ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ: РЕЗУЛЬТАТИ 2018 РОКУ ТА ЇХ ВІДЛУННЯ У МАЙБУТНЬОМУ

11 Січня 2019

Олена Хотенко, Голова Ради Інституту Податкових реформ

По закінченню 2018 року актуальним стає аналіз економічного та соціального стану України, що матиме вплив на розвиток економіки та соціального рівня життя населення на майбутні періоди. Даний аналіз настільки багатогранний, що може торкатися як основних макроекономічних показників, так і окремих національних економічних та соціальних індикаторів.

З огляду на це, з метою зрозумілості викладення матеріалу доцільним буде розглядати кожну складову окремо. Отже, почнемо із визначення макроекономічних показників у контексті міжнародних порівнянь з подальшою деталізацією.

Макроекономічна ситуація та місце України в європейській економіці

Макроекономічна ситуація говорить про те, що вітчизняна економіка рухається доволі повільно: зростання (після підрахунків усіх річних показників) очікується на рівні близько 3,4% ВВП. Проте ми вважаємо, що такі темпи недостатні для відновлення економіки після економічного спаду, що відбувся у революційні 2014-2015 рр.

Інфляція на споживчому ринку (ІСЦ) в грудні 2018 року порівняно з листопадом 2018 року становила 0,8%, за рік у цілому – 9,8%. Базова інфляція (БІСЦ) у грудні 2018 року порівняно з попереднім місяцем становила 0,6%, за рік у цілому – 8,7% (рис. 1).

Рис. 1. Зміни цін у 2018 році (у % до попереднього місяця) [[1]]

У 2018 році Україна стала найбіднішою країною Європи (разом з Молдовою) по показнику «ВВП на душу населення» [[2]]. Так вітчизняний ВВП на душу населення зафіксовано на рівні 2 991,63 дол. США, що на 2,9% більше ніж за попередній рік. Відмітимо, що лідер по даному показнику – Люксембург має 107 865,27 дол. США, що перевищує показник України у 36 разів.

Також у 2018 році в Україні затверджено найменший розмір мінімальної заробітної плати – 3 723 грн  (приблизно 115 євро), тоді як, наприклад, у Бельгії це 1 562 євро [[3]]. Зауважимо, що схожа ситуація прослідковується майже по усім іншим порівнюваним показникам, що ставить економіку України на найнижчі щаблі при ранжуванні європейських країн.

Разом з тим, Журнал Forbes опублікував рейтинг найбільш придатних країн для ведення бізнесу в 2019 році, в якому Україна посіла на 77 місці із 161 заявлених (інфляцію оцінили в 14,4%, зростання ВВП – 2,5%, а негативне сальдо торгового балансу – в 1,9%) [[4]]. Список очолила Великобританія, друге місце – у Швеції, а замикає трійку лідерів Гонконг. У топ-10 рейтингу також увійшли: Нідерланди, Нова Зеландія, Канада, Данія, Сінгапур, Австралія і Швейцарія. При обчисленні рейтингу видання враховувало 15 різних показників: захищеність прав власності, інновації, податки, технології, корупцію, розмір ринку, політичні ризики, рівень життя, якість робочої сили, особисту, торговельну та фінансову свободу, рівень бюрократії і захищеність інвестицій.

Тенденції тіньової економіки

За офіційними даними, оприлюдненими Міністерством економічного розвитку і торгівлі України (МЕРТ) 20 грудня 2018 року, рівень тіньової економіки у І півріччі 2018 року склав 32% офіційного ВВП, що на 3% менше ніж за аналогічний період 2017 року.

У розрізі видів економічної діяльності ситуація має наступний вигляд (рис. 2).

Рис. 2. Рівень тіньової економіки за видами економічної діяльності, % від офіційного обсягу валової доданої вартості відповідного виду економічної діяльності [[5]]

При цьому у профільному міністерстві було названо три фактори, що мали вплив на покращення даного показника, а саме:

• збереження макроекономічної стабільності;
• створення сприятливих умов ведення бізнесу в Україні, свідченням чого є збереження високого рівня ділової активності бізнесу та покращення його очікувань;
• збереження тенденції до економічного зростання в умовах прискореного росту інвестування в економіку України вітчизняними компаніями, зростання споживчого попиту населення, у т. ч. під впливом реформування у сфері оплати праці, та сприятливої зовнішньої кон’юнктури.

