Запровадження інституту “податкового едвайзера”

Запропонований законопроект направлений на лібералізацію системи адміністрування податків і якнайкраще лягає в концепцію реформування податкової системи, про яку оголосив Уряд. Для нас найголовніше – отримати відгук і оцінку можливості практичного втілення ідеї податкового едвайзерства – нового інституту, який за нашим задумом повинен стати дієвим механізмом захисту представників бізнесу з одного боку і відчутним помічником для держави з іншого боку. Своїм законопроектом ми пропонуємо абсолютно новий алгоритм взаємовідносин між державою в особі фіскального органу і платників податків.

Багато країн з розвиненими економіками мають достатньо прикладів аналогічних інститутів – вся справа в їх функціоналі, тих чи інших традиціях, усталених практиках. Сама ідея едвайзерства як представництва інтересів платника податків у відносинах з державаю не нова. Такі інститути вже давно функціонують у США, Німеччині, Франції, Польщі. Ми дійсно пропонуємо ряд певних новел, однак, на моє глибоке переконання, вони не є революційними, а скоріше навпаки – це спроба еволюційно трансформувати відносини держави і платників податків, що склалися в Україні, напрацювати їх новий  формат, спробувати вирішити цілий комплекс проблем, що накопичилися.

Законопроект ІПР сприятиме гармонізації української податкової системи до світових трендів, аби правила гри в українському податковому полі для іноземних інвесторів були прозорими та зрозумілими.

На наше глибоке переконання, фіскальні органи України мають згодом перетворитися в сервісну службу, основним завданням якої має стати максимально автоматизований аналіз і моніторинг, що виключає вибірковий підхід, усунення людського чиннику у відношенні сумлінних платників податків і протидію спробам приховати податки з боку недобросовісних.

Своїм законопроектом ми пропонуємо реальний інструмент втілення очікувань і сподівань бізнесу – усунення монополії держави на інспекторські повноваження в сфері адміністрування податків.

Саме усунення монополії на проведення перевірок і є на нашу думку відчутний дерегуляційні крок з боку держави, що обов’язково призведе до лібералізації існуючої системи адміністрування податків і як наслідок – спрощення умов для ведення бізнесу. Тому, головна ідея законопроекту і була винесена в його назву, відображає його суть і головний сенс.

Крім цього, на наше глибоке переконання, усунення такої монополії це суттєвий антикорупційний захід.

Хочу навести яскравий приклад. У минулому, 2015 року, за даними які надає сама фіскальна служба їм вдалося в бюджет 286 мільярдів гривень податків і зборів. Виявилося, що практично 99% від цієї суми платника податків добровільно задекларували та сплатили до бюджету. Фіскалам цього здалося мало, вони протягом року організували та провели майже 76 тисяч різних перевірок – планових і позапланових, за результатами яких змогли додатково забезпечити надходження в бюджет аж 2,9 мільярда гривень – менше одного відсотка.

Тобто підсумок невтішний – бізнес добровільно сплатив 99% податків, в результаті такої кількості перевірок – додатково всього 1%, витрати на проведені перевірки важко порахувати. Але навіть якщо приблизно взяти, що в кожної перевірці брало участь по 3 співробітника податкової, виявиться, що більше 200 тисяч осіб в результаті своєї роботи за рік принесли в бюджет 3 мільярди гривень.

Більш того, сама фіскальна служба не соромиться на власному сайті розміщувати інформацію про те, що в результаті «перевірочних» донарахувань в суді, за позовами платників податків вони програли 32 мільярди гривень. Тобто, суд сказав, всі донараховані 32 мілліардів недоплачених податків – це фейк, просто написано зі стелі.

Наші експерти підрахували, що тільки на юридичний супровід всіх 11 тисяч судових процесів, які виграли у фіскалів, бізнес витратив не менше 120 мільйонів гривень у вигляді гонорарів адвокатам, зборів, судових витрат.

Тому, в основу нашого проекту про створення податкового едвайзера ми заклали ідею про те, що усунення монополії фіскальної служби на проведення перевірок платника податків дасть можливість бізнесу не витрачати дорогоцінний час на перевірки і заощадити гроші на доведенні власної невинуватості.

