План антикризових заходів Уряду для бізнесу: реальна підтримка чи чергові обіцянки?
16 Червня 2020
Олена Хотенко
Голова Ради Інституту податкових реформ
Експерти констатують: після карантину, українська економіка переживає серйозний спад і для того, щоб уникнути кризових явищ необхідні термінові заходи.
Кабінет Міністрів України розробив План заходів для підтримки бізнесу після карантинного періоду. Найближчим часом Уряд планує затвердити цей документ своєю постановою. А Верховна Рада має прийняти низку відповідних законодавчих актів. Зокрема, документ передбачає внесення змін до Державного бюджету, Податкового кодексу та інших законів. Коронавірусна хвороба так чи інакше спровокувала спад в економіці кожної окремої галузі. Вважається, що найбільше постраждали після карантину малі та середні підприємства. Але Урядова підтримка орієнтована на всіх.
Так чи інакше, урядовим планом пропонується розробити оновлену стратегію розвитку для України, де будуть визначені пріоритетні проблеми та сформована дорожня карта необхідних змін.
Так, в Плані зокрема зазначено, що для підтримки українських промисловців, Уряд планує прийняти мораторій на підвищення податків і зборів до 2021 року, забезпечити своєчасне автоматичне відшкодування ПДВ без документальних перевірок. Крім того, будуть зменшені обмеження на імпорт сировини, вартість нестандартного підключення до електромереж знизиться до економічно обґрунтованої, а реалізації металобрухту сприятимуть, через скасування бюрократичних процедур.
Також промисловим підприємствам дадуть відстрочку з виконання екологічних проектів, а 70% екологічного податку дозволять використати на екологічну модернізацію.
Кредити і справедлива конкуренція.
Найбільш постраждалими від кризових наслідків епідемії коронавірусної хвороби в Україні є, безумовно, підприємці, а саме – представники малого і середнього бізнесу (МСБ). Відомо, що близько 6% підприємств вже не повернуться до роботи після завершення карантину. Інші ж отримали чималий спад у своїй економічній діяльності.
Одним з найперших кроків назустріч бізнесу є фінансова підтримка Уряду. І План антикризових заходів передбачає розширення цілей кредитування програми «Доступні кредити 5-7-9%» і запуск програми «Нові гроші» для бізнесу.
Для посилення і популяризації цих кредитних програм Уряд передбачив і розробку державних гарантій по кредитам 5-7-9%. Також в Уряді розробляють механізми надання аналогічних гарантій від самоврядних органів ОТГ та інших органів місцевого самоврядування.
Однак з’являться її деякі обмеження та додаткові контрольні заходи. А потрібні вони для того, щоб уникнути можливого подрібнення підприємств і некоректного використання коштів за програмами кредитування.
Тож, для створення рівних і чесних умов роботи, урядовці планують знищити сам механізм застосування ФОП як засобу «подрібнення» великих підприємств, що створюють викривлену конкурентну картину на ринку.
Скасування тотальної фіскалізації
Першочерговою проблемою для посткризового бізнесу є ринки збуту. Тож, щоб створити для підприємців-виробників товарів першої необхідності такі ринки, Уряд пропонує проводити державні закупівлі таких товарів саме у підприємств МСБ.
В разі прийняття Плану, буде спрощена і фіскальна політика, відносно представників малого і середнього бізнесу. Скасування тотальної фіскалізації і пом’якшення умов застосування РРО забезпечать перехід до ризик-орієнтованої фіскальної політики.
Також для підприємців передбачено можливість відтермінування реєстрації податкових накладних без штрафів.
Зменшення рівня безробіття
«Велике будівництво» – це оновлена програма створення робочих місць у сфері будівництва доріг та транспортної інфраструктури у розрізі програми. Передбачено також створення вакансій в сфері будівництва доступного житла.
Зрозуміло, що світова пандемія напряму вплинула і на специфіку розвитку ринку праці, тож саме у зв‘язку з протидією розповсюдження коронавірусу пріоритетним напрямком залишаються вакансії у соціальній роботі, що сприятимуть боротьбі з наслідками пандемії.
Планом Уряду передбачено також створення додаткових робочих місць у сфері лісового господарства з метою протидії пожежам у природних екосистемах у пожежонебезпечний період, робочих місць у сфері благоустрою і громадських робіт, у сфері прибирання та сортування сміття, оцифровування документів та архівів.
Змін зазнає і перелік суспільно корисних і громадських робіт. Зокрема, до цієї категорії будуть внесені: кур‘єрська доставка товарів першої необхідності людям похилого віку, виготовлення засобів індивідуального захисту від інфекційних захворювань.
