Відкритий лист економістів до Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства

28 Травня 2020

Економісти та експерти з питань фінансового сектору Економічної експертної платформи проаналізували пропозиції Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства  та зазначають наступне:

 

Реалізовані у 2015-2019 роках кроки по реформуванню фінансового сектору започаткували стабілізацію та оздоровлення фінансового сектору, забезпечили незалежність регулятора банківского сегменту та відносну стабільність національної валюти. Зокрема було реалізовано наступне:

 

– посилено незалежність НБУ: відмінено авансові перерахування прибутку до бюджетузмінено порядок розподілу прибутку НБУ, посилено функції внутрішнього аудиту, тощо;

 

– НБУ вивів з ринку велику кількість неплатоспроможних та «схемних» банків, через які, у тому числі, відбувалося «відмивання» коштів, кредитування пов’язаних осіб та промислових груп, активне залучення депозитів населення на користь офшорних компаній власників банку тощо;

 

– Банки законом зобов’язали розкривати дані про власників, одночасно впровадивши їх пряму відповідальність, а також відповідальність менеджменту за махінації та доведення банку до банкрутства;

 

– Законом запроваджено строкові види депозитів (такі депозити не можна розірвати до настання терміну повернення вкладу), що надало банкам можливість сформувати для себе більш прогнозовану ресурсну базу;

 

– Законодавче забезпечено розкриття даних про рефінансування банків, щомісячна публікація про надані банкам кредити (на строк більше 30 календарних днів) з обов’язковим зазначенням найменування банку, суми та виду кредиту, типу наданого забезпечення;

 

– Забезпечено розкриття інформації щодо операцій банків, виконання банками економічних нормативів та якості кредитних портфелів банків (оприлюднення щомісячної інформації в розрізі банків на сайті НБУ, оприлюднення оборотно-сальдових балансів банків)

 

– НБУ збільшив нормативні вимоги до розміру статутного капіталу банків, спростивши одночасно процедури злиття та поглинання;

 

– Удосконалено механізм ґарантування вкладів фізичних осіб – строки виведення банків з ринку та процедури ліквідації суттєво скорочено, крім того, за новим законом вкладники можуть отримати кошти вже через 20 днів після початку процедури виведення банку з ринку, не очікуючи на рішення НБУ про відкликання ліцензії та ліквідацію банку;

 

На даний час  прозорість та фінансова стійкість банківської система є набагато вищою, ніж до реформ останніх років. Але повноцінному розвитку  кредитування  реального сектору економіки під прийнятні ставки заважає недосконалість законодавчої бази з захисту прав кредиторів та  судової системи. В тому числі, це є причиною високого рівня проблемних кредитів в портфелях банків. Тому важливим завданням для розвитку кредитування є вдосконалення законодавства з захисту прав кредиторів  та реформа судової системи

Щодо розширеної монетарної емісії у 2020 році – експерти переконані, що багаті країни із вільно конвертованими валютами можуть дозволити включити “друкарські станки” та заливають грошима економіки, в той час як інші країни, серед яких і Україна – цього собі дозволити не можуть. Додатковий друк гривні у нашій економіці призведе до додаткової інфляції, а друк великої кількості – відповідно до гіперінфляції

Питання щодо антикризових заходів та підтримки секторів вбачається найбільш оптимальним вирішити у такий спосіб: надати найкращі рівні умови всім секторам, створити конкурентне середовище, спростити адміністрування та регуляторні бар’єри тощо. Зокрема це мають бути такі кроки:

 

– Якнайшвидше завершити інституційну реформу ДПС та ДМС, перенабрати працівників на відкритих конкурсах з обмеженнями для діючих співробітників подібних органів, встановити для них гідні заробітні плати та персональну відповідальність, автоматизувати процеси.

 

– Ліквідувати Податкову міліцію та всі інші економічні підрозділи різних Міністерств та відомств і створити єдиний аналітичний орган по розслідуванню економічних злочинів у системі органів Кабміну з набором особистого складу на конкурсній основі за новими критеріями та з обмеженнями для діючих співробітників подібних органів.

