page1-img1

Запровадження інституту “податкового едвайзера”

Законопроект

У ЗВ’ЯЗКУ ІЗ ЗМІНАМИ КОНЦЕПТУАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ, ЩО БУЛИ ВНЕСЕНІ ДО ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ, ЗОКРЕМА ДО РОЗДІЛУ І «ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ» ТА РОЗДІЛУ ІІ «АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ, ЗБОРІВ, ПЛАТЕЖІВ», ТРИВАЄ РОБОТА З АКТУАЛІЗАЦІЇ НОРМ ЗАКОНОПРОЕКТУ У ВІДПОВІДНОСТІ ІЗ ЧИННИМ ПОДАТКОВИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ. ЧЕКАЄМО НА КОНСТРУКТИВНІ ЗАУВАЖЕННЯ ТА ПРОПОЗИЦІЇ!

Можливість та необхідність передачі державних функцій приватному сектору вже тривалий час впроваджується в міжнародному правовому середовищі. У світовій практиці існує поняття як «гнучка держава», під яким розуміється, що державний орган зберігає лише певні функції, які безпосередньо виконуються нею, а також поняття «дозволяючої держави», тобто такої, яка полишає у той чи інший спосіб або у певній мірі свої функції, надаючи можливість приватному сектору виконувати їх у національно керованих рамках, у той час як сама держава бере на себе так звану функцію підтримання.

Наша концепція полягає у запровадженні низки новел, які повинні призвести до підвищення рівня податкової культури, зменшення витрат державного бюджету України на утримання бюрократичного апарату, запровадження актуальних дерегуляційних механізмів,спрощення умов ведення бізнесу та підвищення рівня ефективності загальної системи адміністрування податків. Запропонована система цілком відповідає тенденціям держави щодо скорочення державного апарату та дотриманню якісного адміністрування.

Проект Закону України «Щодо лібералізації системи адміністрування податків та спрощення умов ведення бізнесу» (скорочена назва «податкова дерегуляція») має на меті переформатування підходів до організації державної податкової справи як сфери діяльності виключно посадових осіб Державної фіскальної служби України через делегування державних функцій у приватний сектор. Це дозволить забезпечити функціонування існуючої системи адміністрування податків, зборів, платежів на якісно новій основі державно-публічного партнерства за рахунок створення на законодавчому рівні інституту податкового едвайзера.

наша позиція

Хто такий «податковий едвайзер»?

Це фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність з адміністрування податків, зборів, платежів та іншу діяльність у сфері справляння податків в межах делегованих державою повноважень. Тобто податковий едвайзер виконує делеговані (відповідно до закріпленого переліку) функції, що є аналогічними функціям, які виконують посадові особи Державної фіскальної служби України, але на умовах ринкових відносин.

Які повноваження «податкового едвайзера»?

  • прийняття податкової звітності;
  • надання податкових консультацій в усній формі;
  • визначення грошових зобов’язаннь платника податків, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми ПДВ платника податків, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках;
  • проведення перевірки та звірки відповідно до вимог ПКУ;
  • розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків;
  • інші визначені повноваження.

Яка відповідальність «податкового едвайзера»?

Податковй едвайзер уповноважений державою на реалізацію публічно-правової функції, тому він відповідає за правомірність своєї діяльності як перед платниками, так і перед суспільством в цілому.

  1. Дисциплінарна відповідальність: зупинення або припинення діяльності податкового едвайзера; анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності з адміністрування податків, зборів, платежів.
  2. Адміністративно-правова відповідальність: як суб’єкта владних управлінських функцій на основі законодавства, у порядку адміністративного судочинства.
  3. Кримінальна відповідальність: загальна кримінальна відповідальність; відповідальність за злочини у сфері службової діяльності (ст. ст. 364–370 КК України).
  4. Цивільно-правова відповідальність: матеріальна відповідальність.

