Коментарі до законопроекту 5368 від 07.11.2016

6 Січня 2017

Коментар до Проекту Закону №5368 від 07.11.2016

Законопроектом пропонується встановлення належного розмежування функцій контролюючих органів та Міністерства фінансів України

Раніше згідно з п. 41.1 ст. 41 ПК України до контролюючих органів включали ‟центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі – центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи”.

Таке формулювання виглядало доволі неоднозначним, зважаючи на функціональне розмежування між Міністерством фінансів України і ДФС України.

Згідно п. 1 Положення про Міністерство фінансів України воно ‟забезпечує формування та реалізацію єдиної державної податкової, митної політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску” [1].

В свою чергу, згідно з п. 1 Положення про Державну фіскальну службу України вона ‟реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування … державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску” [2].

Зважаючи на необхідність забезпечення чіткого розмежування функцій органів виконавчої влади у сфері оподаткування з метою забезпечення належної ефективності їх діяльності розробниками законопроекту передбачено зміни, якими передбачається узгоджене використання в рамках ПКУ двох понять: 1) контролюючі органи – це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (ДФС України), його територіальні органи; 2) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (Міністерство фінансів України). Крім того, чітко визначаються функції останнього в частині забезпечення формування та реалізації податкової та митної політики в запропонованій ст. 19²ПКУ:

здійснює координацію діяльності контролюючих органів;
затверджує нормативно-правові акти з питань, що належать до компетенції контролюючих органів;
прогнозує, аналізує надходження податків, зборів, платежів, визначених Податковим та Митним кодексами України, Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, джерела податкових надходжень, вивчає вплив макроекономічних показників, законодавства, угод про вступ до міжнародних організацій, інших міжнародних договорів України на надходження податків, зборів, платежів, надає пропозиції щодо збільшення їх обсягу та зменшення втрат бюджету;
узагальнює практику застосування законодавства з питань оподаткування, законодавства з питань сплати єдиного внеску, розробляє проекти нормативно-правових актів;
видає узагальнюючі податкові консультації відповідно до цього Кодексу;
виконує інші функції, передбачені законом.

Варто звернути увагу, що порівняно з початковою редакцією законопроекту 5368 зникли вказівки на віднесення до Міністерства фінансів України питань, пов’язаних з адмініструванням баз даних, які використовують у роботі контролюючі органи. Зокрема, не отримала підтримки ідея розширити компетенцію Міністерства фінансів України за рахунок таких функцій: 1) забезпечення розвитку, організація впровадження та технічне супроводження інформаційно-телекомунікаційних систем і технологій, автоматизація процедур, зокрема організація впровадження електронних сервісів для суб’єктів господарювання контролюючими органами; 2) організація інформаційно-аналітичного забезпечення та організація автоматизації процесів адміністрування контролюючими органами; 3) забезпечення іншим державним органам у встановлених законом випадках доступу до інформації з баз даних; 4) затвердження процедур, правил, регламентів функціонування та адміністрування баз даних, що використовуються в роботі контролюючих органів відповідно до їх компетенції. Вказівка на ці функції в компетенції Міністерства фінансів України була вилучена з тексту прийнятих змін до ПК України.

Окремо варто відмітити пропоновану розробниками ст. 19³ ПКУ, яка визначає функції державних податкових інспекцій у районах, містах (крім м. Києва), районах у містах та об’єднаних податкових інспекцій головних управлінь ДФС в областях та м. Києві, але зводить такі функції виключно до сервісних. Імовірними причинами таких змін є прагнення підвищення якості контрольно-перевірочної діяльності контролюючими органами та зменшення корупційних ризиків.

Такі зміни сприятимуть чіткості податкового законодавства в частині визначення функцій органів виконавчої влади у сфері оподаткування, що є необхідною передумовою ефективного виконання покладених на них функцій.

Вдосконалення механізму контролю за трансфертним ціноутворенням

З метою забезпечення ефективності функції контролю за трансфертним ціноутворенням в рамках законопроекту запропоновано ряд нововведень, які мають сприяти оптимізації зусиль контролюючих органів та забезпечення належного балансу між приватним і публічним інтересом.

По-перше, передбачається віднесення до контрольованих операцій тих операцій, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Такі ініціативи покликані запобігти можливостям уникнення від оподаткування через заниження чи завищення цін з відповідними нерезидентами, що, в свою чергу, ускладнюватиме практику виведення продуктивного капіталу з використанням сприятливих податкових режимів інших юрисдикцій. Раніше податкове законодавство не містило вказівок про включення подібних випадків до поняття ‟контрольовані операції” згідно з п. 39.2.1.1 ст. 39 ПКУ;

По-друге, розширено критерії для включення до переліку держав (територій) в цілях пп. «в» пп. 39.2.1.1 ст. 39 ПКУ шляхом включення тих з них ‟компетентні органи яких не забезпечують своєчасний та повний обмін податковою та фінансовою інформацією на запити центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику”. Зрозуміло, що між договірним зобов’язанням щодо обміну інформацією за запитом і практикою його дотримання існує значна кількість можливостей для обмеження ефективності такого обміну з формальних підстав. Саме тому додавання нового критерію є виправданим з урахуванням сучасних тенденцій інтенсифікації обміну інформацією в цілях оподаткування та важливості подібних механізмів у контексті забезпечення ефективності податкового контролю.

По-третє, змінено кількісні показники для віднесення операцій до контрольованих, зокрема, річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, збільшується з 50 до 150 млн. грн. за податковий (звітний) рік, а обсяг господарських операцій платника податків з одним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, збільшується з 5 до 10 млн. грн. за податковий (звітний) рік. Вочевидь, розробниками відповідних змін керувало прагнення зниження адміністративного навантаження на тих платників податків, ризик зловживання трансфертним ціноутворенням у яких є недостатньо високим.

Уточнення визначення поняття ‟великий платник податків”

Нововведення передбачають зміну не лише кількісних показників для віднесення до великих платників податків, але і зміну окремих критеріїв як таких (зміни до п. 14.1.24 ст. 14 ПКУ). Зокрема, у першому випадку пропонується підвищення порогового значення з 12 до 20 млн загальної суми платежів, сплачених до державного бюджету України за 12 місяців. У другому випадку пропонується замість критерію обсягу доходу з пороговим значенням 500 млн грн використовувати критерій загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг з пороговим значенням 1 млрд грн. Окремо пропонується закріпити і норму про те, що великим платником податків може вважатися і постійне представництво нерезидента на території України. Очевидно, що в даному випадку як зміна самих критеріїв, так і їх порогових значень покликана запобігти покладенню навантаження, пов’язаного з виконанням вимог податкового обов’язку великими платниками податків, на осіб, для яких таке навантаження буде надмірним та/або недоцільним, зважаючи на обмеженість ресурсів контролюючих органів.

РОЗДІЛ II. АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ, ЗБОРІВ, ПЛАТЕЖІВ

Новий розподіл функцій між ДФС та Міністерством фінансів України, що закріплений у Розділі І ПКУ, а також заходи із підвищення ефективності адміністрування податків, призвели до доволі суттєвих змін у нормах Розділу ІІ Кодексу. Прокоментуємо основні з них.

