Коментар до проекту податкового кодексу (Проект Закону №5368): Розділ XX. Перехідні положення
23 Листопада 2016
Коментар до Проекту Закону №5368 від 07.11.2016
Продовжено на два роки (до 1 січня 2019 року) норму про те, що від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Операції з вивезення в митному режимі експорту товарів, зазначених у цьому пункті, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.
Пропонується до 31 грудня 2017 року не застосовувати штрафні санкції, передбачені пунктом 1201.3 статті 1201 Кодексу, за помилки, допущені в податковій накладній під час зазначення коду товару згідно з УКТЗЕД та/або коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.
В законопроекті запропоновано відновити дію пункту 200.11 статті 200 Кодексу, а також дію пункту 200.14 статті 200 цього Кодексу в частині проведення документальних позапланових виїзних перевірок. В даному випадку мова йде про те, що контролюючий орган має право провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від’ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу, за період до 1 січня 2016 року. А також, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки сум бюджетного відшкодування контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:
а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування у звітному (податковому) періоді, та зараховує таку суму заниження до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду;
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
в) у разі з’ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Пропонується на два роки (до 1 січня 2019 року) продовжити дію норми про те, що платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.
Запропоновано ряд змін щодо формування реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ. Так, внесено пропозицію, що до 10 січня 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику зобов’язаний на підставі Реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 Кодексу, в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, сформувати Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету. Формування, ведення, бюджетне відшкодування та офіційне публікування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, має здійснюється у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу.
Пропонується також встановити, що 20 січня 2017 року значення суми, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначеної пунктом 200.3 статті 200 Кодексу, збільшується на суму коштів, повернутих в період з 1 січня 2016 року до 1 січня 2017 року платнику податку відповідно до пункту 43.4 статті 43 цього Кодексу на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість: перерахованих з поточного рахунку платника безпосередньо до бюджету; перерахованих з рахунка в системі електронного адміністрування податку на додану вартість до бюджету за заявою платника відповідно до пункту 200.6 статті 200 Кодексу, який діяв в цей період.
У межах суми такого збільшення платник податку має право подати заяву та перерахувати кошти з рахунка в системі електронного адміністрування податку на додану вартість такого платника податку на його поточний рахунок відповідно до пункту 200.6 статті 200 Кодексу.
В законопроекті запропоновано відмінити штрафні санкції до сільськогосподарських підприємств, що використовували спеціальний режим сплати ПДВ, у зв’язку з ускладненням його адміністрування у 2016-му році.
Пропонується встановити обмеження, щодо обсягів відшкодування ПДВ, відповідно до обсягів коштів, наявних на єдиному казначейському рахунку.
Внесено зміни до Кодексу, що мають сприяти автоматизації та більшій прозорості формування реєстрів та здійснення відшкодування ПДВ. Так, згідно із пропозиціями, до 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, та за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету. Таке формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу.
Відшкодування узгоджених сум податку на додану вартість здійснюється органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на наступний операційний день, що настає за днем відображення такої суми податку на додану вартість в Тимчасовому реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Перерахування таких сум має здійснюватись цим органом в межах сум, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до відповідного бюджету.
З підрозділу 4 Прикінцевих положень, що присвячений особливостям справляння податку на прибуток підприємств запропоновано виключити норми щодо того, що методика бухгалтерського обліку тимчасових та постійних податкових різниць затверджується у порядку, передбаченому Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, публікується до 1 квітня 2011 року та набирає чинності з 1 січня 2014 року. Суб’єкти господарювання – платники податку на прибуток подають фінансову звітність з урахуванням податкових різниць починаючи із звітних періодів 2014 року. Також запропоновано виключити особливий порядок обчислення та сплати податку на прибуток за результатами діяльності до 31 грудня 2012 року страховиків, які отримують доходи від провадження страхової діяльності, крім діяльності з виконання договорів довгострокового страхування життя та пенсійного страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до Закону України “Про недержавне пенсійне забезпечення”, а також від діяльності, що не пов’язана із страхуванням.
Запропоновано ввести пришвидшену амортизацію для платників податку на прибуток під час розрахунку амортизації за прямолінійним методом щодо основних засобів четвертої групи. Так, вони можуть використовувати починаючи з 1 січня 2017 року мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки, якщо витрати на придбання таких основних засобів понесені (нараховані) платником податків після 1 січня 2017 року та у разі, якщо для таких основних засобів одночасно виконуються ряд вимог.
До 31 грудня 2021 року продовжено застосування ставки нуль відсотків для платників податку на прибуток, у яких річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує трьох мільйонів гривень та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим, ніж дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом, та які відповідають ряду критеріїв, визначених Кодексом.
Пропонується відмінити штрафні санкції за здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального в ємностях до 2 літрів без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку. Також запропоновано норму, відповідно до якої штрафні санкції за порушення порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, передбачені статтею 1202 цього Кодексу, не застосовуються до осіб, які реалізують пальне в ємностях до 2 літрів з дати виникнення зобов’язання щодо такої реєстрації.
Законопроектом пропонується ряд змін в оподаткуванні, що пов’язані із проведенням АТО. Так, пропонується установити, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, для платників податків місцезнаходженням (місцем проживанням) яких є тимчасово окупована територія та платників податків, які здійснюють діяльність та/або мають нерухомість на цій території, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням таких особливостей. Зокрема, пропонується: зупинити нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобов’язань, за якими зупинено стягнення; зупинити застосування норм статей 59, 60 (в частині податкових вимог), 87-101 Кодексу; встановити, що відлік строку давності, визначений статтею 102 Кодексу, зупиняється на період, протягом якого до платників податків вказаних у цьому пункті не застосовувались заходи стягнення, передбачені статтями 59, 60, 87-101 Кодексу.
Запропонована норма, щодо того, що індивідуальна податкова консультація, надана контролюючим органом у письмовій або електронній формі до 31 березня 2017 року (включно), звільняє платника податків (податкового агента та/або його посадову особу) від відповідальності, включаючи фінансову (штрафні санкції та/або пеню), за діяння, що містить ознаки податкового правопорушення, вчинені до 31 грудня 2017 року (включно). З 1 січня 2018 року індивідуальна податкова консультація, надана контролюючим органом у письмовій або електронній формі до 31 березня 2017 року (включно), не підлягає застосуванню.
