Позитивні та негативні положення законопроекту № 1210

17 Січня 2020

Віталій Наконечний

Проєктом Закону України № 1210 про внесення змін до Податкового кодексу України, який 16.01.2020 прийнятий Верховною Радою України, передбачені такі:

I) Позитивні для “білого” бізнесу положення:

1. зазначення норм щодо єдиної  юридичної  особи в структурі ДПС України;
2. збільшення з 6 тис. грн до 20 тис. грн суми, яка використовується при визначенні основного засобу (пп. 14.1.138);
3. зміна з 20% до 25 % визначення частки володіння корпоративними правами для терміну пов’язаної особи (пп. 14.1.159);
4. зазначення, що терміни “сільськогосподарська продукція” та “пасивні доходи” поширюються на весь Кодекс, а не на певну його частину (пп. пп. 14.1.234, 14.1.268);
5. надання можливості платнику податків отримувати листи, акти перевірки, податкові повідомлення-рішення та інші документи від контролюючого органу за допомогою електронного кабінету та надсилання на електронну пошту, якщо платник податків подав відповідну заяву про це (п. 42.4);
6. введення інституту поновлення строку на подання скарги в адміністративному порядку, якщо не пройшло 6 місяців з моменту отримання рішення (п.п. 56.3, 56.7);
7. надання можливості нерезидентам оскаржити певні рішення у контролюючого органу, який їх виніс (ст. 56-1);
8. значне розширення відомостей, які повинні міститися в податковому повідомленні-рішенні, зокрема стислий зміст порушень, обставини вчиненого правопорушення (пп. 58.1.2);
9. вирішення проблеми із подвійною сплатою ЄСВ самозайнятими особами, що зареєстровані як ФОП, шляхом обліку ФОП з ознакою провадження “незалежної професійної діяльності” (п. 65.9);
10. виключення із підстав для проведення позапланової перевірки рішення суду (слідчого судді) (пп. 78.1.11);
11. направлення платнику податків акту про неможливість проведення перевірки (п. 81.2);
12. зазначення, що акт перевірки не може розглядатись як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків (п. 86.1);
13. запровадження процедури взаємного узгодження відповідно до міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування (ст. 108-1);
14. запровадження принципу винної відповідальності платника податків за вчинення 10 % порушень, які вказані в ПК України, коли необхідною умовою притягнення особи до відповідальності є встановлення вини особи (п.п. 109.1, 109.3);
15. уточнення, що штраф у розмірі 50% або 75 % можливо застосувати лише у випадку, коли особа раніше була притягнута до відповідальності (п. 111.4);
16. визначення переліку обставин, що звільняють від фінансової відповідальності, серед яких зазначено: вчинення діяння особою, що діяла у відповідності до висновку об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду, зразкової справи Верховного Суду щодо застосування норми права, від якої в подальшому було відступлено; внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів; обставин не переборної сили (форс –мажору) (п. 112.8);
17. визначення переліку обставин, що пом’якшують відповідальність особи, у разі наявності однієї з яких, штраф визначається у розмірі 50 % від встановленого відповідною нормою (ст. 112-1, п. 113.5);
18. можливість стягнення 1-ї мінімальної заробітної плати (4723 грн) без доведення суми завданих збитків, у разі доведення протиправності рішення, діяння контролюючого органу (п. 114.2), а також документально підтверджених витрат, пов’язаних з адміністративним та/або судовим оскарженням в сумі не більше 50 розмірів мінімальної заробітної плати (пп. 114.3.3);
19. збільшення з 20 млн грн до 40 млн грн доходу, коли об’єкт оподаткування податку на прибуток підприємств може не коригуватися на фінансові різниці (пп. 134.1.1);
20. зазначення про необхідність сплати ФОП та самозайнятими особами податку з доходів нерезидентів (пп. 141.4.2);
21. скасування сплати податку на доходи фізичних осіб з пенсій, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму (пп. 164.2.19);
22. звільнення від сплати 5 % ПДФО при продажу об’єкту незавершеного будівництва за певних умов (п. 172.1);
23. дозволити ФОП на загальній системі оподаткування відносити до витрат сплату коштів за об’єкти нежитлової нерухомості, транспортний податок, плату за землю (земельний податок та орендна плата) (пп. 177.4.3). Наразі в ПК України норми суперечать одна одній;
24. виключення вантажних автомобілів з об’єктів, які не підлягають амортизації ФОП на загальній системі оподаткування (пп. 177.4.6);
25. зменшення строку на подання заявки на добровільну реєстрацію платником ПДВ з 20 до 10 днів (п. 183.3);
26. уточнення, що касовий метод податкового обліку в ПДВ поширюється в т.ч. на підрядників та субпідрядників (пп. 177.4.6);
27. заміна суб’єкта, на якого поширюється пільга з ПДВ на ввезення племінних чистопородних тварин, з суб’єкта, який вказаний в ст. 209 ПК Україна, на сільськогосподарського товаровиробника (п. 197.18);
28. уточнення, що платниками акцизного податку є виробники електричної енергії, які продають її не “поза оптовим ринком електричної енергії”, а “на ринку електричної енергії” (пп. 212.1.13) та зміна бази оподаткування (пп. 214.1.3);
29. введення акцизу на тютюнові вироби для електричного нагрівання (ТВЕН), рідин, що використовується в електронних сигаретах та інші (ст. 215);
30. уточнення ставок рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, а саме зменшені категорії з 5 до 3 (п. 256.3);
31. збільшення граничних обсягів доходу єдиного податку для І-ї групи (з 300 тис. до 1 млн грн), ІІ-ї групи (з 1,5 млн до 5 млн грн) та ІІІ-ї групи (з 5 млн до 7 млн грн);
32. зменшення з 15-ти до 10-ти днів строку, до закінчення якого платник єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 % може подати заяву про зміну ставки цього податку на 3 %  + 20 % ПДВ (пп. “б” п. 293.8);
33. не поширення пільги у вигляді земельного податку на платників єдиного податку 1-3 груп при наданні нерухомого майна в оренду (пп. 4 п. 297.1);
34. зазначення, що анулювання реєстрації єдиного податку можливе у разі наявності податкового боргу, який перевищує 1020 грн (пп. 8 пп. 298.2.3);
35. виключення положень, які стосуються доходів по процентам на державні цінні папери; дивідендів, які нараховуються фізичній особі і відразу вкладаються в статутний капітал; прибутків по облігаціям НБУ і зазначені в п. 1.7 розділу військовий збір як такі, що не звільнені від оподаткування збором. Проте, згідно пп. 1.1 вказані операції не є об’єктом оподаткування і тому вони не можуть бути звільнені або не звільнені від сплати військового збору так як звільняються від сплати збору тільки операції, які є об’єктом оподаткування;
36. виключення положення, що звільняються від оподаткування ПДВ до 2021 р. операції з вивезення соєвих бобів та насіння свиріпи або ріпаку (п. 63 підрозділу 2), оскільки таке положення призведе до відновлення  законного права на відшкодування ПДВ підприємствами, що здійснюють експорт соєвих бобів та насіння свиріпи або ріпаку;
37. запровадження прискореної амортизації основних засобів на період 2020-2030 р.р. (п. 43-1 підрозділу 4).