Зміни, що внесені у даний розділ ПКУ, можна умовно поділити на наступні підгрупи.

Мінімізація людського фактору під час адміністрування податків.

Запровадження повноцінного сервісу «Електронний кабінет». Нюансам його функціонування присвячено нову статтю, яка отримала порядковий номер 42-1 з аналогічною назвою «Електронний кабінет».

Функціонал кабінету забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених податковим законодавством, а отже його можна назвати доволі широким. Наприклад, електронний кабінет дозволятиме платникові управляти сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені; заповнювати, перевіряти та подавати податкову звітність; переглядати в режимі реального часу інформацію стосовно себе, що збирається, використовується та формується ДФС тощо.

При цьому Електронний кабінет працюватиме постійно (24 години кожного календарного дня), за винятком часу, необхідного для його технічного обслуговування, що забороняється здійснювати у день, на який припадає граничний строк подання податкових декларацій, та з 8 до 20 години будь-якого іншого календарного дня.

Обов’язкове оприлюднення Плану-графіку документальних планових перевірок.

Пропонується, що план-графік на поточний рік буде оприлюднюватися на офіційному веб-сайті ДФС до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки (абз. 2 п. 77.1 ст. 77 ПКУ).

Встановлення можливості листування з контролюючими органами засобами електронного зв’язку в електронній формі.

Зокрема, для тих платників податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію он-лайн в електронному кабінеті (п. 42.4 ст. 42 ПКУ). Для цього платник податків зобов’язаний під час обрання способу взаємодії повідомити ДФС свою електронну адресу (адреси) шляхом внесення цієї інформації до своїх облікових даних через електронний кабінет (п. 45.3 ст. 45 ПКУ).

Однак на вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган протягом трьох робочих днів з дня надходження такої вимоги надає цьому платнику податків відповідний документ у паперовій формі (абз. 7 пп. 42.4 ст. 42 ПКУ).

Зміна порядку надання та використання податкових консультацій.

Податкові консультації стануть більш публічними. Так, деталізовано, що індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, підлягає реєстрації в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному веб-сайті ДФС без зазначення реєстраційних даних платника. Саме наявність реєстрації індивідуальної податкової консультації в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій є умовою непритягнення до відповідальності, включаючи фінансову (штрафні санкції та/або пеня), платника податків (податкового агента та/або його посадову особу), який діяв відповідно до такої індивідуальної податкової консультації, наданої йому у письмовій формі, за діяння, що містить ознаки податкового правопорушення, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація була змінена або скасована. Звільнення платника від відповідальності за діяння, що містить ознаки податкового правопорушення, як і раніше, поширюється і на узагальнюючі податкові консультації.

При цьому узагальнюючі податкові консультації підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті Міністерства фінансів, протягом п’яти календарних днів з дня їх надання.

Встановлено норму щодо обов’язкової перевірки Міністерством фінансів змісту письмових індивідуальних податкових консультацій, наданих представниками ДФС України, перед їх внесенням до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій. При цьому Міністерству фінансів надано право відмови у внесенні конкретної індивідуальної податкової консультації до єдиного реєстру з одночасним наданням платнику податку від свого імені індивідуальної податкової консультації та внесенням відомостей про таку консультацію до зазначеного реєстру.

Змінено ієрархію податкових консультацій. Як і раніше, індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. Однак якщо положення індивідуальної податкової консультації суперечать положенням узагальнюючої податкової консультації, то застосовуються положення узагальнюючої податкової консультації.

Встановлено і таку нову норму: платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов’язку сплати податкового зобов’язання, визначеного Кодексом. Тобто якщо при перевірці буде доведено, що отримана податкова консультація не відповідає нормам ПКУ, або пізніше була змінена або скасована, то штрафні санкції (та інші види відповідальності) до платника застосовуватися не будуть. Хоча донараховану суму податку (основний платіж) він повинен буде сплатити (абз. 5 пп. 53.1 ст. 53 ПКУ). Ця норма буде діяти з 01.04.2017 року.

Однак згідно з оновленим п. 39 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ індивідуальна податкова консультація, надана контролюючим органом у письмовій або електронній формі до 31.03.2017 року (включно), звільняє платника податків від відповідальності, включаючи фінансову (штрафні санкції та/або пеню), за діяння, що містить ознаки податкового правопорушення, вчинені до 31.12.2017 року (включно).

При цьому з 01.01.2018 року індивідуальна податкова консультація, надана контролюючим органом у письмовій або електронній формі до 31.03.2017 року (включно), не підлягає застосуванню.

Окреслено обов’язкові вимоги до запиту платника на отримання індивідуальної податкової консультації (зараз – у довільній формі).

Вилучено згадку про електронну форму податкових консультацій.

Подовжено сукупні терміни надання індивідуальної податкової консультації на 5 днів. Зараз це 30 календарних днів, що настають за днем отримання звернення платника. Пропонується скоротити цей термін до 25 календарних днів, але з наданням права уповноваженій особі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення (не більше 10 календарних днів) із письмовим повідомленням про це платника податків. Тобто загально строк надання індивідуальної податкової консультації складатиме 35 календарних днів з дня отримання запиту платника. А можливо і більше, оскільки остаточно незрозуміло терміни надання індивідуальної податкової консультації Міністерством фінансів від свого імені у разі відмови у внесенні конкретної індивідуальної податкової консультації, наданої представниками ДФС України, до єдиного реєстру.

Подання податкової звітності.

Розширено визначення поняття «податкова декларація» шляхом деталізації, що це документ, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання платником податків; відображаються обсяги операцій, доходів (прибутків) щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Неподання фінансової звітності прирівняне до неподання декларації з податку на прибуток із відповідними наслідками. Зокрема, відповідно до оновленої редакції абз. 2 ст. 46.2 ПКУ фінансова звітність, що складається та подається відповідно до цього пункту платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід’ємною частиною.

Оновлено підстави для неприйняття податкової декларації, що подається засобами електронного зв’язку в електронній формі. Так, єдиною підставою для такої відмови є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків за умови, що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Контролюючим органам забороняється в односторонньому порядку розривати договір про визнання електронних документів.

До обов’язкових реквізитів податкової звітності включено інформацію про додатки, які додаються до податкової декларації. А отже, ті форми, які таку інформацію наразі не містять, зазнають оновлення.

Оскарження рішень контролюючих органів

Уточнено особливості оскарження платником рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (новий п. 56.23 у ст. 56 ПКУ)

Податкові перевірки.

Наголошено, що податковий контроль – система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються Міністерством фінансів України… (п. 61.1 ст. 61 ПКУ).

До трьох чинних способів податкового контролю включено четвертий: моніторинг контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 Кодексу (пп. 62.1.4 п. 62.1 ст. 62 ПКУ).

Податкові інспекції на місцях позбавлені права проводити документальні та фактичні перевірки. Їм залишені функції надання адміністративних послуг, реєстрації та обліку, та проведення камеральних перевірок.

Скорочено терміни надання відповіді платником на запит про подання інформації від представників ДФС, що надсилається ними відповідно до підстав, визначених у п. 73.3 ПКУ (за винятком проведення зустрічної звірки). Зокрема, з одного місяця до п’ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено Кодексом) (абз. 16 п. 73.3 ст. 73 ПКУ).

