1462526509-7212

До питання ефективності підтримки сільського господарства в Україні

26 Жовтень 2016

Артем Вдовиченко,
експерт з питань оподаткування ГО “Інститут податкових реформ”,
кандидат економічних наук

З наближенням 2017-го року все більш гучними стають дискусії щодо фіскальної підтримки сільськогосподарських підприємств в Україні, оскільки саме з початку наступного року український агробізнес очікує скасування спеціального режиму оподаткування ПДВ. Існує чимало варіантів компенсації втрат сільського господарства від скасування даної пільги. Розглядаються як проекти по субсидуванню сільськогосподарських підприємств, так і трансформація існуючих пільг з ПДВ в більш селективні форми.

Противники скасування пільг з ПДВ для сільського господарства стверджують, що дані преференції були ефективними і дозволили сільському господарству стати провідним сектором економіки України. Залишаючи поза увагою полеміку щодо переваг та недоліків перетворення України на аграрну державу, варто зазначити, що вплив податкових пільг на розвиток сільського господарства в Україні є неоднозначним. Відправною точкою в питанні доцільності збереження таких пільг для сільського господарства має бути оцінка ефективності існуючої системи фіскальної підтримки аграріїв.

Питання ефективності пільг не є новим і досить часто обговорюється як на рівні академічних робіт, так і на рівні суспільних дискусій. Так, Олег Нів’євський на базі статистичних даних продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) та ОЕСР[1] дослідив зв’язок між загальною продуктивністю факторів виробництва (TFP) в сільському господарстві та обсягом податкових пільг і прийшов до висновку, що він не є суттєвим.

Однак такі висновки були піддані критиці Михайлом Соколовим, який стверджував нерелевантність показника TFP для характеристики розвитку сільського господарства та звертав увагу на складне становище вітчизняного агросектору через негативний баланс зовнішніх та внутрішніх цін на агропродукцію (показник MPS).

Чим ми керувалися при проведенні аналізу?

З метою поглибленого аналізу ефективності фіскальної підтримки сільського господарства ми розширимо статистичну базу і порівняємо ступінь статистичного впливу такої підтримки з рядом інших екзогенних факторів.

Для побудови статистичних моделей ми використовували річні дані продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) та ОЕСР[2]. А динаміку розвитку сільського господарства в Україні оцінювали за наступними показниками:
• темпи росту основних видів продукції тваринництва та сільськогосподарських культур у натуральних величинах;
• темпи росту валового накопичення капіталу у цінах 2005-го року;
• темпи росту індексу фізичного експорту.

Ці показники були підібрані таким чином, щоб нівелювати вплив зміни масштабу цін і відображати реальні показники діяльності сільськогосподарського сектору в Україні.

Слід зауважити, що ураховуючи специфіку України дослідження річних даних сильно обмежує можливості по специфікації статистичних моделей. Відповідно, ми не можемо включити велику кількість показників, що поряд із фіскальною підтримкою можуть визначати розвиток сільського господарства. В результаті ми зупинили свій вибір на двох показниках:

• темпи росту світових цін на агропродукцію;
• темпи росту реального ефективного обмінного курсу (РЕОК).
Цей вибір зумовлений тим, що сільськогосподарський сектор економіки України багато в чому орієнтований на світові ринки, тому значний вплив мають баланс попиту та пропозиції на даних ринках, а також рівень цінової конкуренції вітчизняної продукції.

РЕОК вводиться нами в модель для відображення впливу зміни обмінного курсу, відкоригованого на рівень інфляції в Україні та в країнах-торговельних партнерах. Зростання РЕОК вказує на те, що конкурентоспроможність вітчизняних товарів на світових ринках та на внутрішньому ринку відносно закордонних аналогів знижується. Відповідно при зниженні РЕОК відбувається зростання конкурентоспроможності вітчизняних товарів внаслідок порівняно менших темпів інфляції або номінальної девальвації національної валюти.

У якості показників, що характеризують фіскальну підтримку сільського господарства ми використали темпи росту підтримки сільгоспвиробників (PSE) в цінах 2005 року, а також трансформовані таким же чином складові PSE – пільги у формі ФСП (спрощена система оподаткування з 2015 року ), пільги у формі спец режиму ПДВ, втрати/вигоди від дисбалансу внутрішніх та зовнішніх цін (MPS).