II) Основні ризики щодо:

1) Ускладнення процедур адміністрування податків та збільшення витрат платників:

1. направлення податковим органом інформації до органів місцевого самоврядування про суму сплачених податків до місцевого бюджету конкретними юридичними особами (пп. пп. 12.3.3, 19-1.1.53);
2. розширення терміну для виплати дивідендів на суми, виплачені підприємством своїм засновникам нерезидентам за товари/послуги з порушенням ринкових цін (умовні “конструктивні” дивіденди), а також на операції, які призводять до зменшення статутного капіталу, виходу учасника із складу товариства, викупу товариством частки у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку (пп. 14.1.49);
3. визначення, що джерелом походження коштів із України, та відповідно таким, що підлягає оподаткуванню, є продаж нерезидентом акцій/корпоративних прав іноземної юридичної особи у якої наявне нерухоме майно в Україні протягом 365 днів до дня продажу (пп. 14.1.54);
4. розширення переліку та вимог до змісту документації з трансфертного ціноутворення (зазначення інформації про всіх осіб, які брали участь у ланцюгу постачання товарів; надання копій внутрішньогрупових угод та інформації про розміщення науково-дослідних центрів; подання, крім документації з ТЦО (локального файлу – п. 39.4.6), ще і глобальної документації (майстер-файла – дохід 50 млн євро) та звіту у розрізі країн (country-by-country reporting – дохід 750 млн євро)) (ст. 39). Подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній вперше застосовується після закінчення 2021 р. (п. 53 підрозділу 10);
5. запровадження процедури автоматичного взяття на облік нерезидента за результатами складання акту перевірки та надання можливості адміністративного арешту його активів
   (п. 64.5, пп. 94.2.9);
6. зменшення з 60 до 30 днів строку стягнення коштів та продажу майна платника податків, який має податковий борг, з моменту отримання податкової вимоги (п. 95.2);
7. запровадження норми, що особа, яка відноситься до пільгових категорій (інваліди, пенсіонери, ветерани…) і має право на звільнення від сплати податку за земельні ділянки в межах певної категорії та площі земель, буде мати пільгу лише з 01 січня наступного року (а не з наступного місяця), якщо вона має у власності декілька земельних ділянок та подасть заяву про застосування пільги після 1 травня поточного року (п. 281.4).