Податковий едвайзер зобов’язаний повністю компенсувати шкоду, що завдається внаслідок його незаконних дій або недбалості; запровадження страхування відповідальності. Для підвищення професійного рівня податкового едвайзера буде запроваджено систему страхування професійних ризиків (обов’язкове страхування для кожного податкового едвайзера) та високі параметри професійної етики. Страхування відповідальності та професійних ризиків податкового едвайзера здійснюватимуть страхові компанії, що отримали ліцензію на такі види страхування.

За рахунок яких коштів податковий едвайзер відшкодовуватиме платнику податків заподіяну шкоду?

Податковий едвайзер є приватною особою та відповідає за своїми зобов’язаннями всім належним йому майном. Для забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчиненої дії під час здійснення діяльності з адміністрування податків, зборів, платежів, податковий едвайзер до початку зайняття діяльністю укладає договір страхування цивільно-правової відповідальності.

Які переваги для бізнесу?

  • можливість самостійно визначати період та час проведення фіскальної перевірки;
  • усунення фактору тиску з боку фіскальних органів;
  • посилення рівня представництва інтересів бізнесу у спілкуванні з податковими органами;
  • мінімізація витрат на оскарження результатів перевірок;
  • підвищення рівня взамодії між державою та бізнесом.

Чому інститут податкового едвайзера є корисним для окремо взятого платника податків?

Взаємодія платника податків з органами ДФС України є його обов’язком, який не залежить від волі платника. При цьому посадові особи ДФС можуть затягувати певні процеси, пояснюючи це “завантаженістю” своїх працівників, або через неоднозначність трактування законодавства та наявність внутрішніх інструкцій взагалі не вчиняти дії чи вчиняти дії, що прямо шкодять інтересам платників податків. Натомість, звернення платника податків до податкового едвайзера з метою отримання послуг є добровільним рішенням такого платника. Це право, а не обов’язок. В свою чергу податковий едвайзер, враховуючи рівень його особистої відповідальності та репутаційні ризики, є зацікавленим у наданні платнику податків своєчасних та якісних послуг у суворій відповідності із чинним законодавством. Також користування послугами едвайзера передбачає для платника можливість виправити свої помилки без застосування штрафних санкцій з боку держави. Зокрема, відповідно до Законопроекту, за результатами документальної перевірки платника податків, проведеної податковим едвайзером на основі заяви такого платника, в установлений нормами п. 50.3 ст.50 Податкового кодексу України строк платник зобов’язаний подати уточнюючий розрахунок для виправлення помилок, виявлених за результатами перевірки.

Які переваги для держави?

  • адаптація до вимог Європейського Союзу, запровадження пріоритетності правил та процедур;
  • зменшення корупційних ризиків серед працівників фіскальних органів в наслідок усунення “людського фактору”;
  • зменшення витрат на утримання чиновницього апарату;
  • автоматизація процесу адміністрування;
  • підвищення рівня довіри до держави;
  • зростання загального рівня податкової та правової культури, поступове зростання “середнього класу”.

У яких напрямах держава регулює діяльність «податкового едвайзера»?

  1. Державне регулювання допуску до діяльності:
    • розробка і запровадження вимог до особи податковго едвайзера;
    • затвердження порядку проведення кваліфікаційного іспиту для осіб, які бажають набути статусу податкового едвайзера;
    • забезпечення проведення вказаного кваліфікаційного іспиту;
    • запровадження порядку видачі свідоцтв податковго едвайзера про право на здійснення діяльності, їх видача та ведення реєстру;
    • реєстрація діяльності;
    • визначення вимог до робочого місця податкового едвайзера тощо.
  2. Контроль і регулювання процесу здійснення діяльності податкового едвайзера.
  3. Припинення діяльності податкового едвайзера та відповідальність.

Кому підпорядкований податковий едвайзер і який його статус?

Податковий едвайзер здійснює незалежну професійну діяльність та не є безпосередньо підпорядкованим будь-якій особі чи державному органові. Проте, оскільки податковий едвайзер виконує владні функції держави, його діяльність спрямовується і координується Кабінетом Міністрів Україні через Міністерство фінансів. А підпорядкування податкового едвайзера Державній фіскальній службі України у горизонтальному розрізі здійснюється виключно у питаннях звітності про результати діяльності.