Зважаючи на те, що в період коронакризи (за різними оцінками експертів) роботу втратили від 700 тисяч до 2 мільйонів українців, а ще значна частина були вимушені відправитися в неоплачувані відпустки, розвиток ринку праці є одним з найбільш болючих питань, як для населення, так і для підприємців.
Саме тому, урядовці пропонують застосовувати нові форми і способи здобуття освіти у професійному навчанні безробітних. Зокрема йдеться про розвиток дистанційних та дуальних освітніх програм. Таким чином громадяни, що втратили роботу, отримають можливості для більш конкурентної боротьби за вакансії, а підприємства отримають більш кваліфіковані кадри.
Також одним з ключових напрямків новітньої освіти для безробітних є навчання цифрової грамотності та її прикладне застосування у професійній діяльності.
Онлайн-сервіси і міжнародні програми
Слід зауважити: оскільки цифрові технології є найбільш перспективною цариною, урядовці планують забезпечити і конкурентний рівень підготовки спеціалістів для залучення їх на роботу в ІТ-сектор.
На жаль, урядовий План заходів з подолання коронакризи не обійшовся без обтічних формулювань, що вимагають додаткової конкретизації та роз‘яснень профільних відомств. Наприклад облаштування індустріальних парків з метою розміщення там промислових об’єктів, які створять нові робочі місця, залишається не зовсім зрозумілим для підприємців та експертів. Тим паче, що терміном створення подібних зон зазначено травень 2020 року.
Важливим аспектом антикризової політики лишається і створення інфраструктури розвитку для малого і середнього бізнесу. І спектр можливостей в цьому питанні досить широкий.
Саме для цього, запропонована стратегія цифрової трансформації держави.
Наприклад, створення сучасної онлайн-платформи для підприємців, яка дозволить вирішити питання доступу до інформації, фінансування, навчання, консультування та миттєвої онлайн аплікації МСБ до діючих програм державних, банківських, донорських, прямих інвестицій.
Серед «цифрових ініціатив» і створення онлайн-майданчику для замовлення послуг із розробки веб-сайтів, автоматизації бізнес-процесів, консалтингу, діджитал-маркетингу тощо.
Однією з програм осучаснення бізнес-інфраструктури є просування інкубаційних та акселераційних програм розвитку підприємницької культури для підприємств всіх пріоритетних секторів економіки. Але, на жаль, з документу не зовсім зрозумілі механізми і принципи, за якими працюватимуть в Україні бізнес-інкубатори.
Цікавою, але знову не конкретною ініціативою є підтримка розвитку інноваційних екосистем (наукові парки, бізнес-інкубатори, центри R&D й трансферу технологій) та інклюзивного доступу до ліцензійних прав на нові вітчизняні технології, створені за рахунок державних коштів. Цей пункт особливо привертає увагу, інтригуючи, бо жодних пояснень щодо реалізації таких новел Уряд не дає.
Такими ж «обтічними» залишаються плани відносно відкриття наукових парків, що покликані комерціалізувати досягнення вітчизняних вчених.
Безумовно цікава урядова ініціатива за створення так званих Smart-міст для транспортного та комунального господарства, для системи охорони здоров’я та освіти, для допомоги особам з особливими потребами та особам похилого віку, для забезпечення безпеки і підвищення якості життя населення.
Звичайно, в аспекті інновацій Уряд гарантує і широку підтримку освітніх програм та науково-дослідної діяльності. Особливо в галузі інформаційних технологій.
Крім обіцянки підвищити зарплату науковцям, можновладці врешті задумались над реформою застарілої моделі функціонування Національної академії наук України та запровадження пілотних цільових програм, які допомогли б наблизити науково-дослідницьку діяльність до потреб національних виробництв. Фактично, діяльність науковців планують переорієнтувати під потреби промисловості та підприємців.
У свою чергу Міністерство економіки має адаптувати участь України у програмах та проектах ЄС щодо підтримки підприємців, зокрема COSME (одна з ключових програм Євросоюзу з бюджетом 2,3 млрд. євро). На думку можновладців, це призведе до підвищення їх ефективності для українського бізнесу.
Для підприємств-експортерів буде створено веб-портал ДУ “Офіс з просування експорту”, що діятиме за принципом “єдиного вікна” та включатиме дані про зовнішні ринки з умовами та процедурами доступу до них. Важливо, що особлива увага Уряду приділятиметься підприємствам-експортерам з малого та середнього бізнесу.
