Імпортна складова експорту України: хто найбільш залежний від кон’юктури світового ринку
31 Січня 2017
Артур Зубрицький,
експерт ІПР
Український експорт суттєво залежить від проміжного споживання імпортної сировини, матеріалів та комплектуючих. І у цьому немає нічого надзвичайного, зважаючи на посилення вертикальної спеціалізації у зовнішній торгівлі, що є глобальною тенденцією. Відповідно до проведених у попередній статті (https://ngoipr.org.ua/blog/importna-skladova-eksportu/) узагальнених розрахунків імпортної складової експорту України встановлено, що майже третина вартості вітчизняних експортних товарів протягом 2007–2014 рр. була сформована за рахунок проміжного споживання імпорту. При цьому найбільш залежним від кон’юнктури світових товарних ринків є експорт вторинного сектору національної економіки, тобто переробної промисловості, імпортна складова експорту у межах якого перевищувала 40%.
Основними причинами значної імпортної залежності вітчизняних експортерів промислових товарів є:
- висока енергоємність української промисловості в умовах залежності від імпорту вуглеводневих продуктів;
- необхідність трансферу технологій, обладнання та устаткування з метою продукування товарів, що будуть конкурентоспроможними на світовому ринку.
Зростання імпортної складової експорту малих відкритих економік є об’єктивним наслідком лібералізації міжнародної торгівлі. Цей феномен обов’язково має враховуватися у процесі розробки національних програм реалізації експортного потенціалу економіки України. Ефективним інструментом підвищення конкурентоспроможності національного експорту в умовах зростання залежності від проміжного споживання імпорту може бути зниження податкового навантаження на імпортну сировину, матеріали, обладнання та комплектуючі, що використовуються для виробництва вітчизняних експортних товарів.
Застосування зазначених фіскальних інструментів реалізації експортного потенціалу національної економіки потребує виявлення видів економічної діяльності, для яких імпортна складова експорту є найвищою. Це сприятиме удосконаленню цільового характеру надання пільг, спрямованих на зниження податкового навантаження на проміжне споживання імпорту українськими експортерами.
Для ідентифікації видів економічної діяльності, найбільш залежних від проміжного споживання імпорту, та для підвищення точності аналізу скористаємося класичною методикою розрахунку імпортної складової експорту Д. Хуммельса. У межах цього підходу імпортна складова експорту може бути формалізована у вигляді:
, (1)
де u – 1×n вектор, кожен елемент якого дорівнює 1, 
– n×n матриця коефіцієнтів проміжного споживання імпорту.
Джерелом статистичних даних для проведення розрахунків є таблиці «витрати-випуск» в основних цінах. Період розрахунку охоплюватиме 2007–2014 рр.[1]
Табл. 1 містить розрахунки імпортної складової експорту для 42 видів економічної діяльності у 2014 р.
Таблиця 1
Імпортна складова українського експорту за видами економічної діяльності у 2014 р.
| Вид економічної діяльності | 2014 р. |
| Сільське, лісове та рибне господарство | 27,2% |
| Добування кам’яного та бурого вугілля | 24,0% |
| Добування сирої нафти та природного газу | 14,0% |
| Добування металевих руд, інших корисних копалин та розроблення кар’єрів | 27,1% |
| Виробництво харчових продуктів; напоїв та тютюнових виробів | 38,9% |
| Текстильне виробництво, виробництво одягу, шкіри та інших матеріалів | 32,9% |
| Виробництво деревини, паперу; поліграфічна діяльність та тиражування | 48,9% |
| Виробництво коксу та коксопродуктів | 52,8% |
| Виробництво продуктів нафтоперероблення | 57,2% |
| Виробництво хімічних речовин і хімічної продукції | 59,0% |
| Виробництво основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів | 46,0% |
| Виробництво гумових і пластмасових виробів | 64,8% |
| Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції | 40,1% |
| Металургійне виробництво | 45,2% |
| Виробництво готових металевих виробів, крім машин і устатковання | 42,8% |
| Виробництво комп’ютерів, електронної та оптичної продукції | 46,7% |
| Виробництво електричного устатковання | 46,1% |
| Виробництво машин і устатковання, не віднесених до інших угруповань | 45,0% |
| Виробництво автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів | 59,3% |
| Виробництво інших транспортних засобів | 30,2% |
| Виробництво меблів; іншої продукції; ремонт і монтаж машин і устатковання | 36,6% |
| Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря | 36,1% |
| Водопостачання; каналізація, поводження з відходами | 27,7% |
| Будівництво | 41,6% |
| Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів | 17,9% |
| Транспорт, складське господарство | 30,1% |
| Поштова і кур’єрська діяльність | 14,6% |
| Тимчасове розміщування й організація харчування | 20,0% |
| Видавнича діяльність; виробництво кіно- та відеофільмів, телевізійних програм, видання звукозаписів; діяльність радіомовлення та телевізійного мовлення | 25,6% |
| Телекомунікації (електрозв’язок) | 13,2% |
| Комп’ютерне програмування, консультування та надання інформаційних послуг | 17,5% |
| Фінансова та страхова діяльність | 9,3% |
| Операції з нерухомим майном | 8,5% |
| Діяльність у сферах права та бухгалтерського обліку; діяльність головних управлінь (хед-офісів); консультування з питань керування; діяльність у сферах архітектури та інжинірингу | 18,5% |
| Наукові дослідження та розробки | 10,5% |
| Рекламна діяльність і дослідження кон’юнктури ринку; наукова та технічна діяльність | 15,7% |
| Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування | 17,7% |
| Державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування | 12,6% |
| Освіта | 8,6% |
| Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги | 17,6% |
| Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок | 11,9% |
| Надання інших видів послуг | 13,0% |
| Усього по економіці | 36,6% |
Як видно з таблиці, ряд видів економічної діяльності, що є базисом експортного потенціалу України наразі (металургія, виробництво мінеральної сировини) та розглядаються урядом як «локомотиви» вітчизняного експорту в майбутньому (машинобудування, хімічна та легка промисловість, виробництво електроніки), характеризувалися високою залежністю від проміжного споживання імпорту у 2014 р.[2]Джерело: розраховано автором.
Не менш важливим, порівняно з визначенням рівня імпортної складової експорту за видами економічної діяльності, є дослідження еволюції даного показника у часі. Зважаючи на це, доцільно проаналізувати динаміку імпортної складової експорту за видами економічної діяльності протягом 2007–2013 рр.
У Додатку А наведені результати розрахунку імпортної складової експорту за видами економічної діяльності у 2007–2011 рр. та окремо – у 2012 та 2013 рр. Це пов’язане з тим, що таблиця «витрати–випуск» в основних цінах за 2012–2013 рр. була сформована з урахуванням нової версії Класифікації видів економічної діяльності.
Дослідження динаміки імпортної складової експорту у часі дає змогу констатувати тенденцію до підвищення даного показника для більшості галузей переробної промисловості протягом аналізованого періоду. Найбільш суттєве зростання зафіксоване у металургійному виробництві, хімічній, деревообробній та харчовій промисловості, а також у виробництві мінеральної сировини. Водночас, імпортна складова сільськогосподарського експорту протягом 2007–2014 рр. залишалася відносно стабільною на рівні 22 %.
Зважаючи на це, ми розглядаємо посилення імпортної складової національного експорту поряд із несприятливою кон’юнктурою цільових світових ринків у якості одного з основних факторів послаблення конкурентоспроможності національного експорту промислових товарів. Водночас, сільське господарство, як вид економічної діяльності, що не настільки сильно залежить від імпортного проміжного споживання, асоціюється з нижчими комерційними ризиками експортної діяльності. Дана особливість може бути одним із можливих пояснень поглиблення спеціалізації України в експорті сільськогосподарської продукції [124].
З іншого боку, необхідно акцентувати увагу на підвищенні імпортної складової експорту галузей національної економіки, що мають потенціал генерування доданої вартості та є основними драйверами зростання експорту у розвинених країнах. До таких галузей належать: машинобудування (у т. ч. високоточне), виробництво комп’ютерів та електроніки, легка промисловість.
Зазначені види економічної діяльності найбільш вразливі до використання імпортних тарифів, що запроваджуються як з метою протекціонізму, так і у якості фіскальних заходів. Підвищення імпортних мит для видів економічної діяльності з високою часткою проміжного споживання імпорту призведе до зниження цінової конкурентоспроможності продукції відповідних галузей як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках.