Чи можна буде оскаржити рішення, прийняте податковим едвайзером?

Платнику податків надано право відразу перейти до судового оскарження дій та рішень податкового едвайзера, оминаючи процес адміністративного вирішення податкових спорів, як такий, що носить досить складний бюрократичний характер та, як правило, в будь-якому випадку закінчується процедурою судового оскарження.

Що забезпечуватиме однакову юридичну силу документам, оформленим податківцем та податковими едвайзерами?

Тотожність професійних вимог до посадових осіб Державної фіскальної служби України та податкових едвайзерів, а також тотожність процедур проведення дій з адміністрування податків забезпечуватиме юридичну рівність документів і рішень, оформлених представниками ДФС та податковими едвайзерами.

Як запровадження інституту податкового едвайзера пов’язане із податковою дерегуляцією?

Запровадження інституту податкового едвайзера позбавить Державну фіскальну службу України монополістичного становища в сфері адміністрування податків, зборів, платежів. А отже, платники податків матимуть право самостійно обирати суб’єкта надання адміністративних послуг у сфері адміністрування податків, виходячи з його професійного рівня, а не адміністративної приналежності.

Які етапи провадження інституту податкового едвайзера в Україні?

  • 1-й етап: законодавча регламентація діяльності податкових едвайзерів,діяльність яких буде обмеженою сферою мікро та малого бізнесу (відповідно до норм Господарського кодексу України).
  • 2-й етап: розширення діяльності податкових едвайзерів на сферу середнього бізнесу.
  • 3-й етап: надання податковим едвайзерам права ініціювати затвердження уповноваженим органом влади (наприклад, МФУ) Податкового регламенту в межах чинного податкового законодавства.

коментарі експертів

Олена Хотенко

Голова Ради ГО "ІПР"

Запропонований законопроект направлений на лібералізацію системи адміністрування податків і якнайкраще лягає в концепцію реформування податкової системи, про яку оголосив Уряд. Для нас найголовніше – отримати відгук і оцінку можливості практичного втілення ідеї податкового едвайзерства – нового інституту, який за нашим задумом повинен стати дієвим механізмом захисту представників бізнесу з одного боку і відчутним помічником для держави з іншого боку. Своїм законопроектом ми пропонуємо абсолютно новий алгоритм взаємовідносин між державою в особі фіскального органу і платників податків.

Багато країн з розвиненими економіками мають достатньо прикладів аналогічних інститутів – вся справа в їх функціоналі, тих чи інших традиціях, усталених практиках. Сама ідея едвайзерства як представництва інтересів платника податків у відносинах з державаю не нова. Такі інститути вже давно функціонують у США, Німеччині, Франції, Польщі. Ми дійсно пропонуємо ряд певних новел, однак, на моє глибоке переконання, вони не є революційними, а скоріше навпаки – це спроба еволюційно трансформувати відносини держави і платників податків, що склалися в Україні, напрацювати їх новий  формат, спробувати вирішити цілий комплекс проблем, що накопичилися.

Законопроект ІПР сприятиме гармонізації української податкової системи до світових трендів, аби правила гри в українському податковому полі для іноземних інвесторів були прозорими та зрозумілими.

На наше глибоке переконання, фіскальні органи України мають згодом перетворитися в сервісну службу, основним завданням якої має стати максимально автоматизований аналіз і моніторинг, що виключає вибірковий підхід, усунення людського чиннику у відношенні сумлінних платників податків і протидію спробам приховати податки з боку недобросовісних.

Юрій Цимбал

Залучений експерт

Своїм законопроектом ми пропонуємо реальний інструмент втілення очікувань і сподівань бізнесу – усунення монополії держави на інспекторські повноваження в сфері адміністрування податків.

