Бажаєте отримати невідшкодований ПДВ – оберіть правильний спосіб захисту свого права

28 Лютого 2016

Яна Матієва,
експерт ІПР

Верховний Суд України виключив можливість стягнення з бюджету простроченої заборгованості по невідшкодованим сумам ПДВ, а також повернення помилково та/або надмірно сплачених митних платежів за судовим рішенням. Для захисту своїх прав у такій ситуації платникам податків у судовому позові слід вимагати від органів ДФС надання органам казначейства висновку про повернення сум невідшкодованого ПДВ.

Як свідчить практика, спори між фіскальними органами та платниками податків здебільшого вирішуються в суді. Такий порядок не завжди є оптимальним з точки зору часу та інших показників ефективності діяльності, але іноді, для платника податків – це єдиний спосіб  захистити або поновити свої права.

Незважаючи на політичну ситуацію в країні та на інші чинники, судова практика змінюється. Проте, позитивне вирішення спору залежить від правильно обраного способу захисту своїх прав платником податків.

16 вересня 2015 року Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України при розгляді справи № 2а/0570/17001/2012 на підставі ст. 43 Податкового кодексу дійшла висновку, що повернення помилково та/або надмірно сплачених платежів із бюджету України є винятковими повноваженнями контролюючих органів та органів державного казначейства. Отже, суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання  про стягнення таких платежів.

Зробивши такий висновок Верховний Суд України виключив можливість стягнути з бюджету прострочену заборгованість з невідшкодованого ПДВ за судовим рішенням. Проте, це не означає, що у платників ПДВ не залишилось інструменту для вирішення цієї проблеми у судовому порядку.

Нагадаємо, що алгоритм дій державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України (бюджетного відшкодування) ПДВ врегульовано у ст. 200 Податкового кодексу (далі – ПК). Згідно з цією статтею платник податку для отримання бюджетного відшкодування має подати відповідному органу  державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми  бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п. 200.7 ст. 200 ПК).

Податковий орган зобов’язаний здійснити перевірку достовірності  суми ПДВ, заявленої до відшкодування і у п’ятиденний строк після її закінчення подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (п. 200.12 ПК).  Якщо за результатами перевірки виник спір між податковим органом і платником податків (адміністративне або судове оскарження), то такий висновок  має бути наданий органам казначейства протягом п’яти робочих днів після закінчення процедури оскарження. В свою чергу органи казначейства протягом п’яти операційних днів зобов’язані перерахувати суми ПДВ, що підлягають відшкодуванню на  поточний рахунок платника ПДВ.

Проаналізувавши наведені норми матеріального права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що бюджетне відшкодування ПДВ має здійснюватися органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених ст.200 ПК України. Тобто головною тезою вказаного рішення Верховного Суду України є те, що порядок бюджетного відшкодування ПДВ безпосередньо не передбачає судове стягнення з бюджету сум податку.

Таким чином, платникам податків, які бажають отримати відшкодування ПДВ з бюджету необхідно подати позов, у якому зобов’язати податковий орган (відповідача) виконати покладений на нього Податковим кодексом та підзаконними актами обов’язок надати органу казначейства висновок щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.