Зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 року №996 “Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики”

14 Грудня 2018

Зміни до законодавства

Громадською організацією «Інститут податкових реформ» спільно з іншими інститутами громадського суспільства підготовлено низку пропозицій щодо внесення змін і доповнень до Постанови Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 року №996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» (далі – Постанова).

  Останній раз вказана Постанова оновлювалася у травні 2015 року. З того часу суспільна ситуація у державі ще більше змінилася. Інститути громадського суспільства розвинулися та набули вагомого авторитету.

  Відтак положення основного нормативно-правового документу, який регулює участь громадських організацій в управлінні державними справами, багато в чому не відповідає реаліям сьогодення та задекларованим державною намірам якнайширшого залучення громадян до державних справ.

На виправлення такого становища і націлені пропозиції громадського сектору, до яких долучився Інститут податкових реформ.

Коротко поінформуємо про суть пропонованих змін. Як відомо, структурно Постанова по суті складається з трьох  частин, перша з яких встановлює загальні засади, друга – регулює питання проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, а третя – регулює питання діяльності громадських рад при міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній, Київській та Севастопольській міській, районній, районній у мм. Києві та Севастополі державній адміністрації. Інститут податкових реформ вніс такі пропозиції до усіх названих  частин Постанови. Насамперед пропонується залучати громадськість до вироблення основ і державної, і регіональної політики, адже зараз консультації з  громадськістю  проводяться тільки з питань формування та реалізації державної політики.

Тому в Постанові передбачено зміни, які зобов’язують органи місцевого самоврядування керуватися її вимогами. Зараз ця норма має рекомендаційний характер, а відтак кожна місцева рада проводить консультації з громадськістю у формах, які визначає на власний розсуд, не завжди оптимальних і дієвих.

З іншого боку, нами запропоновано поширити дію цієї Постанови не лише на органи виконавчої влади, обласні, міські та районні державні
адміністрації, а й на інші державні органи, що здійснює наглядові або регуляторні повноваження.

З цією метою пропонується створювати громадські ради не лише в органах державної влади, а й в зазначених органах, що здійснюють наглядові або регуляторні повноваження. Таким чином, громадськість буде залучена до діяльності усіх державних органів.

Якщо зараз визначено, що громадські ради при державних органах є тимчасовими, та нами пропонується надати їм статус постійно діючих.

Визначені Постановою завдання проведення консультацій з громадськістю пропонується доповнити проведенням громадської антидискримінаційної експертизи проектів нормативно-правових актів,  та  заходами щодо мінімізації корупційних ризиків при підготовці і прийнятті рішень органами державної влади.

Чи не найбільший вплив на щоденну діяльність кожного громадянина – підприємця, юридичної особи мають рішення органів державної влади регуляторного характеру. Але до їх вироблення громадськість залучена недостатньо.

Тому ми вважаємо, що визначені Постановою основні завдання громадських рад потрібно доповнити низкою нових, які значно розширять можливість впливу громадськості на прийняття державними органами рішень регуляторного характеру, а також стимулюватимуть ці органи до невідкладного прийняття пропонованих суспільством регуляторних рішень, забезпечить контроль громадськості за цими рішеннями.

А тому ми пропонуємо розширити перелік завдань громадських рад, додавши такі як подання пропозицій про необхідність підготовки проектів регуляторних актів, а також про необхідність їх перегляду; участь у розробці проектів регуляторних актів; подання зауваження та пропозицій щодо оприлюднених проектів регуляторних актів, участь у відкритих обговореннях питань, пов’язаних з регуляторною діяльністю; участь в аналізі регуляторного впливу, підготовка експертних висновків щодо регуляторного впливу та виконання заходів з відстеження результативності регуляторних актів; самостійна підготовка аналізів регуляторного впливу проектів регуляторних актів, розроблених регуляторними органами, відстеження результативності регуляторних актів, подання за наслідками цієї діяльності зауважень та пропозицій.

З метою закріплення реальних можливостей громадським радам здійснювати свою діяльність та впливати на керівників органів влади, які не бажають належно співпрацювати з інститутами громадянського суспільства, ми пропонуємо надати громадським радам право отримувати від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, державних органів, що здійснюють наглядові або регуляторні повноваження, інформацію, необхідну для забезпечення діяльності ради, в п’ятиденний термін та вносити обов’язкові для розгляду пропозиції щодо притягнення службових осіб та керівників органу до встановленої законом відповідальності.

Для посилення зворотного зв’язку між громадськими радами, утвореними при органах державної влади, пропонується забезпечити
проведення  не рідше, ніж один раз на  квартал зустрічей голів громадських рад, утворених  при  міністерствах,  інших  центральних  органах виконавчої  влади,  Раді  міністрів  Автономної  Республіки  Крим, обласних та міських державних адміністраціях відповідно з  Прем’єр-міністром  України, іншими членами Кабінету Міністрів України, головами обласних, Київської
та Севастопольської міських держадміністрацій.

Зараз такі зустрічі проводяться переважно два рази на рік.  Пропоноване збільшення кількості зустріче керівників громадськості з урядовцями та очільниками обласних і міських державних адміністрацій дасть більші можливості для донесення позиції громадськості до відома керівників органів державної влади, а також сприятиме налагодженню постійного діалогу між владою та суспільством.