 

–   Суттєво покращити податкове законодавство, зокрема ліквідувати шкідливий податок на прибуток замінивши його інноваційним податком на виведений капітал, що радикально зменшить можливості для тиску на бізнес (в тому числі, з метою здирництва), а також створить більш сприятливі умови для  інвестицій; знизити шкідливе надвисоке навантаження на фонд оплати праці, яке заважає детінізувати з/п; модифікувати податок на землю та нерухоме майно, зробивши його більш справедливим, базою якого має бути ринкова вартість об’єкту тощо.

 

– Лібералізувати архаїчне трудове законодавство, забезпечити свободу трудового договору.

 

– Напрацювати та прийняти новий Митний Кодекс у відповідності до митних зобов’язань Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, забезпечити повноцінний обмін інформацією з іншими країнами і створення дієвого механізму автоматизованого зіставлення відповідних документів та митної вартості товарів, яка в них зазначена.

 

– Встановити взаємозв’язок між єдиним податком 4-ої групи спрощеної системи оподаткування та податком на землю (наприклад ставка ЄП4 = ставка податку на землю + 0,2%), забезпечити залік сплаченого податку на землю або частини ЄП4 в сплату ПДФО власниками земельних ділянок (як безпосередньо, так і опосередковано юридичною особою).

 

– Створювати умови для появи внутрішніх “довгих грошей”, стимулювати зростання заощаджень громадян у локальних цінних паперах, полегшувати доступ на внутрішні фінансові ринки іноземних портфельних інвесторів, ліквідувати бюрократичні перешкоди для виходу підприємств реального сектора на ринки облігацій, формувати податкові переваги для виходу на IPO.

Закликаємо Кабінет Міністрів, Міністерство економіки та Міністерство фінансів розглянути та врахувати пропозиції експертів, пропонуємо обговорити та деталізувати всі пропозиції на експертному круглому столі за участі представників КМУ, ВРУ, експертів, бізнес об’єднань.

З 11 травня Кабінетом Міністрів було змінено модель карантинних заходів з тотальних на адаптивні ризикоорієнтовані. Аналітичні центри позитивно оцінюють цей крок, як такий, що сприятиме відновленню економіки та поступовому виходу з кризи.

В той же час оновлена модель карантинних заходів, яка діє з 11 травня – має кілька суттєвих недоліків, найбільший з яких стосується роботи громадського транспорту.

 

Досвід країн Європи та Азії свідчить про те, що абсолютна більшість країн, які, як і Україна, протидіють розповсюдженню нового вірусу – ні на день не зупиняли громадський транспорт.

 

Так, у Німеччині громадський транспорт працював весь час, навіть у суворий карантин. Було вжито заходів безпеки – обов’язковими стали маски, дезинфекція, частково було змінено розклад – проте транспорт не зупинявся.

 

У Великобританії весь час працює і метро, ​​і громадський транспорт. Тільки частково було обмежено користування метрополітеном у березні – частина станцій було закрито з метою зменшення пасажиропотоку.

 

Франції, яка запровадила досить жорсткі карантинні заходи – також не обмежувала транспорт. Умовою роботи транспорту є користування масками водіїв та пасажирів, а також рекомендовано дотримуватись соціальної дистанції.

 

У Данії транспорт не зупинявся ні на день, було вжито заходів безпеки та певних обмежень щодо кількості пасажирів.

 

Італія, Польща, Норвегія, Іспанія, Швеція, Чехія та багато інших країн також не зупиняли громадський транспорт, не вважаючи це ефективним протиепідемічним заходом.

 

Заборони роботи транспорту на певний час є вкрай рідкісним явищем у країнах ЄС та Азії, до такої унікальної заборони на короткий проміжок часу вдалися лише кілька країн.

 

Представники аналітичних центрів вважають важливим обговорити та підтримати план запуску громадського транспорту від Мінінфраструктури, який передбачає відновлення роботи міського та приміського громадського транспорту з 22 травня, а міжміського та міжнародного – з 9 червня. В цілому з середини червня має працювати весь транспорт, зокрема і авіаційний, за умови виконання заходів безпеки.