2) Збільшення адміністративного тиску на платників за рахунок надання податковому органу нових повноважень (в переважній більшості дискреційних):

1. розширення терміну розумної економічної причини (ділової мети) (пп. 14.1.231), внаслідок чого можливе його застосування щодо операцій як з резидентами так і нерезидентами, а також введення конкретних негативних наслідків по операціям з нерезидентами (пп.пп. 39.5.4.1, 140.5.15);
2. визначення обов’язку платника податків під час перевірки надавати пояснення та їх документальне підтвердження на запит податкового органу (без уточнення підстав його надання), що може призвести до зловживань податкового органу та вимагання надавати такі документи по всім операціям за період, що перевірявся (пп.пп. 16.1.5, 20.1.46), незважаючи на норми пп. 20.1.14 (підтвердні документи надавати тільки якщо виявлені порушення);
3. нарахування штрафів, пені у разі невиплати частини чистого прибутку та дивідендів державними та комунальними підприємствами (пп.пп. 19-1.1.51, 19-1.1.52, п.п. 46.2, 49.19);
4. надання права податковому органу під час перевірки отримувати пояснення від роботодавців та/або їх працівників та/або осіб праця, яких використовується без документального оформлення (пп. 20.1.47);
5. збільшення строку для надання індивідуальної податкової консультації на 5 днів за рахунок подовження цього строку не на 10, а на 15 днів (п.п. 52.1, 52.5);
6. надання можливості податковому органу внесення змін до плану планових перевірок 1 раз протягом першого та другого кварталу (п. 77.2);
7. можливість проведення повторної перевірки у разі отримання інформації від іноземних державних органів (пп. 78.1.20);
8. збільшення з 3 до 5 років строку проведення перевірки та винесення податкових повідомлень-рішень щодо сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору при виплаті заробітної плати (п. 102.1);
9. збільшення в 2 рази штрафів для платників податків за окремі порушення у сфері адміністрування податків (ст.ст. 117, 118, 119, 119-1, п. 120.1, п. 121.1 та інші: порушення порядку взяття на облік у контролюючих органах – до 2 040 грн (ст. 117); строку та порядку подання інформації про відкриття (закриття) банківських рахунків – до 680 грн (ст. 118); порядку подання інформації про фізичних осіб – платників податків – до 2 040 грн (ст. 119); порядку подання інформації контролюючим органам про угоди щодо оренди об’єктів нерухомості, новий штраф – до 1 360 грн (ст. 119-1) та строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів – до 4 080 грн (п. 121.1).

Встановлення штрафних санкцій:

– у розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1200 грн, для кожної несвоєчасно зареєстрованої податкової накладної для операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від ПДВ, або які оподатковуються за нульовою ставкою та ін. (п. 120-1.1);

– у розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 3400 грн, для кожної податкової накладної, яка не зареєстрована для операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від ПДВ або які оподатковуються за нульовою ставкою (п. 120-1.2);

– за неподання контролюючою особою звіту про контрольовані іноземні компанії – у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи за кожний такий факт (більше 210 200 грн), несвоєчасне подання 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи за кожний такий факт (більше 105 100 грн) (п. 120.7) та інші;

3) Ризику відтоку інвестицій з України через:

1. запровадження оподаткування контрольованих іноземних компаній (далі – КІК) – юридична особа, зареєстрована в іноземній державі, яка знаходиться під контролем фізичної або юридичної особи – резидента України (з 2021 р., ст. 39-2).

КІК не є компанія, якщо:

а) між Україною та іншої країною укладений договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією;

б) компанія сплачує податок на прибуток за ставкою, яка встановлена в Україні (-5%), або частка пасивних доходів такої компанії становить не більше 50 % всіх її доходів (пп. 39-2.4.1).

Крім того, не є КІК компанія у якої дохід не перевищує 2 мільйона євро (пп. 39-2.4.2.1).

Ставка ПДФО по КІК становитиме 18 %, окрім випадку розподілу коштів КІК (в такому разі ставка буде 9 %) (п. 170.13);

1. заборону амортизації за період не використання основних засобів у зв’язку з їх модернізацією, реконструкцією та інше (пп. 138.3.1);
2. звуження можливості залучення кредитних коштів від нерезидентів, оскільки частина процентів за такими кредитами підпадатиме під оподаткування (введення т.з. правила “тонкої капіталізації”), яке запроваджується з 01.01.2021 р. (п. 140.2, п. 53 підрозділу 4);
3. зазначення того, що фінансовий результат до оподаткування зменшується: при реорганізації лише в частині, що не перевищує суму власного капіталу платника податку (пп. 140.4.5); на уцінку власного капіталу; субсидії, отримані суб’єктом кінематографії України для повернення частини кваліфікованих витрат (пп. 140.4.6 – 140.4.7);
4. необхідність доведення звичайності цін при роботі з нерезидентами, які зареєстровані у державах, які визначені КМУ, щоб не збільшувати фінансовий результат до оподаткування (пп. 140.5.5-1);
5. визначення того, що фінансовий результат до оподаткування збільшується на “суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства”, а також на суму штрафів та пені при виплаті на користь осіб, що не є платниками податку на прибуток підприємств та ін. (пп. 140.5.11);
6. збільшення з 5 % до 18 % ставки ПДФО щодо оподаткування продажу третього та більше автомобіля протягом року (п. 173.2);
7. збільшення податкового навантаження на гірничо-видобувні підприємства у вигляді збільшення ставки ренти (до 12 %), яка визначається за певною формулою (п. 252.20), що може призвести до скорочення виробничих потужностей.