ukrainskaya_tamozhnya_1100x530_650x410

Коментар експертів ІПР щодо впровадження нового порядку інформаційного обміну між митницями, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна”

27 Липень 2016

Експерти ГО «Інститут податкових реформ»

Лічені дні відділяють бізнес, який займається зовнішньоекономічною діяльністю або надає послуги у сфері ЗЕД, від 1 серпня – дати вступу в дію постанови КМУ від 25.05.2016 року №364 «Деякі питання реалізації принципу “єдиного вікна” під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фіто-санітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю» (далі – Постанова №364).

Проблемні питання, що існують при здійсненні передбачених діючим законодавством видів державного контролю під час переміщення товарів через митний кордон України, які намагається вирішити Уряд Постановою №364, дійсно є роками наболілими і гострими для бізнесу. На шляху до спрощення митних процедур, який задекларовано Урядом України, це необхідний, своєчасний, але важкий крок. За час від її оприлюднення державні органи мали виконати цілу низку організаційних заходів для її успішного впровадження.

Увага до затвердженого Постановою №364 «Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації» (далі – Порядок обміну) з боку зацікавлених осіб та експертів з митних питань «зашкалює» з дати його публікації, і не вщухає, а навпаки посилюється. Чому? Тому що бізнес за останні роки нескінченого реформування митних органів, нажаль, не мав позитивних прикладів оперативного вирішення системних проблемних питань взаємодії митниці та інших державних органів, що здійснюють контроль під час переміщення товарів через митний кордон України, зокрема, про який йдеться у ст.319 Митного Кодексу України. Як правило, такі питання після численних скарг з боку бізнесу, замість врегулювання шляхом змін до базових нормативно-правових актів, тимчасово «закривались» відомчими листами (спільними – це у кращому випадку). А далі – ніщо не буває більш довготривалим, ніж тимчасовий варіант.

Занепокоєння бізнесу можна зрозуміти, адже кожна зайва година простою транспортного засобу з товаром на кордоні чи у внутрішній митниці коштує чимало. Причому не тільки коштів, а й нервів.

Водночас, з наближенням до 1 серпня, відчуття чергового загострення ситуації посилюються. В інформаційному просторі відсутня інформація від органів, які іменовані в Порядку обміну «іншими державними органами», про готовність взаємодіяти за новим Порядком обміну. ДФС також не повідомляє про здійснення будь-яких спільних із задіяними в Порядку обміну державними органами заходів для забезпечення його виконання, починаючи з надання посадовим особам цих органів засобів електронного цифрового підпису та прав користування програмним забезпеченням, необхідним для користування такими засобами (п.7 Порядку обміну). Досвідчені декларанти з різних географічних точок країни констатують на професійних форумах, що і «на місцях» активною підготовкою до забезпечення ефективної, злагодженої, націленої на позитивний для бізнесу результат взаємодії ці державні органи також не займаються.

Посилення занепокоєння бізнесу з наближенням 1 серпня обумовлене не тільки відсутністю сигналів готовності з боку відповідних державних органів, але й невиконанням станом на сьогоднішній день п.2 Постанови №364 про приведення власних нормативно-правових актів у відповідність із цією постановою. Не усунені протиріччя між Порядком обміну та іншими діючими відомчими нормативно-правовими актами, які стосуються процедур здійснення встановлених законодавством видів державного контролю. Наприклад, закладений у Порядок обміну принцип «мовчазної згоди» – автоматичне формування інформаційною системою рішення про здійснення певного виду державного контролю, яке є підставою для завершення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України. Відсутність за результатами його виконання фіксації рішення про здійснення певного виду державного контролю в порядку, передбаченому іншими відомчими нормативно-правовими актами, може слугувати у подальшому приводом до претензій відповідних державних органів до бізнесу.

Ситуація ускладнена тим, що більша частка «інших державних органів» з 2014 року «перманентно» реформується, причому дуже повільно. З великою долею ймовірності можна стверджувати, що протягом цього періоду питаннями методологічного забезпечення виконання функцій кожного виду контролю, його відповідності міжнародним стандартам (і, до речі, міжнародним обов`язкам, які взяла на себе Україна), а також впровадженню інформаційних технологій не приділялась достатня увага. В результаті діючі нормативно-правові акти, які встановлюють порядки здійснення того чи іншого виду контролю, подекуди датовані минулим століттям, або взагалі не зведені до єдиних нормативно-правових актів. Такий стан справ ускладнює для бізнесу розуміння вимог контролюючих органів, вимагає додаткових витрат часу та ресурсів, створює підгрунтя для корупції.

Довідково. Рішення про створення Держпродпотребслужби на базі чотирьох контролюючих органів – Держсільгоспінспекції, Держветфітослужби, Держсанєпідслужби та Держслужби з питань захисту прав споживачів було прийнято Кабміном ще в 2014 році (ПКМУ від 10.09.14 №442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади»). Положення про Держпродспоживслужбу затверджено аж 02.09.15(!). Територіальні органи Держпродспоживслужби утворені 16.12.15. А розпочала роботу і приступила до виконання функцій лише 6 квітня 2016 року відповідно до розпорядження КМУ № 260-р.