Саме усунення монополії на проведення перевірок і є на нашу думку відчутний дерегуляційні крок з боку держави, що обов’язково призведе до лібералізації існуючої системи адміністрування податків і як наслідок – спрощення умов для ведення бізнесу. Тому, головна ідея законопроекту і була винесена в його назву, відображає його суть і головний сенс.

Крім цього, на наше глибоке переконання, усунення такої монополії це суттєвий антикорупційний захід.

Хочу навести яскравий приклад. У минулому, 2015 року, за даними які надає сама фіскальна служба їм вдалося в бюджет 286 мільярдів гривень податків і зборів. Виявилося, що практично 99% від цієї суми платника податків добровільно задекларували та сплатили до бюджету. Фіскалам цього здалося мало, вони протягом року організували та провели майже 76 тисяч різних перевірок – планових і позапланових, за результатами яких змогли додатково забезпечити надходження в бюджет аж 2,9 мільярда гривень – менше одного відсотка.

Тобто підсумок невтішний – бізнес добровільно сплатив 99% податків, в результаті такої кількості перевірок – додатково всього 1%, витрати на проведені перевірки важко порахувати. Але навіть якщо приблизно взяти, що в кожної перевірці брало участь по 3 співробітника податкової, виявиться, що більше 200 тисяч осіб в результаті своєї роботи за рік принесли в бюджет 3 мільярди гривень.

Більш того, сама фіскальна служба не соромиться на власному сайті розміщувати інформацію про те, що в результаті «перевірочних» донарахувань в суді, за позовами платників податків вони програли 32 мільярди гривень. Тобто, суд сказав, всі донараховані 32 мілліардів недоплачених податків – це фейк, просто написано зі стелі.

Наші експерти підрахували, що тільки на юридичний супровід всіх 11 тисяч судових процесів, які виграли у фіскалів, бізнес витратив не менше 120 мільйонів гривень у вигляді гонорарів адвокатам, зборів, судових витрат.

Тому, в основу нашого проекту про створення податкового едвайзера ми заклали ідею про те, що усунення монополії фіскальної служби на проведення перевірок платника податків дасть можливість бізнесу не витрачати дорогоцінний час на перевірки і заощадити гроші на доведенні власної невинуватості.

Олександра Смірнова

Експерт ІПР

Запропонованим проектом у податковий процес впроваджується новий суб’єкт відносин, податковий едвайзер. Це приватна особа, наділена владними повноваженнями держави, яка, хоча і є підконтрольною та підзвітною державним органам, безпосередньо їм не підпорядкована.

Податковий едвайзер виконує делеговані (відповідно до закріпленого переліку) функції, що є аналогічними функціям, які виконують посадові особи Державної фіскальної служби України, але на умовах ринкових відносин.

При цьому хибним є уявлення про аналогічність механізму взаємодії між органами ДФС – платниками податків та податковими едвайзерами – платниками податків. Взаємодія платника податків з органами ДФС є його обов’язком, який не залежить від волі платника.

Натомість, звернення платника податків до податкового едвайзера з метою отримання послуг є добровільним рішенням такого платника. Це право, а не обов’язок. Це посилення сервісної складової адміністрування податків.

В свою чергу податковий едвайзер, враховуючи рівень його особистої відповідальності та репутаційні ризики, є зацікавленим у наданні платнику податків своєчасних та якісних послуг у суворій відповідності із чинним законодавством.

Запровадження інституту податкових едвайзерів забезпечить платникам право самостійно обирати суб’єкта надання адміністративних послуг в сфері адміністрування податків, виходячи з його професійного рівня, а не адміністративної приналежності. Таким чином буде створено конкурентне середовище, що опосередковано, прискорить реформу ДФС України.

Невмотивованою є теза про спробу створити додатковий «каральний» орган, але за приватний кошт платників податків. Наголошуємо, едвайзер не має і не може мати жодної каральної функції! Навпаки, користування послугами едвайзера передбачає для платника можливість виправити свої помилки без застосування значних штрафних санкцій з боку держави. Зокрема, відповідно до Законопроекту, за результатами документальної перевірки платника податків, проведеної податковим едвайзером на основі заяви такого платника, в установлений нормами п. 50.3 ст. 50 Податкового кодексу України строк платник зобов’язаний подати уточнюючий розрахунок для виправлення помилок, виявлених за результатами перевірки.

