Податкові зобов’язання визначаються в ручному режимі на розсуд окремих чиновників

22 Грудня 2015

Валерія Рєзнікова,
експертІПР

Законопроект Мінфіну не змінює принцип конфіскаційного оподаткування, відповідно до якого податкові зобов’язання визначаються в ручному режимі на розсуд окремих чиновників. Більш того, законопроект спрямовується на розширення простору для дискреції шляхом поступового знищення спрощеного оподаткування. Так, уряд зробив крок в правильному напрямку, вирішивши здійснити довгоочікуване зменшення єдиного соціального внеску. Проте ця ідея не нова.

Сьогодні важливо знайти компенсатор, який би дозволив утримати фіскальну рівновагу незалежно від цього зменшення. Рішення запропоновані Мінфіном збільшують податкове навантаження на домогосподарства та середній клас. Вони не ведуть до оподаткування «олігархів» (не як фізичних осіб, бо це майже неможливо, а як отримувачів великих рент), що було б дійсно справедливим заходом поповнення бюджету.

Непередбачувані податкові зобов’язання є більш важливою проблемою, ніж ставки оподаткування, не говорячи вже про складності розрахунків через різницю в ставках та велику кількість податків. Скопійована зі Словаччини реформа Мінфіну навіть не намагається вирішити ці проблеми.
Проте, виходи завжди є.

По-перше, не слід забувати, що український бізнес платить дуже високий корупційний податок. Таким чином, обмежуючи дискрецію, можна суттєво зменшити корупційний податок: або перетворивши його в надходження до бюджету, або залишивши бізнесу, або зробивши і те, і інше. Як це сталося, коли була запроваджена спрощена система оподаткування.

По-друге, фіксовані податки менш за все «спотворюють» економіку. За ними йдуть непрямі податки. Відтак, можна стимулювати зростання, шляхом внесення змін в межах того ж податкового навантаження на користь податків на майно та непрямих податків. Такі дії можуть дозволити трохи знизити ставки податків, оскільки в корумпованих країнах збір саме прямих податків є найбільш проблемним. І це допоможе зменшити корупцію.

Автор: admin

Залишити відповідь

Свіжі статті

МОЖЛИВІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ЄС ДО УКРАЇНИ КОНТРЗАХОДІВ У ЗВ’ЯЗКУ З НЕДОТРИМАННЯМ ВИМОГ НАЛЕЖНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОПОДАТКУВАННЯ

6 Червня 2018

Україна в зоні ризику У листопаді 2016 р. Україна зобов’язалась імплементувати мінімальні стандарти кампанії анти-БЕПС, які включають в себе заходи щодо: незастосування недобросовісних практик податкової конкуренції (harmful tax practices) (Напрям 5); запобігання наданню договірних переваг за неналежних обставин (Напрям 6); вдосконалення документації з трансфертного ціноутворення та запровадження звітів у розрізі країн (country–by–country reporting) (Напрям 13); підвищення […]

ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

5 Травня 2018

Створення сприятливого середовища для ведення бізнесу та розвитку МСП є одним із середньострокових напрямів реформування, зазначених у Стратегії сталого розвитку «Україна–2020». Державна фінансова підтримка МСП надається за рахунок державного та місцевих бюджетів. Основним нормативно-правовим документом у даному напрямі є ЗУ «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва» від 22.03.2012 р. № 4618-VI. Частиною […]

Позиція України в сучасному світі податків

2 Березня 2018

Проведення 7 червня 2017 р. церемонії підписання Багатосторонньої конвенції з імплементації заходів, пов’язаних з податковими угодами, для запобігання розмиванню бази оподаткування та переміщення прибутків (далі — Багатостороння конвенція) стало знаковою подією. Як зазначає професор Рейвен Аві-Йона (Reuven Avi-Yonah) та професор Хайян Ксю (Haiyan Xu), «Багатосторонню конвенцію, яка включає 39-ть статей, можна уявити у вигляді дракона, в якого преамбула є […]