В цій ситуації дедлайну, саме час згадати мету, задля якої розроблявся Порядок обміну – СПРОЩЕННЯ МИТНИХ ПРОЦЕДУР. Як свідчить практика таких дедлайнів, прийняті поспіхом в останні дні перед вступом в дію управлінські рішення та нормативно-правові акти створюють чимало проблем як для бізнесу, так і для виконавців самих державних органів з перших же днів їх застосування на практиці. Тому задля досягнення основної мети, а також щоб не погіршувати і без того нелегкі відносини держави з бізнесом, під час впровадження Порядку обміну доцільним буде:

1. З урахуванням можливості, передбаченої п.44 Порядку обміну, прийняти зважене рішення і запустити його в дію як пілотний проект на 3-4 митницях (як на прикордонних, так і на внутрішніх з урахуванням товаропотоків);

2. Під час роботи пілотного проекту визначити терміни та проконтролювати якісне виконання «іншими державними органами» п.2 Постанови №364, а саме розробки проектів відповідних нормативно-правових актів, що приведуть у порядок процедури виконання функцій контролю з чітким визначенням в них алгоритмів дій посадових осіб цих органів при здійсненні функцій контролю, часових нормативів їх виконання та впровадять моніторинг ефективності здійснення контролю;

3. За результатами роботи пілотного проекту та аналізу напрацьованих проектів нормативно-правових актів розглянути можливість виконання інших видів державного контролю посадовими особами митниць (повністю або частково);

4. Впроваджувати Порядок обміну у повному обсязі (на всі митниці) тільки після вирішення всіх виявлених під час роботи пілотного проекту проблемних питань, насамперед, затвердження нормативно-правовими актами процедур за відповідними видами державного контролю під час переміщення товарів через митний кордон України.

Слід зазначити, що в митній системі з метою прискорення митного оформлення є певні здобутки та існують позитивні традиції з активного впровадження інформаційних технологій, а з прийняттям у 2012 році нині діючого Митного кодексу, можливості використання автоматизованої системи митного оформлення вантажів при митному оформленні та використання ІТ для інформаційного обміну з іншими державними органами були закріплені на законодавчому рівні. Тому можна і потрібно розвивати електронну систему обміну інформацією з іншими державними органами за принципом «єдиного вікна» на платформі вже існуючої автоматизованої системи митного оформлення вантажів.

Постанова №364 – вчасний та доречний привід врешті-решт навести порядок у нормативно правовому врегулюванні самих процедур контролю та взаємодії державних органів при його здійсненні, а головне – побудувати цю взаємодію на кращих світових прикладах за принципом «єдиного вікна». Бізнес готовий позитивно сприймати та підтримувати кроки Уряду, якщо вони будуть робитись зважено, професійно та наполегливо.

Подальше спрощення митних формальностей, усунення людського фактору, а з ним і корупційних ризиків, неможливе без розширення автоматизованої системи обміну інформацією за принципом «єдиного вікна» на всі державні органи, задіяні в багаторівневій системі регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Коло цих органів значно ширше тих рамок, які визначені Порядком обміну, і проблеми набагато складніші. Тому дуже хотілося б сподіватись, що перший крок, зроблений Постановою №364, буде здійснено не у такий важкий для бізнесу спосіб, яким він здається зараз.

І що він буде не останнім на цьому шляху.

Автор: admin

Напишіть відгук

Свіжі статті

Про механізм блокування реєстрації ПДВ накладних

30 Червень 2017

Олександра Смірнова

blokPDV

Останніми роками у процедурі відшкодування ПДВ відбулися доволі серйозні зміни. Однак у найближчий перспективі на платників чекає чергова порція новацій. Так, всім причетним до цього процесу відомо, що з 01.07.2017 року повноцінно запрацює механізм блокування реєстрації ПДВ накладних, який з 01.04.2017 року діяв у тестовому режимі. Порядок зупинення реєстрації накладних з моменту появи і ідеї, […]

Об‘єднані територіальні громади – 2016

10 Травень 2017

Діна Серебрянська

na sajt ED try

Рівень фінансового забезпечення територіальних громад в Україні, на сучасному етапі, не відповідає поставленим цілям держави щодо створення умов для підвищення конкурентоспроможності регіонів та забезпечення їх сталого розвитку. Результати дослідження показали, що обсяг капітальних видатків місцевих бюджетів є критичним (за економічною класифікацією видатків, їх частка у 2016 р. склала лише 15%, решта – це фінансування поточних […]

Світовий досвід використання інструментів зниження податкового навантаження на проміжне споживання імпорту національними експортерами

27 Березень 2017

Артур Зубрицький

photo1258965

Оцінка імпортної складової експорту України, проведена у попередніх дослідженнях, дозволяє констатувати підвищення залежності вітчизняних експортерів від проміжного споживання імпорту. Така ситуація актуалізує пошук інструментів, які б дали змогу знизити податкове навантаження на імпортну сировину, матеріали та комплектуючі, що використовуються для виробництва українських експортних товарів. Найбільш розповсюдженим інструментом фіскальної політики, що використовується у світовій практиці для […]