14494660_1417595718255342_1291497330368909283_n

Експерти ІПР ініціюють запровадження нової форми відносин між владою та бізнесом через зміну функціоналу податкових органів

12 Жовтень 2016

Комунікаційна платформа ІПР

Найбільш дискусійною і гострою частиною Комунікаційної платформи ІПР, що відбулася 6 жовтня, стала презентація проекту Закону України «Щодо лібералізації системи адміністрування податків та спрощення умов ведення бізнесу».

Фахівці Інституту переконані, що зазначений проект пропонує абсолютно новий алгоритм взаємовідносин між державою в особі фіскального органу і платників податків.

«Запропонованим проектом Закону у податковий процес впроваджується новий суб’єкт відносин – податковий едвайзер. Це приватна публічна особа, наділена владними повноваженнями держави, яка, хоча і є підконтрольною та підзвітною державним органам, безпосередньо їм не підпорядкована. Податковий едвайзер виконує делеговані (відповідно до закріпленого переліку) функції, що є аналогічними функціям, які виконують посадові особи Державної фіскальної служби України, але на умовах ринкових відносин. Звернення платника податків до податкового едвайзера з метою отримання послуг є добровільним рішенням такого платника. В свою чергу податковий едвайзер, враховуючи рівень його особистої відповідальності та репутаційні ризики, є зацікавленим у наданні платнику податків своєчасних та якісних послуг у суворій відповідності із чинним законодавством», – пояснила експерт ІПР Олександра Смірнова.

Консультант ІПР Юрій Цимбал у своєму виступі наголосив: «Едвайзер – це альтернатива податковому інспектору. Добровільність у виборі способу адміністрування – фундамент ідеї, жодного примусу, адже в цьому і є суть лібералізації та дерегуляції в податковій сфері. Бізнес, який платить податки, давно чекає поважного і партнерського ставлення до себе: гроші в обмін на сервіс, а не на примус».

«Законопроект ІПР сприятиме гармонізації української податкової системи до світових трендів, аби правила гри в українському податковому полі для іноземних інвесторів були прозорими та зрозумілими. На наше глибоке переконання, фіскальні органи України мають згодом перетворитися в сервісну службу, основним завданням якої має стати максимально автоматизований аналіз і моніторинг, що виключає вибірковий підхід, усунення людського чиннику у відношенні сумлінних платників податків і протидію спробам приховати податки з боку недобросовісних», – наголосила Голова Ради ІПР Олена Хотенко.

За її словами, саме такий закон дозволить українському бізнесу відчувати себе комфортно і дасть всю необхідну прозорість, зменшить кількість проведених перевірок, повністю утилізує рейдерство, скоротить чисельність держслужбовців, дасть нові робочі місця, збільшить надходження фінансів до бюджету, покращить якість роботи податкових органів, залучить зарубіжних інвесторів , підвищить довіру до влади, сформує середній клас в суспільстві та адаптує українську економіку до Європейського рівня.

На думку радника Прем’єр-міністра України Юрія Федчишина, такий законопроект потрібен. «Завжди ініціативи потрібно обговорювати, тому корисно буде, якщо депутати конструктивно підійдуть до цього процесу і долучаться до удосконалення пропозиції», – сказав Юрій Федчишин.

Адвокат, старший партнер Адвокатського об’єднання «Юрисенс» Максим Колосарь підкреслив, що рамках Комунікаційної платформи бізнес може донести своє бачення шляхів побудови довіри між бізнесом і контролюючими органами при тому, щоб кожна сторона отримала необхідний результат: держави – податки, а бізнес – стале середовище для розвитку.

Директор Департаменту методологічної та нормотворчої роботи ДФС України Куц Мар’яна наголосила, що будь-яка ініціатива набуває остаточних обрисів лише в процесі доопрацювання із залученням експертів, державних діячів, представників органів влади. «Кожна ідея має право на життя. Проте, на мою думку, державні функції є певною мірою функцією примусу з боку органів державної влади. Функції консультування, надання порад, представництва інтересів – це більш сервісні функції, які мають бути притаманні громадським організація, адвокатом тощо», – вважає Мар’яна Куц.

Також представниця ДФС підкреслила, що ідея приватного податкового консультування у світовій практиці не нова. «У світі існує два напрямки податкового консультування. Перший регулюється державою і притаманний таким країнам, як Німеччина, Австрія, Чехія. У другому випадку йдеться про саморегулювання, як у Великій Британії, Фінляндії, Іспанії. Запропонована форма, на мій погляд, нагадує німецькі вимоги до податкових радників», – зауважила вона.

З інститутом податкових радників, що існує у Німеччині, провів паралелі і координатор проекту «Підтримка управління державними фінансами» Андреас Бруннбауєр.

«Податкові радники у Німеччині для бізнесу є перевагою, оскільки існує можливість отримати поради щодо складної системи оподаткування, яка є у Німеччині, і таким чином заощадити певні кошти при сплаті податків. Важко говорити про особливості цього питання, оскільки українське податкове законодавство може відрізнятися від німецького. Проте презентований проект Закону передбачає створення інституту податкових радників як таких, а це крок у правильному напрямку», – переконаний Андреас Бруннбауєр.

З текстом законопроекту можна ознайомитись за посиланням: http://ngoipr.org.ua/zakonodavchi-initsiativi/. Інститут податкових реформ оголосив про початок громадського та експертного обговорення свого законопроекту. Отримати вичерпну інформацію про проект Закону України «Щодо лібералізації системи адміністрування податків та спрощення умов ведення бізнесу», а також підтримати його або висловити свої зауваження і пропозиції можна за допомогою веб-сайту GOLOS.NGOIPR.ORG.UA.

Напишіть відгук