Informaciya_dlya_buhgalteriv

Особливості формування податкового кредиту у сільгосппідприємств – спецрежимників

14 Березень 2016

Олена Вінницька, експерт з питань оподаткування

Перш за все нагадаю що з 01.01.16 р суттєво змінився порядок застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ для сільгосппідприємств (ст. 209 Податкового кодексу, далі — ПК). Так,  сума ПДВ, нарахована сільгосппідприємствами на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг (зменшена на податковий кредит) тепер не повністю залишається в їх розпорядженні (як це було в минулих роках), а  частково повинна сплачуватись до бюджету.

Яку саме частку ПДВ можна залишити у себе, а яку слід сплатити до бюджету, залежить від виду сільгосппродукції, яку виробляє та реалізовує сільгосппідприємство. Так, згідно з п. 209.2 ПК при постачанні:
– зернових та технічних культур – 85 % нарахованого ПДВ сплачується до держбюджету, а 15 % – залишається в розпорядженні сільгосппідприємства;
– продукції тваринництва – 20 % нарахованого ПДВ сплачується до держбюджету, а 80 % – залишається сільгосппідприємству;
– інших (крім зазначених вище) сільгосптоварів та всіх видів сільгосппослуг – 50 % ПДВ сплачується до держбюджету, а 50 % – залишається в розпорядженні сільгосппідприємства.

При цьому в п. 209.19 ПК конкретизовано, які саме сільгосптовари підпадають під ту чи іншу категорію. Так:
– зернові культури – це товарні позиції 1001–1008 згідно з УКТЗЕД (пшениця, жито, ячмінь, овес, кукурудза, рис, гречка, просо та ін. зернові культури);
– технічні культури – це товарні позиції 1205 і 1206 00 згідно з УКТЗЕД (свиріпа або ріпак та соняшник);
– продукція тваринництва – товарні позиції 0102 і 0401 згідно з УКТЗЕД (велика рогата худоба (ВРХ) жива, молоко й вершки незгущені).

Як і раніше, сума ПДВ, що підлягатиме сплаті до бюджету (чи на спецрахунок) визначатиметься як різниця між сумою податкових зобов’язань та податкового кредиту. Однак облік податкових зобов’язань та податкового кредиту тепер слід вести окремо по кожному із трьох вищезазначених   видів діяльності, ПДВ по яких розподілятиметься між бюджетом та  спецрахунком по – різному.

При формуванні податкового кредиту слід звернути увагу на таке:
– якщо товари (послуги) придбаваються для використання лише в одному з видів діяльності, то ПДВ з їх вартості повністю включається до податкового кредиту саме за цим видом діяльності;
– якщо ж товари (послуги) придбаваються для використання в різних видах сільгоспдіяльності або для іншої (несільськогосподарської) діяльності, то розподіл вхідного ПДВ слід здійснювати пропорційне до питомої ваги вартості постачань за кожним із таких видів діяльності у загальній вартості усіх постачань за 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів (пп. 209.15.1 ПК).

Розрахунок відповідної пропорції для розподілу вхідного ПДВ здійснюється в додатку 9 до спецрежимної декларації з ПДВ (нова форма звітності з ПДВ затверджена Наказом Мінфіну від 28.01.16 р. № 21).

Слід звернути увагу, що у примітках (*), розміщеній в самому додатку 9 , зазначено, що у розрахунок слід включати 12 послідовних податкових періодів, включаючи поточний. В той час, як і у вищезгаданому пп. 209.15.1 ПК, а також у п. 209.6 ПК (в якому йдеться про критерії для застосування спецрежиму), зазначено саме “попередні послідовні звітні” періоди.

Оскільки ПК, який є законом, а значить має більшу юридичну силу, ніж наказ Мінфіну, який є підзаконним актом, рекомендую дотримуватись норм ПК та для розрахунку показників додатку 9 до спецрежимної декларації з ПДВ не враховувати поточний період  (тобто той, за який складається декларація).

Приклад

Сільгосппідприємство, основною діяльністю якого є рослинництво, у лютому 2016 року придбало сільгосптехніку вартістю 1 200 000 грн. (у т. ч. ПДВ – 200 000 грн.). з метою використання її для обробки полів, на яких вирощуватимуться зернові (технічні) культури, інші сільгоспкультури (зокрема, цукровий буряк), а також для надання послуг. За попередні 12 місяців (тобто з лютого 2015 року до січня 2016 року) сільгосппідприємством було поставлено сільгосппродукції на загальну суму 10 500 000 грн. (без ПДВ), з яких 6 800 000 грн. – постачання зернових, а 3 700 000 грн. – постачання цукрового буряку та сільгосппослуг.