 

Також необхідно врегулювати ще низку питань з 22 травня. Поточна редакція постанови не дає однозначного розуміння щодо можливості роботи готелів. Вбачається доцільним більш чітко Постановою передбачити можливість їх роботи, за умови виконання заходів безпеки.

 

Разом із зміною умов роботи бізнесу та частковим поновленням економічної активності вкрай важливим є посилення організаційних заходів та покращення комунікації. Зокрема:

 

  1. Суттєво збільшити кількість тестувань тестами ПЛР (та швидкість отримання результатів), зосередивши тестування в першу чергуна особах, які госпіталізовані з підозрою (у тому числі пацієнти з ГРВІ та грипоподібними станами), людях, які прибули з-за кордону, контактах інфікованих, медичному персоналі (особливо ті, що безпосередньо залучені до боротьби з COVID-19)
  2. Забезпечити тестування випадкової репрезентативної вибірки незалежно від наявності симптоматики тестами на антитіла, для розуміння справжньої кількості інфікованих та реального рівня смертності від нового вірусу та відповідного коригування загальної стратегії боротьби із вірусом.
  3. Перейти від стратегії “залякування” до більш зваженої стратегії інформування по ключові правила поведінки, які зменшують ймовірність зараження, надавати інформацію щодо інфікування та смертності від нового віруса разом із статистикою захворювань та загибелей від інших хвороб за місяць, щотижнево оприлюднювати аналітичні огляди з інформацією про оцінки реального рівня захворюваності, оцінки IFR, прогнози розвитку пандемії в Україні та інших країнах, нові дані щодо лікування
  4. МОЗ має щоденно оприлюднювати/оновлювати об’єктивну інформацію та достовірну статистику не тільки щодо кількості нових і активних випадків, кількості летальних випадків та одержавших, а також щодо кількості важких випадків, супутніх захворювань у померлих, розподілу зареєстрованих та летальних випадків за віковими групами та регіонами, навантаження на медичну систему.
  5. Враховуючи, що ПМСП має розгалуженумережуі вже активно задіяна у надання допомоги населенню через нові підходи до фінансування через укладання договорів з НСЗУ, вбачається доцільним покращити доступ та охоплення населення послугами, які допоможуть ефективно впливати на захворюваність гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Шляхом внесення відповідних додаткових послуг у гарантований пакет, який оплачується за подушним нормативом, та відповідного їх додаткового фінансування. Робота ПМСП значно б сприяла профілактиці, виявленню та супроводу лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
  6. Паралельно із рутинним епіднаглядом налагодити дозорний епіднагляд – внести зміни в Наказ Наказ МОЗ України від 17.05.2019 № 1126, включити COVID19 і розширити сезонність, суттєво збільшити кількість сайтів для нагляду, з акцентом на амбулаторні сайти. Якісний дозорний нагляд дасть інформацію про поширеність, тенденції поширення географічно і у вікових групах тощо. Доцільним передати мережу лабораторій до Центр громадського здоров’я МОЗ України, який відповідає за епідемнагляд, для покращення оперативних рішень щодо епіднагляду.
  7. Почати напрацювання плану заходів на випадок другої хвилі епідемії, який враховуватиме досвід успішних країн і передбачатиме дієві заходи по мінімізації наслідків епідемії, не зупиняючи економічну діяльність.

 

Експерти аналітичних центрів закликають представників влади проаналізувати міжнародний досвід щодо боротьби із епідемією та врахувати пропозиції аналітичних центрів. Експерти готові взяти участь у обговоренні та деталізації планів по виходу з кризи та зміні моделі карантинних заходів. 

 

Центр економічної стратегії

Інститут соціально економічної трансформації

Палата податкових консультантів

CASE Ukraine

Анатолій Амелін, співзасновник Українського інституту Майбутнього 

Інститут Податкових Реформ

Інститут фінансів та права

свіжі новини