересічному платникові податку доведеться не один раз перечитати дані документи, але питання так і залишаться, не дивлячись на скромний за обсягом розмір наказів.
По-друге, щоб взнати, чи є шанс у податкової накладної бути звільненою від моніторингу (пп. 1-4 п. 5 Наказу №567), необхідно виконати певні розрахункові дії на основі актуальної інформації про суми сплачених податків, що є зайвим витрачанням ресурсу платника.
По-трете, очевидно, що зв’язати у логічний ланцюг шляхом співставлення за кодами товарів/послуг операції з придбання та постачання в автоматичному порядку поки що не вдалося. Тому питання швидкого та надійного виявлення недобросовісних платників залишається відкритим.
По-четверте, хотілося б більшої деталізації про ті коди УКТ ЗЕД, які визначатимуться ДФС, і на підставі переважання порогових значень яких у платника блокуватимуться його накладні: за яким принципом відбиратимуться коди, як часто будуть оновлюватися, як швидко платники будуть повідомлятися про зміни тощо.
Останнє. Передбачений порядок роботи комісії ДФС, яка прийматиме рішення про реєстрацію або блокування податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі, відповідно до Наказу №566, представляється сумнівним. Незрозуміло, наскільки ефективною та результативною буде робота такої комісії, якщо по кожному питанню (чи платнику?) порядком передбачено доповідь та голосування простою більшістю голосів членів Комісії, присутніх на засіданні. Наскільки повноцінно можна вникнути у питання, які йдуть потоком, та ще й з голосу. Наскільки, наприклад, затримуватимуть процес випадки ознайомлення членів комісії (за бажанням) з матеріалами, поданими на розгляд Комісії. Чи буде дотримуватися регламент за кожним питанням через два-три місяці, чи голосування буде механічним на основі поданого висновку контролюючого органу з пропозицією щодо реєстрації або блокування (п. 16 Наказу). Саме цей пункт містить доволі високу корупційну складову на місцях при формуванні такого висновку, враховуючи завантаженість комісії. Дуже хотілось би паралельно із наказами ознайомитися із «Порядком взаємодії Комісії, структурних підрозділів та головних управлінь ДФС», який затверджується ДФС і якого досі немає у вільному доступі.
Отже, на нашу думку, має місце низка спірних питань. Критерії оцінки ступеня ризиків зараз однозначно оцінити важко – тут потрібен час на апробацію і виявлення проблем виключно на практиці. А ось порядок роботи Комісії вже виглядає таким, що не спрямований на полегшення життя платникам податків, а ефективність функціонування такої Комісії взагалі під питанням. Тому вдосконалення норм даних нормативно-правових актів, особливо в частині роботи Комісії, є нагальною необхідністю.
Автор: admin