Разом з тим, в МЕРТ нагадують, що подальшому виведенню економіки з тіні перешкоджає наявність значних викликів стабільності фінансової системи (зокрема значного державного боргу), а також військовий конфлікт на сході країни.

Місце України в міжнародному рейтингу Doing Business-2019

У табл. 1 наведено зміну місця України у рейтингу  Doing Business-2019 порівняно з попереднім роком.

Таблиця 1

Напрями рейтингу Doing Business та місце України протягом 2018-2019 рр.

Так у рейтингу на 2019 рік стрімке зростання прослідковується за двома показниками, а саме:

• міжнародна торгівля – на 41 позицію – у першу чергу за рахунок зменшення кількості годин, потрібних на:
• проведення митного контролю: експорт – з 26 до 6 год; імпорт – з 72 до 32 год;
• оформлення документів: експорт – з 96 до 66 год; імпорт – з 168 до 96 год.
• забезпечення виконання контрактів – на 25 позицій – за рахунок:
• збільшення індексу якості системи судочинства – з 9.0 до 11.5.

При цьому у табл. 2 наведемо основні бізнес реформи, які спричинили покращення загального місця України у рейтингу Doing Business протягом 2018-2019 рр.

Таблиця 2

Ключові бізнес реформи України у 2018-2019 рр. у межах рейтингу  Doing Business[8]

Співпраця з Міжнародним валютним фондом та Світовим банком

Наприкінці 2018 року було оприлюднено Меморандум України з МВФ «Про економічну і фінансову політику в рамках нової програми на 2018-2020 роки» від 05.12.2018 року [[9]]. Документ містить напрями роботи України у сферах грошово-кредитної і валютно-курсової політики, бюджетної політики, а також політики в енергетичному та фінансовому секторах, урядуванні, управлінні державними підприємствами та бізнес-кліматом, а також 8 структурних маяків. Виконання положень Меморандуму дасть змогу до кінця дії програми залучити 3,9 млрд дол. США фінансової підтримки від МВФ протягом 14 місяців, які підуть до резервів Національного банку України.

Програма зосередиться на таких ключових питаннях:

• зниження рівня інфляції зі збереженням гнучкого обмінного курсу;
• продовження фіскальної консолідації;
• зміцнення фінансового сектора;
• низка структурних реформ у сфері податкового адміністрування, приватизації та державного управління.

І вже 21 грудня 2018 року за новою програмою Stand–By Arrangement Україна отримала перший транш у розмірі 1,4 млрд дол. США. Це призвело до зростання міжнародних резервів до 20,1 млрд дол. США. Зауважимо, що востаннє подібний рівень міжнародних резервів був зафіксований в Україні у січні 2014 року.

Одномоментно ще один важливий кредитор – Світовий банк  схвалив надання Україні фінансової гарантії у розмірі 750 млн дол. США. Згідно з очікуваннями банку, це допоможе залучити в державний бюджет країни на міжнародних ринках близько 1 млрд дол. США.

Однак отримання міжнародної фінансової допомоги спричинило виконання певних економічних умов. Так, однією з небагатьох вимог МВФ, які вітчизняна влада виконала, стало прийняття державного бюджету з тими показниками, які влаштовують фонд. Зокрема у бюджеті на 2019 рік закладено:

• дефіцит у розмірі 2,3% ВВП,
• зростання економіки на рівні 3%;
• інфляція в розмірі 7,4%.

Реальність цих параметрів викликає скепсис, а методи досягнення – занепокоєння. Перш за все доволі низький рівень інфляції представляється утопією. З огляду на це, є вірогідність того, що даний показник будуть штучно підганяти під прийнятий параметр. Ще гірша ситуація з дефіцитом бюджету, оскільки відомо, що у минулих роках проблема дефіциту вирішувалася найлегшим та найпростішим способом, а саме недофінансуванням бюджетних витрат за цілою низкою критичних напрямків (наприклад, освіти та медицини).

Виплати по зовнішньому державному боргу

Протягом 2019-2020 рр. Україна має виплатити близько 12 млрд дол. США  по зовнішньому державному боргу (у т. ч. відсотки).