Стисло зупиняючись на технічних аспектах побудови регресії, зазначимо кілька моментів. Так як досліджуються темпи росту зазначених показників, то всі вони перебувають у стаціонарній формі[3]. Для коригування стандартних похибок регресії на можливу наявність автокореляції та гетероскедастичності було застосовано коваріаційну матрицю, скориговану на дані явища (HAC).

Зауважимо, що ми не розглядаємо такі показники ОЕСР як підтримка сектору загального забезпечення функціонування агросектору (General Service Support Estimate, GSSE) та підтримки споживачів (Consumer Support Estimate, CSE). Причина полягає в тому, що показник GSSE позначає витрати на інфраструктуру на «накопичення знань» в аграрній сфері. Витрати на інфраструктуру в Україні мізерні і тому навряд чи відіграють певну роль. Витрати на накопичення аграрних знань та інноваційну діяльність це фактично державні видатки на наукові розробки та утримання навчальних закладів відповідного профілю. Враховуючи низький рівень наукових досліджень та неякісну освіту, дані витрати навряд чи можна трактувати як продуктивні. До того ж період віддачі від даних витрат (лаг впливу) є досить абстрактним поняттям. Показник CSE є відображенням MPS з врахуванням бюджетних трансфертів споживачам для підтримки попиту на сільськогосподарську продукцію. В Україні для досліджуваного періоду такі витрати дорівнюють нулю.

Як і зазвичай при дослідженні часових рядів виникає питання щодо лагів (лаг- економічний показник, що характеризує часовий інтервал між двома взаємопов’язаними економічними явищами, одне з яких є причиною, а друге-наслідком), з якими слід включати показники в модель для найкращого та достовірного описання динаміки процесів. В нашому випадку для екзогенних змінних (ціни та РЕОК) ми скористались крос-корелограммами для визначення найкращого лагу. З огляду на малу кількість спостережень та на теоретичні міркування, щодо максимальних лагів впливу зазначених змінних ми припускали максимальний лаг в один рік. У випадку зі змінними, що позначають рівень фіскальної підтримки ми вводили дані змінні з лагом в один рік по двом причинам.

По-перше, ми не можемо стверджувати, що рівень фіскальної підтримки є екзогенною змінною. Наприклад, ріст суми пільг з ПДВ може бути зумовлений ростом сільськогосподарського виробництва (і відповідно проміжного споживання), а не навпаки. Для зниження ймовірності виникнення проблем з ендогенністю і, відповідно, зміщеними оцінками коефіцієнтів варто ввести в модель потенційно ендогенну змінну з лагом.

По-друге, якщо ми припускаємо, що фіскальна підтримка має позитивний вплив на підприємства, тоді їм потрібен час на тезаврацію отриманих фондів і розширення виробництва. Один рік видається нам мінімальним необхідним строком для здійснення цих задач.

Результати досліджень

Запропонована нами специфікація регресії має на меті показати, що є більш важливим фактором розвитку сільського господарства в Україні – світові ціни на агропродукцію, валютно-цінові коливання чи фіскальна підтримка з боку держави.

В таблиці 1 представлено результати оцінки параметрів регресії темпів росту виробництва агропродукції в Україні. Наведені коефіцієнти вказують на те, що позитивний статистично значимий ефект на рівень виробництва пов’язаний з ростом світових цін на продукцію сільського господарства. В той же час, жоден з аналізованих інструментів фіскальної підтримки не чинить вагомого впливу на рівень виробництва. РЕОК також не є статистично значимим фактором. Якщо говорити про знаки коефіцієнтів, то позитивний вплив РЕОК може відбуватись через ревальвацію і здешевлення імпорту, який є досить важливим у проміжному споживанні сільського господарства.

Таблиця 1

Модель темпів росту виробництва сільськогосподарської продукції

Залежна

змінна

 

 

Пояснюючі

змінні

Темпи росту основних видів продукції тваринництва та сільськогосподарських культур у натуральних величинах
Рівень світових цін 0,37

(t=4,2)*

0,37

(t=3,8)

0,33

(t=2,2)

0,44

(t=2,33)

РЕОК (t-1) 0,01

(t=0,23)

0,02

(t=0,4)

0,02

(t=0,17)

-0,05

(t=-0,33)

PSE (t-1) 0,007

(0,04)

MPS (t-1) -0,17

(t=-0,3)

Пільги у формі ФСП (t-1) 0,028

(t=0,95)

Пільги у формі спец. режиму ПДВ (t-1) -0,03

(t=-0,96)

Константа 0,012

(1,4)

0,01

(1,31)

0,01

(1,01)

0,01

(1,05)

adj. R² 0,33 0,33 0,38 0,36
К-ть спостережень 15 (2001-2015) 15 (2001-2015) 15 (2001-2015) 15 (2001-2015)

* В дужках наведено t-статистику, напівжирним шрифтом виділено статистично значимі коефіцієнти з пороговим рівнем значущості 10%.