Виходячи з результатів проведених розрахунків, ми вважаємо, що у процесі розробки державних програм стимулювання національного експорту мають бути враховані два основні моменти:
- використання фіскальних інструментів обмеження імпорту (у т.ч. підвищення ставок ввізного мита) в Україні не є виправданим. Це пов’язано з високою залежністю ключових експортних секторів національної економіки від проміжного споживання імпорту. Крім того, економіка України характеризується високою часткою критичного імпорту товарів кінцевого споживання. Зростання їх ціни в умовах девальвації обмінного курсу, підкріплене підвищенням імпортних мит, з високою імовірністю призведе до подальшого скорочення платоспроможного попиту та внутрішнього споживання. В умовах сповільнення економічного розвитку такі процеси можуть стати каталізатором поглиблення спаду національної економіки;
- зважаючи на структуру виробництва у межах ключових експортних секторів, раціональним є використання механізмів зниження податкового навантаження на імпортне проміжне споживання українських експортерів. Такі механізми активно використовуються розвиненими країнами, не суперечать вимогам міжнародних торговельних організацій, а тому можуть бути вдалою опцією у контексті стимулювання українського експорту.
Саме дослідження світової практики використання інструментів підтримки конкурентоспроможності національних експортерів в умовах підвищення їх залежності від проміжного споживання імпорту розглядатиметься у наступній публікації.
Додаток А
Таблиця А.1
Динаміка імпортної складової українського експорту за видами економічної діяльності протягом 2007–2011 рр.
| Рік
Вид економічної діяльності |
2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 |
| Сільське господарство, мисливство та пов’язані з ними послуги | 18,5% | 22,2% | 20,4% | 22,4% | 22,5% |
| Лісове господарство та пов’язані з ним послуги | 15,8% | 19,2% | 18,9% | 21,0% | 22,0% |
| Рибальство, рибництво | 27,7% | 29,9% | 25,0% | 36,6% | 34,1% |
| Добування вугілля, лігніту і торфу; добування уранової і торієвої руд | 12,6% | 13,3% | 13,6% | 19,7% | 21,1% |
| Добування вуглеводнів та пов’язані з ним послуги | 7,5% | 12,0% | 11,8% | 11,4% | 12,0% |
| Добування корисних копалин, крім паливно-енергетичних | 19,7% | 17,8% | 21,1% | 20,7% | 21,9% |
| Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів | 22,4% | 25,1% | 23,6% | 29,6% | 32,6% |
| Легка промисловість | 35,1% | 36,4% | 37,7% | 41,0% | 38,5% |
| Оброблення деревини та виробництво виробів з деревини; целюлозно-паперове виробництво; видавнича діяльність | 39,6% | 37,8% | 40,0% | 44,2% | 46,1% |
| Виробництво коксу; виробництво ядерних матеріалів | 26,4% | 27,2% | 26,8% | 33,9% | 39,4% |
| Виробництво продуктів нафтоперероблення | 71,0% | 74,3% | 70,4% | 72,3% | 73,5% |
| Хімічна та нафтохімічна промисловість | 52,2% | 52,2% | 58,5% | 60,4% | 64,5% |
| Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції | 23,7% | 25,0% | 27,2% | 32,8% | 37,2% |
| Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів | 31,8% | 37,9% | 36,1% | 44,8% | 49,2% |
| Машинобудування | 45,4% | 49,3% | 39,5% | 45,4% | 49,6% |
| Інші галузі промисловості | 35,2% | 35,9% | 33,8% | 32,7% | 41,3% |
| Виробництво та розподілення електроенергії | 18,2% | 22,1% | 18,0% | 28,8% | 28,8% |
| Виробництво та розподілення газу | 17,6% | 21,5% | 19,4% | 35,1% | 40,2% |
| Постачання пари та гарячої води | 32,0% | 45,2% | 39,7% | 65,7% | 69,2% |
| Збирання, очищення та розподілення води | 13,9% | 16,8% | 15,0% | 21,7% | 22,8% |
| Будівництво | 29,2% | 33,0% | 35,1% | 35,9% | 37,4% |
| Ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку | 13,4% | 13,7% | 13,7% | 14,2% | 16,1% |
| Діяльність готелів та ресторанів | 12,4% | 12,4% | 13,1% | 16,3% | 16,6% |
| Діяльність транспорту | 21,8% | 25,1% | 20,3% | 24,1% | 26,2% |
| Діяльність пошти та зв’язку | 12,8% | 13,2% | 13,6% | 14,4% | 13,5% |
| Фінансова діяльність | 5,6% | 4,7% | 5,3% | 5,6% | 7,2% |