Деталізовано порядок надання платником інформації у разі проведення зустрічної звірки. Так, платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену у запиті ДФС, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем його отримання. А документальне підтвердження цієї інформації за вимогою контролюючого органу може бути надано в електронному або паперовому вигляді на вибір платника податків (абз. 17 п. 73.3 ст. 73 ПКУ).

Наголошено, що у разі якщо запит контролюючого органу складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим – п’ятим пункту 73.3, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит.

Уточнено, що форма запиту контролюючого органу на проведення зустрічної звірки встановлюється Міністерством фінансів.

Встановлено заборону на повторне здійснення зустрічних звірок контролюючими органами з одного і того самого питання (абз. 7 п. 73.5 ст. 73 ПКУ).

Деталізовано і розширено предмет камеральних перевірок (пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75). А також нарешті визначено терміни проведення таких перевірок:

камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання;

камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу (новий п. 76.3 ст. 76 ПКУ).

Розширено підстави для проведення документальної позапланової перевірки у випадку ненадання платником податків інформації для проведення зустрічної звірки протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Однак уточнено, що така перевірка проводиться виключно з питань, що зазначені у запиті контролюючого органу (пп. 78.1.19 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).

Розширене коло посадових осіб контролюючих органів, які мають право приймати рішення про проведення документальної перевірки (не лише керівник, а й його заступник або уповноважена особа контролюючого органу).

Позапланова документальна перевірка відтепер не може бути призначена за постановою оперативно-розшукових, слідчих органів або прокурора, а лише за рішенням суду (слідчого судді) (оновлена редакція пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПКУ). Знято обмеження на заборону контролюючим органам проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Дещо збільшено терміни подання та розгляду заперечень платника податків з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки.

Ліквідовано податкову міліцію – виключений розділ XVIII-2, який стосувався податкової міліції.

Інше.

Майже всі методологічні аспекти під час адміністрування податків та зборів заплановано передати у компетенцію Міністерства фінансів. Наприклад, згідно із запропонованими змінами вимоги до оформлення скарги, порядок подання та розгляду скарг під час процедури адміністративного оскарження визначає саме він (оновлений пп. 56.20 ПКУ). І навіть порядок визначення податкового номера платника податків відповідно до змін встановлюється Міністерством.

Податковий орган може вимагати від платника податків, який має податковий борг, укласти договір щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості на орган ДФС.

Податкова вимога не надсилатиметься, якщо сума податкового боргу не перевищує 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1020 грн. В цьому випадку у органів ДФС також не виникає право податкової застави. Раніше ця сума складала 340 грн. А також деталізовано ряд аспектів щодо реалізації права податкової застави. Наприклад, описано дії податкового керуючого у разі відмови платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави (податковому керуючому надано право залучати до опису майна платника податків не менш як двох понятих).

Розширено перелік обставин, за яких може бути застосований адміністративний арешт майна – платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки) або не надає в установлених законом випадках для перевірки документи та або їх копії (за умови наявності таких документів).

Передбачено можливість стягнення податкового боргу, що виник у результаті несплати грошового зобов’язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, шляхом стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду. Зокрема, якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань.

Нагадаємо, що крім інформації про обіг коштів на банківських рахунках платників податків, органи ДФС відтепер на підставі рішення суду зможуть отримувати інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком (пп. 20.1.5 п. 20.1 ст. 20 ПКУ).

Деталізовано порядок прийняття рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також включено норму про обов’язкове оприлюднення реєстру заяв про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання чи податкового боргу. Порядок ведення та форма такого реєстру заяв про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання чи податкового боргу затверджуватиметься Міністерством фінансів.

Внесено зміни у Главу 11 Розділу ІІ «Відповідальність» та Главу 12 «Пеня». Так, підвищено відповідальність платника у питаннях щодо контролю за трансфертним ціноутворенням.

Деталізовано наслідки не проведення протягом граничного строку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначена у податковому повідомленні – рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу.

Визначено, що у разі порушення виробниками тютюнових виробів строку сплати до бюджету узгодженого грошового зобов’язання, передбаченого абз. 2 пп. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 ПКУ, такі платники податків притягуються до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 20 відсотків суми такого грошового зобов’язання (п. 126.2 ст. 126 ПКУ).

Деталізовано, що при нарахуванні податкового зобов’язання контролюючим органом за результатами податкової перевірки, нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов’язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Дещо змінений порядок визначення суми пені. Раніше пеня на суму заборгованості нараховувалася, виходячи з 120% облікової ставки НБУ на день виникнення податкового боргу або на день його погашення, залежно від того, яка ставок була більшою. Відтепер пеня обраховуватиметься за кожен календарний день відповідно до ставки, діючої на кожний такий день. При цьому розмір 120% облікової ставки НБУ, як і раніше, застосовуватиметься до податкового зобов’язання, нарахованого контролюючим органом. А от на своєчасне не сплачене податкове зобов’язання, яке було самостійно визначене платником податків або податковим агентом (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), пеня нараховуватиметься з розрахунку 100% облікової ставки НБУ (п. 129.4 ст. 129 ПКУ).

РОЗДІЛ V. ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

Зміни, запропоновані законопроектом від 07.11.2016 № 5368 в частині Розділу V ПДВ стосуються в більшій мірі процесу адміністрування податку. Законопроектом не передбачаються зміни до основних елементів податку. В частині адміністрування більшість змін регулюють процес відшкодування ПДВ.

Законопроектом встановлюється заборона скасування податкового кредиту по податковій накладній/розрахунку коригування до неї, складеній та зареєстрованій в Єдиному реєстрі податкових накладних після 1 липня 2015 року (п. 192.1 стаття 192).

Передбачаються зміни в статтю 196 в частині збільшення операцій, що не є об’єктом оподаткування. Так, пропонується не включати до об’єкта оподаткування операції переходу права власності на об’єкт фінансового лізингу до лізингодавця (нового кредитора) від лізингодавця (первинного кредитора) у випадку, коли лізингодавцем (первинним кредитором) під час передачі лізингоодержувачу об’єкта фінансового лізингу нараховані та відображені у податковій звітності податкові зобов’язання з податку.

Удосконалюється механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, яка підпадає під критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для такого зупинення (критерії визначатимуться Міністерством фінансів України та відновлення такої реєстрації, у разі припинення процедури зупинення їх реєстрації (п. 198.6 стаття 198).

Вводиться нова, доволі дискусійна, норма в законодавство (п. 198.7 стаття 198) щодо права віднесення на податковий кредит суми від’ємного значення платників, що реорганізується шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу, виділення. Право на таке перенесення надається у випадку, коли сума від’ємного значення, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою ДФС.

Пропонується радикальна зміна підходу до ведення та формування реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (підпункт 200.7.1. статті 200). Проектом пропонується запровадження єдиного реєстру замість двох існуючих. В новому реєстрі передбачається більш деталізоване внесення ряду нових даних (16 позицій замість 9 діючих). Також акцентується увага на тому, що заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Важливо є те, що в проекті змін чітко прописується що інформація з реєстрів не є не публічною інформацією і оприлюднюється щоденно, крім вихідних, святкових та неробочих днів, на офіційному веб-сайті МФУ. Порядок надання такої інформації ДФС та ДКУ буде розроблений і затверджений МФУ.

