Коментар до проекту податкового кодексу (Проект Закону №5368): Розділ V. Податок на додану вартість

23 Листопада 2016

Коментар до Проекту Закону №5368 від 07.11.2016

Зміни, запропоновані законопроектом від 07.11.2016 № 5368 в частині Розділу V ПДВ стосуються в більшій мірі процесу адміністрування податку. Законопроектом не передбачаються зміни до основних елементів податку. В частині адміністрування більшість змін регулюють процес відшкодування ПДВ.

Законопроектом встановлюється заборона скасування податкового кредиту по податковій накладній/розрахунку коригування до неї, складеній та зареєстрованій в Єдиному реєстрі податкових накладних після 1 липня 2015 року (п. 192.1 стаття 192).

Передбачаються зміни в статтю 196 в частині збільшення операцій, що не є об’єктом оподаткування. Так, пропонується не включати до об’єкта оподаткування операції переходу права власності на об’єкт фінансового лізингу до лізингодавця (нового  кредитора) від лізингодавця (первинного кредитора) у випадку, коли лізингодавцем (первинним кредитором) під час передачі лізингоодержувачу об’єкта фінансового лізингу нараховані та відображені у податковій звітності податкові зобов’язання з податку.

Удосконалюється механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, яка підпадає під критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для такого зупинення (критерії визначатимуться Міністерством фінансів України та відновлення такої реєстрації, у разі припинення процедури зупинення їх реєстрації (п. 198.6 стаття 198).

Вводиться нова, доволі дискусійна, норма в законодавство (п. 198.7 стаття 198) щодо права віднесення на податковий кредит суми від’ємного значення платників, що реорганізується шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу, виділення. Право на таке перенесення надається у випадку, коли сума від’ємного значення, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою ДФС.

Пропонується радикальна зміна підходу до ведення та формування реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (підпункт 200.7.1. статті 200). Проектом пропонується запровадження єдиного реєстру замість двох існуючих. В новому реєстрі передбачається більш деталізоване внесення ряду нових даних (16 позицій замість 9 діючих). Також акцентується увага на тому, що заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Важливо є те, що в проекті змін чітко прописується що інформація з реєстрів не є не публічною інформацією і оприлюднюється щоденно, крім вихідних, святкових та неробочих днів, на офіційному веб-сайті МФУ. Порядок надання такої інформації ДФС та ДКУ буде розроблений і затверджений МФУ.

Змінюється порядок узгодження суми бюджетного відшкодування, яка вказується у заявці. Та сума, яка зазначається в заявці є автоматично узгодженою в реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною ДКУ та автоматично виконується на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Пропонується ліквідувати п. 200.19-21 статті 200, який визначав критерії платників податку, одночасна відповідність яким є підставою для внесення заяви про повернення суми бюджетного відшкодування такого платника до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування. Тобто відшкодування ПДВ планується здійснювати в автоматичному порядку без права застосування визначених ПКУ критеріїв відповідності платника податку.

Важливим нововведенням є розповсюдження обов’язкового реквізиту податкової накладної – код товару згідно з УКТ ЗЕД на всі без виключення товари, а також доповнення новим обов’язковим реквізитом для послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг. Станом на сьогодні, параграф «і» пункту 201.1 регламентував код товару згідно з УКТ ЗЕД тільки для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України (імпорт).

Якщо платник податку отримує податкові пільги з ПДВ відповідно до норм міжнародних договорів то планується, що у податковій накладній буде здійснюватися запис “Без ПДВ” з зазначенням всіх реквізитів такого міжнародного договору. Станом на сьогодні в накладній «Без ПДВ» робилися записи з посиланням виключно на норми ПКУ.

З 1 липня 2017 року законодавець дає право покупцям включати до податкового кредиту без будь-яких додаткових підтверджень суми ПДВ які були сплачені при купівлі товарів, послуг у випадку, якщо продавець зареєстрував такі суми в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В проекті збільшено термін реєстрації податкових накладних та розрахунку коригування до таких податкових накладних в ЄРПН (з 180 до 365 календарних днів) із одночасним встановленням штрафу щодо відсутності такої реєстрації у розмірі 50% від суми ПДВ, а також встановлення штрафу при порушенні термінів реєстрації всіх податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, в тому числі складених неплатникам податку (за виключенням певних операцій).

Пунктом 201.16. статті 201 прописується новий порядок припинення процедури зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При припиненні процедури реєстрації податкової накладної платнику податку протягом операційного дня отримання такої податкової накладної/розрахунку коригування надсилається квитанція про зупинення її/його реєстрації в електронному вигляді у текстовому форматі, яка є підтвердженням про зупинення такої реєстрації. Така квитанція має визначену форму та реквізити. В свою чергу платник податку має право подати заяву на припинення такої процедури (протягом 365 днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у податковій наклад) і вимагати від контролюючих органів зареєструвати таку податкову накладну. До заяви додаються ряд визначених документів. Таку заяву буде розглядати спеціально створена комісія при ДФС, яка приймає рішення (задовольнити або відхилити заяву) за результатами розгляду заяви платника податку протягом п’яти календарних днів, що наступають за днем отримання такої заяви.