shutterstock_163443785

Медіація: для кого і навіщо

9 Серпень 2016

Лариса Церетелі,
аудитор, медіатор,
експерт ГО “Інститут Податкових Реформ”

Спочатку мрії здаються неможливими,
потім неправдоподібними, а потім неминучими.
/ Крістофер Рив/

Моя перша стаття щодо застосування медіації в податковій сфері викликала неоднозначну реакцію, здебільшого – несприйняття. Це не дивує, а тільки підтверджує тезу, що все нове та незрозуміле лякає. Що робити в такій ситуації? Відповідь банальна та проста: треба розповідати та пояснювати. Бо ніщо так не лякає, як невідомість. Але до того, як розповідати, маємо визначитись, кому саме.

Якщо медіація – переговори за інтересами, то чиї інтереси вона задовольнить у податкових суперечках? Хто реально отримає зиск від впровадження медіації?

Маємо дві сторони процесу: платники податків та фіскальна служба.

Не зважаючи на те, що для мене особисто на першому місці стоїть платник, починати потрібно з податківців. Бо якщо фіскальна служба, як інституція, не сприйме медіацію, не визнає її потенційну результативність та ефективність, нічого не відбудеться. Маємо довести, що медіація не суперечить основним завданням, покладеним на ДФС: «реалізація державної податкової політики …, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів». Податкова політика – діяльність держави у сфері встановлення, правового регламентування та організації справляння податків і податкових платежів у централізовані фонди грошових ресурсів держави. Тобто, якщо викласти зовсім просто головна мета – справляння податків. До чого тут медіація?

Аналіз результатів контрольно-перевірочної роботи за 2013-2014 роки свідчить, що більше половини рішень були оскаржені платниками у різний спосіб – в адміністративному порядку – більше 90 %, а судовому – від 40 до 50 %.

Якщо припустити, що медіація буде визнана, отримає законодавче забезпечення та механізми застосування, то ефект для держави буде оцінюватись за такими критеріями:
1) збільшення сплати донарахованих податків без оскарження: як наслідок – збільшення надходжень бюджету та скорочення часу від прийняття рішення до поповнення бюджету;
2) зменшення кількості адміністративних оскаржень: як наслідок – економія часу працівників ДФС, що суттєво в умовах скорочення кількості;
3) зменшення кількості судових оскаржень, в результаті – економія часу працівників ДФС і судів. А час працівників високої кваліфікації – це великі гроші…

Досвід розвинутих країн свідчить, що впровадження медіації дозволяє від 80 до 90 відсотків конфліктних питань в сфері податків вирішувати без оскаржень. Тобто, замість 13 тисяч судових оскаржень в 2014 році їх згодом може залишитись дві-три.

Було б дивно, якби я піклувалась виключно за суддів та податківців. Безумовно, платники теж відчують зиск від впровадження у відносини з фіскальною службою процедур медіації. Але до того, як впевнитись в цьому, маємо певним чином класифікувати платників. Вважаю, що зрозумілим буде поділ на такі групи:
– юридичні особи, що мають в штаті правників (умовно – великі підприємства);
– юридичні особи, що не мають в штаті правників (умовно – середні та малі);
– фізичні особи-підприємці (умовно – мікробізнес);
– фізичні-особи «не підприємці».

Перша категорія і зараз вирішує питання власними силами. Бо фахівці знають, що і як робити. Вони вправно пишуть скарги, відслідковують терміни відповідей на них, складають та подають судові позови. З часом приймають участь у судових засіданнях, потім – оскаржують неприйнятні рішення т.і. Цей процес триває роками. Єдина потреба – гроші, які без задоволення, але все ж таки виділяють керівники великих підприємств.

Юридичні особи, що не мають можливостей утримувати правника в штаті, мусять звертатися за допомогою до сторонніх організацій. Це вже зовсім інший процес. Він теж потребує коштів, суму яких важко визначити на початку процесу, бо невідомо, скільки часу триватиме процес. Непоодинокі випадки, коли починають оскарження одні люди, а завершують зовсім інші. Не дивно, що за таких умов результати не дуже втішні, а відповідальних за провал немає. Саме тому керівники малих та середніх фірм та “фірмочок” більш згодні “домовлятись” на будь-яких умовах, ніж шукати правди в судах. Представники малого та середнього бізнесу останнім часом відмовляються від судових оскаржень ще й через розмір судового збору, підвищення якого деякою мірою взагалі обмежило доступ до правосуддя. Тим паче, що відсутність істотних активів дозволяє «кинути» проблемне підприємство, зареєструвати нове і йти далі. Статистика таких випадків дуже показова.