Змінюється порядок узгодження суми бюджетного відшкодування, яка вказується у заявці. Та сума, яка зазначається в заявці є автоматично узгодженою в реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною ДКУ та автоматично виконується на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Змінено терміни щодо внесення запису до Реєстру про узгодження сум бюджетного відшкодування, а саме з терміну “закінчення судового оскарження” на термін “набрання законної сили рішення суду”. Аргументом на користь таких змін є те, що не можна здійснювати відшкодування, коли продовжується оскарження задекларованих до відшкодування сум ПДВ.

Пропонується ліквідувати п. 200.19-21 статті 200, який визначав критерії платників податку, одночасна відповідність яким є підставою для внесення заяви про повернення суми бюджетного відшкодування такого платника до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування. Тобто відшкодування ПДВ планується здійснювати в автоматичному порядку без права застосування визначених ПКУ критеріїв відповідності платника податку.

Важливим нововведенням є розповсюдження обов’язкового реквізиту податкової накладної – код товару згідно з УКТ ЗЕД на всі без виключення товари, а також доповнення новим обов’язковим реквізитом для послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг. Станом на сьогодні, параграф «і» пункту 201.1 регламентував код товару згідно з УКТ ЗЕД тільки для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України (імпорт).

Якщо платник податку отримує податкові пільги з ПДВ відповідно до норм міжнародних договорів то планується, що у податковій накладній буде здійснюватися запис “Без ПДВ” з зазначенням всіх реквізитів такого міжнародного договору. Станом на сьогодні в накладній «Без ПДВ» робилися записи з посиланням виключно на норми ПКУ.

З 1 липня 2017 року законодавець дає право покупцям включати до податкового кредиту без будь-яких додаткових підтверджень суми ПДВ які були сплачені при купівлі товарів, послуг у випадку, якщо продавець зареєстрував такі суми в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В проекті збільшено термін реєстрації податкових накладних та розрахунку коригування до таких податкових накладних в ЄРПН (з 180 до 365 календарних днів) із одночасним встановленням штрафу щодо відсутності такої реєстрації у розмірі 50% від суми ПДВ, а також встановлення штрафу при порушенні термінів реєстрації всіх податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, в тому числі складених неплатникам податку (за виключенням певних операцій).

Пунктом 201.16. статті 201 прописується новий порядок припинення процедури зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При припиненні процедури реєстрації податкової накладної платнику податку протягом операційного дня отримання такої податкової накладної/розрахунку коригування надсилається квитанція про зупинення її/його реєстрації в електронному вигляді у текстовому форматі, яка є підтвердженням про зупинення такої реєстрації. Така квитанція має визначену форму та реквізити. Така квитанція буде надсилатися одночасно продавцю та покупцю платнику податку. В свою чергу платник податку має право подати заяву на припинення такої процедури (протягом 365 днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у податковій наклад) і вимагати від контролюючих органів зареєструвати таку податкову накладну. До заяви додаються ряд визначених документів. Таку заяву буде розглядати спеціально створена комісія при ДФС, яка приймає рішення (задовольнити або відхилити заяву) за результатами розгляду заяви платника податку протягом п’яти календарних днів, що наступають за днем отримання такої заяви.

РОЗДІЛ IV. ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

Зміни, внесені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» № 1797-VIII від 21.12.2016 р. до податку на доходи фізичних осіб, стосуються здебільшого покращення адміністрування цього податку, а саме:

боржники за іпотечними кредитами, у випадку, якщо кредитор за самостійними рішенням, не пов’язаним із процедурою банкрутства, анулює суму їх боргу, отримають можливість розстрочення сплати суми податкового зобов’язання, що виникає за фактом такої дії кредитора, до закінчення строку позовної давності, протягом трьох років починаючи з року, у якому задекларовано суму такого податкового зобов’язання, у формі поквартальних платежів рівними частками;
відмінено норму, згідно з якою до розрахунку оподатковуваного доходу фізичної особи не включалася сума, сплачена його роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за кожний повний чи неповний місяць перепідготовки такої особи, але за умови, що вона уклала з ним письмовий договір (контракт) про взяті зобов’язання з відпрацювання у такого роботодавця після закінчення вищого та/або професійно-технічного навчального закладу і отримання спеціальності (кваліфікації) не менше ніж три роки. Натомість, до оподаткованого доходу платника не включатимуться суми, сплачені будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів на здобуття освіти, підготовку чи перепідготовку платника податку без прив’язки до відпрацювання трирічного терміну. Крім того, підвищено ліміт виключення з суми оподатковуваного доходу. Наразі він дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. Законом України № 1797-VIII від 21.12.2016 р. встановлено даний ліміт на рівні, що не перевищує трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи. Дана норма може трактуватися як податковий стимул до підвищення кваліфікації українських робітників;
до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума доходу, отримана платником податку за зданий (проданий) ним брухт чорних металів (код 7204 згідно з УКТ ЗЕД);
платники податку, що самостійно оплачують вартість здобуття середньої професійної або вищої освіти для себе та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення отримали право на включення відповідних сум до податкової знижки з податку на доходи фізичних осіб без встановлення верхнього ліміту цих сум та незалежно від того, чи отримує заробітну плату зазначений член сім’ї;
до всіх пасивних доходів, крім дивідендів застосовуватиметься ставка податку на доходи фізичних осіб 18%; виключено підпункт 167.5.3, яким визначався перелік пасивних доходів, натомість включено підпункт 167.5.4, яким запроваджено ставку оподаткування у розмірі 9% для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток, інститутами спільного інвестування;
термін перерахування податку до бюджету у випадку, якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента продовжено з одного до трьох банківських днів для зручності сплати;
виключено норму стосовно того, що контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює контролюючий орган за місцезнаходженням юридичної особи або її відокремленого підрозділу;
визначено обов’язок платника податку подавати річну податкову декларацію, в якій він має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом звітного року;
дозволено під час розрахунку інвестиційного прибутку ураховувати курсові різниці, що виникають під час продажу інвестиційного активу (за наявності) та визначено обов’язок щодо документального підтвердження витрат на придбання такого активу;
врегульовано питання строків використання благодійної допомоги на лікування через підвищення строків використання цього виду допомоги не більшими 24 календарних місяців, наступних за місяцем отримання такої допомоги, тоді як для інших видів благодійної допомоги такий термін встановлено на рівні 12 календарних місяців;
у зв’язку з підвищенням мінімальної заробітної плати відкориговано верхній ліміт витрат на відрядження, не підтверджених документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, які оподатковуваного доходу, з 0,2 до 0,1 розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року; для відряджень за кордон такий ліміт підвищено з 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року до 80 євро на день за офіційним курсом НБУ;
платник податків, що отримує доходи, джерело виплати яких є іноземних, не повинен включати до суми загального річного оподатковуваного доходу У разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку доходів, визначених підпунктом 167.5.4 пункту 167.5 статті 167 цього Кодексу, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 167.5.4 пункту 167.5 статті 167 цього Кодексу, тобто доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток, інститутами спільного інвестування;
уточнено перелік доходів та витрат фізичних осіб-підприємців, що обрали спрощену систему оподаткування, а саме:
- дозволено не включати до доходу фізичної особи-підприємця суми акцизного податку з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів;
- до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, дозволено віднести суми податків, зборів, які пов’язані з господарською діяльністю фізичної особи – підприємця (крім ПДВ для фізичної особи – підприємця, зареєстрованого як платник ПДВ, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми ЄСВ у розмірах і порядку встановлених законом; а також платежі за одержання ліцензій та інших дозвільних документів, необхідних для провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою – підприємцем;
- визначено перелік витрат, котрі не можуть бути включені до складу витрат фізичної особи-підприємця, а саме витрати, не пов’язані з провадженням господарської діяльності або документально не підтверджені, витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, а також витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;
- фізичним особам підприємцям надано право включати до витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат та визначений алгоритм нарахування амортизації.
врегульовано питання подачі фізичною особою-підприємцем, щодо якої проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності за її рішенням, податкової декларації за останній базовий податковий (звітний) період, шляхом визначення тривалості такого періоду та встановлення терміну подання декларації протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності;
спрощено доступ платників податків до отримання консультативної допомоги з питань, які стосуються заповнення річної податкової декларації. Законом України № 1797-VIII від 21.12.2016 р. ліквідується норма стосовно необхідності подання платниками до 1 березня року, що настає за звітним періодом, письмового запиту до податкових органів щодо отримання відповідного роз’яснення. Натомість, тепер платник зможе звернутися до контролюючого органу з відповідним проханням у будь-який час, а контролюючий орган зобов’язується йому таку консультацію надати.