Зокрема на 2019 рік Мінфіном у бюджеті передбачено 417 млрд грн на погашення державного боргу. Отже майже третина державного бюджету 2019 року піде на ці виплати. Разом з тим, Мінфін зауважує, що такі виплати буде названо «дійсно безпрецедентними», адже сума, що потрібно буде виплатити може становити близько 10% ВВП 2019 року. А це надзвичайно велика частка, особливо для країни, яка приймає участь у бойових діях і понад 5% ВВП якої йде на безпеку та оборону. Разом з тим, не потрібно задувати і про внутрішній борг, який також потрібно виплачувати.

Так, відповідно до Прогнозу платежів з погашення та обслуговування державного боргу у 2018-2045 роках [[10]] станом на 01.12.2018 року, у 2019 році планується витратити 360,7 млрд грн (210,6 млрд грн внутрішній борг та 150,1млрд грн  зовнішній борг).

У контексті таких високих зобов’язань перед міжнародними кредиторами у експертному середовищі шириться думка загрози Україні т. зв. «технічного дефолту», що означає певні проблеми у позичальника, невиконання певних зобов’язань, але з можливістю усунути ці проблеми трохи пізніше. При чому потрібно бути готовим, що наслідки такого дефолту долаються протягом 2-3 років, тоді як повного дефолту – знадобиться до 10 років.

Експортно-імпортний потенціал

У 2018 році Україна уклала 16 угод про зону вільної торгівлі. Так, на сьогодні серед торгових партнерів України 28 країн-членів ЄС та Канада. Також у минулому році було проведено перемовини щодо запровадження зони вільної торгівлі з Ізраїлем, Туреччиною та Сербією. Відмітимо, що скасування імпортних мит у межах даних угод дозволяє вітчизняним виробникам харчової, легкої, хімічної, нафтохімічної і машинобудівної промисловості отримувати максимальні переваги на світових ринках.

Обсяги експорту в Україні також зростали. Український експорт лише до США зріс до 726,7 млн дол. США. Така позитивна динаміка є продовженням тенденції минулого року – у 2017 році товарообіг Україна-США зріс у 1,6 рази та склав понад 3,3 млрд дол. США. При цьому заданими Державної служби статистики України експорт за 10 місяців 2018 року зріст на 10,3% порівняно з аналогічним періодом 2017 року [[11]].

Разом з тим, Україна увійшла в ТОП-5 експортерів сільськогосподарської продукції до країн ЄС. Так, найбільш важливими напрямами, звідки до ЄС надходить сільськогосподарський імпорт, залишаються Бразилія (12 млрд євро) та США (11,5 млрд євро), за якими слідують Китай, Аргентина, Україна, Швейцарія, Туреччина та Індонезія. На кожну з цих країн припадає від 4,4 до 5,5 млрд євро. Що стосується імпорту даного виду продукції з країн ЄС, то Україна за темпами приросту посіла перше місце (+ 272 млрд євро або майже 16%) [[12]].

Що стосується імпорту, то за аналогічний період даний показник зріст на 17%. Також за 10 місяців 2018 року імпорт товарів в Україну перевищив експорт на 7,95 млрд дол. США.

Інвестиційна привабливість

Роздрібна торгівля у 2018 році поповнилась низкою закордонних брендів. В Україні відкрилися магазини H&M. Датський бренд товарів для дому JYSK продовжує розширення торгової мережі та впровадження нового формату магазинів. Американський бренд Polo Ralph Lauren nt; відкрив магазини в столиці України. Інший американський спортивний бренд Under Armour також успішно зайшов в Україну. Новий його магазин став уже шостим в українській мережі бренду, який в нашій країні по франшизі представляє компанія MD–Fashion.

Також польський взуттєвий бренд CCC – виробник взуття та сумок – відкрив у Києві магазин. Новий торговий простір CCC став дев’ятим для України. Велика світова мережа фастфудів Kentucky Fried Chicken (KFC) активізувала розвиток в Україні [[13]].