Запропонованим проектом у податковий процес впроваджується новий суб’єкт відносин, податковий едвайзер. Це приватна особа, наділена владними повноваженнями держави, яка, хоча і є підконтрольною та підзвітною державним органам, безпосередньо їм не підпорядкована.

Податковий едвайзер виконує делеговані (відповідно до закріпленого переліку) функції, що є аналогічними функціям, які виконують посадові особи Державної фіскальної служби України, але на умовах ринкових відносин.

При цьому хибним є уявлення про аналогічність механізму взаємодії між органами ДФС – платниками податків та податковими едвайзерами – платниками податків. Взаємодія платника податків з органами ДФС є його обов’язком, який не залежить від волі платника.

Натомість, звернення платника податків до податкового едвайзера з метою отримання послуг є добровільним рішенням такого платника. Це право, а не обов’язок. Це посилення сервісної складової адміністрування податків.

В свою чергу податковий едвайзер, враховуючи рівень його особистої відповідальності та репутаційні ризики, є зацікавленим у наданні платнику податків своєчасних та якісних послуг у суворій відповідності із чинним законодавством.

Запровадження інституту податкових едвайзерів забезпечить платникам право самостійно обирати суб’єкта надання адміністративних послуг в сфері адміністрування податків, виходячи з його професійного рівня, а не адміністративної приналежності. Таким чином буде створено конкурентне середовище, що опосередковано, прискорить реформу ДФС України.

Невмотивованою є теза про спробу створити додатковий «каральний» орган, але за приватний кошт платників податків. Наголошуємо, едвайзер не має і не може мати жодної каральної функції! Навпаки, користування послугами едвайзера передбачає для платника можливість виправити свої помилки без застосування значних штрафних санкцій з боку держави. Зокрема, відповідно до Законопроекту, за результатами документальної перевірки платника податків, проведеної податковим едвайзером на основі заяви такого платника, в установлений нормами п. 50.3 ст. 50 Податкового кодексу України строк платник зобов’язаний подати уточнюючий розрахунок для виправлення помилок, виявлених за результатами перевірки.

Безпідставними є побоювання окремих осіб про можливий зговір податківців та едвайзерів, в результаті якого податківцями будуть створюватися умови для примушування платників звертатися до «своїх» едвайзерів.

Не може бути «своїх для податківців едвайзерів. Оскільки платник вправі сам обирати, до якого конкретного едвайзера йому звертатися.

Таким чином, у випадку прийняття Законопроекту платник отримає право вибору: звертатися йому до податківців, втрачаючи при цьому свій час на черги у сервісних центрах та на тривале очікування офіційної відповіді ДФС, чи до податкового едвайзера. І як наслідок, отримати аналогічні послуги, що і в ДФС, але з більшим комфортом, більш оперативно, а в деяких випадках і більш професійно. Хоча і за додаткові кошти.

Вести спілкування з державою, в загальному порядку, через органи ДФС, але безкоштовно, чи обрати клієнтоорієнтованого посередника, сплативши при цьому досить помірну суму, в порівнянні з отриманою якістю. На кшталт того, як існують державні та приватні нотаріуси, державні заклади охорони здоров’я та комфортні приватні клініки, в яких працюють професіонали високого рівня.

Наголошуємо і на тому, що потенційні користувачі послугами едвайзера – це представники мікро, малого та середнього бізнесу. А отже цілком не ті особи, що ухиляються від сплати податків у великих та особливо великих розмірах. Тому обов’язок податкового едвайзера повідомляти компетентні органи для вжиття відповідних заходів у випадку виявлення схем для ухилення від оподаткування у великих та особливо великих розмірах не несе для таких платників загрози.

При цьому Податковий едвайзер, а також помічники податкового едвайзера зобов’язані не розголошувати, відомості, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю, інформацію з обмеженим доступом, отримані податковим едвайзером та/або помічником податкового едвайзера при виконанні своїх функцій

Ідея Законопроекту щодо приватно-публічного партнерства при адмініструванні податків є новаторською. У запропонованому вигляді вона не реалізована у жодній країні світу. Тому на усвідомлення концепції «податкового едвайзера» потрібен час.