РОЗДІЛ VI. Акцизний податок

Закон України № 1797-VIII від 21.12.2016 р. містить такі новації у сфері адміністрування акцизного податку:

звільнено від оподаткування ввезення на митну територію України не ферментованої (не переробленої) тютюнової сировини тютюново-ферментаційними заводами, які здійснюють реалізацію ферментованої (переробленої) тютюнової сировини виробникам тютюнових виробів або її експорт; реалізація тютюнової сировини тютюново-ферментаційним заводам особами, які виробляють тютюнову сировину на митній території України; реалізація ферментованої (переробленої) тютюнової сировини тютюново-ферментаційними заводами виробникам тютюнових виробів. Очевидно, така норма спрямована на стимулювання виробництва на митній території України тютюнових виробів. Разом з тим, спрямованість цієї норми безпосередньо на підтримку вітчизняних тютюнників є дискусійною. Здешевлення імпортної сировини може негативно впливати на конкурентоспроможність українських тютюнників, натомість створюючи сприятливі умови для виробництва тютюнової продукції іноземними компаніями на митній території України;
у списку підакцизних товарів виділено окремо автомобілі, що оснащені виключно електричним двигуном (одним чи декількома), тоді як гібридні автомобілі (оснащені одночасно електричним та двигуном іншого типу) віднесено до категорії «інші»;
встановлено штраф за реалізацію тютюнової сировини суб’єктам господарювання, які не є виробниками тютюнових виробів та/або тютюново-ферментаційними заводами у розмірі 200% вартості такої сировини з обов’язковою умовою її конфіскації та знищення;
для виробників тютюнових виробів встановлено п’ятиденний термін сплати акцизного податку, починаючи із дня отримання акцизних марок. З метою запобігання виникненню податкової заборгованості також передбачена норма, згідно якої у разі невиконання податкового зобов’язання, марки за наступними заявками-розрахунками виробників тютюнових виробів не видаються до дня, в якому здійснені в повному обсязі сплата акцизного податку та штрафної санкції, нарахованої відповідно до ПКУ;
із списку платників, що мають в установленому порядку подавати декларацію з акцизного податку, виключено імпортерів нафтопродуктів, скрапленого газу та речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне, а також імпортерів транспортних засобів (вантажних, легкових, мотоциклів) та кузовів до них;
кількість примірників заявки-розрахунку та платіжних документів, що підтверджують внесення плати за марки та сплату податку до відповідного бюджету, які повинен подати імпортер продавцю таких марок, скорочено з трьох до одного;
уточнено норму стосовно складення акцизної накладної шляхом визначення обов’язку платника щодо відображення у акцизній накладній обсягів пального, використаного для власного споживання, а також реалізованого та/або використаного для виробництва непідакцизної продукції на умовах, встановлених статтею 229 ПКУ. Крім того, визначено обов’язок виробників пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно) щодо необхідності складення акцизної накладної на обсяги такого пального;
передбачені вдосконалення системи електронного адміністрування реалізації пального у частині ідентифікації підакцизних товарів, що використовуються для подальшого виробництва кінцевих товарів (ст. 229 ПКУ), а саме: а) дозволяється виписка в межах ліміту квот, встановлених Кабінетом Міністрів України, акцизних накладних, які передбачають відвантаження пального на умовах, встановлених ст. 229 ПКУ; б) дозволяється не враховувати обсяги пального, що відвантажується на умовах, встановлених статтею 229 ПКУ, під час розрахунку суми акцизного податку у межах заявки на поповнення обсягу залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального.

У процесі проходження другого читання законопроект від 07.11.2016 №5368 не зазнав змін щодо акцизного податку.

РОЗДІЛ IX. Рентна плата

Законом України № 1797-VIII від 21.12.2016 р. передбачені наступні вдосконалення механізму адміністрування рентної плати в Україні:

