Парадокси алкогольного ринку

27 Лютого 2016

Олексій Коваль,
експерт ІПР

За останні 5 років ставки акцизного податку збільшились на 67%, а його надходження до бюджету лише на 4%. За офіційними даними виробництво горілки скоротилося майже на 40%. Чи дійсно українці стали настільки менше «вживати»? 

Кодифікація, як засіб зменшення корупційних ризиків

В Україні існує велика кількість нормативних актів, що регламентують діяльність у галузі виробництва алкогольних напоїв, контроль за дотриманням яких покладено на фіскальну службу. При цьому вони не кодифіковані, часто протирічать один одному, що створює перешкоди у роботі підприємств – виробників алкогольних напоїв. Незважаючи на велику кількість нормативно-правових актів, залишаються прогалини в регулюванні, зокрема, таких питань:
– відсутності ліцензійних умов для отримання права на виробництво алкогольних напоїв;
– відсутності порядку емісії, обігу та погашення податкових векселів;
– відповідальності та контролю за тіньовим обігом алкогольних напоїв;
– порядок узгодження податкових зобов’язань та погодження з ним порядку сплати податку;
– порядок маркування алкогольних напоїв марками акцизного податку;
– зобов’язань та відповідальності контролюючих органів в питаннях адміністрування акцизного податку та контролю за обігом алкогольних напоїв.

Наявність неврегульованих відносин у галузі виробництва та обігу алкогольних напоїв створює умови для довільного тлумачення норм права працівниками фіскальної служби, а також до вибіркового їх застосування до різних учасників ринку.

Перелік нормативних актів, що стосуються діяльності у галузі виробництва та обігу алкогольних напоїв, зокрема оподаткування акцизним податком.
• Податковий кодекс України;
• Закон № 481/95-ВР від 19.12.1995 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»;
• Указ Президента № 849/95 від 18.09.1995 «Про запровадження марок акцизного збору на алкогольні напої та тютюнові вироби»;
• Постанова КМУ № 1251 від 27.12.2010 Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів;
• Постанова КМУ № 957 від 30.10.2008 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв»;
• Постанова КМУ № 500 від 31.03.1999 «Про впорядкування видачі суб’єктам підприємницької діяльності ліцензій на право оптової торгівлі спиртом етиловим і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами»;
• Постанова КМУ № 493 від 13.05.1996 «Про Тимчасовий порядок видачі ліцензій на право імпорту, експорту, оптової торгівлі спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами»;
• Постанова КМУ № 1260 від 27.12.2010 Про затвердження Порядку проведення розрахунку суми зменшення акцизного податку»;
• Наказ Міністерства Фінансів № 9 від 23.01.2015 «Про затвердження Порядку роботи представників контролюючих органів на акцизних складах та податкових постах, що утворюються на території підприємств, де виробляється продукція з використанням спирту етилового та біоетанолу, які отримуються за нульовою ставкою акцизного податку».

Збільшення ставок акцизного податку – ще не податкова реформа

За останні роки зміни у оподаткуванні акцизним податком алкогольних напоїв зведені до  механічного підвищення ставок податку.

Ініціатива підвищення акцизів виходить від уряду. На його думку таке підвищення  має сенс з огляду на специфіку галузі та порівняння ставок акцизу в Україні та країнах ЄС, де ставки значно вищі.

Підприємства галузі зі свого боку висувають аргументи винятково проти підвищення ставок, аргументуючи це тим, що такі дії лише сприяють збільшенню долі нелегального ринку алкоголю.

Слід зазначити, що легальні виробники алкогольних напоїв відмовляються визнавати, що збільшення тіньового ринку є наслідком не лише підвищення ставок акцизного податку, але і закритості ринку для нових учасників.

Таке спотворення конкуренції, зрештою, спричиняє шкоду не лише суспільним інтересам, але і самим виробникам алкоголю. Адже всі урядові заходи щодо алкогольного ринку зосереджуються лише на підвищенні доходів бюджету (через збільшення ставок акцизу) від діючих учасників. А ось можливість збільшення надходжень за рахунок активізації конкуренції на ринку та збільшення кількості платників податку навіть не розглядається.

