ukrainskaya_tamozhnya_1100x530_650x410

Як зробити роботу “єдиного вікна” ефективною?

Законопроект

Передбачені нормами Митного кодексу України, низкою спеціальних законів та підзаконних нормативно-правових актів види та форми контролю товарів, які переміщуються через митний кордон України юридичними і фізичними особами, створили на сьогоднішній день занадто складні, непрозорі для суспільства процедури проходження цих видів контролю. Крім того, має місце неузгодженість між діями та вимогами різних органів,  дублювання функцій контролю.

Окремою проблемою є невідповідність деяких норм законодавству ЄС і необхідність імплементації норм ЄС до українського законодавства.

Складність процедур вимагає від підприємців відволікання часу на отримання глибоких спеціальних знань нормативних документів щодо видів контролю та особливостей їх проходження (а також витрат часу та матеріальних ресурсів для забезпечення виконання всіх вимог) або збільшення матеріальних витрат для отримання послуг досвідчених посередників.

Непрозорість та передбачені процедурами можливості уповільнювати контроль у часі (наприклад, надання додаткових документів або проведення додаткових досліджень) несе певні корупційні ризики.

Така ситуація не тільки не сприяє прискоренню товарообігу і розвитку економіки, а й негативно впливає на ставлення суспільства до держави та псує імідж України в міжнародних економічних відносинах.

Основними причинами, які створюють проблему, є:

  • неузгодженість як нормотворчої діяльності, так і практичних дій з реалізації контрольних функцій з боку державних органів та установ, які відповідають за той чи інший напрямок контролю (на кшталт лебедя, рака та щуки з відомої басні);
  • розмиття відповідальності між відомствами перед державою, бізнесом та громадянами за негативні наслідки існування системи контрою як такої і в конкретних випадках завдання реальних збитків;
  • небажання керівників та посадових осіб контролюючих органів звужувати або втрачати свої повноваження та важелі впливу на систему контролю, пов`язане у тому числі і з корупційною складовою;
  • низький рівень розвитку у напрямку використання ІТ в більшості контролюючих органів;
  • відсутність фінансування для побудови сучасних інформаційних систем, які дозволили б значно скоротити у часі та спростити по формі міжвідомчу взаємодію при здійсненні контрольних функцій.

Зацікавленими сторонами є український бізнес, який займається зовнішньою торгівлею; громадяни України; митна служба та інші державні органи, які здійснюють свої повноваження згідно компетенції в системі контролю зовнішньоекономічної діяльності; підприємці, які надають послуги у сфері ЗЕД, насамперед перевізники та митні брокери. Існуюча система взаємовідносин не збалансована і надає переваги контролюючим органам та створює передумови існуванню корупційних схем для роботи тіньового бізнесу. Основними сторонами, які страждають, є легальний бізнес та громадяни, причому не тільки під час здійснення митних процедур, а і на внутрішньому ринку. Легальний бізнес стикається з недоброчесною конкуренцією, а громадяни – з недоброякісною продукцією.

наша позиція

Міжвідомча взаємодія митниці та інших державних органів, які здійснюють свої повноваження згідно компетенції в системі контролю зовнішньоекономічної діяльності, регулюється Митним кодексом України, низкою спеціальних законів України про встановлення обмежень та заборон при переміщенні через митний кордон України та здійснення певних видів контролю. Порядки та процедури контролю закріплені нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та наказами органів виконавчої влади, до функцій яких належить забезпечення виконання відповідних видів контролю.

За забезпечення взаємодії митниці та інших державних органів виконавчої влади відповідає Кабінет Міністрів України.

У 2011 році з метою впорядкування взаємодії контролюючих органів в пунктах пропуску через державний кордон України було видано 2 постанови Кабінету міністрів, якими було запроваджено здійснення митними органами у пунктах пропуску через державний кордон України інших видів контролю у формі попереднього документального контролю. На митників на кордоні було покладено контроль поданих документів для здійснення відповідного виду контролю та визначення на підставі поданих документів необхідності залучення відповідних фахівців уповноважених органів безпосередньо на кордоні. В інших випадках контроль здійснюють уповноважені органи у митниці призначення. Впровадження такої системи контролю дозволило скоротити час простою транспорту на кордоні, зменшити завантаженість фахівців уповноважених органів та зробити процедуру більш прозорою для бізнесу. Ця спроба вирішила проблему лише частково, оскільки стосувалась тільки однієї площини взаємодії, крім того, процедури взаємодії побудовані на використанні паперових носіїв інформації.

Можливість використання інформаційних технологій при митному оформленні була закріплена на законодавчому рівні з прийняттям у 2012 році діючого Митного кодексу. За даними офіційних джерел ДФС, 95% митних декларацій оформлюються зараз в електронному вигляді. Згідно Митного кодексу України, з 01.01.2017 року документи, необхідні для здійснення митного контролю та оформлення, мають надаватись іншими органами державної влади в електронній формі із застосуванням ЕЦП. Однак, фактично, далеко не всі державні органи готові співпрацювати з митницею виключно в електронному вигляді.