перелік платників рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, визначений ст. 252 ПКУ, доповнено суб’єктами господарювання, які здійснюють роботи, для виконання яких необхідно отримання погодження Державної служби геології та надр України;
до переліку об’єктів оподаткування рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин віднесено обсяг товарної продукції – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється під час виконання робіт для виконання яких необхідно отримання погодження Державної служби геології та надр України, у тому числі під час виконання робіт в акваторіях водних об’єктів;
відмінено норму стосовно визначення об’єкта оподаткування рентної плати за користування надрами для видобування руд чорних, кольорових та легувальних металів, урановмісних руд на підставі розрахунку фактичної ціни їх реалізації. Відповідно до чинного ПКУ, така фактична ціна реалізації розраховується Міністерством економічного розвитку і торгівлі України на підставі середньої ціни тонни відповідної продукції, визначеної на підставі цін, опублікованих у світових комерційних інформаційних оглядах протягом звітного податкового періоду (у випадку, якщо такий розрахунок не здійснено фактичною ціною реалізації вважається та, що була встановлена у попередньому податковому періоді. Фактично, Міністерство економічного розвитку та торгівлі звільняється від обов’язку визначення індикативних цін світового ринку на відповідні корисні копалини. Це означає, що уряд хоче відмовитися від ідеї коригування податкових зобов’язань з плати за користування надрами залежно від світових цін на відповідну руду;
дозволено суму доходу, отриманого (нарахованого) від реалізації відповідного виду корисної копалини (мінеральної сировини) за податковий (звітний) період, зменшувати на суму витрат, пов’язаних з операціями перепродажної підготовки, у тому числі пакуванням, фасуванням (бутелюванням);
відповідно до пояснювальної записки законопроекту до другого читання 20.12.2016 р. пропозиція Народного депутата Кришина О.Ю. щодо зміни до п. 252.21 ст. 252 ПКУ, яка стосується поширення застосування зниженої ставки рентної плати на вуглеводневу сировину 2% для видобування з важковидобувних покладів для всіх видобувачів відмічена як врахована. Водночас, у тексті Закону України № 1797-VIII від 21.12.2016 дана норма відсутня;
змінено порядок застосування коригуючого коефіцієнта до ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, а саме:
- величина коригуючого коефіцієнта може відображатися у довільній формі, оскільки норму стосовно необхідності його відображення у вигляді десяткового дробу з точністю до чотирьох знаків виключено;
- коригуючий коефіцієнт, що застосовується до ставок руд чорних, кольорових та легувальних металів, урановмісних руд відтепер може бути меншим одиниці, оскільки норму стосовно того, що у такому випадку він має бути прирівняний до одиниці, виключено;
- відповідно до аналізованого Закону України, ліквідується обов’язок Міністерства економічного розвитку та торгівлі стосовно щомісячної публікації (до 10 числа наступного звітного (податкового) періоду) розрахунку величини коригуючого коефіцієнта на своєму веб-сайті. Також МЕРТ не буде зобов’язаним регулярно надавати цю інформацію Міністерству фінансів України та ДФС України.
відповідно до аналізованого Закону України, перелік користувачів ресурсу-платників рентної плати та/або зміни до нього мають подаватися Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, не Міністерству фінансів України, як центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової та митної політики, а ДФС України, як центральному органу виконавчої влади, що відповідає за її реалізацію;
врегульовано порядок сплати рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України для платників, що не отримують ліцензії на користування таким ресурсом. Відповідно до законопроекту, датою користування радіочастотним ресурсом визначається дата видачі дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв. Якщо платник має декілька дозволів на користування подібними пристроями однакової потужності у межах певного регіону, то до нього застосовуватиметься єдина ставка, починаючи з дати отримання першого дозволу. У випадку, коли платник має декілька дозволів на користування подібними пристроями у межах певного регіону, але їх потужність є різною, застосовуватимуться різні ставки, а дата початку користування визначатиметься окремо для кожного з пристроїв;
уточнено перелік платників рентної плати за спеціальне використання води: до їх складу включено первинних водокористувачів та суб’єктів, господарювання, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва. Таким чином, категорію вторинних водокористувачів виключено з переліку платників податку;
уточнено перелік суб’єктів господарювання, яких віднесено до платників рентної плати за спеціальне використання води. У початковому тексті законопроекту від 07.11.2016 №5368 було зазначено, що ними можуть бути суб’єкти господарювання незалежно від форми власності, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду отриману шляхом забору води з водних об’єктів та суб’єкти господарювання незалежно від форми власності, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва. За результатами другого читання уточнено перелік таких суб’єктів. Ними можуть бути юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи-підприємці.
виключено норму, відповідно з якою об’єкт оподаткування рентною платою за спеціальне використання води можна було коригувати на обсяги втрат води в системах водопостачання водокористувачів. Крім того, виключено усі норми, що дозволяли коригувати інші суттєві елементи рентної плати на обсяги зазначених втрат;
виключено норму, згідно якої рентна плата не справлялася за воду, що втрачена в магістральних та міжгосподарських каналах зрошувальних систем та магістральних водогонах. Очевидно, що за допомогою двох наведених вище новацій законодавці намагаються стимулювати водокористувачів до більш раціонального використання даного ресурсу та модернізації систем водопостачання;

внесено норму стосовно сплати лісокористувачами рентною плати за спеціальне використання лісових ресурсів щокварталу рівними частинами від суми рентної плати, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році, крім лісокористувачів, якими до отримання лісорубних та лісових квитків рентна плата вноситься в каси суб’єктів лісових відносин та лісокористувачів з іншої області, які сплачують рентну плату повністю до видачі їм спеціального дозволу за місцезнаходженням лісової ділянки, на якій здійснюється заготівля деревини.

РОЗДІЛ ХІІ. ПОДАТОК НА МАЙНО

З метою комплексного врегулювання державної підтримки дитячих та спортивних закладів їх було звільнено від сплати податку на майно. Так, до об’єктів, що не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки було віднесено:

об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку дітей, а також дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення і відпочинку дітей, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;

об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів фізичного здоров’я населення, центрів з розвитку фізичної культури і спорту інвалідів, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а також центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацьких спортивних шкіл і спортивних споруд всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій, декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;

об’єкти нежитлової нерухомості баз олімпійської та паралімпійської підготовки. Перелік таких баз затверджується Кабінетом Міністрів України;

об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей.

Щодо транспортного податку запропоновано зміни у визначенні об’єкта оподаткування. Як і раніше, об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Однак, тепер така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального. На додачу, запропоновано щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщувати перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.

У статті щодо пільг по сплаті земельного податку для фізичних осіб, фізичних осіб, які мають право на такі пільги і мають у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, пропонується зобов’язати до 1 травня поточного року подавати письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги. Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду у якому подано таку заяву.

Також фізичним особам пропонується надати право на уточнення податкового зобов’язання із земельного податку. Для цього необхідно звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо:

розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, контролюючий орган за місцем знаходження земельної ділянки проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

До пільг щодо сплати земельного податку юридичними особами додано норми, відповідно до яких від сплати податку звільняються:

державні та комунальні дитячі санаторно-курортні заклади та заклади оздоровлення і відпочинку, а також дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення таких підприємств установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій, декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;

державні та комунальні центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності, центри фізичного здоров’я населення, центром з розвитку фізичної культури і спорту інвалідів, дитячо-юнацькі спортивні школи, а також центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацькі спортивні школи і спортивні споруди всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій за земельні ділянки – на яких розміщені їх спортивні споруди. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій, декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Пропонується накласти нижні обмеження на вартість оренди земель державної та комунальної власності. Згідно із законопроектом, вона не може бути меншою розміру земельного податку (3% НГО у попередній редакції), встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території.

Щодо індексації НГО землі, то тут пропонується дещо змінити її філософію. Попередня норма про те, що у разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 100 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 100 була орієнтована на періоди низької інфляції, заниженої НГО та фінансової стійкості підприємств. Наразі пропонується змінити дану норму таким чином, щоб у разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовувався із значенням 115. Тобто встановлено верхнє обмеження на індексацію, що має сенс в умовах високої інфляції та постійного зростання НГО.

Також, знижено максимальну вартість оренди для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, і не може перевищувати 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки.

РОЗДІЛ XVIII¹. Посадові особи контролюючих органів та їх правовий і соціальний захист

Відповідно до Закону України № 1797-VIII від 21.12.2016 р. зміни зазначеного розділу є більш формальними та передбачають коригування ПКУ у частині передачі окремих функцій (затвердження кваліфікаційних вимог до посадових осіб контролюючих органів, зразків службових посвідчень, а також правил носіння форменого одягу) Міністерству фінансів України.