Динаміка збільшення ставок акцизного податку на лікеро-горілчані вироби та коньяки:
– з 01.01.2005 року по 30.03.2005 року – 16,00 грн. за 1 літр 100 % спирту
– з 31.03.2005 року по 31.12.2006 року – 17,00 грн. за 1 літр 100 % спирту
– з 01.01.2007 року по 31.06.2007 року – 18,00 грн. за 1 літр 100 % спирту
– з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року – 19,00 грн. за 1 літр 100 % спирту
– з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року – 21,50 грн. за 1 літр 100% спирту
– з 01.07.2009 року по 31.12.2009 року – 34,00 грн. за 1 літр 100% спирту
– з 01.01.2010 року по 31.08.2010 року – 34,00 грн. за 1 літр 100 % спирту
– з 01.09.2010 року по 31.12.2010 року – 39,40 грн. за 1 літр 100% спирту
– з 01.01.2011 року по 31.03.2012 року – 42,12 грн. за 1 літр 100 % спирту
– з 01.04.2012 року по 31.03.2013 року – 45,87 грн. за 1 літр 100 % спирту
– з 01.04.2013 року по 28.02.2014 року – 49,49 грн. за 1 літр 100 % спирту
– з 01.03.2014 року по 30.06.2014 року – 56,42 грн. за 1 літр 100 % спирту
– з 01.07.2014 року до 29.02.2016 року – 70,53 грн. за 1 літр 100 % спирту
– з 01.03.2016 року – 105,80 грн. за 1 літр 100% спирту.

На коньяки встановлені такі ставки акцизу:
– з 01.01.2005 року по 30.03.2005 року – 3,00 грн. за 1 літр 100 % спирту
– з 31.03.2005 року по 31.12.2006 року – 6,00 грн. за 1 літр 100% спирту
– з 01.01.2007 року по 31.06.2007 року – 6,50 грн. за 1 літр 100 % спирту
– з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року – 7,00 грн. за 1 літр 100 % спирту
– з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року – 10,00 грн. за 1 літр 100% спирту
– з 01.07.2009 року по 31.12.2009 року – 14,00 грн. за 1 літр 100% спирту
– з 01.01.2010 року по 09.03.2010 року – 20,00 грн. за 1 літр 100% спирту
– з 10.03.2010 року по 31.12.2010 року – 14,00 грн. за 1 літр 100% спирту
– з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року – 20,00 грн. за 1 літр 100% спирту
– з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року – 27,00 грн. за 1 літр 100% спирту
– з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року – 29,00 грн. за 1 літр 100% спирту
– з 01.01.2014 року по 31.03.2014 року – 32,00 грн. за 1літр 100 % спирту
– з 01.04.2014 року по 31.12.2014 року – 56,42 грн. за 1 літр 100 % спирту
– з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року – 59,96 грн. за 1 літр 100 % спирту
– з 01.01.2016 року по 31.03.2016 року – 63,50 грн. за 1 літр 100 % спирту
– з 01.04.2016 року – 89,94 грн. за 1 літр 100 % спирту.

Податкова політика створює комфортні умови для нелегального обігу алкоголю

За останні роки, коли розмір ставок акцизного податку збільшився втричі, фактично не було здійснено ефективних кроків спрямованих на боротьбу із незаконним обігом алкогольних напоїв. Заходи фіскальної служби, зокрема щодо контролю за обігом алкоголю, стосуються тільки легальних учасників алкогольного ринку. 

В той самий час в Україні відсутній дієвий механізм упередження незаконного імпорту алкогольних напоїв та сировини для їх виготовлення. Це призводить до того, що збільшується доля ринку, яка не контролюється державою та не дає бюджетних надходжень. Деякі фахівці у 2014 році оцінювали нелегальний ринок до 50 млн. декалітрів. Безумовно, що такий ринок є джерелом корупції у контролюючих органах. Крім того, тінізація ринку алкоголю позбавляє державу можливості контролювати якість споживаних напоїв, а також контролювати вікові обмеження на реалізацію цих напоїв.

Про хибність механічного підвищення ставки акцизного податку для алкогольної галузі свідчить статистика попередніх років, коли збільшувалися ставки акцизного податку. 