Параметри моделі для інвестицій в сільському господарстві (таблиця 2) не є статистично значимими, що означає відсутність впливу зі сторони всіх змінних. Однак, найбільш близькими до статистичної значущості є рівень світових цін та РЕОК. Позитивний вплив світових цін на агропродукцію пояснюється ростом зовнішнього попиту, що стимулює залучення інвестицій в сільське господарство. Позитивний вплив РЕОК також може відбуватись через відносне здешевлення імпортних товарів проміжного споживання внаслідок ревальвації або підвищення внутрішніх цін.

Таблиця 2

Модель темпів росту інвестицій в сільському господарстві

Залежна

змінна

 

 

Пояснюючі

змінні

Темпи росту валового накопичення капіталу у цінах 2005-го року
Рівень світових цін 1,17

(t=1,4)*

1,14

(t=1,56)

1,08

(t=1,34)

1,26

(t=1,4)

РЕОК (t-1) 1,07

(t=1,3)

1,14

(t=1,74)

1,02

(t=1,24)

0,84

(t=0,9)

PSE (t-1) -0,61

(-0,46)

MPS (t-1) -2,43

(t=-0,73)

Пільги у формі ФСП (t-1) 0,001

(t=0,006)

Пільги у формі спец. режиму ПДВ (t-1) -0,08

(t=-0,39)

Константа -0,012

(-0,31)

-0,02

(-0,34)

-0,01

(-0,22)

-0,01

(-0,22)

adj. R² 0,21 0,322 0,19 0,21
К-ть спостережень 14 (2001-2014) 14 (2001-2014) 14 (2001-2014) 14 (2001-2014)

* В дужках наведено t-статистику, напівжирним шрифтом виділено статистично значимі коефіцієнти з пороговим рівнем значущості 10%.

Вплив фіскальної підтримки та інших факторів на експорт продукції сільського господарства в Україні відображено в Таблиці 3. Зокрема, очевидним є позитивний вплив на експорт зі сторони зовнішніх цін на агропродукцію, девальвації гривні та зниження внутрішніх цін (зниження РЕОК). Впливу РЕОК, однак, бракує статистичної значимості. Вплив фіскальної підтримки є статистично значимим тільки у випадку застосування спецрежиму з ПДВ, хоча і характеризується від’ємним коефіцієнтом і означає негативний вплив даної пільги на реальні показники експорту. Пільговий режим оподаткування ПДВ і в попередніх моделях мав від’ємний знак, однак низька статистична значимість дозволяла нам говорити про нейтральність впливу.

Таблиця 3

Модель темпів росту експорту сільськогосподарської продукції

Залежна

змінна

 

 

Пояснюючі

змінні

Темпи росту індексу фізичного експорту
Рівень світових цін (t-1) 2,9

(t=2,87)*

3,05

(t=3,41)

2,85

(t=1,86)

0,6

(t=1,01)

РЕОК -1,57

(t=-1,65)

-1,55

(t=-1,49)

-0,54

(t=-0,38)

-1,08

(t=-0,87)

PSE (t-1) 2,14

(0,78)

MPS (t-1) 8,55

(t=1,04)

Пільги у формі ФСП (t-1) -0,25

(t=-0,77)

Пільги у формі спец. режиму ПДВ (t-1) 0,72

(t=-4,86)

Константа -0,001

(-0,03)

0,007

(0,12)

0,02

(0,15)

0,2

(3,4)

adj. R² 0,23 0,32 0,32 0,5
К-ть спостережень 14 (2000-2013) 14 (2000-2013) 14 (2000-2013) 13 (2001-2013)

* В дужках наведено t-статистику, напівжирним шрифтом виділено статистично значимі коефіцієнти з пороговим рівнем значущості 10%.

Висновки

Результати статистичного аналізу вказують на те, що реальні показники розвитку сільського господарства в Україні перебувають під впливом екзогенних факторів, зокрема світових цін на агропродукцію. Вплив фіскальної підтримки і, зокрема пільг з ПДВ є статистично не значимим. Незважаючи на це варто прокоментувати показники, що вводились в моделі у якості індикаторів фіскальної підтримки.