Вирішенню проблеми як у площині подальшої уніфікації процедур взаємодії, так і у напрямку розширення використання існуючої автоматизованої системи митного оформлення, заважала ціла низка суб`єктивних та об`єктивних причин, насамперед – відсутність належного матеріально-технічного забезпечення, міжвідомче розмежування, різний рівень розвитку інформаційних технологій серед державних органів, відсутність політичної волі на більш високих рівнях влади.

Безумовними союзниками у реалізації проекту буде український бізнес, що займається зовнішньоекономічною діяльністю, як його окремі представники, так і бізнес-асоціації, галузеві організації, бізнес-омбудсмен. Також підтримають реалізацію основні надавачі послуг у сфері ЗЕД – перевізники та митні брокери.

Потенційно в реалізації проекту можуть бути не зацікавлені окремі посадові особи державних органів, яких влаштовує існуюча система взаємодії тим, що:

  • розмиває їх персональну відповідальність за дії та/або бездіяльність, які спричиняють негативні наслідки для бізнесу;
  • забезпечує повноваженнями та важелями впливу на систему контролю, пов`язаними у тому числі і з корупційною складовою.

Варіанти рішення проблеми та рекомендації:

Найбільш перспективним варіантом вирішення проблеми вбачається запровадження принципу Єдиного вікна, який має позитивні результати реалізації в багатьох країнах світу.  До розв`язання проблеми, яку роками не можуть самостійно вирішити між собою органи влади із збереженням інтересів бізнесу та суспільства, пропонується залучити поряд з посадовцями також галузеві асоціації, громадські організації, експертів, фахівців з інформаційних технологій. Під час побудови нової моделі взаємовідносин треба не тільки почути проблемні питання взаємодії з боку бізнес-середовища, а й звернутись до міжнародного досвіду впровадження принципу Єдиного вікна при організації взаємодії контролюючих органів  під час здійснення митних процедур. З метою прискорення впровадження, пропонується спиратись на існуючий стан автоматизації митного оформлення в митниці та йти шляхом його приведення до моделі за принципом Єдиного вікна. Паралельно розробити пакет нормативно-правового забезпечення нових процедур взаємодії, які задовольняють меті, та забезпечити супровід їх прийняття. З урахуванням наявності ризиків негативного суб`єктивного впливу з боку незацікавлених сторін, забезпечити силами залучених до розробки галузевих асоціацій та експертів моніторинг впровадження нових процедур взаємодії.

коментарі експертів

Галина Омельченко

Експерт ІПР

Ставлення до перших результатів впровадження Єдиного вікна в Україні з боку бізнесу та експертного середовища різне, але більш за все воно нагадує розчарування від невиправданих очікувань, адже проблеми взаємодії контролюючих органів мають багаторічну історію і вони поки що практично не вирішені.

На сьогоднішній день паралельно діє старий механізм проходження всіх видів контролю, який хоч і був складним для розуміння та виконання, але він вже «освоєний» всіма суб`єктами відносин. До того ж, поки він не змінений, з врахуванням можливостей нового порядку інформаційного обміну, інші контролюючі служби мають всі підстави вимагати зайві «папірці» при спробах застосувати вже новий порядок. За таких умов «старий» механізм виявився об`єктивно більш простим. Як результат – у жовтні «новим» порядком бізнес скористався лише у 11,7% випадків, в попередні місяці – значно менше.

Тому, на мою думку, зараз потрібно вирішувати проблемні питання впровадження Єдиного вікна, насамперед, шляхом системного перегляду існуючої нормативно-правової бази взаємодії контролюючих органів між собою та їх взаємовідносин з бізнесом з метою її спрощення.

Запропонований законопроект є дуже вчасним кроком, який на законодавчому рівні покликаний побудувати порядок взаємодії з використанням сучасних інформаційних технологій та створити передумови для системного перегляду підзаконних нормативно-правових актів.

Безперечною перевагою законопроекту є і те, що він передбачає подальше спрощення митних формальностей, усунення людського фактору, а з ним і корупційних ризиків, шляхом розширення порядку обміну інформацією за принципом Єдиного вікна на всі державні органи, задіяні в багаторівневій системі регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Коло цих органів, охоплених законопроектом, значно більше переліку тих установ, для яких Кабінетом міністрів був впроваджений з 1 серпня новий порядок обміну інформацією.

