Коментар до проекту податкового кодексу (Проект Закону №5368): Розділ IX. Рентна плата
23 Листопада 2016
Коментар до Проекту Закону №5368 від 07.11.2016
Законопроектом від 07.11.2016 №5368 передбачені наступні вдосконалення механізму адміністрування рентної плати в Україні:
1) перелік платників рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, визначений ст. 252 ПКУ, доповнено суб’єктами господарювання, які здійснюють роботи, для виконання яких необхідно отримання погодження Державної служби геології та надр України;
2) до переліку об’єктів оподаткування рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин віднесено обсяг товарної продукції – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється під час виконання робіт для виконання яких необхідно отримання погодження Державної служби геології та надр України, у тому числі під час виконання робіт в акваторіях водних об’єктів;
відмінено норму стосовно визначення об’єкта оподаткування рентної плати за користування надрами для видобування руд чорних, кольорових та легувальних металів, урановмісних руд на підставі розрахунку фактичної ціни їх реалізації. Відповідно до чинного ПКУ, така фактична ціна реалізації розраховується Міністерством економічного розвитку і торгівлі України на підставі середньої ціни тонни відповідної продукції, визначеної на підставі цін, опублікованих у світових комерційних інформаційних оглядах протягом звітного податкового періоду (у випадку, якщо такий розрахунок не здійснено фактичною ціною реалізації вважається та, що була встановлена у попередньому податковому періоді. Фактично, Міністерство економічного розвитку та торгівлі звільняється від обов’язку визначення індикативних цін світового ринку на відповідні корисні копалини. Це означає, що уряд хоче відмовитися від ідеї коригування податкових зобов’язань з плати за користування надрами залежно від світових цін на відповідну руду;
3) дозволено суму доходу, отриманого (нарахованого) від реалізації відповідного виду корисної копалини (мінеральної сировини) за податковий (звітний) період, зменшувати на суму витрат, пов’язаних з операціями перепродажної підготовки, у тому числі пакуванням, фасуванням (бутелюванням);
4) запропоновано змінити порядок застосування коригуючого коефіцієнта до ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, а саме:
– величина коригуючого коефіцієнта може відображатися у довільній формі, оскільки норму стосовно необхідності його відображення у вигляді десяткового дробу з точністю до чотирьох знаків виключено;
– коригуючий коефіцієнт, що застосовується до ставок руд чорних, кольорових та легувальних металів, урановмісних руд відтепер може бути меншим одиниці, оскільки норму стосовно того, що у такому випадку він має бути прирівняний до одиниці, виключено;
– відповідно до аналізованого законопроекту, ліквідується обов’язок Міністерства економічного розвитку та торгівлі стосовно щомісячної публікації (до 10 числа наступного звітного (податкового) періоду) розрахунку величини коригуючого коефіцієнта на своєму веб-сайті. Також МЕРТ не буде зобов’язаним регулярно надавати цю інформацію Міністерству фінансів України та ДФС України.
5) відповідно до аналізованого законопроекту, перелік користувачів ресурсу-платників рентної плати та/або зміни до нього мають подаватися Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, не Міністерству фінансів України, як центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової та митної політики, а ДФС України, як центральному органу виконавчої влади, що відповідає за її реалізацію;
6) врегульовано порядок сплати рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України для платників, що не отримують ліцензії на користування таким ресурсом. Відповідно до законопроекту, датою користування радіочастотним ресурсом визначається дата видачі дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв. Якщо платник має декілька дозволів на користування подібними пристроями однакової потужності у межах певного регіону, то до нього застосовуватиметься єдина ставка, починаючи з дати отримання першого дозволу. У випадку, коли платник має декілька дозволів на користування подібними пристроями у межах певного регіону, але їх потужність є різною, застосовуватимуться різні ставки, а дата початку користування визначатиметься окремо для кожного з пристроїв;
7) уточнено перелік платників рентної плати за спеціальне використання води: до їх складу включено первинних водокористувачів та суб’єктів, господарювання, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва. Таким чином, категорію вторинних водокористувачів буде скасовано;
8) виключено норму, відповідно з якою об’єкт оподаткування рентною платою за спеціальне використання води можна було коригувати на обсяги втрат води в системах водопостачання водокористувачів. Крім того, виключено усі норми, що дозволяли коригувати інші суттєві елементи рентної плати на обсяги зазначених втрат;
9) виключено норму, згідно якої рентна плата не справлялася за воду, що втрачена в магістральних та міжгосподарських каналах зрошувальних систем та магістральних водогонах. Очевидно, що за допомогою двох наведених вище новацій законодавці намагаються стимулювати водокористувачів до більш раціонального використання даного ресурсу та модернізації систем водопостачання;
10) внесено норму стосовно сплати лісокористувачами рентною плати за спеціальне використання лісових ресурсів щокварталу рівними частинами від суми рентної плати, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році, крім лісокористувачів, якими до отримання лісорубних та лісових квитків рентна плата вноситься в каси суб’єктів лісових відносин та лісокористувачів з іншої області, які сплачують рентну плату повністю до видачі їм спеціального дозволу за місцезнаходженням лісової ділянки, на якій здійснюється заготівля деревини.