| Операції з нерухомим майном | 9,8% | 10,5% | 10,0% | 12,2% | 14,1% |
| Оренда машин та устатковання; прокат побутових виробів і предметів особистого вжитку | 8,3% | 10,6% | 13,4% | 16,1% | 16,0% |
| Діяльність у сфері інформатизації | 16,1% | 13,6% | 14,9% | 14,2% | 12,9% |
| Дослідження та розробки | 9,7% | 14,9% | 11,1% | 15,4% | 18,2% |
| Діяльність у сферах права, бухгалтерського обліку, інжинірингу; надання послуг підприємцям | 14,6% | 12,1% | 14,1% | 14,3% | 14,7% |
| Державне управління | 7,7% | 8,5% | 6,5% | 9,0% | 8,7% |
| Освіта | 6,2% | 7,4% | 6,8% | 9,6% | 9,8% |
| Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги | 12,3% | 12,5% | 12,6% | 14,3% | 15,3% |
| Санітарні послуги, прибирання сміття та знищення відходів | 18,2% | 19,7% | 17,3% | 21,5% | 22,7% |
| Діяльність громадських організацій | 10,1% | 10,6% | 11,3% | 12,5% | 12,6% |
| Діяльність у сфері культури та спорту, відпочинку та розваг | 13,7% | 10,7% | 14,4% | 16,0% | 17,0% |
| Надання індивідуальних послуг | 9,6% | 9,6% | 10,2% | 11,3% | 12,1% |
| Всього по національному експорту | 32,8% | 35,3% | 31,4% | 37,4% | 40,9% |
Джерело: розраховано автором.
Таблиця А.2
Імпортна складова українського експорту за видами економічної діяльності у 2012 р.
| Рік
Вид економічної діяльності |
2012 |
| Сільське, лісове та рибне господарство | 22,7% |
| Добувна промисловість і розроблення кар’єрів | 21,0% |
| Виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів | 35,0% |
| Текстильне виробництво, виробництво одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів | 31,3% |
| Виготовлення виробів з деревини, паперу та поліграфічна діяльність | 45,3% |
| Виробництво коксу та продуктів нафто перероблення | 57,1% |
| Виробництво хімічних речовин і хімічної продукції | 53,3% |
| Виробництво основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів | 49,6% |
| Виробництво гумових і пластмасових виробів та іншої неметалевої мінеральної продукції | 48,0% |
| Виробництво металів та готових металевих виробів, крім машин і устатковання | 53,6% |
| Виробництво комп’ютерів, електронної та оптичної продукції | 47,5% |
| Виробництво електричного устатковання | 47,5% |
| Виробництво машин і устатковання, не віднесених до інших угруповань | 42,9% |
| Виробництво автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів та інших транспортних засобів | 46,0% |
| Виробництво меблів, іншої продукції, ремонт і монтаж машин і устатковання | 37,2% |
| Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря | 36,9% |
| Водопостачання; каналізація, поводження з відходами | 28,2% |
| Будівництво | 38,1% |
| Оптова та роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів | 18,8% |
| Транспорт,складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність | 25,8% |
| Тимчасове розміщування й організація харчування | 18,0% |
| Видавнича діяльність, виробництво кіно- та відеофільмів, телевізійних програм, видання звукозаписів, діяльність у сфері радіо та телевізійного мовлення | 27,0% |
| Телекомунікації (електрозв’язок) | 11,8% |
| Комп’ютерне програмування та надання інших інформаційних послуг | 17,8% |
| Фінансова та страхова діяльність | 6,9% |
| Операції з нерухомим майном | 8,9% |
| Діяльність у сферах права та бухгалтерського обліку; діяльність головних управлінь (хед-офісів); консультування з питань керування; діяльність у сферах архітектури та інжинірингу; технічні випробування та дослідження | 16,3% |
| Наукові дослідження та розробки | 15,2% |
| Рекламна діяльність і дослідження кон’юнктури ринку, інша професійна, наукова та технічна діяльність; ветеринарна діяльність | 18,0% |
| Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування | 17,4% |
| Державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування | 9,5% |
| Освіта | 8,5% |
| Охорона здоров’я та соціальна допомога | 17,6% |
| Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок | 16,2% |
| Надання інших видів послуг | 12,4% |
| Всього по національному експорту | 37,7% |
Джерело: розраховано автором.