Митна система в питаннях впровадження інформаційних технологій для приведення митних процедур до сучасних світових стандартів має позитивні традиції та певні здобутки ще з 1995 року. З прийняттям у 2012 році нині діючого Митного кодексу, можливості використання автоматизованої системи митного оформлення вантажів при митному оформленні та використання ІТ для інформаційного обміну з іншими державними органами були закріплені на законодавчому рівні. Тому, на моє переконання, електронну систему обміну інформацією за принципом Єдиного вікна потрібно розвивати саме на платформі вже працюючої автоматизованої системи митного оформлення вантажів.

Окремо хочу наголосити на необхідності вирішення питання належного матеріально-технічного забезпечення впровадження та функціонування Єдиного вікна, адже однією з причин теперішнього стану справ була багаторічна відсутність фінансування для розбудови сучасних інформаційних систем, які б дозволили значно скоротити у часі та спростити по формі міжвідомчу взаємодію при здійсненні контрольних функцій.

Ігор Лавриненко

Провідний аналітик Офісу ефективного регулювання

Створення механізму «єдиного вікна» для експортних та імпортних операцій визнається однією з кращих світових практик, що мають за мету сприяти міжнародній торгівлі та поліпшити інвестиційну привабливість країни. Зокрема, впровадження «єдиного вікна» для зовнішньоекономічної діяльності рекомендується та описується у рекомендації №33 Центру зі спрощення процедур торгівлі та електронних ділових операцій Європейської Економічної Комісії ООН (UN/CEFACT) та документах Всесвітньої митної організації («Єдине вікно: наслідки для адміністрації митниць», «Гармонізація данних щодо єдиного вікна», «Як збудувати механізм єдиного вікна»). Впровадження «єдиного вікна» на кордоні є також і одним з міжнародно-правових зобов’язань України у рамках Світової організації торгівлі.

Положення, які стосуються функціонування «єдиного вікна», уже існують в українському законодавстві. Так, відповідно до частини четвертої статті 319 Митного кодексу України контроль за переміщенням через митний кордон України окремих видів товарів, що проводиться іншими державними органами, здійснюється за принципом “єдиного вікна” відповідно до міжнародної практики та рекомендацій міжнародних організацій із застосуванням єдиної з органами доходів і зборів інформаційно-телекомунікаційної системи.

Існуючі положення МКУ не працюють у повній мірі без внесення змін у інші закони України, які регламентують надання документів дозвільного характеру або адміністративних послуг у сфері зовнішньоекономічної діяльності, оскільки зазначені закони, як правило, передбачають оформлення відповідних документів лише на паперових носіях, та пов’язують юридичні наслідки виключно з пред’явленням суб’єктом господарювання документів у паперовому вигляді.

При цьому самого лише прийняття проекту Закону буде недостатньо для впровадження системи «єдиного вікна». Основна частина регулювання механізму функціонування «єдиного вікна» має бути зосереджена на підзаконному рівні, що потребуватиме перегляду більшості існуючих підзаконних нормативно-правових актів, регулюючих зовнішньо-економічну діяльність.

Окрім налагодження електронного обміну іноформацією між державними органами, належне функціонування «єдиного вікна» потребує:

  • зменешення кількості контролюючих органів на кордоні;
  • скасування необгрунтованих контрольних/дозвільних процедур, пов’язаних з зовнішньоекономічною діяльністю;
  • спрощення проходження певних контрольних/дозвільних процедур.

висновок

Проблема є однією з ключових на шляху до оголошеної урядом України програми лібералізації ведення бізнесу, подолання негативних явищ в економіці та покращення інвестиційного клімату. Якщо її вирішенню не приділяти увагу, складно розраховувати на спрощення ведення бізнесу, суттєве пожвавлення зовнішньої торгівлі, усунення недоброчесної конкуренції та якості товарів на внутрішньому ринку. Як слідство – посилюватиметься негативне ставлення бізнес-середовища до державних інституцій. В міжнародних економічних відносинах наявність цієї проблеми заважатиме Україні посісти своє місце у міжнародному розподілі праці.

За результатами вирішення проблеми буде створено принципово інші механізми взаємодії митниці з бізнес-середовищем та контролюючими органами, які здійснюють свої повноваження при переміщенні фізичними та юридичними особами товарів через митний кордон України.

Ці механізми забезпечать ризикоорієнтований підхід до вибору об`єктів та суб`єктів контролю, використання сучасних інформаційних технологій, що підвищить ефективність здійснення всіх видів контролю за рахунок поліпшення координації дій відповідних органів.

Буде суттєво скорочено час на здійснення митних процедур, витрати легального бізнесу та громадян на здійснення інших видів державного контролю, зменшено корупційні ризики.

Як наслідок – покращення зручності проходження митних процедур, бізнес-клімату як у сфері ЗЕД, так і на внутрішньому ринку.

Вирішення проблеми сприятиме Програмі дій уряду по лібералізації ведення бізнесу та покращенню інвестиційного клімату і збільшенню довіри до влади з боку суспільства.

Напишіть відгук