Механізм надання нерезидентам договірних переваг у сфері оподаткування відповідно до рекомендацій БЕПС: висновки для України

5 Жовтень 2016

1. Аналіз проблеми та її причини:

1.1 Прояви проблеми і причини її виникнення

Україна є учасником 71-го договору про уникнення подвійного оподаткування, які укладались з різними договірними державами і у різний час на основі Модельної податкової конвенції ОЕСР. Такі відмінності не могли не відобразитись на змісті договірних положень. В свою чергу, відмінності у змісті договірних положень утворюють розбіжності, які, у поєднанні з прогалинами чи особливостями внутрішньодержавних систем оподаткування договірних держав, можуть формувати сприятливе середовище для отримання нерезидентами договірних переваг в неналежний спосіб, іншими словами, для уникнення від оподаткування.

Негативними наслідками такого феномену є:

  • порушення принципу справедливості в оподаткуванні;
  • зменшення обсягу податкових надходжень;
  • зниження рівня податкової дисципліни.

1.2 Проблема, її масштаб і вплив

За підрахунками К. МакГуран (2011) лише від неналежного використання договору про уникнення подвійного оподаткування з Нідерландами при здійсненні виплат дивідендів і процентів Україна щорічно втрачає 36,5 млн євро. Основним фактором таких втрат є передбачене договірними нормами зменшення ставок податку в державі джерела при здійсненні виплат дивідендів і процентів дочірніми компаніями на користь нідерландських т.зв. компаній-“поштових скриньок”.

1.3 Зацікавлені сторони, хто має переваги і кому спричиняється шкода

Подібна практика істотно шкодить державним інтересам, оскільки фактично зменшує базу оподаткування в державі джерела, сприяє переміщенню прибутків до низькоподаткових юрисдикцій та обмежує фінансові можливості в державі джерела для виконання нею власних функцій. Зі свого боку, платники податків у такий штучний спосіб отримують можливість знизити рівень податкового навантаження та отримати додаткові податкові переваги.

1.4 Наслідки, якщо проблему не буде вирішено

У цьому контексті збереження існуючої ситуації в Україні надалі:

  • негативно відображатиметься на динаміці податкових надходжень;
  • порушуватиме засади справедливості в оподаткуванні;
  • порушуватиме вимоги належного управління у сфері оподаткування у контексті відносин асоціації між Україною та ЄС;
  • стимулюватиме зниження рівня добросовісності при сплаті податків;
  • матиме потенційно негативний вплив на міжнародний імідж України.

2. Оцінка існуючого підходу щодо проблеми:

2.1 Яким чином регулюється проблема?

В рамках вітчизняного податкового законодавства до основних нормативних інструментів протидії використанню договірних переваг у неналежний спосіб можна віднести правила трансфертного ціноутворення, правила недостатньої капіталізації, інститут бенефіціарного власника, обмеження на віднесення до витрат окремих видів виплат на користь нерезидентів, зареєстрованих в юрисдикціях, зазначених у пп. 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України.

2.2 Які органи за це відповідають? Чи були спроби вирішити проблему, які результати, чому?

Ефективність їх використання, як і достатність з точки зору особливостей практики уникнення від оподаткування, часто ставиться під сумнів, зважаючи на збереження значних масштабів неналежного використання договірних норм у сфері оподаткування. Саме тому на засіданні Національної ради реформ при Президентові України від 19.04.2016 р. поставлено завдання щодо розробки плану заходів щодо протидії зменшенню податкової бази і виведенню прибутку за кордон з урахуванням міжнародних ініціатив, розроблених ОЕСР, зокрема, кампанії щодо протидії БЕПС. Серед відповідальних – очільники Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики, Національного банку України, Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя, Міністерства фінансів України та ДФС України, а також Перший віце-прем’єр-міністр України – Міністр економічного розвитку і торгівлі України. Разом з тим, поставлене завдання у визначений строк (до 01.06.2016 р.) так і не було вирішене.

2.3 В чому полягають помилки/перешкоди попередніх спроб вирішити проблему?

До імовірних причин невиконання поставленого завдання можна віднести складність проблеми, стислі часові рамки, значну кількість відповідальних осіб та необхідність дотримання балансу між ефективністю пропонованих заходів і зміцненням позицій України в контексті міжнародної податкової конкуренції.

Реалізація подібних ініціатив має ґрунтуватись на всебічному, системному та глибокому аналізі механізму надання нерезидентам договірних переваг у сфері оподаткування з метою, з одного боку, наближення його до запропонованих ОЕСР та Великою двадцяткою стандартів протидії БЕПС та, з іншого боку, зміцнення позицій України у контексті міжнародної податкової конкуренції. Разом з тим, одним з ключових напрямів такого аналізу має бути узагальнення існуючих прогалин у вітчизняному нормативному механізмі надання нерезидентам договірних переваг у сфері оподаткування не лише на внутрішньодержавному, але і на міжнародно-правовому рівні. У протилежному випадку впровадження стандартів БЕПС без урахування особливостей вітчизняного нормативного регулювання потенційно сприятиме виникненню нових можливостей для уникнення від оподаткування.

2.4 Хто виграє/програє від зміни наявної політики?

Вдосконалення механізму надання договірних переваг у сфері оподаткування у контексті рекомендацій БЕПС з урахуванням особливостей вітчизняної практики забезпечення реалізації договірних зобов’язань сприятиме стабільності податкових надходжень, поліпшенню іміджу України як договірного партнера, утвердженню засад справедливості в оподаткуванні та зміцненню податкової дисципліни.

3. Варіанти рішення проблеми та рекомендації:

Дієве запобігання наданню договірних переваг за неналежних обставин потребує внесення змін до Податкового кодексу України, зокрема, в частині:

  • вдосконалення нормативно-правових засад імплементації положень договорів України про уникнення подвійного оподаткування у внутрішньодержавний правопорядок;
  • запровадження правила про надання договірних переваг нерезиденту лише при умові, що дохід який виплачується з території України оподатковується в державі резидентства отримувача;
  • запровадження загального правила запобіганню уникнення від оподаткування (general anti-avoidance rule) з забезпеченням балансу приватного і публічного інтересу у сфері оподаткування;
  • уточнення поняття “постійне представництво” відповідно до стандартів БЕПС, запропонованих ОЕСР та Великою двадцяткою.

Паралельно має проходити вдосконалення механізму надання договірних переваг нерезидентам згідно договорів України про уникнення подвійного оподаткування з урахуванням досвіду провідних держав світу на основі узагальнення проблемних аспектів їх функціонування.

4. Очікуваний ефект:

Запропоновані заходи сприятимуть:

  • підвищенню ефективності запобігання неналежному використанню договірних норм з метою уникнення від оподаткування;
  • впровадженню світових стандартів запобігання використанню нерезидентами договірних переваг за неналежних обставин;
  • вдосконаленню нормативно-правових засад функціонування договірних норм у сфері оподаткування в Україні;
  • забезпеченню дотримання засад справедливості у вітчизняній податковій системі.

Їх реалізація забезпечуватиме системність та послідовність у реалізації державної політики щодо дотримання існуючих договірних зобов’язань, сприятиме належному рівню відповідності нормативних засад надання нерезидентам договірних переваг принципу правової визначеності та обмеженню можливостей для використання договірних норм платниками податків за неналежних обставин. Досягнення прогресу у цьому напрямі сприятиме формуванню у інвесторів належного розуміння податкових аспектів інвестиційної діяльності в Україні, а також зменшуватиме дискреційність у контексті надання доступу до договірних переваг у взаємовідносинах контролюючих органів і платників податків.

свіжі новини