Крім того, зважаючи на намір щодо ліквідації податкової міліції, норму стосовно умов пенсійного забезпечення цього структурного підрозділу ДФС України виключено.

У процесі проходження другого читання законопроект від 07.11.2016 №5368 не зазнав змін щодо регламентування діяльності посадових осіб контролюючих органів та їх правового і соціального захисту.

РОЗДІЛ XIV. СПЕЦІАЛЬНІ ПОДАТКОВІ РЕЖИМИ

Запропоновано при розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку – фізичною особою, не враховувати також працівників, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Також запропоновано підвищити ставки єдиного податку для третьої групи з 2% та 4% до 3% та 5 % (без включення ПДВ та з включенням ПДВ відповідно).

Встановлюється, що платники єдиного податку 4-ї групи можуть здійснювати також діяльність з виробництва електричної енергії на кваліфікованих когенераційних установках та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 відсотків доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб’єкта господарювання.

РОЗДІЛ XVIII. ОСОБЛИВОСТІ ОПОДАТКУВАННЯ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ В УМОВАХ ДІЇ УГОДИ ПРО РОЗПОДІЛ ПРОДУКЦІЇ

Запропоновано змінити норму, згідно з якої при від’ємному значенні суми податку на додану вартість, розрахованої відповідно до Кодексу, така сума підлягає відшкодуванню інвестору (оператору) в порядку та строки, передбачені угодою про розподіл продукції, затвердженою Кабінетом Міністрів України. При цьому інвестор (оператор) має право на автоматичне бюджетне відшкодування такої суми в повному обсязі. Зокрема, в законопроекті запропоновано ліквідувати право на автоматичне відшкодування.

Законопроект містить зміни щодо особливостей справляння рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Так, пропонується встановити, що сплата рентної плати передує розподілу продукції і не враховується у складі продукції, що підлягає розподілу. А також, що податкові декларації подаються окремо за кожним спеціальним дозволом та/або окремою ділянкою надр. Відповідно до діючої редакції інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції веде консолідований податковий облік та подає податкову декларацію з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин незалежно від числа спеціальних дозволів на використання надр у межах угоди про розподіл продукції.

РОЗДІЛ XVIII² Податкова міліція

В Законі України № 1797-VIII від 21.12.2016 р знайшла відображення чітка позиція уряду в особі Міністерства фінансів України стосовно необхідності ліквідації податкової міліції, як силового підрозділу у структурі Державної фіскальної служби України. Зважаючи на це, запропоновано у повному обсязі виключити розділ XVIII²ПКУ (ст. 348–357), а також інші статті Кодексу, що регламентують діяльність податкової міліції.

У процесі проходження другого читання законопроект від 07.11.2016 №5368 не зазнав змін щодо податкової міліції.

РОЗДІЛ ХХ ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

Продовжено на два роки (до 1 січня 2019 року) норму про те, що від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Операції з вивезення в митному режимі експорту товарів, зазначених у цьому пункті, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Продовжено до 2023 року пільгу по космічній галузі, що передбачає звільнення від сплати податку на додану вартість ряду операцій.

Також, тимчасово, до 1 січня 2018 року продовжено дію пільги, відповідно до якої звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання національних фільмів, визначених Законом України “Про кінематографію”, виробниками, демонстраторами та розповсюджувачами національних фільмів, а також постачання робіт та послуг з виробництва, у тому числі тиражування, національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених, субтитрованих державною мовою на території України, а також постачання робіт та послуг з дублювання, озвучення та/або субтитрування державною мовою іноземних фільмів на території України.

Продовжено до 1 січня 2019 року дію пільги, відповідно до якої від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Операції з вивезення в митному режимі експорту товарів, зазначених у цьому пункті, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Уточнено положення абзацу другого пункту 32 Перехідних положень, відповідно до яких тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України ниток та тканин (матеріалів), що класифікуються у товарних підкатегоріях 3920 10 89 90, 3920 61 00 00, 3921 90 60 00, 5402 11 00 00, 5407 10 00 00, 5603 14 10 00 та 6914 90 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, для виготовлення бронежилетів та шоломів.

Пропонується до 31 грудня 2017 року не застосовувати штрафні санкції, передбачені пунктом 120¹.3 статті 120¹ Кодексу, за помилки, допущені в податковій накладній під час зазначення коду товару згідно з УКТЗЕД та/або коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.

В законопроекті запропоновано відновити дію пункту 200.11 статті 200 Кодексу, а також дію пункту 200.14 статті 200 цього Кодексу в частині проведення документальних позапланових виїзних перевірок. В даному випадку мова йде про те, що контролюючий орган має право провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від’ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу, за період до 1 січня 2016 року. А також, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки сум бюджетного відшкодування контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування у звітному (податковому) періоді, та зараховує таку суму заниження до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з’ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Пропонується на два роки (до 1 січня 2019 року) продовжити дію норми про те, що платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.

Також до 1 січня 2019 року продовжено дію пільги, відповідно до якої звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД.

Запропоновано ряд змін щодо формування реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ. Так, внесено пропозицію, що до 10 січня 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику зобов’язаний на підставі Реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 Кодексу, в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, сформувати Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету. Формування, ведення, бюджетне відшкодування та офіційне публікування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, має здійснюється у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу.

Пропонується також встановити, що 20 січня 2017 року значення суми, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначеної пунктом 200.3 статті 200 Кодексу, збільшується на суму коштів, повернутих в період з 1 січня 2016 року до 1 січня 2017 року платнику податку відповідно до пункту 43.4 статті 43 цього Кодексу на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість: перерахованих з поточного рахунку платника безпосередньо до бюджету; перерахованих з рахунка в системі електронного адміністрування податку на додану вартість до бюджету за заявою платника відповідно до пункту 200.6 статті 200 Кодексу, який діяв в цей період.

У межах суми такого збільшення платник податку має право подати заяву та перерахувати кошти з рахунка в системі електронного адміністрування податку на додану вартість такого платника податку на його поточний рахунок відповідно до пункту 200.6 статті 200 Кодексу.

В законопроекті запропоновано відмінити штрафні санкції до сільськогосподарських підприємств, що використовували спеціальний режим сплати ПДВ, у зв’язку з ускладненням його адміністрування у 2016-му році.

Пропонується встановити обмеження, щодо обсягів відшкодування ПДВ, відповідно до обсягів коштів, наявних на єдиному казначейському рахунку.

Внесено зміни до Кодексу, що мають сприяти автоматизації та більшій прозорості формування реєстрів та здійснення відшкодування ПДВ. Так, згідно із пропозиціями, до 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, та за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету. Таке формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу.

Відшкодування узгоджених сум податку на додану вартість здійснюється органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на наступний операційний день, що настає за днем відображення такої суми податку на додану вартість в Тимчасовому реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Перерахування таких сум має здійснюватись цим органом в межах сум, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до відповідного бюджету.