Таким чином, постачання зернових (технічних культур) у загальній сумі постачань сільгосппродукції становить 65 % (6 800 000 грн. : 10 500 000 грн. х  х 100 %); постачання іншої продукції рослинництва та послуг – 35 % (3 700 000 грн. : 10 500 000 грн. х  х 100 %).

Отже:
65 % від суми ПДВ з вартості трактора (130 000 грн.) слід включити до податкового кредиту за операціями із зерновими та технічними культурами (таблиця 1 додатка 10 до спецрежимної декларації з ПДВ);
35 % (70 000 грн) – до податкового кредиту за операціями з постачання інших сільгосптоварів та послуг (таблиця 3 додатка 10 до спецрежимної декларації з ПДВ).

Однак не у всіх сільгосппідприємств складається така ситуація, як наведено у прикладі. В ряді підприємств виникла ситуація, коли у минулому році вони вирощували зернові культури, а в поточному їх вирощувати не планують.  Або навпаки — у минулому році зернових не вирощували (вирощували наприклад лише цукровий буряк), а в поточному будуть вирощувати ще й зернові. Як розподіляти податковий кредит в таких випадках ПК не пояснює.

Якщо діяти  чітко у відповідності до існуючих норм ПК, тобто розподіляти податковий кредит у т.ч. й на той вид діяльності який був у минулому році, але відсутній у поточному (тобто по суті просто його накопичувати), водночас не відносячи його на новий вид діяльності ? Виглядає абсурдно. 

Рекомендую в таких випадках максимально наскільки це можливо “прив’язувати” придбані товари (послуги) до відповідного виду діяльності. Наприклад, якщо придбано добрива для зернових культур та для цукрового буряка, то здійснити розподіл вхідного ПДВ між цими видами діяльності не відповідно до питомої ваги попередніх 12 звітних періодів (адже це спосіб, як зазначалося вище використовується лише до тих витрат, по яких неможливо визначити конкретний напрямок використання), а відповідно до, скажімо планових показників витрат добрив на кожну з цих культур. В подальшому можна буде здійснити коригування шляхом складання уточнюючого розрахунку до відповідної декларації з ПДВ. Спосіб цей звичайно не ідеальний, адже при уточненні показників раніше поданої декларації, якщо такі уточнення збільшують суму податкового зобов’язання, слід буде нарахувати штраф у розмірі 3 % від суми уточнення. Однак іншого наразі немає. Сподіваємося, що протягом року будуть внесені зміни, які дозволять адекватно розподіляти податковий кредит сільгосппідприємствам — суб’єктам спецрежиму з ПДВ.

Автор: admin

Напишіть відгук

Свіжі статті

Як змінилися функції органів ДФС та якою є її структура на сьогодні?

12 Жовтень 2017

Олена Хотенко Голова Ради ГО "Інститут податкових реформ" (За матеріалами  журналу «АгроПРО» № 19/ жовтень 2017)

tablitsya 1_500x413

Зважаючи на останні зміни структури органів ДФС і перерозподілом їхніх функцій платникам податків незрозуміло, до кого і в яких випадках потрібно звертатися. Тож розглянемо ці питання детальніше. Такою є структура ДФС на сьогодні Функції, які сьогодні виконує ДПІ: сервісного обслуговування платників податків; формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, Єдиного банку даних […]

Якою буде митна служба України?

5 Вересень 2017

Олена Хотенко

21362707_1498170276943960_1050785985_n

За роки незалежності митна система зазнала чималих змін. Найсуттєвішим можна назвати створення у грудні 2012 року Міністерства доходів і зборів України. Міндоходів було створено задля збільшення надходжень до бюджету, вдосконалення сервісів для платників податків, дерегуляції та спрощення митних процедур для суб’єктів ЗЕД. Мало відбутися об’єднання функцій ДФС та митної служби для уникнення їх дублювання: структурне, […]

Справи митні: удосконалення роботи «єдиного вікна»

4 Вересень 2017

Галина Омельченко

284_1

Про  зміни, якими відзначили річницю від початку впровадження «єдиного вікна» на митниці. За іронією долі 1 серпня поточного року у Верховній Раді відбулася реєстрація законопроекту 7010 “Про внесення змін до Митного кодексу України (далі –  МКУ) та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через […]