Про суттєві зміни в сфері оподаткування, які пропонується запровадити проектами № 1209-1 та № 1210-1

26 Вересня 2019

 19.09.2019 р. член депутатської фракції “Слуга народу” Ковальов О.І. зареєстрував альтернативні законопроекти № 1209-1 та № 1210-1 (далі – Проекти), якими пропонується внести суттєві зміни в законодавство в сфері сплати податків та зборів.

За словами деяких народних обранців Верховна Рада України планує прийняти в першому читанні за основу ці Проекти зі значним доопрацюванням їх положень під час другого читання.

Віталій Наконечний, експерт Інституту податкових реформ, вважає, що Проектами запропоновано:

Щодо адміністрування:

  1. Збільшення майнового цензу сплати податків протягом 1 року з 1 млн євро до 1,5 млн євро для віднесення платників податків до великих. При цьому, митні платежі не будуть враховуватися під час визначення суми податків. Це призведе до того, що багато платників податків не будуть вважатися “великими”, а контролювати їх діяльність будуть обласні контролюючі органи, а не Офіс великих платників податків ДПС України (пп. 14.1.24);
  2. Значно розширити поняття “постійне представництво” та запровадити можливість реєстрації платниками податків нерезидентів. Це призведе до посилення контрлю держави над доходами, отриманими нерезидентами в Україні (пп. 14.1.193, пп. 1.1, п. 63.2, п. 64.5);
  3. Уточнити поняття “розумна економічна причина (ділова мета)” і ввести негативні наслідки її недотримання у вигляді збільшення фінансового результату (пп. 14.1.213, пп. 39.5.4.1, пп. 140.5.17);
  4. Виключити можливість стягнення коштів в порядку регресу через незаконні рішення, дії, бездіяльність працівника контролюючого органу (п. 21.4);
  5. З метою впровадження кроків Плану дій BEPS посилити контроль за трансфертним ціноутворенням (застосовується якщо одночасно наявний дохід платника податків більше 150 млн грн та дохід з конкретною особою більше 10 млн грн – пп. 39.2.1.7). Це світова тенденція, але проектом передбачено значне ускладнення цього процесу (зазначення інформації про всіх осіб, які брали участь у ланцюгу постачання товарів; надання копій внутрішньогрупових угод та інформації про розміщення науково-дослідних центрів; подання, крім документації з ТЦО (локального файлу – п. 39.4.6), ще і глобальної документації (майстер-файла – дохід 50 млн. євро) та звіту у розрізі країн (country-by-country reporting – дохід 750 млн. євро)) та інше. Доцільність такого ускладнення є сумнівною, тим паче, враховуючи вартість супроводження цього процесу (від 200 тис до 1 млн грн). Це питання є досить актуальним в конкурентних умовах світового ринку інвестицій (ст. 39);
  6. Запровадити оподаткування контрольованих іноземних компаній – компаній, які контролюються резидентом України; введення обов’язку надання документації з ТЦО за вимогою податківців, якщо обсяг операцій такої компанії перевищує 10 млн. грн за рік; повідомлення контролюючого органу про проведення ряду операцій такої компанії (ст. 39-2);
  7. Впровадити необхідність обліку операцій виходячи з реальних (фактичних) умов та обставин та/або поведінки платника податків. Реалізувати бухгалтеру це дуже складно, так як необхідно перевіряти реальність кожної операції (п. 44.9);
  8. Створити при Мінфіні апеляційну раду по проведенню адміністративного оскарження рішень контролюючого органу на суму більше 2,1 млн грн. Склад – представники Мінфіну (2 людини), ДПС (2 людини) та Ради бізнес-омбудсмена (1 людина). Сумнівною є наявність 2-х людей зі сторони ДПС, які навряд чи будуть голосувати проти рішення, яке прийняло керівництво їх служби (ст. 56-1);
  9. Розширити інформацію, яка повинна міститись в податковому повідомленні-рішенні (майже як в Акті перевірки) (пп. 58.1.2);
  10. Вирішити ряд проблем в оподаткуванні адвокатів та інших самозайнятих осіб. Наразі контролюючі органи додатково обліковують фізичних осіб-підприємців, які є адвокатами, як осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність. Внаслідок таких дій податківці незаконно здійснюють подвійне нарахування єдиного соціального внеску, що підтвердив Верховний Суд, розглянувши зразкову справу 02.09.2019 р. (№ 520/3939/19). Натомість Проект № 1210-1 пропонує обліковувати фізичних осіб-підприємців, які є адвокатами, як ФОПів з ознакою провадження “незалежної професійної діяльності” (п. 65.9). Таким чином, буде виключена можливість подвійного обліку та оподаткування.

Додатковою користю від прийняття цієї норми є те, що вирішиться ще одне дискусійне питання: чи може адвокат бути зареєстрованим як ФОП? Так, може.