З підрозділу 4 Прикінцевих положень, що присвячений особливостям справляння податку на прибуток підприємств запропоновано виключити норми щодо того, що методика бухгалтерського обліку тимчасових та постійних податкових різниць затверджується у порядку, передбаченому Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, публікується до 1 квітня 2011 року та набирає чинності з 1 січня 2014 року. Суб’єкти господарювання – платники податку на прибуток подають фінансову звітність з урахуванням податкових різниць починаючи із звітних періодів 2014 року. Також запропоновано виключити особливий порядок обчислення та сплати податку на прибуток за результатами діяльності до 31 грудня 2012 року страховиків, які отримують доходи від провадження страхової діяльності, крім діяльності з виконання договорів довгострокового страхування життя та пенсійного страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до Закону України “Про недержавне пенсійне забезпечення”, а також від діяльності, що не пов’язана із страхуванням.

Запропоновано ввести пришвидшену амортизацію для платників податку на прибуток під час розрахунку амортизації за прямолінійним методом щодо основних засобів четвертої групи. Так, вони можуть використовувати починаючи з 1 січня 2017 року мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки, якщо витрати на придбання таких основних засобів понесені (нараховані) платником податків після 1 січня 2017 року та у разі, якщо для таких основних засобів одночасно виконуються ряд вимог.

До 31 грудня 2021 року продовжено застосування ставки нуль відсотків для платників податку на прибуток, у яких річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує трьох мільйонів гривень та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим, ніж дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом, та які відповідають ряду критеріїв, визначених Кодексом.

Пропонується відмінити штрафні санкції за здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального в ємностях до 2 літрів без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку. Також запропоновано норму, відповідно до якої штрафні санкції за порушення порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, передбачені статтею 120² цього Кодексу, не застосовуються до осіб, які реалізують пальне в ємностях до 2 літрів з дати виникнення зобов’язання щодо такої реєстрації.

Законопроектом пропонується ряд змін в оподаткуванні, що пов’язані із проведенням АТО. Так, пропонується установити, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, для платників податків місцезнаходженням (місцем проживанням) яких є тимчасово окупована територія та платників податків, які здійснюють діяльність та/або мають нерухомість на цій території, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням таких особливостей. Зокрема, пропонується: зупинити нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобов’язань, за якими зупинено стягнення; зупинити застосування норм статей 59, 60 (в частині податкових вимог), 87-101 Кодексу; встановити, що відлік строку давності, визначений статтею 102 Кодексу, зупиняється на період, протягом якого до платників податків вказаних у цьому пункті не застосовувались заходи стягнення, передбачені статтями 59, 60, 87-101 Кодексу.

Запропонована норма, щодо того, що індивідуальна податкова консультація, надана контролюючим органом у письмовій або електронній формі до 31 березня 2017 року (включно), звільняє платника податків (податкового агента та/або його посадову особу) від відповідальності, включаючи фінансову (штрафні санкції та/або пеню), за діяння, що містить ознаки податкового правопорушення, вчинені до 31 грудня 2017 року (включно). З 1 січня 2018 року індивідуальна податкова консультація, надана контролюючим органом у письмовій або електронній формі до 31 березня 2017 року (включно), не підлягає застосуванню.

Перехідними положеннями надано право на розстрочення сплати ПДВ при ввезені на митну територію України у митному режимі імпорту деревообробного обладнання. Так, введено пункт 54, відповідно до якого контролюючий орган за заявою платника податку надає розстрочення (рівними частинами) сплати податку на додану вартість на термін до 36 календарних місяців, без нарахування процентів та пені визначених пунктом 129.5 статті 129 Податкового кодексу при ввезені на митну територію України у митному режимі імпорту тільки верстатів для обробки дерева, що класифікуються за кодами товарної позиції 8465 згідно з УКТ ЗЕД; сушарок для деревини, що класифікуються у товарній підкатегорії 8419 32 00 00 згідно з УКТ ЗЕД; пресів для виробництва деревностружкових або деревноволокнистих плит, що класифікуються у товарній підпозиції 8479 30 згідно з УКТ ЗЕД, які ввозяться для використання у деревообробному виробництві.

Порядок надання розстрочення сплати податку на додану вартість відповідно до цього пункту, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У разі нецільового використання устаткування та обладнання, ввезених на митну територію України у порядку, визначеному цим пунктом, платник податку зобов’язаний сплатити податкові зобов’язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, у сумі, розрахованій як позитивна різниця між сумою податку на додану вартість, що мала бути сплачена із зазначених операцій у момент ввезення таких товарів та фактично сплаченою сумою, а також сплатити пеню, нараховану на таку суму податку, виходячи із 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день сплати податкового зобов’язання, за період з дня ввезення таких товарів до дня збільшення податкового зобов’язання.

Такі ж пільги введено при ввезені на митну територію України у митному режимі імпорту обладнання та його частини для обробки гуми чи пластмаси для виробництва медичних виробів за кодами згідно з УКТ ЗЕД: 8421392000, 8422300099, 8422909000, 8428202000, 8428208000, 8424208000, 8477100000, 8477200000, 8477300000, 8477400000, 8477591090, 8477908000, 8480710090.

В підрозділі перехідних положень щодо сплати податку на прибуток підприємств введено два нових пункти відповідно до яких:

звільняються від оподаткування доходи, які сплачені або сплачуються резидентом на користь нерезидента або уповноваженої ним особи у вигляді процентів за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам до 31 грудня 2016 року, якщо кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, були залучені шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі та відповідають умовам підпунктів “б” і “в” підпункту 141.4.11 пункту 141.4 статті 141 Кодексу;

звільняються від оподаткування доходи, які сплачуються резидентом на користь нерезидента або уповноваженої ним особи у вигляді процентів за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам у період з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2018 року, якщо такі доходи відповідають умовам підпункту 141.4.11 пункту 141.4 статті 141 Кодексу.

Також впорядковано алгоритм встановлення ставок з податкеу на прибуток для лотарей. Розмір ставки податку на дохід від операцій з випуску та проведення лотерей визначений пунктом 14.1.271. пункту 14.1. статті 14 Кодексу, становить:

з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року включно – 18 відсотки;

з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року включно – 24 відсотки;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року включно – 26 відсотків;

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року включно – 28 відсотків;

з 1 січня 2021 року застосовується ставка податку, визначена пунктом 136.6 статті 136 Кодексу.

До 1 січня 2023 року продовжено дію пільги, закріпленої в пункті 1 підрозділу 6 Перехідних положень, де зазначено, що Протягом дії ратифікованих Верховною Радою України міжнародних договорів (угод) України з питань космічної діяльності щодо створення космічної техніки (включаючи агрегати, системи та їх комплектуючі для космічних комплексів, космічних ракет-носіїв, космічних апаратів та наземних сегментів космічних систем), але не пізніше 1 січня 2018 року, резиденти – суб’єкти космічної діяльності, які отримали ліцензію на право її здійснення та беруть участь у реалізації таких договорів (угод), за земельні ділянки виробничого призначення згідно з переліком, який затверджується Кабінетом Міністрів України, звільняються від сплати земельного податку.

Коментарі до законопроекту 5368 від 07.11.2016

6 Січня 2017

Коментар до Проекту Закону №5368 від 07.11.2016

[1] http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/375-2014-%D0%BF

[2] http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/236-2014-%D0%BF

Залишити відповідь Скасувати відповідь

НАШІ ПАРТНЕРИ

Зв'язатися з адміністратором

Записатись на подію