Ще менше сподіваються на перемоги в судах підприємці, тому зазвичай нічого не оскаржують, а якщо пощастить – “домовляються” з перевіряючими звичним способом. Виключення складають тільки ті, що функціонують як сателіти сталих підприємств, правники яких й вирішують податкові суперечки шляхом оскарження.

Щодо оподаткування фізичних осіб, зокрема тих, що здійснюють професійну діяльність, то мені взагалі невідомі випадки оскарження рішень податкової служби. Пересічний громадянин й гадки не має, як це здійснити. Витрати на пошук правосуддя за допомогою найманих юристів співставні із сумами податків. Тож, сплачує суми, які нараховують податківці, і скаржиться друзям та сусідам.

То що ж зміниться для платників, коли ми впровадимо медіацію у податковій сфері?

У підприємств «солідних» скоротяться витрати: на судовий збір, відрядження юристів на відвідання судів т.і. Але крім економічного ефекту є й інші, не менш важливі, переваги. Перш за все – це зменшення тиску та певної невизначеності. Бо перша відмінність процедури медіації, про яку рідко говорять, це досить стислі терміни самої процедури. У самому оптимістичному варіанті – 10 днів максимум. Це час, за який має бути обговорене за участю медіатора суперечливе питання, напрацьоване прийнятне для обох сторін рішення та складена відповідна угода. Десять днів – і все. Погодьтеся, що звучить фантастично. За чинних умов стан невизначеності щодо судового рішення іноді триває роками!

Для малого та середнього бізнесу з’являється реальна можливість вирішувати суперечливі питання, не «згортаючи» діяльність, не ховаючи активи і т.д.

Підприємці теж матимуть змогу захищатись цивілізовано, у правовому просторі.

Окремо хочу зупинитись на медіації для фізичних осіб, що не є підприємцями. Цю категорію платників взагалі ніхто не враховує при обговоренні будь-яких податкових питань. Зрозуміло, що наразі таких платників небагато, за більшість наших громадян розраховує податки та звітує податковий агент. Але ми стоїмо на порозі тотального декларування доходів, якщо не наступного року – то через рік. Тобто, наші податкові органи «отримають» додатково шість мільйонів (!) платників, стільки ж декларацій. А перевірка показників декларацій планується непрямими методами. Ви уявляєте, скільки непорозумінь з’явиться? Якщо ми не хочемо отримати таку ж кількість скарг та судових позовів, маємо започаткувати інститут медіації вже зараз.

Ну і на завершення – декілька цифр, які свідчать про досягнення медіації у цивілізованому податковому просторі:
– в Нідерландах, Німеччині, Великобританії, Австралії існує обов’язковий досудовий порядок врегулювання податкових суперечок, в тому числі з використанням медіації, в результаті до стадії судового розгляду доходить менше 10% таких суперечок;
– у США в досудовому порядку вирішується більше 85% податкових конфліктів. До рішення суду в США доходять не більше 7% від початкових судових процесів по податках. Всі інші «розв’язує» медіація.

Це, безумовно, тільки орієнтири. І не завтра ми їх досягнемо. Але широке впровадження в Україні процедури медіації згодом збільшить досудове врегулювання податкових суперечок з нинішніх 3% до 80-90%, як «у них».

Сподіваюсь дочекатися.

Автор: admin

Напишіть відгук

Свіжі статті

Якою буде митна служба України?

5 Вересень 2017

Олена Хотенко

21362707_1498170276943960_1050785985_n

За роки незалежності митна система зазнала чималих змін. Найсуттєвішим можна назвати створення у грудні 2012 року Міністерства доходів і зборів України. Міндоходів було створено задля збільшення надходжень до бюджету, вдосконалення сервісів для платників податків, дерегуляції та спрощення митних процедур для суб’єктів ЗЕД. Мало відбутися об’єднання функцій ДФС та митної служби для уникнення їх дублювання: структурне, […]

Справи митні: удосконалення роботи «єдиного вікна»

4 Вересень 2017

Галина Омельченко

284_1

Про  зміни, якими відзначили річницю від початку впровадження «єдиного вікна» на митниці. За іронією долі 1 серпня поточного року у Верховній Раді відбулася реєстрація законопроекту 7010 “Про внесення змін до Митного кодексу України (далі –  МКУ) та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через […]

Податкову накладну заблоковано

4 Серпень 2017

Олена Хотенко

82

Станом на 2 серпня було зареєстровано майже 20,4 млн. податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ майже 107,7 млрд. гривень. В той час, коли за період з 1 липня по 1 серпня було зупинено реєстрацію 162,2 тис. податкових накладних на загальну суму 2,5 млрд. грн.  Міністерство фінансів звітує про значні грошові надходження. Але варто розуміти – […]