Однак, у 2018 році потік прямих іноземних інвестицій має низхідну тенденцію порівняно з 2017 роком. Так, щомісячно у 2018 році в середньому надходило близько 100 млн дол. США прямих інвестицій, тоді як у минулому – 150 млн дол. США. При цьому інвестбанкіри розходяться в оцінках інвестиційних підсумків року. Одні називають ринок «мертвим», інші ж кажуть про велику кількість маленьких угод і зростання цікавості з боку локальних інвесторів, що, навпаки, має сигналізувати про пожвавлення ринку.

Рівень заробітної плати

У 2018 році на вітчизняному ринку праці зарплати збільшилися в середньому на 25-30%. За словами керівника Work.ua перш за все підвищення торкнулося нижнього зарплатного сегмента (до 10 тис. грн), у якому верхня межа піднялася до 13 тис. грн. Схожа тенденція прослідковувалось у середньому сегменті: було 10-15 тис. грн, стало 15-20 тис. грн.

Але така тенденція є нерівномірною. На початку року найбільший попит спостерігався у сфері обслуговування – готелі, ресторани, кафе. Але потім ситуація змінилася на користь професійних сфер: банки, інвестиції, лізинг, за ними йде виробництво та адміністративний персонал. Для наочності на рис. 3 наведемо зміну середньої заробітної плати в Україні у 2018 році.

Рис. 3. Зміна середньої заробітної плати в Україні у 2018 році [[14]]

Не можемо не зауважити, що у 2018 році майже 30% зайнятого населення України, що становить близько 16 млн осіб, отримують заробітку плату «у конвертах». При цьому 2,6 млн осіб працюють як фізичні-особи підприємці, а  приблизно 23%  працює узагалі без офіційного оформлення.

З огляду на це, державний та місцеві бюджети недоотримують ПДФО та ЄСВ, основна частина якого йде до Пенсійного фонду України.

Тому з січня 2019 року урядом було вирішено підвищити штраф за заробітну плату «у конверті» на 15% – до 125 тис. грн за кожного працівника.

У 2018 році ж розмір такого штрафу становив майже 112 тис. грн і не дивлячись на супротив та «винахідливість» роботодавців сума нарахованих штрафних санкцій становила близько 1 млрд грн. Однак сплачено було лише 10 млн грн, тоді як інші 90% нарахувань оскаржуються у судах.

У контексті цього потрібно додати, що українці вважають, що неофіційні заробітні плати  позбавляють економіку країни майбутнього, тому виступають за покарання нечесних роботодавців штрафами (рис. 4).

Рис. 4. Результати опитування щодо підтримки великих штрафів за виплату заробітної плати «у конвертах»

(число респондентів понад 13,2 тис.) [[15]]

Ділові очікування підприємств України на 2019 рік [[16]]

Так, український бізнес зберігає позитивні очікування відносно рівня ділової активності у наступні 12 місяців. Індекс ділових очікувань на наступні 12 місяців становив 117,2%. Як і у попередніх опитуваннях, пожвавлення ділової активності очікують респонденти всіх видів економічної діяльності. Найоптимістичніші прогнози у підприємств переробної промисловості.

Високі темпи зростання економічної активності зберігаються в основному завдяки поліпшенню прогнозів щодо загальних обсягів реалізації продукції власного виробництва, а також інвестиційних видатків на машини, обладнання та інвентар. Збільшення інвестиційних видатків на своїх підприємствах у наступні 12 місяців очікують респонденти всіх видів економічної діяльності.

Однак потрібно бути готовим до того, що на фоні майбутніх президентських та парламентських виборів можуть внести корективи політична нестабільність та невизначеність майбутнього. Адже перед виборами суб’єкти господарювання займають т. зв. вичікувальну позицію, коли оцінки та плани на майбутнє стають помірними. При чому з’являються ті  хто не планує ні розширення, ні звуження своєї діяльності і ні погіршення, ні поліпшення середовища. Така поведінка бізнесу відрізняє всі передвиборні періоди, що характерно не лише для України. Однак чим якісніші та транспарентні правила гри, стійкіші інститути ринкової економіки і чим більш прогнозована економічна політика, тим менший вплив можливих змін спричинених президентсько-парламентськими виборами.

Основні показники прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2019-2021 рр.