Рік Сплата акцизного податку виробниками горілки, млрд. грн. Зміни у % до попереднього року Зміни у %  по відношенню до 2011 року Ставка акцизного податку на кінець року, грн./л 100% Зміна у % до попереднього року Зміни у % до 2011 року Виробництво горілки зі сплатою акцизного податку, млн. дал Зміни у % до попереднього року Зміни у % по відношенню до 2011 року
2011 4,7 42,12 28
2012 5,3 13% 13% 45,87 9% 9% 29,2 4% 4%
2013 4,5 -15% -4% 49,49 8% 17% 23 -21% -18%
2014 4,9 9% 4% 70,53 43% 67% 19,8 -14% -29%
2015 4,9 0% 4% 70,53 0% 67% 17,2 -13% -39%

Очевидно, що скорочення виробництва частково зумовлене загальними тенденціями в економіці країни – обвал курсу гривні призвів до зменшення купівельної спроможності та загального зменшення активності на ринку. Проте, стверджувати, що в Україні скоротилося споживання горілки за останні п’ять років на 40% некоректно. Тобто з великою долею вірогідності можна казати про тенденцію збільшення тіньового обігу за останній період.Як видно з таблиці за період з 2011 року по 2015 рік при збільшенні ставки податку на 67% надходження до бюджету збільшилися лише на 4%. При цьому виробництво горілки за той самий період скоротилося майже на 40%.

Висновки

Аналіз наведеної динаміки зростання ставок акцизного податку та надходжень від нього до бюджету засвідчує, що механічне підвищення ставок податку не досягає мети поповнення державного бюджету. Більше того, слід звернути увагу, що зменшення обсягів виробництва призводить до негативних наслідків у галузі, таких як зменшення надходжень від ПДВ, податку на прибуток, а також до скорочення чисельності  працівників.

При цьому скорочення працівників не лише зменшує надходження до бюджетів від оподаткування заробітної плати, але і створює додаткову соціальну напругу, а також зменшує купівельну спроможність населення, що в свою чергу призводить до негативних тенденцій у всій економіці.

Таким чином саме відсутність комплексних заходів із врегулювання ринку алкоголю не дозволяє повною мірою відчути ефект від підвищення ставок акцизного податку. Це питання потребує широкого обговорення представниками уряду, учасниками ринку та експертами. З метою вироблення стратегії розвитку алкогольного ринку  базовими завданнями повинні стати: контроль за безпечністю алкогольних напоїв; зменшення тіньового ринку алкоголю; збільшення конкуренції на ринку алкоголю; збільшення надходжень до бюджетів від акцизного податку.

Автор: admin

Залишити відповідь

Свіжі статті

Основні показники ролі малого та середнього бізнесу в економіці Нідерландів та Німеччини

16 Жовтня 2018

Податки та внески на обов’язкове страхування в Нідерландах утримуються працедавцем з заробітної плати працівника (таблиця для 2018 р.): Додатково до внесків з заробітної плати працівника на державне соціальне страхування працедавець сплачує 18,96 % як внесок на державну систему соціального страхування. Податок з доходів фізичної особи в Німеччині є прогресивним і утримується працедавцем при виплаті заробітної плати: […]

Особливості оподаткування в Німеччині

8 Жовтня 2018

Як відмічається в огляді “Оподаткування в Німеччині та інвестиції 2017”, підготовленому компанією Deloitte, “більшість типів стимулювання інвестиційної чи операційної діяльності в Німеччині здійснюється шляхом прямого субсидіювання за допомогою видачі грантів, надання позик за зниженими відсотками, надання публічних гарантій або надання державою фінансових ресурсів в обмін на надання прав на частину прибутку при його розподілі (silent […]

Система оподаткування бізнесу в Нідерландах

3 Жовтня 2018

В Нідерландах існує окремий механізм для оподаткування малого бізнесу – Small Businesses Scheme (kleineondernemersregeling, KOR). Його основна перевага полягає у можливості зменшення розміру ПДВ. Крім того, у деяких випадках подібний механізм може забезпечувати взагалі звільнення від сплати ПДВ і навіть звільнення від адміністративних обов’язків, передбачених в рамках системи ПДВ в цілому: 1) звільнення від сплати […]