Чи завжди проблеми в оподаткуванні ринку алкоголю залежать від розміру акцизу?

9 Грудня 2015

Яна Матієва та Олексій Коваль,
експерти ІПР

Для глибшого розуміння проблем оподаткування ринку алкоголю в Україні недостатньо наводити статистичні відомості про розмір акцизного податку та відсоток збільшення надходження до бюджетів. Як і в усій податковій системі, проблеми оподаткування акцизним податком алкогольних напоїв походять від недоліків адміністрування.

По-перше, існує велика кількість нормативних актів, що регламентують діяльність у цій галузі, і контроль за дотриманням яких покладено на фіскальну службу. При цьому вони не кодифіковані і часто створюють перешкоди у роботі підприємств – виробників алкогольних напоїв.
Складність регулювання роботи галузі викривлює конкуренцію та створює підґрунтя для корупції.

По-друге, за останні роки зміни у оподаткуванні акцизним податком алкогольних напоїв зведені до механічного підвищення ставок. Наразі ця ініціатива належить уряду. Вона має сенс з урахуванням специфіки галузі та зіставлення ставок акцизу в Україні та країнах ЄС, де вони є значно вищими. Разом з тим, підприємства галузі висувають аргументи лише проти підвищення ставок, залишаючи поза увагою інші аспекти оподаткування алкоголю. Завищена вартість виробничої ліцензії, нормативне встановлення мінімальних цін на алкогольні напої – неконкурентні заходи, які підтримує більшість великих учасників ринку. Але спотворення конкуренції зрештою шкодить не лише суспільним інтересам, а й виробникам алкоголю, які не дозволяють розширюватися колу суб’єктів на ринку, зосереджуючи всі урядові заходи винятково на питанні підвищення доходів бюджету від діючих учасників, замість того, щоб розглядати можливість збільшення надходжень за рахунок збільшення конкуренції на ринку та збільшення кількості платників податку. Легальні виробники алкогольних напоїв відмовляються визнавати, що збільшення тіньового ринку є наслідком не лише підвищення ставок акцизного податку, але і закритості ринку для нових учасників.

По-третє, і це найсуттєвіше, збільшення ставок акцизного податку повинне проводитися з урахуванням ризиків збільшення тіньової частки ринку. За останні роки, коли розмір ставок акцизного податку підвищено втроє, фактично не було здійснено ефективних кроків спрямованих на боротьбу із незаконним обігом алкогольних напоїв. Заходи фіскальної служби стосуються виключно легальних учасників алкогольного ринку. Запроваджуються додаткові заходи контролю за обігом саме легального алкоголю. В той же час відсутній дієвий механізм упередження незаконного ввезення в Україну алкогольних напоїв та сировини для їх виготовлення. Збільшується доля ринку, яка не контролюється державою та не дає бюджетних надходжень. Крім того, слід зауважити, що ринок такого обсягу (деякі фахівці оцінювали нелегальний ринок у 2014 році до 50 млн. декалітрів) є джерелом корупції у контролюючих органах. І не слід забувати, що тінізація ринку алкоголю позбавляє державу можливості контролювати якість споживаних напоїв, а також контролювати вікові обмеження на реалізацію алкогольних напоїв.

Отже, саме відсутність комплексних заходів із врегулювання ринку алкоголю не дозволяє повною мірою відчути ефект від підвищення ставок акцизного податку. Питання потребує широкого громадського обговорення та вироблення стратегії з урахуванням ключових завдань:
– Контроль за безпечністю алкогольних напоїв.
– Зменшення тіньового ринку алкоголю.
– Збільшення конкуренції на ринку алкоголю.
– Збільшення надходжень до бюджетів від акцизного податку.