Таблиця А.3
Імпортна складова українського експорту за видами економічної діяльності у 2013 р.
| Вид економічної діяльності | 2013 |
| Сільське, лісове та рибне господарство | 25,1 % |
| Добування кам’яного та бурого вугілля | 18,4 % |
| Добування сирої нафти та природного газу | 9,5 % |
| Добування металевих руд, інших корисних копалин та розроблення кар’єрів | 23,6 % |
| Виробництво харчових продуктів; напоїв та тютюнових виробів | 36,9 % |
| Текстильне виробництво, виробництво одягу, шкіри та інших матеріалів | 31,1 % |
| Виробництво деревини, паперу; поліграфічна діяльність та тиражування | 48,9 % |
| Виробництво коксу та коксопродуктів | 37,3 % |
| Виробництво продуктів нафтоперероблення | 63,2 % |
| Виробництво хімічних речовин і хімічної продукції | 60,5 % |
| Виробництво основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів | 47,6 % |
| Виробництво гумових і пластмасових виробів | 62,9 % |
| Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції | 35,1 % |
| Металургійне виробництво | 43,6 % |
| Виробництво готових металевих виробів, крім машин і устатковання | 38,0 % |
| Виробництво комп’ютерів, електронної та оптичної продукції | 47,4 % |
| Виробництво електричного устатковання | 42,2 % |
| Виробництво машин і устатковання, не віднесених до інших угруповань | 40,6 % |
| Виробництво автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів | 54,6 % |
| Виробництво інших транспортних засобів | 28,2 % |
| Виробництво меблів; іншої продукції; ремонт і монтаж машин і устатковання | 34,5 % |
| Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря | 33,1 % |
| Водопостачання; каналізація, поводження з відходами | 26,5 % |
| Будівництво | 36,7 % |
| Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів | 16,3 % |
| Транспорт, складське господарство | 27,9 % |
| Поштова і кур’єрська діяльність | 10,8 % |
| Тимчасове розміщування й організація харчування | 18,2 % |
| Видавнича діяльність; виробництво кіно- та відеофільмів, телевізійних програм, видання звукозаписів; діяльність радіомовлення та телевізійного мовлення | 29,3 % |
| Телекомунікації (електрозв’язок) | 13,3 % |
| Комп’ютерне програмування, консультування та надання інформаційних послуг | 18,4 % |
| Фінансова та страхова діяльність | 6,2 % |
| Операції з нерухомим майном | 7,8 % |
| Діяльність у сферах права та бухгалтерського обліку; діяльність головних управлінь (хед-офісів); консультування з питань керування; діяльність у сферах архітектури та інжинірингу | 16,3 % |
| Наукові дослідження та розробки | 13,7 % |
| Рекламна діяльність і дослідження кон’юнктури ринку; наукова та технічна діяльність | 18,4 % |
| Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування | 17,1 % |
| Державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування | 8,8 % |
| Освіта | 8,1 % |
| Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги | 16,9 % |
| Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок | 12,5 % |
| Надання інших видів послуг | 12,3 % |
| Усього по економіці | 34,8 % |
Джерело: розраховано автором.
[1] На момент проведення розрахунків найбільш актуальною є версія таблиці «витрати-випуск» в основних цінах за 2014 рік.
[2] Інтерпретуючи результати проведеного аналізу, необхідно взяти до уваги, що Україна є чистим імпортером нафти та газу. Висока питома вага цих продуктів у національному експорті, безумовно, значно впливає на отримані результати. Проте з погляду балансу таблиць «витрати-випуск» вилучення імпорту нафти та газу з аналізу є нелогічним.
Автор: admin