Аграріям відшкодують витрати
Кабмін гарантував також підтримку і сільгосппідприємствам. Наприклад, першочерговим пунктом у Плані значиться стимулювання розвитку шляхом часткового відшкодування витрат. Зокрема, йдеться про відшкодування на будівництво, техніку, та надання кредитних гарантій з місцевих бюджетів. Також Уряд планує підвищити ефективність державних субсидійних програм для сільгосппідприємств.
Серед заходів урядової підтримки також є земельні питання. Зокрема розробка уніфікованої системи оцінки вартості сільгоспземель.
Гарантується підтримка сімейним фермерським господарствам. Їм дозволять наймати працівників без втрати статусу платників єдиного податку. А от у випадку з рибною промисловістю, планують запровадити «єдине вікно» для вирішення питань з орендою та правом власності на землю, водойми тощо.
Енергетикам знизять ренту
Енергетична сфера також не залишиться без уваги КМУ. Для цього навіть планують переглянути Енергетичну стратегію. Уряд робить ставку на стимулювання видобутку нафти і газу. Зокрема для цього будуть встановлені граничні рентні ставки на видобування вуглеводнів.
Також Уряд планує провести гармонізацію нормативної бази, що регулює енергетичні питання, з ЄС.
Зв‘язок без бюрократії
Підтримку отримають і підприємства, що працюють в інформаційно-комунікаційній сфері. Для них спростять процедуру будівництва і системи сертифікації телекомунікаційних мереж.
Також Уряд планує полегшити доступ громадян до якісного зв‘язку. Зокрема, забезпечивши доступ об’єктів соціальної інфраструктури до оптоволоконних мереж і забезпечивши покриття високошвидкісного інтернету на залізничних шляхах.
Гранти, стипендії та зниження податків
Сфера послуг, що по праву вважається однією з найбільш постраждалих за період карантину, отримає безпрецедентну підтримку Уряду в разі ухвалення Плану. Зокрема і фінансову. Так малий та середній бізнес у галузі креативних індустрій отримає інкубаційну та акселераційну грошову підтримку. Буде також встановлена ставка ПДВ для операцій з постачання товарів і послуг у сфері культури та креативних індустрій.
Можновладці обіцяють стипендіальну підтримку для митців, культурних менеджерів, підприємців сфери освіти та культури й інших категорій самозайнятих громадян без швидких перспектив відновлення рівнів доходу, які змушені перепрофільовуватись.
Також передбачені масштабні грантові програми від Українського культурного фонду та Державного агентства України з питань кіно. Гранти отримають і працівники видавничої галузі.
Що стосується підтримки індустрії гостинності, Уряд планує забезпечити державні закупівлі послуг для оздоровлення медпрацівників і дітей, розробити механізми надання ваучерів клієнтам туроператорами на сумму еквівалентну вартості ненаданих послуг через карантинні заходи.
Найбільш постраждалі сфери (за переліком КВЕД) можуть бути звільнені від сплати податків на прибутки, а також сплати ЄСВ при виплаті зарплат. Так само будуть врегульовані питання форс-мажору, а дотримання режиму самоізоляції для працівників мають прирівняти до лікарняного.
Ряд заходів стосуються також вирішення питань орендної плати, сплати комунальних платежів, та створення державних органів галузевої підтримки.
Розроблено заходи стимулювання для транспортної сфери. В фінансовому плані, після затвердження документу, транспортники можуть розраховувати на відтермінування кредитів, орендної плати та лізингових виплат. Також з’являються можливості безвідсоткового кредитування. Буде скасовано низку податків для залізничників, річкового і морського транспорту та авіації.
Уряд також планує запровадити низку заходів для поліпшення модернізації і контролю над тарифами.
Євроінтеграція
Підтримка економіки в Україні тісно пов‘язана сьогодні з євроінтеграційними процесами. Тому одним з пріоритетних напрямків роботи є формування спільної дорожньої карти Україна – ЄС щодо подальшого розвитку торговельно-економічних зв’язків та нівелювання негативного впливу від карантинних заходів, в умовах боротьби з поширенням COVID-19.
Розробка механізму екстренної взаємодії (МЕВ) з державами-партнерами для координації дій, пов’язаних з можливими обмеженнями у сфері двосторонньої торгівлі у зв’язку з епідеміями та іншими природними та техногенними катаклізмами може суттєво полегшити економічні відносини між державами в разі можливих нових спалахів хвороби.
Звичайно, що основні орієнтири в подоланні кризи все ж знаходяться всередині держави. Тож, окрім розробки «карантинної» нормативної бази чиновники сподіваються створити умови для безперебійного функціонування громадського транспорту.
