Retro look Tax forms

Коментар до проекту податкового кодексу (Проект Закону №5368): Розділ IІ. Адміністрування податків, зборів, платежів

23 Листопад 2016

Коментар до Проекту Закону №5368 від 07.11.2016

Новий розподіл функцій між ДФС та Міністерством фінансів України, що передбачається закріпити у Розділі І ПКУ, призведе до доволі суттєвих змін у нормах Розділу ІІ Кодексу. Прокоментуємо основні з них.

Зміни, що пропонуються до внесення у даний розділ ПКУ, можна умовно поділити на наступні підгрупи.

Мінімізація людського фактору під час адміністрування податків.

  1. Запровадження повноцінного сервісу «Електронний кабінет». Нюансам його функціонування присвячено нову статтю, яка у випадку ухвалення змін у ПКУ отримає порядковий номер 42-1.

Функціонал кабінету забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених податковим законодавством, а отже його можна назвати доволі широким. Наприклад, електронний кабінет дозволятиме платникові управляти сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені; заповнювати, перевіряти та подавати податкову звітність; переглядати в режимі реального часу інформацію стосовно себе, що збирається, використовується та формується ДФС тощо.

При цьому Електронний кабінет працюватиме постійно (24 години кожного календарного дня), за винятком часу, необхідного для його технічного обслуговування, що забороняється здійснювати у день, на який припадає граничний строк подання податкових декларацій, та з 8 до 20 години будь-якого іншого календарного дня.

  1. Обов’язкове оприлюднення Плану-графіку документальних планових перевірок.

Пропонується, що план-графік на поточний рік буде оприлюднюватися на офіційному веб-сайті ДФС до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

  1. Встановлення можливості листування з контролюючими органами засобами електронного зв’язку в електронній формі.

Зокрема для тих платників податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію он-лайн в електронному кабінеті. Для цього платник податків зобов’язаний під час обрання способу взаємодії повідомити ДФС свою електронну адресу (адреси) шляхом внесення цієї інформації до своїх облікових даних через електронний кабінет. Однак на вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі.

Зміна порядку надання та використання податкових консультацій.

Деталізовано, що індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, підлягає реєстрації в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному веб-сайті ДФС без зазначення реєстраційних даних платника. У випадку затвердження пропонованих змін саме наявність реєстрації індивідуальної податкової консультації в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій є умовою непритягнення до відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків (податкового агента та/або його посадову особу), який діяв відповідно до індивідуальної податкової консультації, наданої йому у письмовій формі, а також узагальнюючої податкової консультації, за діяння, що містить ознаки податкового правопорушення, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація була змінена або скасована.

Встановлено норму щодо обов’язкової перевірки Міністерством фінансів змісту письмових індивідуальних податкових консультацій, наданих представниками ДФС України, перед їх внесенням до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій. При цьому Міністерству фінансів надано право відмови у внесенні конкретної індивідуальної податкової консультації до єдиного реєстру, з одночасним наданням платнику податку від свого імені індивідуальної податкової консультації та внесенням відомостей про таку консультацію до зазначеного реєстру.

Запропоновано. що узагальнюючі податкові консультації підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті Міністерства фінансів, протягом п’яти календарних днів з дня їх надання.

Змінено ієрархію податкових консультацій. Як і раніше, індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. Однак якщо положення індивідуальної податкової консультації суперечать положенням узагальнюючої податкової консультації, то застосовуються положення узагальнюючої податкової консультації.

Встановлено і таку нову норму: платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов’язку сплати  податкового зобов’язання, визначеного Кодексом. Тобто якщо при перевірці буде доведено, що отримана податкова консультація не відповідає нормам ПКУ, або пізніше була змінена або скасована, то штрафні санкції (та інші види відповідальності) до платника застосовуватися не будуть. Однак  донараховану суму податку (основний платіж) він повинен буде сплатити.  Ця норма буде діяти з 01.01.2017 року.

Одночасно запропоновано механізм узгодження податкових консультацій, наданих раніше. Згідно з оновленим п. 39 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ індивідуальна податкова консультація, надана контролюючим органом у письмовій або електронній формі до 31.03.2017 року (включно), звільняє платника податків від відповідальності, включаючи фінансову (штрафні санкції та/або пеню), за діяння, що містить ознаки податкового правопорушення, вчинені до 31.2017 року (включно). З 01.01.2018 року індивідуальна податкова консультація, надана контролюючим органом у письмовій або електронній формі до 31.03.2017 року (включно), не підлягає застосуванню.

Окреслено обов’язкові вимоги до запиту платника на отримання індивідуальної податкової консультації (зараз – у довільній формі).