Безпідставними є побоювання окремих осіб про можливий зговір податківців та едвайзерів, в результаті якого податківцями будуть створюватися умови для примушування платників звертатися до «своїх» едвайзерів.

Не може бути «своїх для податківців едвайзерів. Оскільки платник вправі сам обирати, до якого конкретного едвайзера йому звертатися.

Таким чином, у випадку прийняття Законопроекту платник отримає право вибору: звертатися йому до податківців, втрачаючи при цьому свій час на черги у сервісних центрах та на тривале очікування офіційної відповіді ДФС, чи до податкового едвайзера. І як наслідок, отримати аналогічні послуги, що і в ДФС, але з більшим комфортом, більш оперативно, а в деяких випадках і більш професійно. Хоча і за додаткові кошти.

Вести спілкування з державою, в загальному порядку, через органи ДФС, але безкоштовно, чи обрати клієнтоорієнтованого посередника, сплативши при цьому досить помірну суму, в порівнянні з отриманою якістю. На кшталт того, як існують державні та приватні нотаріуси, державні заклади охорони здоров’я та комфортні приватні клініки, в яких працюють професіонали високого рівня.

Наголошуємо і на тому, що потенційні користувачі послугами едвайзера – це представники мікро, малого та середнього бізнесу. А отже цілком не ті особи, що ухиляються від сплати податків у великих та особливо великих розмірах. Тому обов’язок податкового едвайзера повідомляти компетентні органи для вжиття відповідних заходів у випадку виявлення схем для ухилення від оподаткування у великих та особливо великих розмірах не несе для таких платників загрози.

При цьому Податковий едвайзер, а також помічники податкового едвайзера зобов’язані не розголошувати, відомості, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю, інформацію з обмеженим доступом, отримані податковим едвайзером та/або помічником податкового едвайзера при виконанні своїх функцій

Ідея Законопроекту щодо приватно-публічного партнерства при адмініструванні податків є новаторською. У запропонованому вигляді вона не реалізована у жодній країні світу. Тому на усвідомлення концепції «податкового едвайзера» потрібен час.

 

висновок

Можливість та доцільність делегування державних функцій приватному сектору вже кілька років обговорюється у міжнародній правовій літературі та практиці. Будь-яка державна функція за умови відповідної нормативно-правової бази, потенційно, може бути предметом незалежної професійної діяльності. Однак рішення щодо залучення приватного сектору до виконання певних функцій держави є, перш за все, політичним.

Отже, ухвалення політично-правого рішення щодо державно-публічного партнерства у сфері адміністрування податків є центральним аспектом. Наступним кроком є визначення повноважень, необхідних для виконання даної функції держави приватними особами. Авторське бачення ключових повноважень податкового едвайзера викладено у Законопроекті, але їх перелік та черговість надання є предметом дискусії.

Тому ми дякує всім, хто вносить конструктивні зауваження та пропозиції, які покращуватимуть змістовну частину Законопроекту.

Таким чином закон потрібно приймати вже зараз в рамках проведених нашим Урядом реформ. Цей закон дозволить створити середній клас, як основу держави. І саме цей закон знизить корупцію в нашій країні і підвищить рівень надходжень до бюджету.

Саме цей закон дозволить нашому бізнесу відчувати себе комфортно і дасть всю необхідну прозорість, зменшить кількість проведених перевірок, повністю утилізує рейдерство, скоротить чисельність держслужбовців, дасть нові робочі місця, збільшить надходження фінансів до бюджету, покращить якість роботи податкових органів, залучить зарубіжних інвесторів , підвищить довіру до влади, сформує середній клас в нашому суспільстві і адаптує нашу економіку до Європейського рівня.

Напишіть відгук