Загальна характеристика проекту Закону України «Про внесення змін до законів України щодо запровадження «єдиного вікна» при здійсненні митних процедур»

24 Жовтень 2016

Обґрунтування необхідності прийняття

Створення механізму «єдиного вікна» для експортних та імпортних операцій визнається однією з кращих світових практик, що мають за мету сприяти міжнародній торгівлі та поліпшити інвестиційну привабливість країни. Зокрема, впровадження «єдиного вікна» для зовнішньоекономічної діяльності рекомендується та описується у рекомендації №33 Центру зі спрощення процедур торгівлі та електронних ділових операцій Європейської Економічної Комісії ООН (UN/CEFACT) та документах Всесвітньої митної організації. Впровадження «єдиного вікна» на кордоні є також і одним з міжнародно-правових зобов’язань України у рамках Світової організації торгівлі.

Положення, які стосуються функціонування «єдиного вікна», уже існують в українському законодавстві. Ч.4 ст. 319 МКУ вже передбачено здійснення контролю за переміщенням через митний кордон України окремих видів товарів, що проводиться іншими державними органами, за принципом “єдиного вікна” відповідно до міжнародної практики та рекомендацій міжнародних організацій із застосуванням єдиної з органами доходів і зборів інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно з ч.3 ст. 33 МКУ необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення документи, подання яких органам доходів і зборів передбачено цим Кодексом, мають надаватись цим органам іншими органами державної влади в електронній формі із застосуванням засобів електронного цифрового підпису.

Відповідно до п.7 Прикінцевих та перехідних положень МКУ до 1 січня 2017 року допускається надання на паперових носіях документів, зазначених у ч.3 ст. 33 цього Кодексу.

Однак, наведені вище положення МКУ не працюють у повній мірі без внесення змін у інші закони України, які регламентують надання документів дозвільного характеру або адміністративних послуг у сфері зовнішньоекономічної діяльності, оскільки зазначені закони, як правило, передбачають оформлення відповідних документів лише на паперових носіях, та пов’язують юридичні наслідки виключно з пред’явленням суб’єктом господарювання документів у паперовому вигляді.

Окрім законодавчого врегулювання питань електронного обміну інформацією між державними органами, належне функціонування «єдиного вікна» потребує:

  • зменшення кількості контролюючих органів на кордоні;
  • скасування необґрунтованих контрольних/дозвільних процедур, пов’язаних з зовнішньоекономічною діяльністю;
  • спрощення проходження певних контрольних/дозвільних процедур, ризикоорієнтованості у їх здійсненні.

При цьому самого лише прийняття проекту Закону буде недостатньо для впровадження системи «єдиного вікна». Основна частина регулювання механізму функціонування «єдиного вікна» має бути зосереджена на підзаконному рівні, що потребуватиме перегляду більшості існуючих підзаконних нормативно-правових актів, регулюючих зовнішньо-економічну діяльність.

Окреме питання – необхідність вирішення питання фінансування для належного матеріально-технічного забезпечення впровадження «єдиного вікна».

Мета

Метою проекту Закону є створення передумов для запровадження та функціонування механізму «єдиного вікна» як на кордоні, так і при здійсненні митного оформлення у заявлений митний режим.

Міжвідомча координація дій митної служби та інших державних органів, які здійснюють свої повноваження згідно компетенції в системі контролю зовнішньоекономічної діяльності, має відбуватись по всіх існуючих напрямках взаємодії:
• Спільне здійснення інших видів державного контролю на митному кордоні та при поміщенні товарів у митний режим (ст.319 МКУ).
• Контроль дотримання заборон та обмежень щодо переміщення окремих товарів через митний кордон (ст.196-197 МКУ).

При розробці законопроекту не враховувались питання організації взаємодії з Депжпродспоживслужбою з наступних причин. По-перше, діяльність цього органу державної влади на сьогодні не врегульована на законодавчому рівні і більш логічним буде виглядати розробка окремого законопроекту з переглядом пакету законів, що регулюють здійснення тих видів контролю, на які уповноважено Держпродспоживслужбу. По-друге, такий перегляд має враховувати необхідність виконання міжнародних зобов`язань України по забезпеченню якості цих видів контролю і ризикоорієнтованість процедур їх проведення.

Основні положення

– Скасовуються положення більшості законодавчих актів, що регулюють зовнішньо-економічну діяльність, які прямо або опосередковано вказують на необхідність подання суб’єктом господарювання паперового документу, виданого відповідним уповноваженим державним органом, центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
– Запроваджується обов’язковий електронний обмін інформацією щодо здійснення дозвільних процедур між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та іншими органами державної влади, які здійснюють свої повноваження згідно компетенції в системі контролю зовнішньоекономічної діяльності.
– Зменшується кількість контролюючих органів на кордоні шляхом передачі функцій радіологічного контролю органам Державної прикордонної служби.
– Скасовуються необґрунтовані види контролю, а саме:

• радіологічний контроль експорту;
• реєстрація культурних цінностей, що ввозяться в Україну;
• одержання документального підтвердження контролюючого органу на вивезення за межі митної території України посадкового матеріалу, що є матеріальним носієм сорту, який є об’єктом права інтелектуальної власності.
– Спрощуються порядки проходження видів контролю, а саме переводяться у форму декларації процедури надання підтвердження для ввезення в Україну:

• насіння і садивного матеріалу сортів рослин для селекційних, дослідних робіт і експонування;
• дослідних зразків сортів рослин для цілей експертизи на придатність на поширення.

свіжі новини