Заключним  стане наведення ключових показників, схвалених Кабінетом міністрів України у Прогнозі економічного і соціального розвитку України на 2019-2021 роки. У цілому використовуваним є базовий сценарій № 1, що відповідає прогнозованим МВФ тенденціям (табл. 3). Так, Перший сценарій (базовий) є продовженням сценарію № 1 прогнозу, який закладено до державного бюджету 2018 року, основою якого є здійснення реформ, закріплених в:

1. Середньостроковому плані пріоритетних дій Уряду до 2020 року;
2. Стратегії подолання бідності;
3. Стратегії розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року,
4. Експортній стратегії: Дорожньої карти стратегічного розвитку торгівлі на період 2017-2021 рр. тощо.

Таблиця 3

Основні прогнозні макроекономічні показники економічного та соціального розвитку України на 2019-2021 рр. [[17]]

Резюмуючи зауважимо, що економічне зростання в Україні у 2018 році дещо уповільнилось, зокрема через жорстку монетарну та фіскальну політику, що було необхідним для збереження макроекономічної та фінансової стабільності. Додаткові ризики створюють також дисбаланси на ринку праці.  Отже, 2019 рік матиме багато викликів, що потрібно буде уряду приймати та проактивно вирішувати з мінімальними економіко-соціальними ризиками та дисбалансами.

[1] Індекси цін. Експрес-випуск. Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/

[2] GDP per capita / Europe. URL: https://tradingeconomics.com/country-list/gdp-per-capita?continent=europe

[3]Minimum Wages / Europe. URL: https://tradingeconomics.com/country-list/minimum-wages?continent=europe

[4] Best Countries for the Business. Forbes. URL: https://www.forbes.com/best-countries-for-business/list/#tab:overall

[5] Тенденції тіньової економіки в Україні у І півріччі 2018 року. Міністерство економічного розвитку і торгівлі. URL: http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=e384c5a7-6533-4ab6-b56f-50e5243eb15a&tag=TendentsiiTinovoiEkonomiki

[6] Doing Business-2018. International Bank for Reconstruction and Development / The World Bank. URL: http://www.doingbusiness.org/content/dam/doingBusiness/media/Annual-Reports/English/DB2018-Full-Report.pdf

[7] Doing Business-2019. International Bank for Reconstruction and Development / The World Bank. URL: http://www.worldbank.org/content/dam/doingBusiness/media/Annual-Reports/English/DB2019-report_web-version.pdf

[8] Стадник М. DOING BUSINESS: загальна тенденція та Україна. Вісник МСФЗ. – 2018. – № 11. URL: http://msfz.ligazakon.ua/ua/magazine/900123

[9] Меморандум МВФ: які зобов’язання взяла на себе Україна. Українська правда. URL: https://www.epravda.com.ua/news/2018/12/20/643764/

[10] Прогнозні платежі з погашення та обслуговування державного боргу у 2018-2045 роках. Міністерство фінансів України. URL: https://www.minfin.gov.ua/news/view/osnovni-pokaznyky?category=borg&subcategory=borhova-statystyka

[11] Товарна структура зовнішньої торгівлі України. Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/

[12] Monitoring EU Agri-Food Trade: Development until October 2018. European Commission. URL:  https://ec.europa.eu/info/sites/info/files/food-farming-fisheries/trade/documents/monitoring-agri-food-trade_oct2018_en.pdf

[13] Світові ритейлери, «український Amazon», закордонні інвестори, наш «єдиноріг» – бізнес-підсумки 2018-го. URL: https://nachasi.com/2018/12/29/business-in-ukr-2018/

[14] Зміна середньої зарплати в Україні. За 2018 рік. За даними Work.ua. URL: https://www.work.ua/stat/salary/?time=year2018

[15] Опитування «В Україні вводять великі штрафи за «зарплати в конвертах»: чи підтримуєте?» на сайті OBOZREVATEL. URL: https://www.obozrevatel.com/ukr/society/pozbavlyayut-majbutnogo-ukraintsi-vislovilisya-pro-shtrafi-za-zarplati-v-konvertah.htm

[16] Ділові очікування підприємств України. Національни банк України. URL: https://bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=43096650

[17] Про схвалення Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2019-2021 роки: постанова КМУ від 11.07.2018 р.№ 546. URL: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-shvalennya-prognozu-ekonomichnogo-i-socialnogo-rozvitku-ukrayini-na-20192021-roki