В даний час результати   проведення   консультацій   з   громадськістю
лише враховуються   органом   виконавчої   влади   під   час  прийняття
остаточного рішення або в подальшій його роботі.

Нами пропонується результати цієї роботи зробити для органів влади обов’язковими. Для цього орган державної влади має забезпечити обов’язковий розгляд результатів громадського обговорення, громадської антидискримінаційної експертизи проектів нормативно-правових актів, під час прийняття остаточного рішення.

Враховуючи важливість для суспільства податкового законодавства Інститутом податкових реформ пропонується, що при підготовці проектів нормативно-правових актів з питань оподаткування, пов’язаних з  уведенням нових чи скасування існуючих податків та зборів, митних платежів, зміни їх ставок, порядку сплати та адміністрування, консультації з громадськістю мають проводитися обов’язково.

Інститут податкових реформ підтримує також пропозиції інших інститутів громадського суспільства щодо змін і доповнень до Постанови.

Насамперед йдеться про створення веб-сайту «Порт громадської участі», на якому б висвітлювалися найбільш важливі питання діяльності громадських рад при органах державної влади, результати електронного голосування щодо персонального складу цих рад тощо.

Ми також підтримуємо пропозицію про те, що положення про громадські ради конкретних відомств можуть містити додаткові норми  порівняно з тими, що містяться в Постанові. Це дасть можливість у більшій мірі врахувати специфіку роботи кожного органу і відповідної ради при ньому.

Вважаємо слушними також пропозиції щодо доповнення відповідних положень, які регламентують завдання громадських рад, нормами про сприяння залученню заінтересованих осіб (стейкхолдерів) до процесу громадського обговорення проектів нормативно-правових актів та моніторингу результатів формування та реалізації державної та регіональної політики, здійснення громадського моніторингу за врахуванням органом державної влади пропозицій громадськості, забезпечення ним прозорості та відкритості своєї діяльності, дотримання нормативно-правових актів, спрямованих на запобігання і протидію корупції.

Однозначно позитивними є пропоновані зміни щодо надання громадським радам додаткових прав, зокрема права створювати дискусійні платформи, у тому числі електронні, права проводити публічні заходи, права надавати органам влади пропозиції щодо переліку заінтересованих осіб (стейкхолдерів), думку яких потрібно врахувати на етапі формування державної і регіональної політики у відповідній сфері, готувати експертні дослідження і аналітичні матеріали, проведення відповідно до законодавства громадської експертизи діяльності державних органів та антикорупційної експертизи нормативно-правових актів і їх проектів, які розробляють і видають державні органи.

Суттєві позитивні зміни пропонуються щодо критеріїв, яким мають відповідати громадські формування, які висувають кандидатів у члени громадських рад при органах державної влади, та критеріїв, яким мають відповідати такі кандидати.

Так, пропонується, щоб до складу відповідних рад могли бути обрані лише особи, які не менше двох років проводять діяльність (заходи, дослідження, аналітична та експертна робота, реалізація проектів) у сфері, яка відноситься до компетенції відповідного державного органу, і ця діяльність має бути підтверджена відповідною інформацією. При цьому ці особи повинні мати відповідну освіту, або науковий ступінь, мати публікації, дослідження, брати участь у реалізації проектів протягом останнього року.

Якщо особа претендує на входження до громадських рад на місцевому рівні, вона має довести, що не менше двох років проводить зазначену вище діяльність на відповідній території.

З іншого боку, пропонується встановити обмеження щодо делегування кандидатів в громадські ради від пов’язаних громадських організацій, тобто організацій, що мають спільного засновника/керівника чи спільних членів керівних органів.

Крім того, пропонується передбачити надання громадською організацією, яка бажає взяти участь у формуванні громадської ради, обов’язкового подання фінансової звітності про свою діяльність, та відомостей про оприлюднений звіт інституту громадянського суспільства про результати його діяльності, в тому числі про використання коштів бюджетних програм, та грантів міжнародних організацій.

Інформація про інститут громадянського суспільства обов’язково має перевірятися у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Зміни щодо вимог до персонального складу громадських рад та вимог до громадських організацій, на нашу думку, сприятимуть формуванню більш професійного складу цих рад, на більш прозорих умовах, та дозволять уникнути монополізації їх діяльності через пов’язані інститути громадянського суспільства.

Ми також підтримуємо зміни щодо порядку голосування при обранні членів громадських рад. Пропонується надати можливість утворювати такі ради шляхом електронного голосування на Порталі громадської участі (наразі голосування в електронній формі не передбачено).

Одночасно запропоновані доповнення до Положення, яким визначатимуться основні правила такого голосування, зокрема порядок утворення і діяльності ініціативних груп, терміни оприлюднення інформації про електронне рейтингове голосування, вимоги до інститутів громадянського суспільства, які можуть висувати кандидатури в раду, порядок висунення кандидатур, оприлюднення інформації щодо кандидатів, оприлюднення результатів голосування тощо.

свіжі новини