Ефективне управління митницею чи чергове розбазарювання бюджетних коштів?

5 Лютого 2016

Олексій Кононов,
експерт ІПР

Протягом останніх місяців в українських ЗМІ часто можна побачити повідомлення щодо рішення уряду передати західноукраїнські митниці в управління іноземній компанії. Таке рішення, на думку урядовців, допоможе подолати корупцію серед митників та наблизити їхню роботу до прозорих та ефективних європейських стандартів. Та чи насправді це допоможе в лікуванні корупційного синдрому, який так розповсюджений на українській митниці?

Шукаючи відповідь на це доволі риторичне запитання, треба мати на увазі дві речі. По-перше, відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС, Україна взяла на себе зобов’язання реформувати митне законодавство відповідно до стандартів, наведених у європейських регламентах. Але станом на кінець січня 2016 р. у Верховній Раді не зареєстровано жодного законопроекту, яким би вносилися системні зміни до митного законодавства України відповідно до норм права ЄС. Декларуючи намір передати управління митницями іноземцям, уряд не пояснив, чи під час передання західноукраїнських митниць до іноземного управління планується одночасно вносити зміни до законодавства та навчання митників новим правилам роботи, і якщо річ йде по нові правила роботи, то які саме. Якщо такого наміру немає, то навчання за новими правилами роботи навряд чи буде ефективним, адже митникам доведеться працювати за старим законодавством, а от бюджетні кошти будуть витрачені. І ніякі іноземні компанії, проекти технічної допомоги та офіційні заяви не допоможуть вирішити проблему.

По-друге, не зрозуміло, що саме будуть робити іноземні підрядники, чи то вони матимуть право наймати новий склад митників, а якщо так, то дуже гострим є питання оплати праці останніх, адже її рівень має бути сумірним рівню відповідальності, і як матиме змінюватися оплата праці митників. Не є таємницею, що рівень оплати праці українських держслужбовців та працівників правоохоронних органів є найнижчим в Східній Європі, і митники не є виключенням. Українські та іноземні експерти, громадські організації, численні бізнес-об’єднання, іноземні організації наголошують на необхідності суттєвого підвищення рівня матеріальної винагороди держслужбовців, але в українських можновладців на це є універсальна відповідь: «Грошей нема».

Вдалим прикладом щодо відсутності бюджетних грошей на зарплатню є Національна поліція, адже, проводячи реформу, її автори наголошували, що мінімальна зарплатня рядового поліцейського складатиме щонайменше 8тис. грн. А от український уряд, вносячи зміни до постанови КМУ від 9 березня 2006 р. № 268 про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів, обмежився набагато скромнішими сумами посадових окладів простих поліцейських, які ледь перевищують 2 тис. грн. Про підвищення окладів працівників митних органів не йдеться в жодних з урядових заяв, отже, слід очікувати, що введення іноземного управління на митних постах жодним чином не вплине на рівень їхньої оплати праці.

Отже, в уряду є бюджетні кошти для залучення іноземних компаній, працівники яких навряд чи погодяться працювати за 2-3тис. грн. на місяць, а от з грошима для митників щось незрозуміло, і роз’яснити як воно буде не спромігся жоден з урядовців, які наполягають на необхідності залучення іноземного досвіду. Такий рецепт боротьби із корупцією на митних форпостах держави є доволі сумнівним, якщо не сказати більше – декларативним. А якщо так, то реформа залишиться черговим розбазарюванням бюджетних