Коефіцієнт показника підтримки сільгоспвиробників (PSE) по суті є середньозваженим значенням коефіцієнтів трьох складових – пільги у формі ФСП, пільги у формі спецрежиму ПДВ, MPS і вказує на позитивний вплив загальної підтримки виробників на рівень виробництва й експорту та негативний – на рівень інвестицій.

Пільги у формі ФСП мають позитивний вплив на рівень виробництва та інвестицій, однак негативний – на рівень експорту. Можливе пояснення негативного впливу на експорт полягає в тому, що експортери в основному є або посередниками, або великими підприємствами і перебувають на загальній системі оподаткування. Тому збільшення обсягів сплати ФСП означає розширення функціонування підприємств не орієнтованих на експорт.

Пільги у формі спецрежиму ПДВ мають негативний вплив на всі досліджувані змінні (реальні темпи росту основних видів продукції тваринництва та сільськогосподарських культур; реальні темпи росту валового накопичення капіталу; темпи росту індексу фізичного експорту).

Для експорту такий вплив виявився статистично значимим. Це пояснюється тим, що при експорті застосовується нульова ставка ПДВ, тобто фактично пільги з ПДВ нема. Таким чином, зростання суми пільг зі спецрежиму ПДВ означає ріст внутрішньої торгівлі сільськогосподарською продукцією. Від’ємний коефіцієнт даної пільги в інших моделях зумовлений кореляцією експорту з виробництвом та інвестиціями.

Коефіцієнти показника MPS є досить логічними для перших двох моделей, оскільки відповідно до них, збільшення різниці між внутрішніми та зовнішніми цінами стимулює ріст виробництва та інвестицій. Однак, збільшення такої різниці призводить до падіння реального експорту, що може бути обумовлено тарифним регулюванням зовнішньої торгівлі в Україні, яке не враховується в нашому дослідженні, або ендогенність показника MPS. Якщо MPS – це втрати/прибутки від того, що виробники не продали свій товар на зовнішніх ринках (не експортували), тоді більші втрати означають менший експорт. Таким чином, вплив балансу зовнішніх та внутрішніх цін на агропродукцію потребує більш детального аналізу із залученням мезо- та мікростатистики.


[1] Битва експертів: аргументи за та проти податкових пільг для аграріїв [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://agravery.com/uk/posts/show/bitva-ekspertiv-argumenti-za-ta-proti-podatkovih-pilg-dla-agrariiv
[2] Agricultural Policy Monitoring and Evaluation 2016 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.oecd.org/tad/agricultural-policies/monitoring-and-evaluation.htm; Food and agriculture organization of the united nations statistics division [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://faostat3.fao.org/download/T/TP/E
[3] Результати тестів на стаціонарність не наводяться задля спрощення сприйняття тексту, але можуть біти надані на вимогу.

Автор: admin

Напишіть відгук

Свіжі статті

Про механізм блокування реєстрації ПДВ накладних

30 Червень 2017

Олександра Смірнова

blokPDV

Останніми роками у процедурі відшкодування ПДВ відбулися доволі серйозні зміни. Однак у найближчий перспективі на платників чекає чергова порція новацій. Так, всім причетним до цього процесу відомо, що з 01.07.2017 року повноцінно запрацює механізм блокування реєстрації ПДВ накладних, який з 01.04.2017 року діяв у тестовому режимі. Порядок зупинення реєстрації накладних з моменту появи і ідеї, […]

Об‘єднані територіальні громади – 2016

10 Травень 2017

Діна Серебрянська

na sajt ED try

Рівень фінансового забезпечення територіальних громад в Україні, на сучасному етапі, не відповідає поставленим цілям держави щодо створення умов для підвищення конкурентоспроможності регіонів та забезпечення їх сталого розвитку. Результати дослідження показали, що обсяг капітальних видатків місцевих бюджетів є критичним (за економічною класифікацією видатків, їх частка у 2016 р. склала лише 15%, решта – це фінансування поточних […]

Світовий досвід використання інструментів зниження податкового навантаження на проміжне споживання імпорту національними експортерами

27 Березень 2017

Артур Зубрицький

photo1258965

Оцінка імпортної складової експорту України, проведена у попередніх дослідженнях, дозволяє констатувати підвищення залежності вітчизняних експортерів від проміжного споживання імпорту. Така ситуація актуалізує пошук інструментів, які б дали змогу знизити податкове навантаження на імпортну сировину, матеріали та комплектуючі, що використовуються для виробництва українських експортних товарів. Найбільш розповсюдженим інструментом фіскальної політики, що використовується у світовій практиці для […]