  1. Запровадити можливість внесення змін до плану-графіка планових перевірок раз на квартал. Це призведе до посилення тиску на платників податків, які не виконують незаконні рішення органів ДПС (п. 77.2);
  2. Надати можливість контролюючим органам встановлювати відсутність за місцезнаходження платника податків (п. 2);
  3. Майже подвійне збільшення строків проведення перевірок (ст. 82);
  4. Надання дозволу на реалізацію майна, включеного до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у разі наявності податкового боргу (пп. 87.3.5);
  5. Запровадити відповідальність платника податку у вигляді арешту активів, якщо він набув право власності на інвестиційний актив (акції, корпоративні права, цінні папери) у нерезидента, який порушив обов’язок обліку в органі ДПС (пп. 94.2.10);
  6. Повернення в закон норми, яка дозволяла провести перевірку протягом любого строку діяльності платника податків (хоч за 10 років, а не за 3 роки, як наразі). Це може призвести до повернення практики складання акту перевірки без винесення податкового повідомлення-рішення, тиску на платника податків в межах кримінального провадження без можливості оскаржити складання такого акту (п. 102.1);
  7. Запровадити принцип винної відповідальності за вчинення податкового правопорушення. Це позитивне положення, але воно підлягає доопрацюванню, так як п. 109.3 проекту передбачає, що у 90 % випадках особа буде нести фінансову відповідальність незалежно від наявності вини;
  8. Визнати, що законні представники фізичних осіб несуть фінансову відповідальність, встановлену для платників податків, якщо вони не виконали свої обов’язки по оподаткуванню. Це може привести до того, що до відповідальності буде притягнутий лише представник, а не платник податків, на користь якого вчинялись певні дії (п. 110.4);
  9. Встановити особливості відображення в податковому обліку процентів за кредитами. За рахунок цього платник податків повинен буде сплачувати відсотки по кредиту банку та додатково податок на прибуток підприємств державі (п. 140.1, п. 140.2);
  10. Збільшити фінансовий результат звичайного платника податків, якщо він сплачує роялті на користь інституту спільного інвестування, наприклад, за користування наукового досвіду (ноу-хау). Вказане негативно вплине на діяльність інститутів спільного інвестування та, відповідно, інвестиції в Україні (пп. “б” пп. 140.5.7);
  11. Збільшення розміру штрафів.

Щодо податку на прибуток підприємств:

  1. Прирівняти до дивідендів здійснення виплати на користь засновника – нерезидента України у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, викупу корпоративних прав, виходом учасника юридичної особи. Дивно в цій ситуації те, що пропонується оподаткувати за ставкою 18 % не прибуток від здійснення таких операцій, а виплату, яка може й дорівнювати сумі внесених інвестицій, та запровадження авансового внеску з прирівняних до дивідендів платежів (пп. 1.49, пп. 57.1-1.2.2);
  2. Вважати доходом з джерелом їх походження з України, та, відповідно, оподатковувати прибуток особи, яка продає акції/корпоративні права іноземної юридичної особи. Цей випадок застосовується тільки якщо іноземній юридичній особі належіть частка в українській юридичній особи та у останньої наявне нерухоме майно в Україні. Впевнений, що інвесторам така норма не сподобається, так як поширеним є сплата податків в тій державі, резидентом якої є особа, що відчужує майно (пп. “и” пп. 14.1.54, пп. “е” пп. 4.1);
  3. Встановити, що ФОП, самозайняті особи є платниками податку на прибуток підприємств, якщо вони здійснюють виплату нерезиденту з доходу із джерелом його походження з України. Як наслідок, ці особи повинні будуть утримувати податок з доходів нерезидентів і подавати відповідну річну декларацію (пп. 133.1.4, п. 137.5, пп. 141.4.2, 141.4.4 -141.4.6).

Щодо ПДФО:

  1. Визначити, що податок при прощенні боргу нараховується тільки на основну суму боргу (кредиту). Таким чином, підстав сплати податку за прощення штрафу, пені не буде (пп. 164.2.17);
  2. Запровадити ставку 18 % за отримання доходу від продажу протягом року трьох та більше об’єктів нерухомості. Вказаною нормою пропонується зупинити практику ведення без реєстрації будівельного бізнесу (господарської діяльності) фізичними особами та сплати ними податку за ставкою 5 %. Проте, в даному випадку не враховується те, що є велика кількість фізичних осіб, які не здійснюють господарську діяльність, а лише інвестують свої гроші в придбання нерухомості. Після прийняття такої норми інвестиції в будівельну галузь значно будуть скорочені (п. 172.2);
  3. Дозволити ФОП на загальній системі оподаткування відносити до витрат сплату коштів за об’єкти нежитлової нерухомості, транспортний податок, плату за землю (земельний податок та орендна плата) (пп. 177.4.3).

Щодо інших податків:

змінити ряд норм, які стосуються:

– ПДВ (наприклад, податку при експортних операціях (п. 198.8), де ставка 20% буде нарахована виходячи з перевищення ціни придбання товарів над їх договірною (контрактною) вартістю, зазначеною в митній декларації; або виходячи з перевищення звичайної ціни для самостійно виготовлених товарів над їх договірною (контрактною) вартістю, зазначеною в митній декларації;

– акцизного податку;

– рентної плати (в тому числі руди заліза – зміна бази оподаткування та збільшенні ставки з 8 % до 10%), інше.

свіжі новини