А от контроль над поширенням гострої респіраторної хвороби SARS-CoV-2 буде забезпечений не за рахунок обмежень, а через проведення ефективного тестування та забезпечення готовності медичної системи.
Досвід пандемії також продемонстрував необхідність створення виробництв товарів подвійного призначення, що можуть бути швидко перепрофільовувані для продукування виробів медичного призначення. Саме такі підприємства планують відкривати в Україні урядовці.
Держава готова фінансувати наукові дослідження, розробки та інноваційні проекти, що спрямовані на запобігання виникненню та поширенню COVID-19. Долати ж наслідки епідемії будуть за рахунок коштів Фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19.
Тимчасове звільнення від оподаткування під час ввезення на митну територію України обладнання, задіяного для виробництва засобів індивідуального захисту медичних працівників та пацієнтів, лікарських засобів та продукції фармацевтичної промисловості також внесено до запропонованого Плану дій.
Що ж стосується захисту медпрацівників, держава гарантуватиме забезпечення замовлення на медичне обладнання та вироби медичного призначення, засоби індивідуального захисту, матеріали і сировину для їхнього виготовлення для державних лікарень.
Також важливим пунктом плану є захист національних виробників від виробників імпортних аналогів та забезпечення доступу українських товарів на міжнародний ринок.
Міжнародна торгівля є одним з пріоритетних напрямків, які Уряд має на меті стимулювати. Для цього вже в кінці 2020 року має запрацювати Експортно-кредитне агентство.
Просування ж українського експорту буде забезпечуватися через створення українських торгових преставництв за кордоном. І важливу роль в цій роботі відіграватиме АТ “Укрексімбанк”. Саме ця фінансова установа буде забезпечувати кредитування компаній, що здійснюють експортно-імпортні операції.
У разі продовження карантину, Україна буде готова до активізації співпраці зі стратегічними партнерами – G7, G20, пріоритетними країнами Азії, Африки та Латинської Америки.
Поглиблення торговельної лібералізації в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в Уряді розглядають як обов’язковий напрямок. Подальша економічна інтеграція України до єдиного ринку ЄС відбуватиметься на цифровому ринку, у митній сфері, квотах та енергетиці.
Магніт для іноземних коштів
Логічно, що для реалізації амбітних цілей у залученні інвестицій, передбачається системне реформування податкової системи. Зокрема стимулювання інвестицій стане можливим через амністію капіталу для отримання додаткового внутрішнього інвестиційного ресурсу, а також заміну податку на прибуток податком на виведений капітал для заохочення реінвестування.
Звичайно, що відповідні зміни у законодавство, вимагатимуть підтримки парламентарів, і , цілком можливо, ми почуємо голоси незгодних, але в умовах масштабного економічного спаду, бізнес сподівається на відповідальність і підтримку народних обранців.
До підготовки та реалізації інвестиційних проектів в Україні, урядовці пропонують активно залучати міжнародні організації.
Тим часом будуть врегульовані умови та особливості взяття довгострокових бюджетних зобов’язань в рамках здійснення державно-приватного партнерства, у тому числі концесії.
Для цього профільні міністерства навіть зобов‘язалися підготувати зміни до бюджету.
Також врегульованими будуть питання оподаткування деяких операцій в умовах дії концесійних договорів.
Питання розробки стимулів для інвестування в Україну має широкі перспективи, то ж список відповідних інвестпроектів буде сформовано до 2023 року включно.
Держава також гарантує нефінансову підтримку інвестпрограм. Зокрема, консультативну допомогу, медіапідтримку, маркетинг та промоцію.
Цікавою новинкою може стати впровадження інституту так званого «е-резидентства» для ведення бізнесу з-за кордону онлайн.
Стимулюватиме Уряд і створення регіональних кластерних програм та регіональних стратегій. Для цього чиновники залучать не лише локальні державні органи управління, а й представників бізнесу та університетів для створення регіональних інноваційних екосистем.
Усі ці ініціативи виглядають цілком логічно і своєчасно, але багато з них вимагають конкретизації і пояснень, адже урядовий План має отримати підтримку депутатів, а, як відомо, голосувати за «кота в мішку» народні обранці не стануть.
На перший погляд, заходи Уряду виглядають цілком оптимістично і дають надію. Але не варто забувати, що урядовий План має бути проголосований в парламенті як зміни до законодавства.
Принциповою залишається безапеляційна підтримка антикризової програми у стінах Верховної Ради, адже без депутатського голосування її реалізація буде неможливою.