Подовжено сукупні терміни надання індивідуальної податкової консультації на 5 днів. Зараз це 30 календарних днів, що настають за днем отримання звернення платника. Пропонується скоротити цей термін до 25 календарних днів, але з наданням права уповноваженій особі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення (не більше 10 календарних днів) із письмовим повідомленням про це платника податків. Тобто загально строк надання індивідуальної податкової консультації складатиме 35 календарних днів з дня отримання запиту платника. А можливо і більше, оскільки остаточно незрозуміло терміни надання індивідуальної податкової консультації Міністерством фінансів від свого імені у разі відмови у внесенні конкретної індивідуальної податкової консультації, наданої представниками ДФС України, до єдиного реєстру.

Подання податкової звітності. 

Розширено визначення поняття «податкова декларація» шляхом деталізації, що це документ, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання платником податків; відображаються обсяги операцій, доходів (прибутків) щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Неподання фінансової звітності прирівняне до неподання декларації з податку на прибуток із відповідними наслідками. Зокрема, відповідно до запропонованої редакції абз. 2 ст. 46.2 ПКУ  фінансова звітність, що складається та подається відповідно до цього пункту платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід’ємною частиною.

Оновлено підстави для неприйняття податкової декларації, що подається засобами електронного зв’язку в електронній формі. Так, єдиною підставою для такої відмови є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків за умови, що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

До обов’язкових реквізитів податкової звітності включено інформацію про додатки, які додаються до податкової декларації. А отже, ті форми, які таку інформацію наразі не містять, зазнають оновлення.

Податкові перевірки.

Наголошено, що податковий контроль – система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються Міністерством фінансів України

До трьох чинних способів податкового контролю запропоновано включити і такий, як моніторинг контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 Кодексу.

Скорочено терміни надання відповіді платником на запит про подання інформації від представників ДФС, що надсилається ними відповідно до підстав, визначених у пп. 73.3 ПКУ (за винятком проведення зустрічної звірки). Зокрема, з одного місяця до п’ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено Кодексом).

Деталізовано порядок надання платником інформації у разі проведення зустрічної звірки. Так, платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену у запиті ДФС, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем його отримання. А документальне підтвердження цієї інформації за вимогою контролюючого органу може бути надано в електронному або паперовому вигляді на вибір платника податків.

Уточнено, що форма запиту контролюючого органу на проведення зустрічної звірки встановлюється Міністерством фінансів.

Встановлено заборону на повторне здійснення зустрічних звірок контролюючими органами з одного і того самого питання.

Деталізовано і розширено предмет камеральних перевірок. А також нарешті визначено терміни проведення таких перевірок:

– камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання;

– камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу.

Розширено підстави для проведення документальної позапланової перевірки у випадку ненадання платником податків інформації для проведення зустрічної звірки протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Однак уточнено, що така перевірка проводиться виключно з питань, що зазначені у запиті контролюючого органу.

Дещо збільшено терміни подання та розгляду заперечень платника податків з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки.

Інше.

Майже всі методологічні аспекти під час адміністрування податків та зборів заплановано передати у компетенцію Міністерства фінансів. Наприклад, згідно із запропонованими змінами вимоги до оформлення скарги, порядок подання та розгляду скарг під час процедури адміністративного оскарження визначає саме він (оновлений пп. 56.20 ПКУ). І навіть порядок визначення податкового номера платника податків відповідно до змін встановлюється Міністерством.

Міністерству фінансів надано право визначити технічним адміністратором інформаційних баз даних, що використовується та формується ДФС у зв’язку з обліком платників податків, даних державне підприємство, яке віднесене до сфери його управління.

Збільшено розміри податкового боргу платника, при якому може бути застосовано право податкової застави (до 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян замість 20 як зараз). А також деталізовано ряд аспектів щодо реалізації даного права. Наприклад, описано дії податкового керуючого у разі відмови платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави (податковому керуючому надано право залучати до опису майна платника податків не менш як двох понятих).

Розширено перелік обставин, за яких може бути застосований адміністративний арешт майна – платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки) або не надає в установлених законом випадках для перевірки документи та або їх копії (за умови наявності таких документів).

Передбачено можливість стягнення податкового боргу, що виник у результаті несплати грошового зобов’язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, шляхом стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду. Зокрема, якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань.

Деталізовано порядок прийняття рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також включено норму про обов’язкове оприлюднення реєстру заяв про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання чи податкового боргу. Порядок ведення та форма такого реєстру заяв про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання чи податкового боргу затверджуватиметься Міністерством фінансів.

Запропоновані до внесення зміні у Главу 11 Розділу ІІ «Відповідальність» та Главу 12 «Пеня».

Напишіть відгук