Як зробити роботу “єдиного вікна” ефективною?
Законопроект
Передбачені нормами Митного кодексу України, низкою спеціальних законів та підзаконних нормативно-правових актів види та форми контролю товарів, які переміщуються через митний кордон України юридичними і фізичними особами, створили на сьогоднішній день занадто складні, непрозорі для суспільства процедури проходження цих видів контролю. Крім того, має місце неузгодженість між діями та вимогами різних органів, дублювання функцій контролю.
Окремою проблемою є невідповідність деяких норм законодавству ЄС і необхідність імплементації норм ЄС до українського законодавства.
Складність процедур вимагає від підприємців відволікання часу на отримання глибоких спеціальних знань нормативних документів щодо видів контролю та особливостей їх проходження (а також витрат часу та матеріальних ресурсів для забезпечення виконання всіх вимог) або збільшення матеріальних витрат для отримання послуг досвідчених посередників.
Непрозорість та передбачені процедурами можливості уповільнювати контроль у часі (наприклад, надання додаткових документів або проведення додаткових досліджень) несе певні корупційні ризики.
Така ситуація не тільки не сприяє прискоренню товарообігу і розвитку економіки, а й негативно впливає на ставлення суспільства до держави та псує імідж України в міжнародних економічних відносинах.
Основними причинами, які створюють проблему, є:
- неузгодженість як нормотворчої діяльності, так і практичних дій з реалізації контрольних функцій з боку державних органів та установ, які відповідають за той чи інший напрямок контролю (на кшталт лебедя, рака та щуки з відомої басні);
- розмиття відповідальності між відомствами перед державою, бізнесом та громадянами за негативні наслідки існування системи контрою як такої і в конкретних випадках завдання реальних збитків;
- небажання керівників та посадових осіб контролюючих органів звужувати або втрачати свої повноваження та важелі впливу на систему контролю, пов`язане у тому числі і з корупційною складовою;
- низький рівень розвитку у напрямку використання ІТ в більшості контролюючих органів;
- відсутність фінансування для побудови сучасних інформаційних систем, які дозволили б значно скоротити у часі та спростити по формі міжвідомчу взаємодію при здійсненні контрольних функцій.
Зацікавленими сторонами є український бізнес, який займається зовнішньою торгівлею; громадяни України; митна служба та інші державні органи, які здійснюють свої повноваження згідно компетенції в системі контролю зовнішньоекономічної діяльності; підприємці, які надають послуги у сфері ЗЕД, насамперед перевізники та митні брокери. Існуюча система взаємовідносин не збалансована і надає переваги контролюючим органам та створює передумови існуванню корупційних схем для роботи тіньового бізнесу. Основними сторонами, які страждають, є легальний бізнес та громадяни, причому не тільки під час здійснення митних процедур, а і на внутрішньому ринку. Легальний бізнес стикається з недоброчесною конкуренцією, а громадяни – з недоброякісною продукцією.
Ставлення до перших результатів впровадження Єдиного вікна в Україні з боку бізнесу та експертного середовища різне, але більш за все воно нагадує розчарування від невиправданих очікувань, адже проблеми взаємодії контролюючих органів мають багаторічну історію і вони поки що практично не вирішені.
На сьогоднішній день паралельно діє старий механізм проходження всіх видів контролю, який хоч і був складним для розуміння та виконання, але він вже «освоєний» всіма суб`єктами відносин. До того ж, поки він не змінений, з врахуванням можливостей нового порядку інформаційного обміну, інші контролюючі служби мають всі підстави вимагати зайві «папірці» при спробах застосувати вже новий порядок. За таких умов «старий» механізм виявився об`єктивно більш простим. Як результат – у жовтні «новим» порядком бізнес скористався лише у 11,7% випадків, в попередні місяці – значно менше.
Тому, на мою думку, зараз потрібно вирішувати проблемні питання впровадження Єдиного вікна, насамперед, шляхом системного перегляду існуючої нормативно-правової бази взаємодії контролюючих органів між собою та їх взаємовідносин з бізнесом з метою її спрощення.
Запропонований законопроект є дуже вчасним кроком, який на законодавчому рівні покликаний побудувати порядок взаємодії з використанням сучасних інформаційних технологій та створити передумови для системного перегляду підзаконних нормативно-правових актів.
Безперечною перевагою законопроекту є і те, що він передбачає подальше спрощення митних формальностей, усунення людського фактору, а з ним і корупційних ризиків, шляхом розширення порядку обміну інформацією за принципом Єдиного вікна на всі державні органи, задіяні в багаторівневій системі регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Коло цих органів, охоплених законопроектом, значно більше переліку тих установ, для яких Кабінетом міністрів був впроваджений з 1 серпня новий порядок обміну інформацією.
Митна система в питаннях впровадження інформаційних технологій для приведення митних процедур до сучасних світових стандартів має позитивні традиції та певні здобутки ще з 1995 року. З прийняттям у 2012 році нині діючого Митного кодексу, можливості використання автоматизованої системи митного оформлення вантажів при митному оформленні та використання ІТ для інформаційного обміну з іншими державними органами були закріплені на законодавчому рівні. Тому, на моє переконання, електронну систему обміну інформацією за принципом Єдиного вікна потрібно розвивати саме на платформі вже працюючої автоматизованої системи митного оформлення вантажів.
Окремо хочу наголосити на необхідності вирішення питання належного матеріально-технічного забезпечення впровадження та функціонування Єдиного вікна, адже однією з причин теперішнього стану справ була багаторічна відсутність фінансування для розбудови сучасних інформаційних систем, які б дозволили значно скоротити у часі та спростити по формі міжвідомчу взаємодію при здійсненні контрольних функцій.